Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Вівторок, 19.03.2024, 11:23
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ АПАРАТНИКА ТЕРМІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ І М'ЯСОПРОДУКТІВ
1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 7.1.30-1.02-96 "Правила охорони праці для підприємств громадського харчування"
1.3. За даною інструкцією апаратник термічного оброблення ковбасних виробів і м'ясопродуктів (далі - апаратник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та апаратника.
1.4. Власник повинен застрахувати апаратника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я апаратника з вини власника, він (апаратник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції апаратник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До самостійної роботи апаратника термічного оброблення ковбасних виробів і м'ясопродуктів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, курсове навчання за фахом, стажування у досвідченого фахівця і здали екзамен кваліфікаційній комісії, санітарний мінімум, мають професійні навички і посвідчення встановленої форми про присвоєння кваліфікаційного розряду, пройшли вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.7. При роботі апаратника на апаратах з газоподібним паливом і електрообігрівом він повинен пройти спеціальне навчання і мати відповідне посвідчення.
1.8. Апаратник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.8.3. Проходити періодичний медичний огляд.
1.8.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.
1.8.5. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.8.6. Не допускати на своє робоче місце сторонніх осіб і не захаращувати його.
1.8.7. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.8.8. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.8.9. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на апаратника:
1.9.1. Рухомі та обертові частини устаткування (термокамери, термоагрегати, приводи, двері димогенераторів).
1.9.2. М'ясопродукти і ковбасні вироби, що переміщуються на рамах, у корзинах, люльках, лотках тощо.
1.9.3. Підвищена температура і відносна вологість повітря робочої зони.
1.9.4. Підвищена температура поверхонь устаткування, м'ясопродуктів і ковбасних виробів.
1.9.5. Підвищена загазованість повітря робочої зони.
1.9.6. Слизькість підлоги.
1.10. Крім санітарного одягу, апаратник забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту: черевики шкіряні, рукавиці комбіновані. При переміщенні рам по коліях вручну додатково: каска захисна, козирок захисний.
1.11. До початку роботи і впродовж роботи працюючі на підприємстві повинні підлягати медичним обстеженням у відповідності з вимогами, встановленими установами санітарно-епідеміологічної служби.
1.12. Усі працівники до початку роботи повинні пройти підготовку за програмою санмінімуму і здати іспити з відміткою про це у відповідному журналі і в особистій медичній книжці. Подальше всі працівники, незалежно від термінів їх прийняття на роботу, повинні один раз на два роки проходити навчання і перевірку санмінімуму. Особи, які не здали санмінімум, до роботи не допускаються.
1.13. Не допускаються до роботи в цехах з виробництва м'ясних продуктів особи, які страждають захворюваннями, зазначеними в інструкції про порядок проведення медичних обстежень осіб, які поступають на роботу і працюють на харчових підприємствах, на спорудах водопостачання, у дитячих установах тощо.
1.14. Працівники виробничих цехів повинні під час появи ознак шлунково-кишкових захворювань, підвищенні температури, нагноєнні і симптомах інших захворювань повідомляти про це адміністрацію і звертатися до медичного пункту підприємства чи іншої медичної установи для одержання відповідного лікування.
1.15. Працівники виробничих цехів перед початком роботи повинні прийняти душ, одягнути чистий спеціальний одяг так, щоб він цілком закривав особистий одяг, підібрати волосся під косинку або ковпак і двократно вимити руки теплою водою з милом. Після закінчення роботи також прийняти душ.
1.16. Заміна спецодягу повинна проводитися щоденно і за мірою забруднення.
1.17. У періоди епідеміологічного неблагополуччя за вказівками санітарно-епідеміологічної станції або органів державного ветеринарного нагляду працівники цехів перед миттям рук повинні їх дезінфікувати 0,2%-им розчином хлораміну або 0,1%-им освітленим розчином хлорного вапна.
1.18. У разі нездужання, ураження шкіри у вигляді поранень, опіків, гноячок, злущування слід звернутися до медпункту, за невеликих пошкоджень - обробляти антисептичними розчинами.
1.19. Для запобігання попаданню сторонніх предметів у сировину та готову продукцію забороняється:
1.19.1. Заносити і зберігати в харчових цехах дрібні скляні і металеві предмети (крім металевих інструментів і технологічного інвентарю).
1.19.2. Застібати спецодяг шпильками, голками і зберігати в кишенях халатів предмети особистого вжитку (дзеркала, гребінці, обручки, значки, цигарки, сірники тощо).
У кожному харчовому цеху повинен бути організований облік битких предметів.
1.20. Не дозволяється заходити у виробничі цехи без спецодягу або в спецодязі для роботи на вулиці.
1.21. Працівники повинні слідкувати за чистотою рук. Нігті на руках необхідно стригти коротко і не покривати їх лаком. Мити руки необхідно перед початком роботи і після кожної перерви в роботі, у разі переходу від однієї операції до іншої, після стикання із забрудненими предметами.
Після відвідування вбиральні мити руки необхідно двократно: у шлюзі після відвідування вбиральні до одягнення халату і на робочому місці, безпосередньо перед тим, як стати до роботи.
1.22. При виході з убиральні слід продезінфікувати взуття на дезінфікувальному килимку.
1.23. Вживати їжу необхідно тільки в їдальнях, буфетах, кімнатах для вживання їжі або інших пунктах харчування, розташованих на території підприємства або поблизу нього.
Не дозволяється зберігати харчові продукти в індивідуальних шафах гардеробної.
1.24. Виробничі приміщення, де встановлені камери для термічної обробки ковбасних виробів і м'ясопродуктів, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки за ГОСТ 12.1.004-85 і обладнані засобами техніки пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.4.009-83.
Поряд з входом в камери повинні знаходитись засоби пожежегасіння і протипожежний інвентар.
1.25. Улаштування і експлуатація топок, що працюють на газоподібному паливі, повинні відповідати Правилам безпеки систем газопостачання.
Подача палива через виробничі приміщення не дозволяється.
1.26. Димогенератори повинні установлюватись в окремому приміщенні.
Приміщення повинні бути обладнані механічною загальнообмінною вентиляцією.
Конструкція димогенератора і його дверей повинна забезпечувати герметичність.
1.27. Вміст оксиду вуглецю (СО) на робочому місці оператора від працюючого димогенератора не повинен перевищувати гранично допустимої концентрації (20 мг/м3).
Повинен бути забезпечений безпосередній контроль за вмістом СО в повітрі робочої зони з використанням газоаналізатора і сигналізацією про перевищення гранично допустимих концентрацій.
1.28. Завантаження тирси у топку повинно бути механізовано.
1.29. У конструкції кожуха вентилятора і димоводів у найбільш низьких їх частинах повинні бути передбачені пристрої для відводу смоляних вод, що конденсуються.
1.30. Температура диму повинна регулюватись автоматично.
1.31. Для запобігання попадання іскор і золи в коптильні камери після димогенераторів повинні бути встановлені іскрогасильні камери.
1.32. Димогенератор повинен бути термоізольований таким чином, щоб температура зовнішніх поверхонь на робочих місцях не перевищувала 45°С.
1.33. Обжарювальні і коптильні неавтоматичні камери повинні бути споряджені запобіжними решітками.
Решітки повинні бути міцними, справними і періодично очищатись. Розташовувати решітки слід на відстані від рівня підлоги (вогнища) не менше ніж 1,5 м.
1.34. Камери повинні обладнуватися приладами автоматики і контрольно-вимірювальними приладами, що дозволяють проводити спостереження і регулювання процесу, знаходячись поза камерою.
1.35. Обжарювальні і коптильні камери повинні бути обладнані зонтами місцевого відсмоктування.
1.36. Двері термокамери повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. При відкритих дверях повинна зупинятися подача пари і вмикатися вентилятори.
1.37. Лопасті вентиляторних установок повинні бути закриті огороджувальними решітками.
1.38. Повітроводи розподілу димоповітряної суміші повинні мати пристрій, що забезпечує за необхідності відвід і скид в атмосферу диму, що подається.
Пристрій повинен бути обладнаний фільтрами.
1.39. Зусилля при відкритті дверей секції термокамери не повинно перевищувати 80 Н (8,0 кгс).
1.40. Завантажувальні і вивантажувальні дверні отвори автокоптилок повинні мати суцільні бар'єри з висотою не меншою за 1,0 м, які захищають від падіння працівників у шахту.
Двері (завантажувальні, вивантажувальні, оглядові, ремонтні тощо) повинні бути споряджені прокладками, що забезпечують щільність прилягання їх до дверних рам і герметичність шахти. Двері повинні відкриватися назовні з шахти. Підіймальні двері автокоптилок щитового типу повинні мати пристрої (засуви, собачки тощо), що перешкоджають самочинному їх опусканню при обриві канатів.
1.41. Автокоптилки повинні бути обладнані в місцях завантаження і вивантаження двосторонньою звуковою і світловою сигналізацією. Приводити автокоптилки в дію необхідно тільки з одного місця. Кнопки "Стоп" установлюються біля кожного робочого місця, де проводиться завантаження або вивантаження продуктів, і на рамі привода.
1.42. Улаштування і обслуговування ротаційних печей для запікання хлібів, буженини, карбонату з газовим обігрівом повинні відповідати Правилам безпеки систем газопостачання, а з електрообігрівом – Правилам безпечної експлуатації електроустановок та Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
Гарячі поверхні печі, доступні для обслуговуючого персоналу, повинні бути ізольовані. Ручки на завантажувальних дверцях повинні бути виготовлені із нетеплопровідного матеріалу.
1.43. Над печами за їх фронтом необхідно влаштовувати пристрої (зонти витяжної вентиляції) для видалення газів.
1.44. Варильні котли, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см?), повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
1.45. Варильні котли, що працюють під тиском, повинні бути обладнані манометрами і запобіжними клапанами, відрегульованими на гранично допустимий тиск.
1.46. Відвід охолоджувальної води повинен проводитися в каналізацію закритим способом з розривом струменя.
1.47. Варильні котли і паропроводи повинні бути термоізольовані. Температура зовнішньої поверхні теплоізоляції не повинна перевищувати 45°С.
Кришка повинна щільно закривати котел, на ній повинен бути установлений клапан, що запобігає підвищенню тиску всередині котла. Кришка котла обладнується противагами, зручними і безпечними пристосуваннями для її відкривання.
1.48. Перекидні котли повинні бути забезпечені пристроєм, що унеможливлює їх самоперекидання.
Висота верхньої кромки котла від площадки обслуговування повинна бути не менше, ніж 1,0 м.
Варильні котли повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує видалення пари і газів.
1.49. Перфоровані корзини для завантаження сировини в котли повинні мати надійні фіксатори стулок днища і пристрої для підвішування на гак підіймального механізму.
1.50. Паропроводи повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води.
1.51. Конструкція ярусів сушарки для ковбасних виробів повинна бути міцною. Корисне технологічне навантаження на 1 м2 ярусу може бути до 390 Н (40 кгс).
1.52. Для обслуговування верхніх ярусів сушарок повинні бути передбачені огороджені площадки і сходи у відповідності з ГОСТ 26887-86.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перевірити стан і придатність до користування санітарного одягу, спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.
2.2. Надягти санодяг і спецодяг таким чином, щоб не було вільно звисаючих кінців, зав'язок та інше; заправити волосся під головний убір.
2.3. Оглянути своє робоче місце. Звільнити підходи до нього і не захаращувати їх під час роботи.
2.4. Перевірити достатність освітлення робочої зони; наявність та справність підніжної дерев'яної решітки, впевнитись в її стійкості.
2.5. Повісити на пульт управління плакат "НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!" і при знятій напрузі перевірити:
2.5.1. Санітарний стан обладнання, відсутність в ньому сторонніх предметів.
2.5.2. Наявність і справність контрольно-вимірювальних приладів, запобіжні пристрої і пристрої автоматики (манометрів, редукційного і запобіжного клапанів).
2.5.3. Стан ущільнюючих прокладок.
2.5.4. Наявність і справний стан теплоізоляції.
2.5.5. Наявність і цілісність заземлення, огородження приводів.
2.6. Перевірити в димогенераторах:
2.6.1. Відсутність золи в димогенераторі і нагару на колоснику.
2.6.2. Наявність і справність пристроїв, які попереджують самовільне опускання підіймальних дверей при обриві канатів.
2.6.3. На холостому ході роботу ворушителя, нагнітального вентилятора, вентиля подачі води, роботу сигналізації і плавність хода транспортного ланцюга.
2.7. Перевірити в камері (обжарювальні, коптильні, пароварильні):
2.7.1. Справність металевих решіток на підлозі.
2.7.2. Справність стопорів і зрізів підвісних шляхів, відсутність зміщення у стрілок, наявність контррейок на поворотах і над місцями проходу людей.
2.8. Перевірити в ротаційних печах з електрообігрівом:
2.8.1. Справність огородження противаги і надійність закріплення дверей.
2.8.2. Наявність і справність колисок і лотків для продукту.
2.8.3. На холостому ході: роботу вентилятора і калорифера. Плавність обертання ротора, колисок з лотками.
2.9. У варильних котлах:
2.9.1. Оглянути електротельфер і перевірити його роботу на холостому ході.
2.9.2. Оглянути корзини для завантаження сировини в котел, впевнитись, що пристосування для підвішування на гак підіймального механізму - в справному стані.
2.9.3. Впевнитись в справності механізму закривання і відкривання кришки, перевірити, щоб кришка щільно прилягала до корпуса, не допускаючи витікання пари.
2.9.4. Перевірити, чи не забилися продуктами фільтруюча сітка, барботер і щілевий забірник.
2.9.5. Перевірити при необхідності випускний кран. Відкрити випускний кран і продути його парою.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Пуск обладнання необхідно виконувати сухими руками і згідно з інструкцією з експлуатації завода-виготівника.
3.2. Подавання пари і гарячої води проводити повільно, відкриваючи вентиль по 1/4 оберту.
3.3. Слідкувати за чистотою підлоги і підлогових решіток, не допускати утворення слизькості і забрудненості підлоги.
3.4. Не торкатися рухомих частин обладнання, не знімати захисне огородження.
3.5. Слідкувати, щоб в обладнання не попали сторонні предмети.
3.6. Слідкувати за герметичністю паропроводів.
3.7. Слідкувати за показаннями контрольно-вимірювальних приладів.
3.8. Не залишати працююче обладнання без нагляду і не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
3.9. Не виконувати на працюючому обладнанні чищення, змащення, регулювання та усунення несправностей.
3.10. Димогенератори:
3.10.1. При ручному завантаженні необхідно остерігатися опіків, стояти з боку відкритої дверці.
3.10.2. Завантаження тирси проводити спеціальним пристосуванням (лопатою та інше).
3.10.3. При механічному завантаженні тирсу слід подавати поступово. Щоб уникнути її спресування, слід користуватися ворушителем.
3.10.4. Лійку завантажувати дерев'яними трісками слід на ? її висоти.
3.10.5. Щоб тріски попали до камери, ворушитель включити на 1-2 хв. і підпалити.
3.10.6. Після з'явлення достатньої кількості вугілля і диму включити димогенератор в автоматичний режим.
3.10.7. По мірі накопичення в золильному відсіку золи звільняти його впродовж всієї зміни.
3.10.8. Накопичувати золу слід в спеціальному возику, заливаючи її водою, щоб уникнути загорання.
3.11. В автокоптильці не діставати продукцію, яка упала, під час руху ланцюга.
3.12. Камери (обжарювальні, коптильні, пароварильні):
3.12.1. Завантажувати ковбасні вироби в камери, а також переміщати їх підвісними коліями слід по одній рамі, штовхаючи від себе. При цьому руки працівника повинні впиратися у верхню частину рами, не нижче її середини.
Пересувати раму перед собою слід плавно, без ривків.
3.12.2. Не слід залишати рами, що переміщуються по підвісних коліях на стрілках та заокругленнях. Необхідно стежити за правильністю положення стрілок.
3.12.3. Рами і ролики повинні бути справними. Працювати слід у рукавицях. Для захисту очей від попадання окалини під час переведення стрілок необхідно використовувати прозорий козирок або захисні окуляри.
3.12.4. Розвантаження камер слід проводити після попереднього їх провітрювання.
Перед вивантаженням слід перекрити паровий вентиль і вивісити на ньому попереджувальний напис: "НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!”
3.12.5. Вивантаження рам з камер необхідно проводити за допомогою спеціальних багрів.
3.12.6. Не дозволяється самостійно випалювати сажу.
3.13. Печі ротаційні:
3.13.1. Санітарну обробку печі проводять за температурою повітря всередині її не вище, ніж 30°С.
3.13.2. Для захисту від опіків працівники, які обслуговують ротаційні печі, повинні бути забезпечені рукавицями і нарукавниками.
3.13.3. Завантаження печі сировиною слід проводити до ввімкнення калорифера.
3.13.4. Вивантаження готової продукції з печі необхідно проводити тільки після вимкнення калорифера.
3.13.5. Під час вивантаження лотків з печі і зливу жиру необхідно користуватися засобами індивідуального захисту: фартухами, рукавицями, захисними окулярами.
3.13.6. Розтоплений жир необхідно зливати в спеціальні ємності, заповнюючи не більше 2/3 їх об'єму .
3.13.7. Транспортування візків з жиром проводити тільки після того, як жир охолоне.
3.14. Котли варильні:
3.14.1. Завантажувати корзини в котел слід за допомогою електротельфера.
3.14.2. Водою котел слід наповнювати до рівня зливного патрубка.
3.14.3. Під час експлуатації котла для варіння субпродуктів необхідно слідкувати за тим, щоб рівень води в ньому не знижувався і не підвищувався.
3.14.4. Перед тим, як відкрити вентиль подачі пари, слід щільно закрити кришку.
3.14.5. Перед відкриванням кришки слід перевірити, чи закритий паровий вентиль, чи відкриті каналізаційний вентиль і продувочний кран, впевнитись по манометру у відсутності тиску в котлі.
3.14.6. При експлуатації перекидних котлів:
3.14.6.1. Завантаження окостів повинно проводитися в порожні котли. Вода заливається після завантаження. Вивантаження окостів проводити після зливу бульйону. Окости, що випадково впали, повинні вийматися за допомогою гака.


4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити обладнання від електромережі, а на пусковий пристрій вивісити плакат "НЕ ВКЛЮЧАТИ, ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".
4.2. Димогенератори:
4,2.1. Викликати електромонтера і обезструмити димогенератор.
4.2.2. Перекрити вентиль подачі холодної води.
4.2.3. Очистити бункер ворушителя від залишків тирси.
4.2.4. При остиглому обладнанні вивантажити золу.
4.3. Камери:
4.3.1. Щільно закрити всі вентилі подачі в камеру пари, а також вентилі на магістральному паропроводі.
4.3.2. Впевнитись, що в камерах не залишилась продукція.
4.3.3. Входити до камери можна тільки при температурі повітря всередині не вище 30°С.
4.4. Упорядкувати робоче місце.
4.5. Прибрати засоби індивідуального захисту у відведене для них місце.
4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: виникнення стороннього шуму, гудіння, підвищеної вібрації, відчуття електроструму на металевих частинах, підвищеної концентрації оксиду вуглецю та інше.
5.2. При виникненні аварійної ситуації слід негайно зупинити роботу, відключити устаткування від електромережі, огородити небезпечну зону, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону, доповісти про те, що сталося, керівнику робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати "швидку медичну допомогу".
5.4. Надання першої медичної допомоги:
5.4.1. Надання першої медичної допомоги при отруєнні оксидом вуглецю.
До приїзду лікаря потерпілого слід вивести на свіже повітря, забезпечити йому спокій, уникати охолодження.
В важких випадках давати вдихати кисень, проводити штучне дихання.
5.4.2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати "швидку медичну допомогу”.
5.4.3. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.4. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну. При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.
5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника


УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)


Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (12.01.2010)
Переглядів: 3581 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці