ІНСТРУКЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ТАКЕЛАЖНИХ РОБІТ - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

П`ятниця, 09.12.2016, 03:01
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ТАКЕЛАЖНИХ РОБІТ
1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Вимоги цієї інструкції розповсюджуються на всі види такелажних робіт, які проектуються та виконуються організаціями корпорації "Укрмонтажспецбуд" при підйомі, переміщенні та установці в проектне положення вантажів (обладнання, конструкцій, трубопроводів, їх блоків, вузлів, деталей та ін.) за виключенням вантажно-розвантажувальних робіт, регламентованих ГОСТ 12.3.009-76.
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. До такелажних робіт відносяться: підіймання, переміщення, установка в проектне положення і закріплення вантажів, а також підготовчі і заключні роботи при установці і звільненні такелажних пристроїв і механізмів.
2.2. Такелажні роботи повинні виконуватися у відповідності з вимогами цієї інструкції, глави СНіП по техніці безпеки в будівництві, діючих інструкцій і правил органів державного нагляду (Держнаглядохоронпраці, Управління державної пожежної охорони МВС України та ін.).
2.3. При виборі метода підйому і переміщення вантажів слід враховувати ступень безпеки вибраного методу. Повинні бути враховані наступні небезпечні виробничі фактори та їх взаємне поєднання:
- топографічні (рельєф місцевості, планування, розміри небезпечної зони, відмітка розташування працюючого від умовного нуля та ін.);
- організаційні (поєднання робіт, в тому числі по висоті; умови діючого цеху і т.п.)
- метеорологічні (температура, вітер, туман, дощ, запиленість, вибухо- і пожежонебезпечність і т.п.);
- ергономічні (фізичне і психологічне навантаження на працюючого, освітленість робочого місця, відповідність індивідуальних якостей працюючого характеру робіт, що виконуються, і т.п.);
- можливість спостереження за рухом вантажу;
- зв’язок між учасниками підйому і переміщення вантажу;
- потенційна небезпека (напруги в канатах, елементах такелажних пристроїв, якорів, обладнання і т.ін.).

3. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

3.1. Такелажні роботи повинні здійснюватися в суворій відповідності до проекту виконання робіт (ПВР), технологічних карт і технологічних записок, які розроблені і затверджені у встановленому порядку.
В ПВР, технологічних картах і технологічних записках на такелажні роботи повинні бути відображені питання техніки безпеки.
3.2. При розробці і виконанні технологічних процесів такелажних робіт слід передбачати максимальну їх механізацію, автоматизацію, застосування дистанційного управління процесами і операціями.
3.3. При виборі методу підйому і переміщення вантажу, обладнання і пристроїв, що використовуються, необхідно враховувати конкретні умови зони здійснення такелажних робіт.
Повинні бути прийняті заходи, які забезпечують безпеку працюючих від дії небезпечних факторів, які властиві вибраним методам і зоні здійснення такелажних робіт, а також поєднання небезпечних факторів.
3.4. Система зв’язку, сигналізації (обміну інформацією) повинна вибиратися з урахуванням конкретних умов і забезпечувати чіткість передавання інформації і однозначність її розуміння.
3.5. При укладці, підйомі, переміщенні вантажу окремі деталі і частини повинні бути закріплені, а також прийняті заходи, що забезпечують стійкість вантажу і виключають можливість переміщення без управління і перенапруги будь-якого елемента або вузла.
3.6. При підйомі або переміщенні вантажу з застосуванням декількох підйомних або тягових засобів повинні бути прийняті заходи, що виключають можливі перевантаження будь-якого підйомного крану чи тягового засобу.
3.7. При переміщенні вантажу з застосуванням неогороджених канатів відстань, що відділяє людей від канатів, повинна бути менша за відстань між вантажем, який переміщають, і тяговим засобом.
Допускається розташування людей поблизу канатів за умов застосування огорож, які виключають травмування людей при розриві канату.
3.8. При переміщенні вантажу по горизонтальній дільниці будь-яким способом люди повинні знаходитися збоку від вантажу, який переміщають; при переміщенні вантажу по нахиленій дільниці шляху люди повинні знаходитися з підвищеного боку від вантажу, який переміщають.
3.9. Строповка вантажу, що підіймається, повинна здійснюватись за спеціальними місцями у відповідності зі схемою строповки, розробленої в ПВР.
Строповка повинна виключати можливість порушення форми перекидання вантажу.
3.10. Перед підйомом вантаж повинен бути припіднятий на 200-300 мм і утримуватися в такому положенні не менш 10 хвилин, після чого повинні перевірятися надійність строповки вантажу і стан фундаменту під такелажними пристроями або кранами.
Якщо припідняти вантаж повністю перед початком підйому неможливо (підйом вертикальних конструкцій методом сковзання) необхідно провести випробування всіх елементів, що застосовуються в підйомі.
3.11. При горизонтальному переміщенні піднятого вантажу відстань між низом вантажу і виступаючими частинами обладнання, конструкцій, фундаментів і т.ін. повинна бути не менш 0,5 м; боковий зазор між вантажем і виступаючими частинами обладнання, конструкцій, фундаментів і т.ін. - не менш 1,0 м з урахуванням амплітуди розкачування вантажу.
3.12. Знаходження людей в боковому зазорі між вантажами і виступаючими частинами обладнання, конструкцій, фундаментів і т.ін. в процесі переміщення вантажу не допускається.
3.13. При підйомі вантажів будь-якими методами повинні бути прийняті заходи, які виключають можливість доторкання вантажу, що піднімається, до елементів крану, такелажних пристроїв оточуючих будівель, фундаментів і т.ін.
При переміщенні крану з вантажем зазор між стрілою крана і вантажем повинен бути не менш 0,5 м з урахуванням амплітуди розкачування вантажу.
3.14. Переміщення вантажу, піднятого двома або декількома кранами, повинно здійснюватися у відповідності з ПВР, розробленим спеціалізованою організацією.
3.15. При підйомі і переміщенні вантажу трьома і більше стріловими кранами рух будь-якого з них здійснюється у відповідності з циклограмою роботи кранів, розробленою в ПВР, яка виключає можливість перевантаження будь-якого крану.
3.16. Роботи по підйому і переміщенню вантажів двома чи декількома кранами повинні виконуватися під безпосереднім керівництвом спеціально призначеного інженерно-технічного робітника.
3.17. Реконструкція вантажопідйомних кранів з метою зміни їх вантажних характеристик (тимчасове розчалювання стріл, опирання стріл, з’єднання стріл ригелем і ін.) повинна здійснюватися у відповідності з проектом, розробленим спеціалізованою організацією, і задовольняти вимогам "Інструкції по нагляду за виготовленням, ремонтом і реконструкцією підйомних споруд”, яка затверджена Держнаглядохоронпраці 16.12.93 р.
3.18. При підйомі вантажу методом повороту навколо шарніра з використанням вантажопідйомних засобів і дотягуючої системи вантажопідйомні засоби повинні звільнятися після повного передавання навантаження на дотягуючу систему.
3.19. Строповка вантажу, встановленого в проектне положення, повинна здійснюватися після надійного його закріплення.
3.20. При одночасному підйомі декількох вантажів методом повороту навколо шарніра з використанням однієї монтажної мачти повинні бути прийняті заходи, що забезпечують переміщення центру мас вантажів, які піднімаються, уздовж прорізної осі симетрії монтажної мачти.
Відхилення центра мас, яке допускається, вантажів, що піднімаються, прорізної осі симетрії монтажної мачти повинно визначатися розрахунком і забезпечувати міцність і стійкість монтажної мачти.
3.21. Використання технологічних трубопроводів, що не експлуатуються, обладнання, елементів будівельних конструкцій і т.ін. як пристосувань для виконання такелажних робіт повинно бути узгоджено з організацією, в управлінні якої знаходяться вказані трубопроводи, обладнання, конструкції і т.ін., а також з організацією, яка проектувала вказані споруди.
Не допускається використання як пристосувань для виконання такелажних робіт технологічних трубопроводів і обладнання, що експлуатуються, а також трубопроводів і обладнання, в яких знаходились горючі і легкозаймисті рідини.
3.22. Дії працівників при підйомі і переміщенні вантажу повинні визначатися тільки інструкціями і вказівками керівника, призначеного у встановленому порядку.
За сигналом "Стоп”, незалежно від того, ким він поданий, роботи по підйому і переміщенню вантажу повинні бути припинені.
3.23. Під час перерв в роботі повинні бути прийняті заходи, які виключають можливість будь-якого самостійного руху вантажу.
3.24. При порушенні роботи будь-якого вузла чи елемента такелажної оснастки, пристосування, обладнання вантажопідйомної машини, системи обміну інформацією і т.п. роботи по підйому і переміщенню вантажу повинні бути припинені, люди із небезпечної зони виведені і прийняті заходи по запобіганню аварійної ситуації.
4. ВИМОГИ ДО ЗОНИ ЗДІЙСНЕННЯ ТАКЕЛАЖНИХ РОБІТ

4.1. Зона здійснення такелажних робіт може бути розташована на окремій площадці, безпосередньо у будівлі, споруді, установці і т.п., що будується чи експлуатується.
4.2. Зона здійснення такелажних робіт повинна задовольняти вимогам ПВР, діючих санітарних норм, СНіП III-4-80* "Техніка безпеки в будівництві” і "Правил пожежної безпеки в Україні. Загальні вимоги.”
4.3. На крутих схилах гір зона здійснення такелажних робіт повинна улаштовуватися на спеціально спланованих площадках або естакадах.
Розташування цих зон в місцях гірських каменепадів і снігових обвалів не допускається.
4.4. При переміщенні механізмів і такелажних пристроїв (лебідок, кранів, порталів, мачт і т.п.) за будівельними конструкціями (плитами, покриттями каналів, тунелями, перекриттями будівель і т.ін.), а також при установці механізмів і такелажних пристосувань на будівельні конструкції повинні бути прийняті заходи, узгоджені з проектною організацією і замовником, які забезпечують розподіл напруг в будівельних конструкціях від встановлюючих механізмів і такелажних пристроїв, що не перевищують розрахункове.
4.5. Вимоги до небезпечної зони:
4.5.1. Розміри зони повинні визначатися з урахуванням розташування якорів, лебідок; габариту вантажу, такелажного пристосування, механізму, що використовується; висотної відмітки здійснення робіт, розташування ліній електропередач і т.п.
4.5.2. Для такелажних робіт, які виконуються на висоті, межа небезпечної зони повинна проходити за межами горизонтальної проекції робочої площадки на розташовану нижче поверхню (проміжне перекриття, поверхню землі і т.ін.), яка збільшена на 1/3 висоти (але не менш 2 м) її розташування відносно нижче розташованої поверхні.
4.5.3. Для робіт з використанням автомобільних, гусеничних і пнемоколісних самохідних кранів межа небезпечної зони повинна проходити за межами площадки радіусом, який дорівнює довжині стріли крана, збільшеної на відстань, що дорівнює найбільшій відстані від краю вантажу до його центра тяжіння.
4.5.4. Для робіт з використанням баштових кранів небезпечна зона повинна бути огороджена розміром площадки радіусом, який дорівнює горизонтальній проекції стріли, збільшеної на 1/3 висоти вертикалі від головки підкранової рейки до оголовка стріли не менш 7 м – при висоті підйому вантажу до 100 м. Довжина небезпечної зони повинна визначатися відстанню між крайніми стоянками крана, збільшеній на два радіуси небезпечної зони.
4.5.5. Для роботи з використанням декількох баштових кранів небезпечна зона повинна визначатися сукупністю небезпечних зон по п.4.5.4 цієї інструкції для кожного крану.
4.5.6. Для робіт з використанням монтажних мачт, порталів, шеверів та інших такелажних засобів межа небезпечної зони повинна проходити за межами розташування якорів, лебідок території, що утворена колами з радіусами, які дорівнюють найбільшій висоті підйому вантажу чи такелажних пристроїв.
4.5.7. Для робіт з використанням козлових і мостових кранів межа небезпечної зони повинна проходити за межами проекції шляхів вантажного візку крана, збільшеної на 1/3 висоти підйому вантажу (але не менш 2 м). Довжина небезпечної зони визначається відстанню між крайніми стоянками крану, збільшеній на 2/3 висоти підйому вантажу.
4.5.8. Під час монтажу обладнання безмачтовим способом шляхом кріплення вантажопідйомного засобу до будівельних конструкцій каркасу будівлі, межа небезпечної зони повинна проходити за межами розташування лебідок, відвідних блоків і горизонтальної проекції вантажу, що підіймається, збільшеної на 1/3 висоти підйому вантажу (або не менш 2 м).
4.5.9. Перед початком робіт повинні бути прийняті заходи, що виключають можливість розташування в межах небезпечної зони людей, які не мають відношення до роботи, що виконується.
4.5.10. Діючі трубопроводи в межах небезпечної зони повинні бути відключені, вивільненні від вибухонебезпечних, горючих шкідливих речовин і знешкоджені шляхом продування і заповнення азотом чи вуглекислим газом.
Допускається експлуатація підземних трубопроводів в межах небезпечної зони з забезпеченням заходів пожежної безпеки для їх безпечної роботи, які повинні бути передбачені ПВР.
4.6. Вимоги до освітлення.
4.6.1. При роботі в темний час доби зона здійснення такелажних робіт повинна забезпечуватися освітленням дільниць, де за умовами виконання можливе перебування людей.
Освітлення цієї зони повинно здійснюватися у відповідності до вимог ГОСТ 12.1.046-85.
4.6.2. При необхідності евакуації людей або продовження роботи, у випадку раптового відключення освітлення, зона здійснення такелажних робіт повинна бути забезпечена аварійним освітленням.
4.6.3. До лінії аварійного освітлення не допускається підключати будь-яких інших споживачів електроенергії.
4.6.4. Для аварійного освітлення допускається використання електричних ліхтарів з акумуляторами або сухими батареями і інших переносних джерел світла.
4.6.5. Підйом і переміщення великогабаритного обладнання і вертикальних конструкцій в нічний час забороняється.

5. ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ, ЇХ ЗБЕРІГАННЮ,
ТРАНСПОРТУВАННЮ І ЗАСТОСУВАННЮ

5.1. Для здійснення такелажних робіт повинні застосовуватися канати, які відповідають вимогам ГОСТ 3241-80, а також ГОСТів на канати визначеного типу і конструкції.
Застосування із синтетичних і інших матеріалів повинно здійснюватися у відповідності з інструкціями по їх експлуатації, зберіганню і бракуванню, розробленими спеціалізованими організаціями.
5.2. Не допускається використання пенькових канатів як вантажних.
5.3. Сталеві канати і вироби з них повинні зберігатися змазаними, в закритому сухому провітрюваному приміщенні на сталевій, бетонній, дерев’яній підлозі або дерев’яних підкладках.
Канати повинні змазуватися:
- при постійній роботі – один раз на 3 місяці;
- при зберіганні на складі чи епізодичній роботі – один раз на рік.
Для канатів повинні застосовуватися змазки, що рекомендуються заводами-виготівниками канатів.
5.4. Для транспортування і зберігання канат повинен бути намотаний на барабан (котушку) діаметром 15 діаметрів канату.
Допускається транспортування і зберігання каната діаметром 30 мм при масі до 700 кг в бухтах, міцно перев’язаних в 4-6 місцях.
5.5. Змотування каната з барабана (котушки) або бухти повинно здійснюватися шляхом обертання барабана (котушки), бухти.
Не допускається змотувати канат з барабану (котушки) або бухти шляхом відкидання петель.
5.6. Кріплення сталевого каната до елементів такелажних засобів, не підпорядкованих Держнаглядохоронпраці, при спільному багаторазовому використанні повинно здійснюватися нероз’ємною, а при одноразовому використанні - роз’ємними петлями.
Кріплення канатів вузлами не допускається.
5.7. Нероз’ємна петля на кінці канату при кріпленні його до такелажних пристосувань повинно виконуватися за допомогою обжимної гільзи, гільзоклинового з’єднання чи заплітання.
5.8. Зрощування канатів різних діаметрів і конструкцій заплітанням не допускається.
5.9. Роз’ємна петля на кінці канату під час кріплення його до такелажних пристосувань повинна виконуватися зі застосуванням ковша і зажинів або роз’ємних клинових зажинів.
5.10. Для роз’ємних з’єднань канатів повинні застосовуватися клинові зажини з вкладишем, що виконується за профілем з’єднувальних канатів, а також ріжкові зажини або зажини інших типів, у яких є дужка, зогнута по діаметру каната.
5.11. Розташування і кріплення канатів в такелажних засобах повинні виключати можливість їх сходу з барабанів, блоків і направляючих, а також доторкання до конструкцій з іншими канатами. Зіткнення канатів і елементів такелажних засобів з струмоведучими проводами не допускається.
5.12. В місцях різких перегинів канатів повинні встановлюватися підкладки, які запобігають руйнуванню канатів.

6. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РОЗТАШУВАННЯ
ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ПРИСТОСУВАНЬ

6.1. Обладнання, що застосовується при здійсненні такелажних робіт, повинно задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.003-91.
6.2. Такелажні роботи повинні виконуватися з використанням вантажопідйомних машин, механізмів, такелажних і з’ємних вантажозахватних пристосувань, які пройшли технічне освідоцтво і випробування у встановленому порядку.
6.3. Установка, реєстрація, освідоцтво, випробування і експлуатація вантажопідйомних машин, механізмів (кранів, стропів, траверс, захватів) повинні здійснюватися у відповідності з вимогами "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів”, затверджених комітетом Держнаглядохоронпраці 16 грудня 1993 року.
6.4. Ширина проходів між обладнанням, механізмами, такелажними пристосуваннями і будівлями, вантажами, конструкціями і т.д. повинна бути не менш 1 м.
6.5. Якорі для розчалок такелажних пристосувань (мачт, порталів, стріл і т.ін.) повинні бути віддалені від такелажного пристрою на відстань не менш за висоту цього пристосування.
6.6. Лебідка повинна встановлюватися за межами території, що створена колами з радіусами, які дорівнюють 1,35 найбільшій висоти підйому вантажу чи такелажних пристосувань, на відстані від найближчого відвідного блока не менш за 20 довжин барабану лебідки.
6.7. Схема використання лебідки повинна забезпечувати намотування канату на її барабан знизу щільними рівними рядами.
6.8. Кут між площиною рами лебідки і напрямком канату, що навівається на барабан лебідки, в вертикальній площині не повинен перевищувати 5°.
Допускається збільшення кута між площиною рами лебідки і напрямком канату, що навівається на її барабан, в вертикальній площині до 90° при дистанційному управлінні лебідкою у випадках, спеціально передбачених ПВР і обґрунтованих розрахунком.
7. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

7.1. Організація робочих місць повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Робочі місця, при необхідності, повинні мати огородження.
7.2. Робочі місця, розташовані над землею або перекриттям на відстані 1 м і більше, повинні бути огороджені.
Конструкція огородження повинна відповідати вимогам ГОСТ 26887-86; ГОСТ 27321-87; ГОСТ 27373-87 и ГОСТ 24258-88.
7.3. Отвір в перекриттях і пройми, до яких можливий доступ людей, повинні бути закриті суцільним настилом чи огороджені по всьому периметру.
7.4. При примиканні настилу (перекриття) до стіни, яка має відкриту пройму, нижня частина якого піднімається над поверхнею настилу (перекриття) менше за 0,7 м, пройма повинна бути огороджена.
7.5. Робочі місця повинні бути очищені від сміття і відходів, не захаращені матеріалами, деталями конструкцій і т.п., звільнені від води, розлитих масел, легкозаймистих горючих речовин, хімічних рідин, а в зимовий час року – очищені від снігу, льоду і посипані піском, шлаком або золою.
Робочі місця повинні бути захищені від протягів.
7.6. При розташуванні робочого місця в умовах діючих виробництв повинні бути прийняті заходи, що виключають вплив на працюючого небезпечних факторів і знижають рівень шкідливих факторів до допустимих меж.
7.7. Не допускається розташування на робочому місці обладнання для газоелектрозварювальних робіт і роздільного різання металу.
7.8. При одночасній роботі на різних висотах розташування робочих місць по одній вертикалі не допускається.
7.9. Місце для паління обладнується в спеціально відведеному місці (за узгодженням з пожежною охороною підприємства). На цьому місці повинна бути встановлена табличка "Місце для паління”, ємність з водою і урна для недокурків.

8. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЩО ДОПУСКАЄТЬСЯ
ДО ВИКОНАННЯ ТАКЕЛАЖНИХ РОБІТ

8.1. До такелажних робіт допускаються особи не молодші за 18 і не старше 60 років, які пройшли відповідне навчання, інструктаж, перевірку знань, вимог техніки безпеки і мають кваліфікаційне посвідчення.
8.2. При прийнятті на роботу такелажники повинні пройти попередній медичний огляд, а в подальшому – проходити періодичні медичні огляди у встановленому порядку.
8.3. Інструктаж такелажників з техніки безпеки повинен здійснюватися при кожній зміні виду або умов праці, але не рідше одного разу на 3 місяці, а за правилами пожежної безпеки – один раз на півріччя.
8.4. Повторне навчання такелажників і перевірка їх знань з техніки безпеки повинні здійснюватися не рідше одного разу на рік у встановленому порядку.
8.5. До керівництва такелажними роботами можуть бути допущені інженерно-технічні робітники, які пройшли навчання і перевірку знань з техніки безпеки, правил пожежної безпеки у відповідності з "Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працюючих з питань охорони праці” Держнаглядохоронпраці не рідше одного разу на 3 роки.
8.6. До такелажних робіт не допускаються особи, що мають медичні протипоказання до роботи на висоті, передбачені відповідними переліками Міністерства охорони здоров'я.

9. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ
ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

9.1. Такелажники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту по номенклатурі типових галузевих норм видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань.
Засоби індивідуального захисту, що видаються такелажникам, повинні відповідати конкретним умовам праці.
9.2. Спецодяг для такелажників повинен захищати їх від механічних впливів сталевих канатів, вологи, холоду і відповідати санітарно-гігієнічним умовам праці.
9.3. При здійсненні такелажних робіт на висоті повинні улаштовуватися леси, риштування, майданчики у відповідності з вимогами глави СНіП III-4-80*, ГОСТ 26887-86, ГОСТ 27372-87 і ГОСТ 2.4258-88.
При відсутності лісів, риштувань, майданчиків працюючі повинні користуватися запобіжними поясами і страхувальними пристроями.
Спеціальні пристрої і місця для кріплення карабінів запобіжних поясів і страхувальних пристроїв повинні бути вказані в ПВР.
9.4. Робочі повинні бути забезпечені спецвзуттям, що запобігає механічним травмам, вологи і сковзання ніг.
9.5. Для захисту голови від механічних травм повинні застосовуватися захисні каски. Каски повинні зручно сполучатися з головним убором, відповідним температурі середовища в будь-який час року.
9.6. При роботі такелажників в умовах підвищеної запиленості і загазованості повітря повинні використовуватися засоби індивідуального захисту органів дихання.
9.7. При здійсненні такелажних робіт в умовах, що представляють небезпеку для груп працюючих, повинні застосовуватися спеціальні засоби колективного захисту.
9.8. Конструкція, порядок і способи використання засобів колективного захисту повинні бути розроблені в ПВР.
9.9. Спецодяг, захисні каски і спецвзуття повинні застосовуватися на протязі всього часу перебування на будівельному майданчику.
10. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ВИМОГ БЕЗПЕКИ

10.1. Перевірка стану повітряного середовища з підвищеним змістом шкідливих речовин здійснюється шляхом визначення концентрації шкідливих речовин в зоні виконання такелажних робіт.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі зони здійснення робіт повинні визначатися за ГОСТ 12.1.005-88.
10.2. Шумові характеристики слід визначати за ГОСТ 12.1.003-83.
10.3. Засоби індивідуального захисту працюючих повинні підлягати періодичним контрольним оглядам і перевіркам у терміни, встановлені нормативно-технічною документацією на відповідні засоби.
10.4. Перевірка несучої здатності ґрунтового фундаменту під механізми і такелажні пристрої (крани, мачти, портали, шевери і т.ін.) повинна проводитися за методиками, розробленими і затвердженими у встановленому порядку.
10.5. Положення вантажопідйомних машин, такелажних пристроїв і вантажу, що піднімається, повинно контролюватися за допомогою геодезичних інструментів чи приборів, встановлених на механізмах, пристроях і вантажу, що піднімається.
10.6. Канати, з’ємні вантажозахватні пристрої і пристосування повинні підлягати періодичним контрольним оглядам і перевіркам у терміни, встановлені "Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів”, затвердженими Держнаглядохоронпраці 16.12.93 р.
10.7. Затяжка зажинів для канатів повинна контролюватися за загальною товщиною стягнутих канатів, які повинна складати 0,6 суми діаметрів канатів до затяжки.
10.8. Ліса, риштування та інші пристосування для виконання робіт на висоті повинні підлягати технічному освідоцтву у терміни, встановлені СНіП II-4-80.
10.9. Зусилля в елементах такелажної оснастки повинні контролюватися методами і засобами, вказаними в ПВР.
10.10. Вантажозахватні машини, механізми (лебідки, крани, талі) і з’ємні вантажозахватні пристосування (стропи, траверси, захвати) повинні підлягати періодичним оглядам і випробуванням у терміни, встановлені правилами Держнаглядохоронпраці.
Домкрати повинні підлягати періодичним оглядам і випробуванням у терміни, встановлені главою СНіП III-43-80 "Техніка безпеки у будівництві”.
10.11. Інші небезпечні і шкідливі виробничі фактори по п.2.3 цієї інструкції повинні контролюватися методами і засобами, вказаними в ПВР.
Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (11.01.2010)
Переглядів: 2712 | Теги: такелажні роботи | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці