ІНСТРУКЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ РОБІТ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Неділя, 04.12.2016, 09:05
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ РОБІТ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Дата введення " 01 " квітня 1996 р.


1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Інструкція встановлює вимоги техніки безпеки по охороні праці при виконанні теплоізоляційних робіт.
Даний нормативний акт розповсюджується на будівництво нових, реконструкцію, розширення та технічне переозброєння діючих підприємств, будівель та споруд.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Ця інструкція розроблена у відповідності з діючими нормами і правилами техніки безпеки та виробничої санітарії на підставі СНіП ІІІ - 4 - 80 "Техніка безпеки в будівництві”, Закону України "Про охорону праці”, введеним в дію постановою Верховної Ради України 14 жовтня 1992 року, ГОСТ 12.3.038-85 ССБТ "Будівництво. Роботи по тепловій ізоляції устаткування та трубопроводів. Вимоги безпеки”, "Правилами пожежної безпеки в Україні”, введеними в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. № 400, Законом України "Про пожежну безпеку".
2.2. При виконанні робіт, які не передбачені цією інструкцією, або при введенні нових способів праці, застосуванні нових матеріалів та механізмів необхідно додержуватись вимог спеціальних інструкцій з техніки безпеки та виробничої санітарії, затверджених в установленому порядку.
2.3. Робітники-ізолювальники, а також всі особи віком до 21 року підлягають обов’язковому медичному огляду щорічно, решта працівників повинна проходити періодичне медичне обстеження відповідно до "Положення про медичні огляди працівників відповідних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 р. № 45.
2.4. Всі прийняті робітники до зачислення на роботу повинні пройти медичний огляд.
2.5. Вперше прийняті робітники можуть бути допущені до роботи тільки після проходження ними:
- вступного (загального) інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки, виробничої санітарії та надання першої медичної допомоги;
- первинного інструктажу з техніки безпеки та пожежної безпеки безпосередньо на робочому місці; інструктаж на робочому місці проводять при кожному переході на іншу роботу або зміні умов та характеру робіт.
2.6. Всі робітники щорічно повинні проходити перевірку знань безпечних методів виконання робіт. Результати перевірки знань (екзаменів) повинні оформлюватись документально в протоколах; робітнику особисто повинно бути видано відповідне посвідчення.
2.7. При порушенні робітниками вимог діючих норм, правил та інструкцій з безпеки праці виконання робіт належить припинити і провести з робітниками надплановий інструктаж.
2.8. Лінійні інженерно-технічні працівники повинні щорічно проходити перевірку знань з техніки безпеки у відповідності з їх посадовими обов’язками та характером виконуваних робіт.
2.9. Теплоізоляційні роботи повинні виконуватись, як правило, індустріальним методом.
2.10. Власник не може вимагати від працюючого виконання операцій, пов’язаних з наявною небезпекою для життя чи невідповідаючих Закону "Про охорону праці”.
2.11. При наявності особливо небезпечних та особливо шкідливих умов праці до початку роботи і на строк її виконання робітникам повинен бути виданий наряд-допуск, підписаний головним інженером підприємства. В допуску повинні бути вказані небезпечні заходи по техніці безпеки.
2.12. При виконанні робіт на території діючого підприємства наряд-допуск підписується також відповідальним представником даного підприємства.
2.13. При виконанні теплоізоляційних робіт як на підприємствах, що будуються, так і на діючих, повинні бути розроблені проекти виконання робіт (ПВР) або технологічні записки.
В ПВР чи записках повинні бути відображені вимоги з техніки безпеки відповідно до СНиП 3.01.01 - 85.
2.14. Посадові особи відповідно до переліку, затвердженого Державним комітетом по нагляду за охороною праці, до початку виконання своїх обов’язків та періодично один раз на три роки проходять в установленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого чи регіонального управління охорони праці за участю представників органу державного нагляду та профспілок.
Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці, забороняється.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ МОНТАЖНОГО МАЙДАНЧИКА
ТА РОБОЧИХ МІСЦЬ

3.1. Організація робочих дільниць та робочих місць повинна гарантувати безпеку праці на всіх етапах теплоізоляційних робіт.
3.2. Теплоізоляційні роботи можуть виконуватись на будівельних майданчиках підприємств, території яких забезпечені під’їзними шляхами, складами, водопроводом, електроенергією.
3.3. На монтажній ділянці (будівельному майданчику) повинні бути встановлені покажчики проїздів та проходів. Зони, небезпечні для руху, належить огороджувати чи виставляти на їх межах попереджувальні надписи та сигнали, добре помітні як в день, так і в ночі.
Для робітників повинні бути передбачені такі санітарно-побутові приміщення та обладнання: роздягальні, сушарні, умивальники, бачки з питною водою, приміщення для обігріву, душові, вбиральні, їдальня чи буфет.
В роздягальнях повинні бути встановлені подвійні шафи, одна з яких передбачається для особистого одягу, а друга - для спецодягу.
Санітарно-побутові приміщення, коли не можливо пристосувати для цього діючі капітальні споруди, можуть бути тимчасові, збірно-розбірні чи пересувні.
3.4. Робочі місця повинні бути обладнанні необхідним захисним і запобіжним обладнанням та огорожами; доступ стороннім особам на робочі місця без спецодягу та засобів індивідуального захисту забороняється.
При одночасному веденні робіт на різних рівнях по одній вертикалі повинно бути передбачено обладнання спеціального настилу або суцільної сітки на кожному рівні для захисту тих, які працюють внизу при випадковому падінні зверху якихось предметів чи інструментів. Всі працівники на будмайданчику повинні бути в касках.
3.5. Ями, що знаходяться на монтажному майданчику, відкриті прорізи в стінках на рівні прилягаючого до них робочого настилу, або на висоті не менш ніж 0,7 м над ним, що не мають суцільного настилу з протилежної сторони, повинні бути огороджені поручнями висотою 1 м. Якщо в міжповерхових перекриттях ( на яких виконуються роботи, або до них можливий доступ людей ) існують отвори, вони повинні бути закриті суцільними щитами, або огороджені по всьому периметру.
Висота захисних та запобіжних огорож (відстань від рівня робочого місця до самої низької точки верхнього горизонтального елементу) повинна бути не менше 1,1 м, сигнальних - від 0,8 до 1,1 м включно (згідно з ГОСТ 12.4.059 - 89 ).
3.6. В місцях проходів для робітників, що розташовані на уступах та схилах з уклоном більш 20 град, повинні бути влаштовані драбини та сходи з поручнями.
Для переходу через канали, траншеї, транспортери необхідно встановити перехідні місти шириною не менше 0,8 м з поручнями висотою не менше 1 м.
Драбини, сходи та перехідні містки повинні виготовлятись з урахуванням навантаження не менше 200 кгс/м2. Знаходитись на них одночасно більш, ніж двом особам забороняється, про що повинні бути вивішені попереджувальні написи.
3.7. Проїзди, проходи, сходи, а також всі робочі місця на монтажному майданчику повинні бути добре освітлені. Роботи в затемнених місцях забороняються.
3.8. Виконувати теплоізоляційні роботи на хімічних, металургійних, нафтових та подібних підприємствах на діючому устаткуванні та апаратах або в особливо небезпечних місцях, де пролягають газопроводи, є газова апаратура та легкозаймисті рідини, дозволяється тільки після попереднього узгодження часу та умов виконання робіт з керівництвом підприємства та ретельного огляду устаткування, ємностей та посудин.
3.9. Виконання теплоізоляційних робіт на посудинах та ємностях, що перебували в експлуатації, одночасно з монтажними або ремонтними роботами, коли можливо іскроутворення, забороняється. Теплоізоляційні роботи у таких випадках належить виконувати під наглядом та з дозволу спеціально визначеного представника.
3.10. В місцях перехрещення рейкових колій з естакадами, на яких укладені трубопроводи, що ізолюються, необхідно влаштувати риштування із суцільним настилом, висота яких повинна забезпечувати вільний проїзд завантаженого залізничного транспорту.
3.11. Пожежонебезпечні місця повинні бути обладнанні протипожежними засобами : вогнегасниками, баграми, діжками з водою, відрами, ящиками з піском та ін.
Використовувати протипожежний інвентар не за призначенням забороняється.
Роботи в пожежонебезпечних місцях належить виконувати у присутності чергового пожежної охорони. Палити можна тільки в спеціально відведених місцях.
3.12. До початку теплоізоляційних робіт в цехах діючих підприємств та тих, що реконструюються, необхідно виконати організаційно-технічні заходи, спрямовані на зниження основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів, таких як :
- машини, механізми, їх частини, що рухаються, обладнання для переміщування металовиробів та подачі будівельних матеріалів та конструкцій на робочі місця;
- діючий залізничний транспорт;
- лебідочні станції, шахтні підйомники, крани мостові та козлові, крани-укосини, рольганги, стрічкові конвеєри та ін.;
- падіння матеріалів та інструменту з висоти;
- розміщення робочих місць на висоті більше 5 м відносно землі чи підлоги; при виконанні робіт на газоходах та димарях; при теплоізоляції міжцехових комунікацій, розташованих на естакадах;
- підвищене запилення та загазованість повітря робочої зони;
- недостатнє освітлення робочої зони;
- небезпечні та шкідливі умови діючого підприємства;
- шкідливі впливи, що виникають під час проведення теплоізоляційних робіт;
- можлива відсутність видимості руху вантажів та зв’язку між працівниками під час переміщення та подачі матеріалів;
- наявність неізольованих струмопровідних частин електроустаткування, впливу електричного струму;
- фізичне та нервово-психічне перевантаження ( втомленість, одноманітність праці, незручність умов виконання робіт ).
3.13. При виконанні теплоізоляційних робіт у зоні підвищеного запилення та загазованості особливу увагу належить приділяти захисту дихальних шляхів та очей. В цьому разі робітники-ізолювальники повинні забезпечуватися індивідуальними засобами захисту - захисними пов’язками респіраторами або протигазами в залежності від забруднення навколишнього середовища.
3.14. Виконання теплоізоляційних робіт в небезпечних зонах повинно здійснюватися відповідно з проектом виконання робіт ( ПВР ), технологічними картами, розробленими та затвердженими в установленому порядку.

4. СКЛАДУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ТА КОНСТРУКЦІЙ

4.1. Майданчики, призначені для складування та зберігання теплоізоляційних матеріалів, повинні бути сплановані та завжди утримуватися у чистоті. Взимку їх необхідно чистити від снігу та льоду, а проходи посипати піском.
Зберігати та складати теплоізоляційні матеріали слід в залежності від виду матеріалів та черговості витрачення. При складуванні необхідно залишати проходи та проїзди належної ширини.
4.2. При складуванні теплоізоляційних матеріалів та конструкцій слід додержуватися таких вимог :
- висота штабелю виробів волокняних матеріалів в м’якій упаковці не повинна перевищувати 2 м;
- вироби і конструкції в контейнерах та піддонах повинні укладатися в штабелі не більше ніж у 2 ряди;
- вироби у вигляді циліндрів та напівциліндрів, а також матеріалів у рулонах ( руберойд, пергамін, листовий метал ) слід складувати в один ярус, прямовисно, фольгіровані та полімерні матеріали в рулонах - не більше як в 2 яруси, листовий метал, азбестоцементні листи в пакетах - в штабель висотою не більше 1 м.
4.3. Розташування штабелів матеріалів біля котлованів або траншей допускається тільки після того, як буде з’ясована неможливість оповзання ґрунту під матеріалами. Розташування штабелів на відстані менше 1 м від брівки, виїмки, а також в межах призми обвалення, забороняється.
Майданчики для складування, розташовані на косогорах, повинні бути захищені від поверхових вод.
Між штабелями матеріалів треба залишити проїзди, ширина яких визначається в залежності від габаритів транспортних засобів і підйомних механізмів, та проходи шириною не менше 1м.
Притискувати матеріали та конструкції до огорожі та елементам тимчасових і капітальних споруд забороняється.
4.4. Починати розбирання штабелю треба тільки зверху і не можна висмикувати матеріали з середини штабелю або відбирати сипучі матеріали шляхом підкопу.
4.5. Цемент треба зберігати у скриньках, бункерах або засіках з щільними кришками, які запобігають його від розпилу.
4.6. Паливо та легкозаймисті рідини ( гас, бензин, тощо ), а також мастильні матеріали треба зберігати в приміщеннях з неспаленими конструкціями, або в ємностях, заглиблених у ґрунт; при цьому необхідно додержуватися спеціальних правил пожежної безпеки.
Зберігати пальні та легкозаймисті рідини у відкритій тарі забороняється.
Тару від бензину, гасу та інших легкозаймистих рідин треба складувати на спеціально відведених майданчиках, віддалених від місця роботи, відповідно вимогам діючих протипожежних норм.
В місцях зберігання вогненебезпечних матеріалів забороняється користування металевим інструментом для запобігання виникнення іскор, відкритим вогнем і палити. Місця повинні бути обладнанні засобами пожежогасіння.

5. ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ ТА
ТРАНСПОРТНІ РОБОТИ

5.1. Майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати основу, яка забезпечує стійкість підйомно-транспортного устаткування, матеріалів, що складуються та транспортних засобів. Вони повинні бути обладнані механізмами, пристроями, спеціальним інвентарем, які забезпечують безпеку робіт.
5.2. Вантажно-розвантажувальні роботи, як правило, повинні бути механізовані, особливо для вантажів вагою біля 80 кг при підйомі їх на висоту біля 3 м.
5.3. Гранична норма перенесення вантажів :
- для жінок віком більше 18 років - 10 кг, відповідно нормам, затвердженим Мінздравом України, наказ № 241 від 10.12.93 р.;
- для чоловіків віком більше 18 років - 50 кг.
Підліткам перенесення вантажів дозволяється, як виняток, тоді, коли ці роботи складають не більше 1 / 3 усього робочого часу і є складовою частиною основної роботи.
5.4. Перенесення вантажів вагою біля 50 кг повинно бути забезпечено підтримкою іншими робітниками під час підйому та зняття вантажу; перенесення великого вантажу по горизонтальному шляху дозволяється, як виняток, на відстань не більше 50 м. При більшої відстані повинна бути забезпечена зміна робітників або влаштовані відповідні пристрої для переміщення вантажу.
5.5. Переносити матеріали на носилках по горизонтальному шляху дозволяється на відстань не більше 50 м. Не дозволяється переносити матеріали на носилках по сходам та драбинам.
5.6. Майданчики, а також місця, де виконуються вантажно-розвантажувальні роботи, у темний час повинні освітлюватися.
5.7. Виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з теплоізоляційними матеріалами слід обережно - не кидати упаковані вироби, не допускаючи великої кількості відходів бою та пилу.
5.8. При навантаженні та розвантаженні пилоутворюючих матеріалів необхідно користуватися респіраторами та захисними окулярами.
5.9. Робітники, які працюють з пилоутворюючими матеріалами, повинні стояти з повітряного боку, до мінімуму зменшувати відстань перекидання та висоту падіння матеріалів.
5.10. Підйом дрібних теплоізоляційних матеріалів слід виконувати в спеціальній тарі, контейнерах; при цьому особливу увагу слід приділяти надійності складування, стійкості виробів в штабелях і транспортних засобах.
Складати вантаж треба нижче рівня бортів тари на 10 см. На тарі позначається її призначення, вага, а також маса вантажу, який дозволяється транспортувати.
5.11. Розвантажування дозволяється виконувати після остаточної зупинки підйомного механізму. Під час розвантажування підйомна площадка повинна бути на одному рівні з площадкою приймального обладнання.
5.12. В зоні дії підйомно-транспортного устаткування слід бути особливо обережним. Забороняється знаходитися під вантажем під час його підйому та переміщення.
5.13. Під час відкривання бортів платформ необхідно спочатку зняти середні закладки-запори, а потім крайні. При цьому робітники повинні знаходитися в торцях платформи, а відчиняючи двері вагона - збоку від дверного прорізу, щоб запобігти удару від випадкового падіння вантажу.
5.14. При вантажно-розвантажувальних роботах, якщо ці роботи виконуються за допомогою вантажопідйомних механізмів, присутність сторонніх осіб забороняється.

6. РОБОТИ НА ВИСОТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ
ЗАСОБІВ ПІДМАЩУВАННЯ

6.1. Роботи, які виконуються на висоті більше 5 м від поверхні землі, перекриття або настилу, вважаються верхолазними.
6.2. До теплоізоляційних робіт на висоті допускаються робітники віком не молодше 18 років після проходження медичного огляду та навчання техніці безпеки.
6.3. Для виконання робіт на висоті робітники повинні бути забезпечені випробуваними запобіжними поясами, нескованим взуттям, при відсутності яких вони до роботи не допускаються. Місця закріплення запобіжного пояса повинні бути заздалегідь вказані майстром або виконробом.
6.4. Ізоляційні роботи на відкритому повітрі при вітрі більше 6 балів, граді, ожеледиці, великому снігопаді повинні бути зупинені, а робітники відізвані з робочих місць.
6.5. По закінченні робіт, а також під час перерви залишки матеріалів, пристосування та інструменти повинні бути прибрані. Скидати матеріали та інструмент з висоти забороняється.
6.6. На естакадах трубопроводів, міжцехових комунікаціях теплоізоляційні роботи можуть виконуватися з трубчастих, підвісних, пересувних риштувань та автогідропідйомників.
6.7. Теплоізоляція високих апаратів та великогабаритного устаткування на відкритих майданчиках повинна виконуватись до підйому їх в проектне положення або з використанням підвісних риштувань.
6.8. Риштування, колиски, драбини повинні бути інвентарними і мати паспорт завода-виробника. Інші риштування використовують, як виняток, з дозволу головного інженера підприємства.
6.9. Риштування допускається використовувати тільки після прийому їх майстром; при висоті більше 4 м - комісією, призначеною керівництвом підприємства.
Під час прийому риштувань перевіряється щільність ґрунтової основи, стійкість риштувань, наявність в’язів та кріплень, забезпечуючих стійкість, вузли скріплення окремих елементів, робочі настили та огородження, вертикальність стояків, надійність основи та наявність заземлення.
Риштування під час експлуатації повинні оглядатися майстром кожні 10 діб.
6.10. Поверхня основи під риштування повинна бути вирівняна та утрамбована.
6.11. Бригада робітників виконує складання та розбирання риштувань під керівництвом майстра.
6.12. При висоті риштувань більше 6 м вони повинні мати не менше двох настилів - робочий (верхній) та захисний. При виконанні робіт одночасно з двох настилів на різних ярусах їх загальна кількість повинна бути не менше трьох.
6.13. Для підйому робітників на риштування висотою більше 12 м необхідно улаштовувати драбини з площадками, розташованими в сходовій клітини риштувань.
Уклон драбин повинен бути не більше 60 град. Підйом на риштування висотою менше 12 м допускається по драбинам, установленим в межах кожного ярусу риштувань, закріпленими верхніми кінцями до поперечних елементів риштувань.
Проріз у настилі для виходу з драбини повинен бути огороджений з трьох сторін.
6.14. Стійкість риштувань необхідно забезпечувати їх закріпленням до об’єкту, який ізолюється, будівельним конструкціям або за допомогою відтяжок.
Ригелі трубчастих риштувань незалежно від розташування настилів повинні бути установлені по всій висоті риштувань через 2 м на рівні стиків стояків.
6.15. При підйомі та переміщенні вантажів кранами, при повороті стріли крана вантаж повинен бути піднятий на 1 м вище верхнього елементу риштувань.
Опускання вантажу на настил треба виконувати при найменшої швидкості, плавно, без поштовхів.
6.16. При розбиранні риштувань опускання елементів слід робити за допомогою кранів або інших механічних пристроїв ( вантажних блоків ).
6.17. Забороняється валити риштування, а також скидати з них елементи. Місця складання-розбирання риштувань слід огороджувати.
6.18. Підвісні риштування після їх монтажу допускаються до експлуатації тільки після випробування їх статичним навантаженням, яке перевищує нормативну на 10 % на протязі 1 години.
Наслідки випробувань підвісних риштувань повинні бути записані в акті приймання.
6.19. При роботі з приставною драбини на висоті більше 1,3 м слід використовувати запобіжні пояси, прикріплені до конструкцій споруди, або драбини, якщо вона закріплена до надійної конструкції.
6.20. Переносити вантажі на собі по драбинам не дозволяється. Проходи до драбин повинні бути вільними.
6.21. Риштування, на яких роботи тимчасово не виконуються, слід утримувати в справному стані. Доступ людей на риштування, з яких зняті настили або огородження, повинен бути заборонений.

7. ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН, МЕХАНІЗМІВ, ІНСТРУМЕНТУ

7.1. Машини та механізми, пуск, робота і переміщення яких можуть бути небезпечними для присутніх, необхідно обладнувати звуковою або світловою сигналізацією, попереджувальними знаками.
7.2. Перебування в зоні роботи машин і механізмів стороннім особам забороняється. Рухомі частини машин повинні бути огороджені в місцях можливого доступу до них людей. Забороняється виконувати роботи на машинах з несправним або знятим інвентарним огородженням рухомих частин.
Конструкції і огородження рухомих частин повинні бути міцними і надійно закріпленими, не заважати роботі, налагодженню та прибиранню устаткування, не дозволяти самовільного відкривання або зміщення під час роботи.
7.3. Робоче місце біля машин та механізмів повинно бути рівним, не слизьким, достатньо освітленим та чистим.
7.4. Підйом малих, дрібних та сипучих теплоізоляційних матеріалів належить здійснювати в спеціальній тарі, контейнерах або клітях. Прийом піднятого вантажу на трубчасті риштування, вантажопідйомну площадку шляхом підтягування контейнеру руками без спеціальних пристроїв забороняється. Для цього необхідно застосовувати спеціальні відтяжки ( канат з гачком ) відповідної довжини.
7.5. При роботі з тарними та окремими вантажами ( мінеральна вата, повсть, діатомові та совелітові вироби ) особливу увагу слід приділяти правильному, стійкому складанню їх в штабелі та в транспортні засоби.
7.6. При переміщенні краном вантаж слід підняти на 0,5 м вище габаритів зустрічних на шляху предметів, устаткування тощо.
7.7. Робота з вантажопідйомними механізмами повинна виконуватись стропальниками під керівництвом та постійним доглядом відповідальної особи, призначеної наказом підприємства.
7.8. При потребі виконувати роботи краном в зоні ближче 30 м від ЛЕП повинен бути виданий наряд-допуск, в якому визначаються безпечні умови робіт при наявності письмового дозволу на виконання робіт організації, яка експлуатує лінію електромережі.
Робота крану безпосередньо під лініями повітряної електромережі незалежно від потужності, яка знаходиться під напругою, заборонена.
7.9. Улаштування засобів малої механізації (будівельні підйомники, електролебідки, тощо) обов’язкове при роботі з вантажами вагою більше 60 кг, а також при підйомі вантажів на висоту більше 3 м.
Улаштування цих механізмів обумовлюється проектом виконання робіт. Відповідальність за безпечну роботу підйомників, електролебідок накладається на майстра або виконроба, в розпорядженні яких знаходяться ці механізми.
7.10. Засоби малої механізації слід установлювати на підготовлений майданчик (площадку) з твердою основою.
З робочого місця управління підйомником, захищеного укриттям, повинні переглядатися механізми та зона вертикального переміщення вантажу ( платформи, каретки ). З площадками навантаження та розвантаження забезпечується сигнальний зв’язок.
Площадку в зоні дії вантажної платформи огороджують, вивішують знаки безпеки з попереджувальними написами "Небезпечна зона”, "Вхід заборонено”.
7.11. До початку експлуатації ( після їх монтажу ) підйомники та електролебідки проходять статичні та динамічні випробування з перевіркою дії приладів безпеки, про що робляться записи в журналі робіт або в технічному паспорті.
7.12. Навкруги діючих підйомно-транспортних механізмів повинна бути влаштована охоронна зона, в межах якої під час роботи механізмів забороняється прохід, проїзд та перебування людей, в тому числі і робітників, виконуючих зачеплення вантажів.
7.13. Автогідропідйомники проходять технічний огляд кожен рік, а позачергово - після кожного виконаного ремонту.
При технічному огляді автогідропідйомники оглядають, проводять статичні і динамічні випробування відповідно інструкції по експлуатації.
7.14. Для роботи автогідропідйомники установлюють на горизонтальному майданчику. Максимально дозволений кут нахилу, який забезпечує стійкість вишки, повинен бути не більше 3 град.
7.15. При підйомі працюючих машиніст стежить за висотою підйому робочої площадки та за виконанням робіт. При першої вимозі працюючих машиніст зобов’язаний їх опустити.
7.16. З метою безпеки робітники причіплюються до площадок монтажними поясами.
На площадці під час роботи повинні знаходитись тільки предмети, інструмент та пристосування, необхідні для роботи.
7.17. При роботі з автогідропідйомника забороняється:
- виконувати роботи безпосередньо під проводами діючих повітряних ліній електромереж або якої напруги;
- проводити роботи при наявності несправностей гідропідйомника, проводити його ремонт у присутності людей на площадці;
- знаходитися при переміщенні підйомника на робочій площадці, підніжках, а також сидіти на бортах;
- застосовувати допоміжні надбудови для збільшення робочої висоти;
- закріплювати до площадок проводи, канати, поліспасти та допускати інші додаткові навантаження;
- підіймати площадку при невисунутих та незакріплених опорах;
- перевантажування колиски або корзину підйомника, загальне навантаження якої не повинно перевищувати значення відповідно до технічної характеристики.
7.18. Особи, які працюють в колисці, повинні бути зазначені.
Двері в колисках або корзині повинні бути зачинені.
Не дозволяється, ні в якому разі, перехилятися за край колиски та розкачувати її.
7.19. До роботи з електро- і пневмоінструментом допускаються робітники, які пройшли спеціальне навчання.
7.20. При роботі з електроінструментом в приміщеннях без підвищеної небезпеки використовується напруга 127 / 220 В, при цьому корпус електроінструменту слід надійно заземлити.
7.21. В приміщеннях з підвищеною небезпекою роботи з електроінструментом напругою 127 / 200 В необхідно виконувати в діелектричних рукавичках та калошах.
7.22. Електроінструмент повинен мати надійну ізоляцію, справність якої необхідно перевіряти під час видачі його робітнику та в наступний час через кожні 3 місяці.
7.23. Регулювати електроінструмент та ліквідувати несправності, якщо він вмикнений, не дозволяється. При кожному ремонті інструмент слід вимкнути від електромережі.
7.24. Вмикати електроінструмент належить тільки перед самим початком робіт. Під час перерви в роботі, а також у випадку порушення постачання електроенергії інструмент необхідно вимкнути від електромережі.
7.25. При роботі з механізованим інструментом належить остерігатися попадання спецодягу або рукавичок на обертальні частини механізму, а при роботі з різальним інструментом - стикання з кромкою різальної частини.
7.26. З інструментом слід поводитися обережно, не кидати, утримувати у чистоті, стежити за його справністю, оберігати шланги та електродріт від механічних пошкоджень.

8. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

8.1. При необхідності виконання робіт поблизу ліній електромереж, що знаходяться під напругою, останні повинні бути вимкнуті. Доторкатися до електричних проводів, тролей, устаткування категорично забороняється.
8.2. Виконання теплоізоляційних робіт під високовольтними лініями електромереж дозволяється тільки після прийняття заходів електробезпеки та видання допуску.
8.3. Неізольовані струмопровідні частини повинні бути захищені надійним огородженням або підняти на висоту, недоступну для доторкання.
8.4. Рубильники повинні бути обладнані кожухами і знаходитися у ящиках, які зачиняються.
8.5. Металеві частини машин та механізмів з електродвигунами, пускові апарати та інші пристрої, а також корпуси електроінструментів повинні бути заземлені.
8.6. Звертати чи вивертати електричні лампи під напругою забороняється.
8.7. Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість переносних ламп.
8.8. Напруга для переносних світильників повинна бути не більше 36 В, а в місцях особливо небезпечних ( вологі місця, шахти, колодязі, металеві резервуари, котли, тощо ) не більше 12 В.
8.9. Ручний переносний світильник повинен бути обладнаний металевою сіткою для захисту лампи шланговим проводом з вилкою, яка виключає можливість вставити її в розетку з напругою більше 36 В.
8.10. Розетки та вилки для напруги 12 і 36 В повинні відрізнятися конструкцією від загальних штепсельних з’єднань для напруги 110 і 220 В і виключати можливість їх помилкового вмикання.
8.11. Забороняється підвищувати електродріт, пристрої та інструмент на рівні трубопроводи, кронштейни, а також прокладати їх по вологим та гарячим поверхням.
8.12. Робітники, які обслуговують механізми, пристрої та інструмент, допускаються до роботи тільки після спеціального інструктажу по електробезпеці та виробничого навчання.

9. РОБОТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З МОНТАЖЕМ ОСНОВНОГО
ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОГО ТА ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ

9.1. Необхідні інструменти, пристрої, інвентарні засоби слід розташовувати безпосередньо біля робочих місць так, щоб при роботі не робити зайвих рухів.
9.2. При роботі з мінеральною ватою та виробами з неї слід запобігати пиляння; мінеральну вату та вироби із неї треба обережно укладати, не кидаючи.
9.3. При роботі з мінеральною ватою та виробами із неї слід обов’язково користуватися окулярами, респіраторами та рукавичками.
9.4. Частки волосяного азбесту ( азбестові занози ), які попадають під шкіру, необхідно негайно видалити, тому що азбест має властивості збільшення.
9.5. Виконувати теплоізоляційні роботи біля діючого устаткування та апаратів, які знаходяться під тиском, допускається тільки по спеціальному письмовому дозволу ( допуску ).
9.6. Щоб запобігти опіку не можна торкатися голими руками гарячих трубопроводів або інших гарячих частин устаткування.
9.7. Забороняється відкривати будь-які вентилі, клапани, засуви, крани на трубопроводах та апаратах.
9.8. При нанесенні ізоляційних мастик на гарячу поверхню слід використовувати захисні окуляри.
9.9. Металеві сітки та каркаси основного ізоляційного шару не повинні мати гострих кінців проволоки, які можуть нанести травму.
9.10. З особливою обережністю слід установлювати кріпильні кільця по основному ізоляційному шару на трубопроводах та апаратах великого діаметру. При перетяжці кілець можливі їх обриви і поранення рук та обличчя ізолювальника кінцями кілець.
9.11. Під час наколювання теплоізоляційних виробів на шпильки, які приварені до корпусу апарата, слід оберігатись уколів кінцями шпильок.
9.12. На ізольованій поверхні, яка підготовлена під штукатурку, не повинно бути стирчатих кінців проволоки ( каркас, металева сітка, проволочні кільця, тощо ); кінці проволоки необхідно видалити або заглибити в ізоляційний шар.
9.13. Каркаси для армування теплоізоляційного шару та кріпіжні шпильки повинні бути зроблені з добре відпалюваної проволоки.
Невідпалювана або погано відпалювана проволока може пружинити і врешті може нанести травму ударом кінця.
9.14. При виконанні штукатурних робіт розчинами, які містять їдкі речовини (цемент, вапно, тощо) слід користуватися рукавичками. Робити з розчинами слід обережно, не розбризкувати їх. Ізолювальники при нанесенні штукатурного розчину соплом повинні бути забезпечені захисними окулярами.
9.15. До роботи з гарячим бітумом та мастиками допускають ізолювальників, які пройшли медичний огляд. Особи, які мають хворобу шкіри, очей, дихальних та кишкове-шлункових органів, до роботи з бітумом не допускаються.
9.16. Під час виконання робіт з бітумом та мастиками дозволяється розпалювати вогонь на відстані більше 25 м від місця роботи.
9.17. Котли для варіння бітуму та розігрівання ізоляційних мастик повинні бути міцно закріплені і надійно накрити неспалимими ( вогнестійкими ) кришками.
Заповнювати котли дозволяється тільки на 3 / 4 місткості.
9.18. Установка для варіння та розігрівання мастик повинна знаходитися від дерев’яних будівель не відстані не менше 60 м, біля установки треба мати комплект протипожежних засобів.
9.19. Приміщення, де виготовлюють ізоляційні матеріали та вироби з використанням бітуму, повинні мати надійну вентиляцію.
9.20. Підігрівати бітумні мастики у приміщеннях дозволяється тільки в електричних посудинах. Забороняється застосовувати різні нагрівальні прибори з відкритим вогнем.
9.21. Котел для варіння бітуму не повинен мати течію, майже краплену.
9.22. Не дозволяється класти в котел вологі матеріали, тому що бітум (мастика) може спінюватися та перелитися через край.
9.23. Загружаючи котел та перемішуючи бітум ( мастику ), слід знаходитися з протилежного краю від топочної дверці.
9.24. Перевозити бітум та мастику до місця робіт слід в бочках , які мають форму усіченого конусу, надійно закритих кришкою.
9.25. Розливати бітум та мастику в бочки слід дозувальними ковшами, стоячими за вітром.
9.26. В разі займання бітум та мастику слід гасити вогнегасником, піском, але ні в якому разі водою.
9.27. Роботу по обклеюванню рулонними матеріалами з застосуванням гарячого бітуму слід виконувати в захисних окулярах.
9.28. При свердлуванні створів в металевому кожусі слід обережно, не натискуючи на свердло, бо його поломка може нанести травму робітнику.
9.29. Під час установлення металевих кожухів слід оберігатися порізів рук гострими кінцями кожуха.
9.30. Забороняється штукатурити ізоляцію або установлювати збірні покриття, лежачи під трубопроводами або устаткуванням, що ізолюється.

