ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ГАЗОЗВАРНИКА (ГАЗОРІЗАЛЬНИКА) - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Неділя, 04.12.2016, 05:00
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ГАЗОЗВАРНИКА (ГАЗОРІЗАЛЬНИКА)
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. За цією інструкцією газозварник інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім — через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи інструктуючого та газозварника.
1.3. Власник повинен застрахувати газозварника від нещасних випадків та професійного захворювання. В разі ушкодження здоров'я з вини власника він (газозварник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.4. За невиконання цієї інструкції газозварник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.5. Робоче місце газозварника залежно від потреби виробництва може бути стаціонарним і змінним.
1.6. Пересувний зварювальний пост обладнується за схемою: живлення киснем від кисневого балона, а ацетиленом — від ацетиленового генератора. Причому відстань між ацетиленовим генератором, балоном з киснем і місцем виконання робіт повинне бути не менше 10 м.
1.7. При організації постійного зварювального поста кисневий, балон установлюють за стіною виробничого приміщення, в спеціальній металевій шафі, а ацетиленовий генератор — у прибудові до виробничої будівлі.
1.8. До виконання газозварювальних робіт допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання і мають посвідчення, яке дає право на виконання цих робіт; пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочо му місці.
1.9. Газозварник повинен:
1.9.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.9.2. Користуватись спецодягом, засобами індивідуального захисту.
1.9.3. Знаходячись на будівельному майданчику, користуватись захисною каскою.
1.9.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та щодо якої проінструктований.
1.9.5. Не захаращувати робоче місце.
1.9.6. Не допускати на робоче місце сторонніх осіб.
1.9.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.
1.9.8. Вміти користуватись засобами пожежогасіння.
1.9.9. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.10. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на газозварника:
1.10.1. Вибух сумішей горючих газів з повітрям та киснем.
1.10.2. Вибух ацетиленових генераторів при зворотних ударах полум'я та при попаданні на них кисню.
1.10.3. Загоряння кисневих шлангів.
1.10.4. Вибух кисневих редукторів при попаданні до них піщинок, а також при різкому відкриванні вентиля кисневого балона.
1.10.5. Загоряння та вибух унаслідок стикання кисню, який знаходиться під тиском, з мас тилами та жирами.
1.10.6. Вибух балона внаслідок нагрівання, падіння, ударів та інших порушень правил експлуатації балонів.
1.10.7. Отруєння продуктами згорання горючих газів або парами зварюваного матеріалу, за відсутності вентиляції або засобів індивідуального захисту.
1.10.8. Опіки тіла та захворювання очей внаслідок виконання робіт без засобів індивідуального захисту.
1.10.9. Вибух карбідних барабанів при їх розкриванні внаслідок наявності в них ацетилено-повітряної суміші.
1.10.10. Загоряння бачків з пальним під час різання, внаслідок розміщення бензобака біля джерела вогню, а також неправильного закріплення шланга, який подає пальне, та ін.
1.11. Газозварник забезпечується такими спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, як: костюм бавовняний з вогнезахисним просоченням чи костюм для зварника, черевики шкіряні з жорстким підноском, рукавиці брезентові; на обслуговуванні стаціонар них газогенераторів — костюм бавовняний, рукавички гумові; на зовнішніх роботах взимку додатково — куртка, брюки на теплій підкладці, валянки.
1.12. Освітленість місця проведення зварювальних робіт повинна бути не менше ніж 50 лк.
1.13. Забороняється сумісне укладення зварювальних проводів і шлангів у загальні канали (короби). Відстань між ними повинна бути не менше їм.
1.14. Газозварник повинен забезпечуватися теплими підстілками з вогнетривких матеріалів для захисту від зіткнення з вологою холодною землею або металоконструкціями.
1.15. На кожному газозварювальному апараті повинні бути чітко позначені реєстраційний заводський номер, назва підприємства, що випустило газозварювальний апарат, і дата щорічних перевірок.
1.16. Газозварник має право працювати тільки на газозварювальному апараті, закріплено му за ним.
Забороняється передавати газозварювальний апарат, різаки, пальники, редуктори, шлан¬ги іншим особам.
1.17. Забороняється при обслуговуванні газозварювального апарата користуватися сталь ним інструментом.
Відкривати барабани з карбідом кальцію газозварник повинен за допомогою спеціальних інструментів і пристроїв, що виключають можливість утворення іскор (бронзовим зубилом або спеціальним ножем).
