1 Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".
1.3. За даною інструкцією оглядач та слюсар по ремонту рухомого складу інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та оглядача і слюсаря по ремонту рухомого складу.
1.4. Власник повинен застрахувати оглядача і слюсаря по ремонту рухомого складу від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров`я оглядача і слюсаря по ремонту рухомого складу з вини власника вони мають право на відшкодування заподіяної їм шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції оглядач і слюсар по ремонту рухомого складу несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи оглядачем та слюсарем по ремонту рухомого складу допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, пройшли навчання за спеціальною програмою і отримали відповідне посвідчення, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.7. Для виконання додаткових обов`язків (зварювальні, стропальні роботи, обслуговування вагоноремонтних машин чи ремонтних установок та інше) оглядач і слюсар по ремонту рухомого складу повинні пройти спеціальне навчання і скласти екзамени по правилах технічної експлуатації механізмів, що застосовуються, охорони праці та пожежній безпеці.
1.8. Оглядач і слюсар, які обслуговують самохідні ремонтні установки та працюють з іншими механізмами з електричним приводом, повинні мати групу з електробезпеки не нижче II.
1.9. Оглядач і слюсар, які працюють з електроінструментом, повинні мати І групу з електробезпеки.
1.10. Оглядач і слюсар по огляду та ремонту електропневматичних гальм повинні мати групу з електробезпеки не нижче II.
1.11. Оглядач і слюсар по ремонту рухомого складу повинні:
1.11.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.11.2. Користуватись спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.
1.11.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій вони проінструктовані.
1.11.4. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.11.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.11.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.11.7. Пам`ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.12. Оглядач і слюсар повинні знати і виконувати вимоги заборонних, попереджувальних, вказівних і приписуючих звукових і світових сигналів, знаків, написів.
1.13. Оглядач і слюсар повинні знати порядок огородження поїздів і окремих груп вагонів, встановлений діючим технологічним процесом пункту технічного огляду вагонів (ПТО).
1.14. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на оглядача і слюсаря по ремонту вагонів:
1.14.1. Незадовільні метеорологічні умови.
1.14.2. Виступаючі частини платформ, рухомого складу тощо.
1.14.3. Падіння.
1.14.4. Ураження електричним струмом.
1.14.5. Несправність інструмента, пристроїв.
1.15. Оглядач і слюсар по ремонту вагонів забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: костюм бавовняний, плащ непромокальний, рукавиці комбіновані; на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій прокладці, валянки.
1.16. Утримання робочого місця:
1.16.1. Робочі місця оглядача і слюсаря при технічному огляді і ремонті вагонів знаходяться на міжпутті і коліях парків.
1.16.2. Оглядач, який приймає поїзд “з ходу", повинен знаходитись на спеціально обладнаному робочому місці.
1.16.3. Необхідно дотримуватись чистоти і порядку на робочому місці, а також вимог Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті.
1.16.4. Всі деталі, що знімаються з вагона, слід негайно прибирати в спеціально встановлені для цього місця.
1.16.5. Оглядач і слюсар повинні правильно укладати вагонні деталі, запчастини і матеріали на ремонтну установку і стелажі, розташовані на міжпутті, в відділах і виробничих дільницях, забезпечуючи вільні проходи.
1.16.6. Переносні сигнали огородження слід встановлювати на осі колії на відстані 50 м від крайніх вагонів (на наскрізних коліях з обох боків, на тупикових - з боку стрілочного переводу).
Якщо відстань від вагона до граничного стовпчика менше 50 м, то переносний сигнал огородження з цього боку встановлюється на осі колії проти граничного стовпчика.
1.16.7. Вагон чи група вагонів, які ремонтуються на спеціально виділених коліях для ПР з відчепленням чи на коліях укрупнювального ремонту, крім постійних чи переносних сигналів, огороджують на обох рейках на відстані не менше 25 м від крайнього вагона чи напроти граничного стовпчика, якщо відстань до нього менше 25 м.
1.16.8. При ТО вагонів в поїздах, від яких локомотиви не відчіплюються, їх огороджують як з “голови”, так і з “хвоста” поїзда установленим порядком.
При цьому оглядач усно попереджує машиніста локомотива про початок огляду і неможливості в зв`язку з цим переміщення поїзда і тільки після цього приступає до роботи.
Перед ТО потяга, від якого локомотив відчеплений, але тимчасово знаходиться на даній колії, сигнал огородження установлюється на вільній ділянці колії між локомотивом і головним вагоном і попереджується про це машиніст локомотива.
1.16.9. Технічне обслуговування і ремонт вагонів і поїздів оглядачі і слюсарі повинні починати тільки після отримання від оператора ПТО дозволу, який він передає за допомогою двостороннього паркового зв`язку після включення системи централізованого огородження поїзда чи отримання інформації про огородження переносними сигналами.
Оглядачі “головної” чи “хвостової” частин поїзда за допомогою радіозв`язку повторюють отриманий дозвіл, чим підтверджують, що повідомлення оператора ПТО прийняте правильно.
1.16.10. За наявності пристроїв централізованого огородження оператор ПТО огороджує поїзд порядком, встановленим інструкцією по огородженню, розробленою згідно з місцевими умовами.
1.16.11. Переносні сигнали огородження встановлюють і знімають особи з числа робітників кожної зміни, на яких ці обов`язки покладені керівником робіт.
1.16.12. Про закінчення ТО поїзда кожна ремонтно-оглядова група повідомляє у порядку, встановленому робочим технологічним процесом, оператора ПТО.
Отримавши повідомлення від останньої групи, оператор ПТО оголошує по двосторонньому парковому зв`язку про зняття огородження.
1.16.13. Пристроями загального двостороннього зв`язку дозволяється користуватися тільки в окремих випадках з метою зменшення шкідливої дії шуму від переговорів.
Як правило, слід користуватися пристроями переносного радіозв`язку з оператором ПТО.
Переговорні колонки двостороннього паркового зв`язку, які знаходяться на міжпутті, після передачі повідомлення необхідно відключити.
1.17. Кожен оглядач і слюсар повинні знати і виконувати порядок тимчасового припинення ТО потяга за необхідністю (в виняткових випадках) його переміщення в межах даної колії чи за вимогою чергового по станції (маневрового диспетчера). Ці випадки повинні бути обумовлені робочим технологічним процесом ПТО.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед початком роботи старший групи повинен перевірити чисельний склад робітників в прикріпленій до нього групі, наявність і справність інструмента, вимірювальних приладів, шаблонів, сигнальних пристосувань і спеціального одягу, а також наявність на стелажах і ремонтних установках запасних частин і матеріалів, в необхідних випадках прийняти заходи по їх поповненню.
2.2. Оглядач і слюсар повинні упорядкувати і одягти спецодяг таким чином, щоб не було вільно звисаючих кінців.
2.3. Порядок проходу до робочого місця:
2.3.1. Оглядачі і слюсарі при прямуванні до місця роботи, а також при виконанні робіт по ТО і ПР вагонів повинні користуватись маршрутом переміщення бригад і груп, позначених покажчиком "Службовий прохід".
При груповому ТО ремонтно-оглядова група повинна переходити до місця роботи з однієї колії на іншу всією групою разом зі старшим групи.
2.3.2. Оглядачі і слюсарі повинні слідкувати, щоб проходи між стелажами і коліями були вільними від деталей і сторонніх предметів.
2.3.3. Персонал, зайнятий обслуговуванням поїзда, отримавши повідомлення від оператора ПТО про проходження по сусідній колії поїзда, не пізніше, ніж за 5 хв. до його приходу повинні вийти в безпечну зону на відстань не менше 4-5 м від крайньої рейки колії, по якій пропускають поїзд.
Матеріали і інструменти повинні бути прибрані з колії за габарит рухомого складу. Відновлювати роботи до повного проходу поїзда забороняється.
2.4. Перед включенням ремонтної установки чи вагоноремонтної машини необхідно випробувати всі їх агрегати на холостому ході і перевірити їх справність.
2.5. Отримуючи електроінструмент, бути присутнім при перевірці справності заземлюючого проводу і впевнитись у відсутності замикання на корпус.
2.6. Перед початком роботи оглядач та слюсар повинні впевнитись в справності інструмента і пристосувань.
Несправний інструмент негайно повинен бути замінений справним.
2.7. Оператор ПТО сповіщає оглядачів і слюсарів про підхід поїзда, огородження і початок ТО потягу.
Оглядач і слюсар повинні бути уважні до команд оператора.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Заходи безпеки при перебуванні оглядача і слюсаря на залізничній колії:
3.1.1. При проході вздовж колії необхідно звертати увагу на вагони та локомотиви, що рухаються по суміжній колії.
Не можна знаходитись на міжпутті при беззупинковому слідуванні поїздів по суміжних коліях.
Дозволяється ходити тільки по узбіччю чи посередині міжпуття.
3.1.2. Під час перебування на міжпутті під час руху рухомого складу по обох суміжних коліях необхідно зупинитися, стоячи дочекатись переходу (зупинки) рухомого складу на одній із колій і лише після цього знову іти по міжпуттю.
3.1.3. Переходити колії дозволяється тільки під прямим кутом, попередньо впевнившись у відсутності рухомого складу.
Під час переходу колії в погану погоду (під час туману, снігопаду, завірюхи, зливів тощо), коли видимість світлових і чутність звукових сигналів певною мірою знижуються, необхідно зупинитися в середній частині міжпуття та уважно подивитися як в одну, так і в іншу сторону.
Якщо видно рухомий склад, що наближається, слід перечекати, поки він пройде.
3.1.4. Під час проходу по станційних коліях в нічний час необхідно пам`ятати про споруди та пристрої, які знаходяться на міжпутті.
3.1.5. Переходити рейки, зайняті рухомим складом, слід тільки через перехідні площадки, по пішохідному переходу чи сумісному (пішохідно-транспортному) тунелю.
Перед тим, як увійти в пішохідний чи сумісний тунель з міжпуття, необхідно впевнитись у відсутності сторонніх предметів на кришці, яка закриває вхід в тунель. Після опускання в тунель кришку необхідно закрити. Залишати її відкритою після виходу з тунелю чи опускання до нього забороняється.
В сумісному тунелі необхідно йти з боку, відведеному для проходу людей, не торкаючись кабелів і проводів.
3.1.6. Обходити, стоячі на рейках, групи вагонів чи локомотив слід на відстані не менше 5 м від автозчепу.
Між розчепленими вагонами дозволяється переходити, якщо відстань між їх автозчепами не менше 10 м.
3.1.7. Виходячи на колії з приміщень для обігрівання, а також із-за стрілочних постів та інших будівель, які закривають огляд колії, необхідно попередньо впевнитись у відсутності на ній рухомого складу.
Виходячи із службових приміщень в нічний час, необхідно перечекати, доки очі звикнуть до темряви і встановиться нормальна видимість навколишніх предметів.
3.1.8. При обробці поїздів цистерн забороняється користуватися відкритим вогнем. Палити дозволяється в спеціально відведеному місці.
3.1.9. Транспортування запасних частин, матеріалів та інших вантажів через колії необхідно здійснювати по транспортних чи сумісних тунелях, за їх відсутності - по естакадах чи наземних поперекових настилах.
Транспортування запчастин та матеріалів під вагонами поїзда дозволяється під огородженими поїздами.
3.1.10. Поздовж поїздів по міжпуттю матеріали необхідно транспортувати пересувними ремонтними установками, а де їх немає - електрокарами чи іншими транспортними засобами, обладнаними для переміщення по вузькій колії чи по стежках з твердим покриттям.
При цьому великогабаритні деталі повинні бути стійко вкладені, не повинні виходити за межі габариту транспортного засобу.
3.1.11. При транспортуванні запчастин з заготовчих відділень і комор до стелажів, встановлених на міжпутті, вантаж необхідно укладати на середину платформи чи спеціально призначені для цієї цілі площадки і підклинювати його для попередження зсуву.
3.2. Забороняється:
3.2.1. Переходити і перебігати колії перед рухомим складом, який рухається (локомотиви, вагони, дрезини тощо).
3.2.2. Становитися чи сідати на рейки.
3.2.3. Сідати на підніжки вагонів чи локомотивів і сходити з них під час руху.
3.2.4. Переходити стрілочні переводи, обладнані електричною централізацією, в місцях розташування вістряків і скріплень стрілочних переводів з централізованим приводом.
3.2.5. Виконувати будь-які роботи по ремонту вагонів, знаходитись усередині вагонів, під ними чи на них під час маневрів та інших переміщень вагонів, а також на неогородженому в установленому порядку поїзді.
3.3. Забороняється торкатися без рукавиць чи інструменту деталей електричного обладнання вагонів, яке знаходиться під напругою.
3.4. На електрифікованих дільницях залізниці забороняється:
3.4.1. Виконувати ремонтні роботи, наближаючись самим чи застосовуваним пристосуванням до неогороджених проводів чи частин контактної мережі на відстань менше 2 м, якщо вони знаходяться під напругою.
3.4.2. Торкатися до обірваних проводів контактної мережі незалежно від того, торкаються вони землі і заземлених конструкцій чи ні.
3.4.3. Торкатися сторонніх предметів (відрізків проводу, вірьовок, тросів та інше), які знаходяться на проводах контактної мережі.
3.5. Оглядач і слюсар, які виявили обрив проводів чи інших елементів контактної мережі, а також сторонні предмети, звисаючі з них, повинні негайно повідомити про це через оператора черговому по станції, огородити це місце будь-яким підручним засобом і до прибуття бригади робітників контактної мережі слідкувати за тим, щоб ніхто не наближався до обірваних проводів на відстань менше 10 м.
Якщо обірвані проводи чи інші елементи контактної мережі виходять за межі габариту наближення будівель і можуть бути зачеплені при проході поїзда, небезпечне місце необхідно огородити переносними сигналами згідно з Інструкцією по сигналізації на залізниці, як місце перешкоди.
3.6. При виявленні сторонніх предметів на проводах чи інших елементах контактної мережі оглядач і слюсар повинні зробити так само, як при виявленні обриву проводів контактної мережі.
3.7. На рухомому складі, що знаходиться на електрифікованих коліях, до відключення і заземлення проводів контактної мережі, розташованих над цими коліями, і отримання розпорядження керівника робіт оглядачу і слюсарю забороняється:
3.7.1. Підніматися на покрівлю, знаходитись на ній чи виконувати будь-які роботи (заливати баки водою, оглядати кришки люків, виконувати ремонтні роботи тощо).
3.7.2. Торкатися до обладнання електрорухомого складу.
3.8. Експлуатація ремонтної установки чи вагоноремонтної машини забороняється, якщо є наступні несправності:
3.8.1. Відсутнє чи пошкоджене заземлення і рейкові з`єднувачі.
3.8.2. На площадках для розміщення торцевих дверей і кришок люків при їх транспортуванні немає спеціальних кріплень.
3.8.3. Пошкоджені рейкові захвати.
3.8.4. Частини ремонтної установки і вагоноремонтної машини в транспортному положенні заходять усередину рухомого складу.
3.8.5. Тріщини у відповідальних деталях і вузлах ремонтної установки і вагоноремонтної машини.
3.8.6. Несправна гальмівна система.
3.8.7. Оголені струмоведучі частини електрообладнання.
3.8.8. Відсутнє огородження обертаючих частин механізмів і струмоведучих частин.
3.8.9. Несправний звуковий сигнал.
3.8.10. Несправне освітлення.
3.8.11. Прострочене технічне опосвідчення гідродомкрата і вантажопідіймальних механізмів.
3.8.12. Вантажні канати мають знос, що перевищує допустимий Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
3.8.13. Несправне гідро- і пневмообладнання.
3.8.14. Не працює хоча б один з запобіжних чи блокувальних пристроїв, показання сигналізації неправильні.
3.8.15. Відсутні захисні діелектричні засоби, переносні лампи і знаки безпеки на вагоноремонтній машині.
3.8.16. Відсутні чи несправні первинні засоби пожежегасіння.
3.9. Оглядати і ремонтувати електрообладнання ремонтних установок і вагоноремонтних машин дозволяється тільки після відключення напруги, гідро- і пневмосистеми - після зняття тиску.
З.10. При роз`єднанні гальмівних з`єднувальних рукавів вагонів і від`єднання шлангів повітророзбірних колонок, які знаходяться під тиском стиснутого повітря, повинні бути дотримані всі заходи безпеки.
3.11. При необхідності застосування великих зусиль при відкручуванні гайок слід користуватися односторонніми ключами з подовженою рукояткою, не допускаючи нарощування гайкового ключа іншим ключем.
Забороняється застосовувати прокладки для заповнення щілин між губками ключа і гайкою.
При можливості слід застосовувати механічний гайковерт.
3.12. Забороняється відкручувати гайки за допомогою зубила і молотка.
3.13. Під час роботи на вагоноремонтній машині під час виправлення торцевих дверей, стійок, розкосів, усунення розширення чи звуження кузова не допускається перекіс балок пристосування при їх опусканні і підніманні.
В випадку виправлення стулок дверей піввагона між дверми і стінкою слід закладати дерев`яну прокладку товщиною 15-20 мм.
3.13.1. Перед початком виправлення кришок люків слюсарі повинні впевнитись в надійності їх кріплення запірними механізмами і відсутності на бокових фермах кузова піввагона в`язальної проволоки.
3.13.2. Під час виконання виправлювальних робіт необхідно слідкувати за тим, щоб шланги гідро- і пневмоприводів не були притиснуті механізмами до вагона.
3.14. Забороняється:
3.14.1. Виконувати ТО ремонтних установок і вагоноремонтних машин під час їх роботи.
3.14.2. Управляти ремонтними установками і вагоноремонтними машинами мокрими і засмальцьованими руками, при засмальцованих кнопках приладів управління, рукоятках.
3.14.3. Приводити в рух ремонтну установку і вагоноремонтну машину при знаходженні людей між порталом механізму і вагоном.
3.14.4. Переміщати ремонтну установку під час приймання, відправлення чи переміщення поїзда на суміжній колії. При цьому домкрат, кран чи інший агрегат, розташований з боку рухомого складу, що рухається, повинен бути встановлений в транспортне положення.
3.14.5. Знаходитись чи переходити між рухомим поїздом і вагоноремонтною машиною чи ремонтною установкою.
3.14.6. Стояти на підніжці ремонтної установки з боку рухомого поїзда.
3.14.7. Замінювати ресорний комплект візка, ремонтувати башмак, триангель без додаткового кріплення піднятої гідроресорної балки.
3.14.8. Користуватися відкритими переносними лампами, а також лампами напругою вище 42 В змінного струму чи відкритим вогнем під час огляду механізмів.
3.14.9. Знаходитись у вагоні чи під вагоном при виправленні вагоноремонтною машиною кришок люків, верхнього обв`язування, торцевих дверей, стійок, розкосів, усунення звуження чи розширювання кузова піввагона.
3.14.10. Користуватися домкратами, кранами, візками-маніпуляторами тощо з простроченим технічним опосвідченням, а також піднімати вагон, маса якого перевищує вантажопідіймальність застосовуваних механізмів.
3.15. Домкрати всіх типів і крани повинні проходити технічне опосвідчення один раз на рік з нанесенням трафаретів про дату наступного опосвідчення і випробування, а також 10-денний поточний огляд з записом в журналі.
3.16. Дозволяється піднімати і опускати мостовими чи козловими кранами відповідної вантажопідіймальності чи з поліспастом, візками-маніпуляторами тільки порожні вагони.
При цьому спочатку слід піднімати один кінець вагона, а потім (якщо потрібно) інший, попередньо підклинивши колісну пару другого візка.
3.17. Піднімати і опускати вагони краном чи домкратами дозволяється під керівництвом керівника робіт.
3.18. Після піднімання одного кінця чотирьох, шести чи восьмивісного вагона необхідно підклинити всі колісні пари візка протилежного кінця вагона з двох сторін. Перед початком роботи необхідно перевірити, щоб всі електродомкрати були обладнані обмежувачами підйому, які повинні бути в справному стані.
3.19. Пересувні домкрати повинні бути встановлені на міцні дерев`яні підкладки, які зберігаються разом з домкратами як невід`ємна його належність.
Не допускається встановлювати домкрат з частковим опиранням на шпалу.
3.20. При підніманні вагона необхідно слідкувати, щоб домкрат займав суворо вертикальне положення.
На опорну поверхню головки чи телескопічної балки домкрата повинна ставитися прокладка товщиною 15-20 мм з твердих порід дерева.
3.21. По мірі підіймання вагона запобіжну сталеву гайку на плунжері гідропневматичного і гідравлічного домкратів необхідно опускати вниз до упору в циліндр.
При опусканні вагона запобіжна гайка повинна бути піднята в верхнє положення, для чого необхідно попередньо звільнити її від навантаження підкачуванням масла і тільки після цього можна повільно відкривати перепускний клапан.
3.22. Під піднятий вагон необхідно підводити типові металеві ставлюги відповідної вантажопідіймальності, на які опускають вагон. Між рамою вагона і ставлюгою кладуть прокладку товщиною 15-20 мм з твердих порід дерева.
3.23. На стаціонарних електричних домкратах вантажопідіймальністю 25-40 т з сталевими запобіжними гайками підняті навантажені і порожні вагони можуть залишатися без ставлюг.
3.24. Після піднімання вагона без підведення ставлюг не допускаються будь-які роботи, які викликають ударні навантаження чи розкочування домкратів.
3.25. Домкрати і ставлюги необхідно встановлювати в місцях, де на вагоні нанесені спеціальні умовні позначки.
3.26. Піднімати і опускати вагон двома чи декількома домкратами необхідно синхронно. Упередження переміщення головки одного домкрата по відношенню до другого не допускається.
3.27. Приводити в рух комплект з двох чи чотирьох домкратів при підйомі і опусканні вагона дозволяється лише після команди керівника робіт.
Під час піднімання і опускання вагона працівники, що керують домкратами і роботами, не повинні залишати робочі місця.
3.28. Кінець надресорної балки з боку пружин повинен утримуватись домкратом, забезпечуючи вільний вихід пружин. Скидати пружину забороняється.
3.29. Під час виконання робіт на вагонах слюсарі повинні уважно слідкувати за світловими і звуковими сигналами, які сповіщають про початок переміщення конвеєра, і своєчасно відійти від нього на безпечну відстань.
3.30. При виявленні несправності конвеєра, яка загрожує безпеці людей, його слід негайно зупинити.
3.31. При ремонті ходових частин, рами, зчепних приладів, а також деталей гальм, борта платформи, кришки люків піввагона повинні бути попередньо підняті і закріплені чи зняті.
3.32. Забороняється руками виймати з букс вкладиші і підшипники. Для цього слід застосовувати спеціальні пристосування.
3.33. При ремонті зчепних пристосувань вагонів в потягах і окремих групах необхідно розтягнути потяг на відстань не менше 10 м між вагонами і підкласти гальмівні башмаки під колеса розчеплених вагонів.
3.34. Автозчепку і поглинаючий апарат необхідно ставити і знімати з вагона за допомогою пристосувань чи ремонтної установки.
3.35. Простукувати корпус поглинаючого апарата з заклинившими деталями допускається тільки до виймання апарата і передньої упорної плити з тягового хомута.
3.36. Забороняється скидати деталі та інші предмети з покрівлі вагонів. Подавати деталі на дах і опускати їх звідти повинно не менше двох чоловік.
3.37. Не дозволяється залишати інструмент на краю покрівлі, на виступах рами і кузова.
3.38. Забороняється виконувати на відкритих коліях станції роботи на покрівлях вагонів під час грози, густого туману, сильного снігопаду чи зливи, а також при вітрі швидкістю більше 10 м/с.
Інформацію про це отримують від оператора ПТО.
3.39. При продуванні гальмівної магістралі, щоб уникнути удару з`єднувальним рукавом, слід підтримувати його рукою біля головки. Кран відкривати повільно.
3.40. При ТО гальмівного обладнання під вагоном не можна знаходитись біля головки штока поршня гальмівного циліндра з боку виходу штока.
3.41. Місце рубання болтів і заклепок необхідно огороджувати, виходячи з місцевих умов, щоб уникнути попадання відлітаючих частин в людей.
3.42. Розбирати і збирати поглинальний апарат слід на спеціальному стенді.
3.43. Прогини кінцевих балок в місцях встановлення автозчепного пристрою необхідно усувати за допомогою спеціальних механізмів і пристосувань.
Усувати прогини ручним інструментом забороняється.
3.44. Заміна повітророзподільника, випускного клапана, гальмівної колодки, башмака, роз`єднувального і кінцевого кранів, негайного гальмування підводящої труби, авторежима, авторегулятора, регулювання важільної передачі повинні виконуватись тільки при перекритих кінцевих кранах і з обов’язковим випуском повітря з запасного резервуара, робочої камери і гальмівного циліндра.
3.45. Затягати гальмівну важільну передачу при регулюванні слід за допомогою спеціальних пристосувань.
Збіг отворів в головках гальмівних тяг і важелів слід перевіряти за допомогою оправки.
Контролювати збіг отворів пальцями не допускається.
3.46. Для розбирання поршня після його вилучення з гальмівного циліндра необхідно за допомогою відповідного пристосування стиснути пружину настільки, щоб можна було вибити шпильку з головки штока, потім зняти кришку і поступово відпустити пружину до повного її розтиснення.
3.47. При очищенні робочої камери та запасного резервуара продувкою стисненим повітрям наносити по них удари не дозволяється.
3.48. Випробування обладнання електропневматичного гальма повинні виконувати електрослюсарі, які мають групу з електробезпеки не нижче ІІІ.
3.49. Оглядачі і слюсарі повинні працювати в сигнальних жилетах.
3.50. Оглядачі і слюсарі повинні працювати по режиму, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.
При роботі на відкритому повітрі в зимовий час для попередження охолодження і обморожування їм повинні надаватись перерви для обігрівання.
3.51. При ТО вагонів в темний період доби оглядач і слюсар повинні користуватись акумуляторними ліхтарями типа ФОС-2.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після закінчення ремонтних робіт домкрат, кран та інше обладнання ремонтної установки повинні бути встановлені в транспортне положення і закріплені.
4.2. Після закінчення робіт залишати ремонтну установку необхідно тільки в установленому місці.
4.3. Інструмент, запасні частини і матеріали необхідно прибрати на стелажі і в контейнери.
4.4. Спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту покласти у відведене для них місце.
4.5. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.
4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: падіння з висоти, виходу з ладу агрегатів ремонтної установки і вагоноремонтної машини, обриву конвеєра, ураження електричним струмом, відриву з`єднувальних сполучень, зачеплення виступаючими частинами рухомого складу та інше, що може загрожувати життю і здоров`ю людей.
5.2. При виникненні такої ситуації слід негайно припинити роботу, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати "швидку медичну допомогу".
5.4. Надання першої медичної допомоги:
5.4.1. Надання першої медичної допомоги при отруєнні оксидом вуглецю.
До приїзду лікаря потерпілого слід вивести на свіже повітря, забезпечити йому спокій, уникати охолодження.
В важких випадках давати вдихати кисень, проводити штучне дихання.
5.4.2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
5.4.3. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев`язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав`язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев`язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.4. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев`язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев`язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов`язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев`язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин: якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна запинити пов`язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.
5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.
| 