10. ВИКОНАННЯ РОБІТ В ТРАНШЕЯХ, КАНАЛАХ
ТА КОТЛОВАНАХ

10.1. Виконання робіт в котлованах та траншеях зі схилами, які зволожніються, дозволяється тільки після досконалого огляду виконробом ( майстром ) стану ґрунту схилу та рушення нестійкого ґрунту в місцях, де виявлені "козирок” або тріщини
( відшарування ).
10.2. До спуску робітників в котловани або траншею глибиною більше 1,3 м повинна перевірятися стійкість схилів або кріплення стін.
10.3. Кріплення траншей глибиною до 3 м повинно бути, як правило, інвентарним і виконуватись згідно типовим проектам, а вийомок глибиною більше 3 м - по індивідуальному проекту.
10.4. Для спускання ізолювальників у котловани і широкі траншеї повинні бути установлені драбини (сходні) шириною не менше 0,75 м з поручнями.
Спускання робітників у траншеї по розпіркам кріплення забороняється.
10.5. Роботи під будовами, підземними комунікаціями та іншими спорудами, щоб запобігти нещасних випадків, дозволяється тільки після одержання організацією, яка виконує ізоляційні роботи, допуску від організації - володаря цих об’єктів.
10.6. Подавати теплоізоляційні матеріали в траншеї, канали та підвали слід механізованим методом або по жолобам, естакадам та похилим площинам.
10.7. Відкрив
Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (02.10.2010)
Переглядів: 2300 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
10.7. Відкривати кришки люків оглядових колодязів дозволяється тільки спеціальними гаками або ломами. Відкривати люки руками забороняється.
10.8. Виконувати теплоізоляційні роботи на трубопроводах, укладених в траншеї, дозволяється тільки після закріплення їх на опорах.
10.9. Виконувати ізоляцію трубопроводів, які знаходяться у траншеях (каналах), лежачи під трубопроводами, забороняється.
10.10. Ізолювальники, зайняті на очищенні труб, повинні бути забезпечені рукавичками та захисними окулярами.
10.11. Під час гідравлічного чи пневматичного випробування трубопроводів, виконання теплоізоляційних робіт забороняється, а всі ізолювальники повинні бути виведені за межі зони випробування.
10.12. Щоб запобігти обрушенню ґрунту, розміщення теплоізоляційних матеріалів безпосередньо біля краю траншеї ( котловану, виїмки, тощо ) належить перевірити розрахунком стійкості схилів, а біля розкріплених виїмок - перевірити розрахунком надійність кріплень.
10.13. Колодязі, тунелі та камери, в яких виконуються теплоізоляційні роботи, повинні освітлюватися переносними лампами з напругою не більше 12 В.

11. ВИКОНАННЯ РОБІТ В ЗИМОВИХ УМОВАХ

11.1. Для обігрівання ізолювальників, працюючих на відкритому повітрі, повинні бути надані спеціальні приміщення.
11.2. Під час роботи в приміщеннях не можна допускати протягу; прорізи повинні бути закриті.
11.3. Місця роботи ізолювальників, особливо на трасах влаштованих на висоті, слід очищати від снігу та льоду.
11.4. До початку зимових робіт слід провести відповідний інструктаж з робітниками та ІТР по безпечним методам виконання робіт.
11.5. Необхідно підготувати надійну основу під риштування. Воно повинно бути рівним, очищеним від снігу та льоду. При відтаванні слід перевіряти основу під стояками риштувань.
11.6. Приміщення для приготування розчинів слід утеплювати, а мастики та розчини повинні бути виготовлені на гарячій воді. Температура мастик та розчинів, завезених до місця роботи, повинна бути не нижче 10 град. С.
11.7. Ізолювальники, які працюють на відкритому повітрі, повинні забезпечуватись теплим спецодягом, а робочі місця захищені розбірними щитами.
11.8. Забороняється фарбувати зовнішні поверхні теплоізоляційних конструкцій на відкритому повітрі.
11.9. Теплоізоляційні роботи в зимовий час, пов’язані з вологими процесами, при температурі нижче + 5 град. С забороняється.


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!