1.18. Розкриті, але не повністю використані барабани з карбідом кальцію необхідно закривати кришками, що забезпечують герметичність.
1.19. Газові балони повинні мати сигнальне забарвлення із вказаним найменуванням газу, що їх заповнює.
1.20. Для освітлення робочого місця зварювальних робіт газозварник повинен користуватися переносним світильником напругою не вище 42 В, а всередині місткості, резервуара, вологих приміщень — 12В.
121. Електричне-освітлення робочих місць газозварника повинне бути вибухобезпечним.
1.22. Газозварнику забороняється палити поблизу ацетиленового (газозварювального) апарата або підходити до нього з вогнем.
1.23. Водяні затвори ацетиленових апаратів мають бути справні, міцно закріплені на кор пусі генератора чітко у вертикальному положенні. Забороняється експлуатувати генератори без водяних затворів.
1.24. Забороняється встановлювати ацетиленові генератори і балони з газом в проходах, проїздах, на сходових площадках, а також у місцях скупчення людей і неосвітлених місцях.
125. У робочих приміщеннях, де виконуються тимчасові роботи, допускається встановлення тільки одного переносного ацетиленового генератора продуктивністю не більше 3 м3/год, що обслуговується газозварником при додержанні таких умов:
- максимальне одночасне завантаження карбіду кальцію в завантажувальний пристрій не повинне перевищувати 4 кг.
- кількість пальників (різаків) на один апарат не повинна бути більше двох за умови встановлення постійного водяного затвора на кожний пост.
- сумарна потужність пальників (різаків) не повинна перевищувати 2000 л газу на годину.
1.25.1. Приміщення повинне мати обсяг не менше 300 м3 і припливновитяжну вентиляцію.
1.25.2. Генератор має бути встановлений від місця зварювання (різання) металу, а також від джерела відкритого вогню та нагрітих виробів на відстані не менш як на 10м.
1.25.3. На місці встановлення ацетиленового генератора повинні бути вивішені застережливі плакати: "Вогненебезпечне" або "Не палити".
1.26. Забороняється чистити, розбирати і збирати ацетиленовий генератор у загальних приміщеннях майстерень. Цю роботу газозварник повинен виконувати у спеціальних приміщеннях або на відкритому повітрі.
1.27. Забороняється розміщувати переносні ацетиленові генератори і балони з газом у працюючих котельнях, кузнях і подібних приміщеннях, а також поблизу місць забору повітря вентилятором чи компресором. У разі потреби зварювання в таких приміщеннях можна виконувати, підводячи ацетилен гумовим шлангом від генератора чи балона, встановленого поза цим приміщенням.
1.28. Довжина шлангів для газового зварювання не повинна перевищувати 20 м. У монтажних умовах допускається збільшення довжини шлангів до 40 м.
1.29. Забороняється застосовувати шланги з дефектами, а також підмотувати їх ізоляційною стрічкою або іншими матеріалами. Мінімальна довжина стикованих шлангів повинна бути не менш як 3 м.
1.30. Шланги на приєднаних ніпелях апаратури (пальники, різаки, редуктори та ін.) необхідно закріплювати надійно. На ніпелі водяних затворів шланги необхідно надівати щільно, але не закріплювати.
1.31. Шланги необхідно застосовувати відповідно до їх призначення. Забороняється:
1.31.1. Використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену, і навпаки.
1.31.2. Сплющувати, скручувати і перегинати при їх укладанні, а також користуватись за масленими шлангами.
Шланги при газовому зварюванні необхідно підвішувати, щоб запобігти можливим по¬шкодженням. Забороняється розміщувати їх у проходах і проїздах, а також ближче 1 м від вогню та електропроводу.
1.32. Забороняється:
1.32.1. Забруднення кисневих балонів маслом.
1.32.2. Торкатись їх забрудненими маслом руками, бо навіть незначна кількість масла (жиру) у поєднанні з киснем може викликати вибух.
1.33. Перевозити кисневі та ацетиленові балони необхідно тільки на ресорних транспорт них засобах, а також на спеціальних ручних візках.
У літній час підготовлені до роботи кисневі та ацетиленові балони необхідно захищати від дії сонячних променів і установлювати на спеціальних підставках осторонь від проходів та інших предметів.
1.34. Місце газозварювання має бути обладнане засобами пожежегасіння (вуглекислотними вогнегасниками, ящиками з сухим піском).
1.35. Ацетиленовий генератор необхідно розміщувати на відстані не ближче 10 м від місця газозварювальних робіт, а також від будь-якого джерела відкритого вогню.
1.36. Дерев'яні перегородки, що стоять на відстані ближче 5 м від газозварювальних постів, повинні бути оштукатурені, а двері — оббиті азбестом.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ
2.1. Газозварник повинен перед початком роботи надіти спецодяг, спецвзуття і рукавиці, а перед початком зварювання — захисні окуляри.
2.2. Робоче місце необхідно звільнити від зайвих предметів і легкозаймистих матеріалів.
2.3. Перед початком роботи в резервуарах, колодязях газозварник повинен переконатися у відсутності в них шкідливих вибухонебезпечних газів і забезпечити відповідну їх обробку до початку зварювальних робіт.
2.4. До початку газозварювальних робіт у приміщеннях газозварник повинен перевірити наявність і справність вентиляції.
2.5. Перед початком газозварювання газозварник повинен перевірити:
2.5.1. Щільність і міцність приєднання газових шлангів до пальника (різака) та редукторів за допомогою спеціальних хомутів.
2.5.2. Наявність води у затворі (не нижче рівня контрольного крана) і щільність усіх з'єднань у затворі, а також щільність приєднання шланга до затвора.
2.5.3. Справність пальника (різака), редуктора і шлангів.
2.5.4. Справність манометрів на редукторах, наявність пломб.
2.6. При встановленні переносного ацетиленового генератора необхідно стежити за тим, щоб він був установлений у вертикальному положенні.
2.7. Після зняття ковпака з газових балонів газозварник повинен перевірити:
2.7.1. Справність різьбового з'єднання штуцера і вентиля.
2.7.2. Наявність і справність ущільнювальної шкіряної прокладки в гнізді приєднувального штуцера ацетиленового балона.
Забороняється знімати ковпак з балона за допомогою зубила та молотка або інших за¬собів, які можуть викликати іскру. Якщо ковпак не відгвинчується, газозварник повинен по¬відомити про це майстра, щоб повернути балон заводу-виготовлювачу.
3. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАЄ РОБОТИ
3.1. При роботі генератора необхідно стежити за тим, щоб не було витікання газу з кранів, пробок та інших з'єднань. Герметичність перевіряється за шкалою манометра, а місця витікання газу визначають тільки за допомогою мильного розчину. Забороняється застосовувати вогонь для перевірки герметичності.
3.2. Забороняється працювати без захисних окулярів, бавовняних костюмів і брезентових рукавиць, а також користуватись одягом і рукавицями, забрудненими мастилом, бензином, гасом.
3.3. Зварювання при ремонті резервуарів з-під пально-мастильних матеріалів газозварник по винен здійснювати тільки після обробки їх 15-20 %-ним розчином каустичної соди або продуванням сухою парою з подальшою перевіркою вмісту небезпечних речовин у зазначених місткостях.
3.4. При виконанні робіт в закритих місткостях, резервуарах, "глухих" та вологих підвалах газозварник повинен працювати в спецодязі і мати запобіжний пояс із закріпленою на ньому мотузкою, другий кінець якої довжиною не менше 2 м повинен тримати в руці другий робітник, який знаходиться зовні місткості, резервуара.
3.5. Газозварник повинен при приєднанні редуктора до кисневого балона оглянути вхідний штуцер і накидну гайку редуктора, переконатись у справності нар" гайки, у відсутності слідів масла та жирів, а також у наявності ущільнювальної фіброве »кладки і фільтра на вхідному штуцері редуктора.
3.6. Для продування штуцера балона газозварник повинен плавно на короткіс відкрити вентиль на чверть або половину оберту для видалення сторонніх частинок.
Відкриваючи вентиль, необхідно стояти осторонь струменя газу.
3.7. Забороняється користуватись редуктором з несправною нарізкою в накидній гайці, несправними манометрами, манометрами з простроченими строками їх випробування.
3.8. Для відкривання вентиля ацетиленового балона і для укріплення на ньому редуктора газозварник повинен мати спеціальний торцевий ключ.
3.9. Забороняється засипати карбід кальцію меншої грануляції, ніж зазначено в паспорті генератора. Перед засипанням необхідно відсіяти карбідний пил.
Карбід кальцію необхідно засипати тільки в корзину. Забороняється засипати карбід кальцію безпосередньо в реторту.
3.10. При живленні газозварювальних постів ацетиленом і киснем від балонів необхідно встановлювати балони вертикально у спеціальних стояках, міцно прикріплювати їх хомутами або ланцюгами й оберігати від ударів та падіння.
Балони необхідно встановлювати на відстані не менш як 1 м від приладів опалення і 5 м від нагрівальних печей та інших джерел тепла.
На ділянці і в майстерні, де проводиться газополуменева обробка, забороняється мати більше одного запасного наповненого балона на кожний пост.
3.11. Відстань між кисневим балоном і газогенератором повинна бути не менш як 5 м.
3.12. Перед запалюванням пальника (різака) слід продути шланги, щоб видалити повітря робочими газами: кисневі — киснем, ацетиленові — ацетиленом.
3.13. Про всі помічені несправності на робочому місці необхідно негайно доповісти майстру і без його вказівки до роботи не приступати.
3.14. При запалюванні ручного пальника або різака спочатку необхідно трохи відкрити вентиль кисню, потім відкрити вентиль ацетилену і тільки після короткочасного продування шлангів запалити горючу суміш газів. При гасінні — навпаки: спочатку закрити вентиль ацетилену, потім — вентиль кисню.
3.15. Забороняється змащувати мастилом редуктор, пальник, різак і братися за них руками в мастилі, а також зберігати біля них замащені обтиральні матеріали.
3.16. Забороняється витрачати ацетилен з генераторів до повного зниження і загасання полум'я пальника (різака), щоб уникнути підсмоктування повітря та виникнення зворотного удару.
3.17. При зворотному ударі полум'я треба негайно закрити вентилі на пальнику (різаку), на балонах і водяному затворі та охолодити пальник.
3.18. При перегріві пальника (різака) необхідно припинити роботу, а пальник (різак) погасити й охолодити до повного остигання. Для охолодження пальника необхідно мати посудину з чистою холодною водою без слідів мастила.
Під час перерв у роботі для підвішування погашених пальників необхідно користуватися стояком з гаком або вилкою.
3.19. При експлуатації ацетиленових апаратів забороняється:
3.19.1. Засипати карбід кальцію в мокрі ящики.
3.19.2. Підвищувати тиск в ацетиленовому генераторі вище зазначеного в паспорті.
3.19.3. Відключати автоматичний регулятор, якщо він є.
3.19.4. Працювати саморобними або несправними завантажувальними пристроями.
3.20. Забороняється проводити газозварювальні роботи з приставних драбин. При виконанні робіт на висоті треба користуватись драбиною із спеціально обгородженою площадкою, де газозварник повинен працювати із запобіжним поясом.
Забороняється вести зварювання на відкритому повітрі в снігову або дощову погоду.
3.21. Забороняється працювати від переносного генератора, розташованого на одному візку з кисневим балоном.
3.22. Забороняється вести газозварювання трубопроводів, посудин і резервуарів, які пере бувають під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.
3.23. Виконувати газозварювання або різання будь-яких частин електрообладнання можна тільки в тому випадку, якщо вони спочатку знеструмлені та вжито заходів, які не допускають їх включення при зварюванні та різанні.
При газовому зварюванні та різанні поблизу струмоведучих пристроїв місця роботи слід обгородити щитами.
3.24. При газовому різанні деталей, ферм, балок, станин, металевого брухту необхідно вживати заходів щодо того, щоб відрізані частини не могли впасти на тих, хто працює.
3.25. Забороняється залишати без нагляду переносний генератор під час роботи.
При перервах у роботі полум'я пальника необхідно погасити, а вентилі на пальнику — щільно закрити. При тривалих перервах у роботі (обідня перерва тощо), крім вентилів на пальнику та різаку, слід закрити вентилі на кисневих та ацетиленових балонах або на газорозбірних постах, а гвинти редукторів вивернути до звільнення пружини.
3.26. При експлуатації переносних генераторів на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях при температурі нижче 0°С необхідно вживати заходів, які запобігають їх замерзанню.
У разі замерзання води в генераторі, водяному затворі чи шланзі необхідно відігріти їх у теплому приміщенні на відстані не менш як 10 м від джерел вогню, іскор тощо або гарячою водою (парою).
3.27. Забороняється ходити із запаленим пальником або різаком за межі робочого місця, а також підніматися з ними трапами, риштованнями.
3.28. Відбір газу з балонів повинен проводитися до залишкового тиску не нижче 0,05МПа.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. До закінчення робіт газозварник повинен допрацювати до повної витрати карбіду кальцію в генераторі, погасити пальники, злити мул, корпус і реторти промити водою; очистити генератор всередині волосяною щіткою або латунним скребком; закрити вентиль на киснево му балоні і зняти з нього редуктор.
4.2. Газозварник повинен скинути у спеціально обладнану мулову яму відпрацьований карбід кальцію (мул).
Це можна робити тільки тоді, коли реторта повністю охолоне.
Очищати реторту від мулу необхідно латунним або алюмінієвим скребком.
Забороняється після закінчення роботи залишати генератор з не розвантаженою ретортою.
4.3. По закінченні роботи газозварник повинен:
4.3.1. При горінні пальника або різака спочатку закрити вентиль ацетилену, а потім — вентиль кисню.
4.3.2. Закрити вентилі на балонах чи газопроводах, випустити газ з усіх комунікацій і звільни ти затискні пружини редукторів.
4.3.3. Відвернути шланги і редуктор, завернути на балоні ковпак.
4.3.4. На порожніх балонах зробити напис: "Порожній".
4.3.5. Якщо в балонах залишився газ, то навернути на них запобіжні ковпаки і відвезти у спеціальні шафи поза приміщенням, поставивши у відділення, що відповідає газу.
4.4. Розрядити газогенератор, відключити вентиляцію.
4.5. Прибрати пальник, різак, редуктор, шланги, інструмент і пристрої у відведене місце.
4.6. Провітрити приміщення.
4.7. Упорядкувати робоче місце, прибрати обрізки з проходів, скласти деталі у відведеному місці.
4.8. При потребі здати зміннику своє робоче місце.
4.9. Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити його від пилу та іншого бруду, покласти у відве дене для зберігання місце та переодягтися.
Потім вимити обличчя теплою водою з милом або прийняти душ.
4.10. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. При виявлені витікання газу з газових балонів газозварник повинен негайно припинити роботу, усунути витікання газу, провітрити приміщення і установити причину його виникнення.
Не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.
Забороняється застосовувати вогонь для виявлення витікання газу з газових балонів.
Перевіряти витікання газу дозволяється мильним розчином.
5.2. При загорянні ацетилену, що виділяється із змоченого карбіду кальцію, щоб не допустити вибуху ацетиленово-повітряної суміші, газозварник повинен гасити ацетилен вуглекислотним вогнегасником або сухим піском.
5.3. У разі загоряння шланга газозварник повинен швидко перегнути його біля місця, що горить, з боку редуктора або газогенератора і закрити вентиль балона.
5.4. У разі якщо швидка ліквідація пожежі власними силами неможлива, газозварник повинен негайно викликати пожежну команду.
5.5. При нещасному випадку газозварник повинен надати першу медичну допомогу і при необхідності викликати швидку медичну допомогу, а також повідомити керівника робіт про те, що сталося.
5.6. Надання першої медичної допомоги.
5.6.1.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії елект¬ричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення — відтягти його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати "швидку медичну допомогу".
5.6.2. Перша допомога при пораненні
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, на¬класти стерильний перев'язувальний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакета якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо, свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т.ін. На те місце ганчірки, що припадає безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.6.3 .Перша допомога при переломах, вивихах, ударах
При переломах і вивихах кінцівок ушкоджену кінцівку необхідно укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта потерпілого необхідно покласти на дошку, не підіймаю¬чи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно (туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху).
5.6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно проми¬ти цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього ушкоджену кислотою поверхню обмити 5 %-ним розчином питної соди, а обпечену лугом — 3 %-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно ретельно промити очі цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2 %-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом — 2 %-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3 %-ним розчином оцтової кислоти або 3 %-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою — 5 %-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пуль¬веризатора 10 %-ним розчином питної соди, при попаданні лугу — розпиленим 3 %-ним розчи¬ном оцтової кислоти.
5.6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпечене місце водою, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 %-ним марганцевим розчином або 5 %-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стериль¬ною пов'язкою та викликають лікаря.
При опіку очей електричною дугою необхідно робити холодні примочування розчином борної кислоти.
5.6.6. Перша допомога при кровотечі
Для того щоб зупинити кровотечу, необхідно:
—підняти поранену кінцівку догори;
—кровоточиву рану закрити перев'язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натискуванням);
—при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суставах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (09.04.2012)
Переглядів: 2144 | Теги: ГАЗОРІЗАЛЬНИКА, ГАЗОЗВАРНИК | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці