ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ випробувальних лабораторій - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Понеділок, 05.12.2016, 07:37
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ випробувальних лабораторій


1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ
1.1. До роботи у випробувальній лабораторії (далі - лабораторія) допускаються особи, які пройшли при вступі на роботу попередній медичний огляд, вступний і первинний на робочому місці інструктажі з охорони праці, спеціальне навчання, перевірку знань вимог охорони праці та стажування.
1.2. У процесі роботи працівники повинні проходити у встановленому порядку періодичні медичні огляди, повторні інструктажі з охорони праці, а також позапланові та цільові інструктажі.
1.3. Під час роботи на працівників лабораторії можуть впливати такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
 підвищена загазованість повітря робочої зони;
 підвищена напруженість магнітного поля;
 підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;
 недостатня освітленість робочої зони;
 підвищений рівень шуму;
 хімічні;
 нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження).
1.4. Працівники лабораторії повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту.
1.5. Працівник лабораторії під час роботи повинен:
 використовувати лабораторне обладнання лише за призначенням;
 знати правила користування і способи перевірки справності ЗІЗ;
 вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;
 стежити за справністю і цілісністю заземлення (занулення) корпусів електроприладів, електричних машин і устаткування;
 утримувати в чистоті своє робоче місце, в справному стані і чистоті обладнання, інструмент, пристосування, а також спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ;
 не приступати до роботи з невідомими речовинами і хімічними реактивами;
 курити у встановленому місці;
 дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку та режими праці та відпочинку.
1.6. Працівникам лабораторії забороняється цілодобово зберігати в лабораторних приміщеннях легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР).
1.7. До роботи з судинами, що працюють під тиском, допускаються працівники, які пройшли спеціальне навчання і мають при собі відповідне посвідчення.
1.8. Працівники, пов'язані з обслуговуванням електрообладнання та електроприладів (квантометров), повинні мати групу з електробезпеки не нижче III.
1.9. Працівники, допущені до роботи з ртуттю, повинні пройти спеціальне навчання, інструктаж і перевірку знань з професійної підготовки та охорони праці.
1.10. У разі виявлення несправності лабораторного обладнання, механізмів, інвентарю, інструменту, захисних пристосувань, ЗІЗ, засобів пожежної сигналізації та пожежогасіння, а також порушень цієї Інструкції працівник лабораторії повинен негайно повідомити про це завідувачеві лабораторії (керівнику робіт).
1.11. Забороняється залишати без нагляду запалені пальники та інші нагрівальні прилади.
1.12. Кожен працівник лабораторії повинен уміти надавати першу долікарську допомогу потерпілим.
1.13. У разі отримання працівником лабораторії травми або захворювання він повинен припинити роботу, довести до відома свого безпосереднього керівника або завідувача лабораторією та звернутися за допомогою в медпункт або найближчий медичний заклад.
1.14. Працівник лабораторії повинен негайно сповіщати свого безпосереднього керівника або завідувача лабораторією про будь-якій ситуації, яка загрожує життю і здоров'ю працівників лабораторії, про кожний нещасний випадок, що сталося в лабораторії.
1.15. Працівник лабораторії повинен стежити за справністю спецодягу, своєчасно здавати її в хімчистку, прання та ремонт, а також містити шафки для зберігання одягу в чистоті і порядку.
1.16. За невиконання вимог цієї Інструкції працівник лабораторії несе відповідальність відповідно до законодавства Російської Федерації.
2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. У приміщенні, де проводяться роботи із шкідливими, токсичними та пожежонебезпечними речовинами, необхідно за 15-20 хвилин до початку роботи включити припливно-витяжну вентиляцію і вимкнути її через 20-30 хвилин після закінчення роботи з ними.
2.2. Перевірити роботу примусової вентиляції витяжних шаф (стулки шаф повинні бути щільно закриті).
2.3. Всі роботи з ЛЗР, горючими рідинами (ГР) і речовинами, здатними виділяти пожежонебезпечні пари і гази, необхідно проводити тільки в справних, витяжних шафах при працюючій місцевої витяжної вентиляції.
2.4. Перед роботою з ртуттю у відкритій ємності вентиляцію витяжної шафи необхідно включати за 20-30 хвилин до початку роботи і виключати через 30 хвилин після закінчення роботи.
2.5. Включити витяжну вентиляцію у приміщенні, де знаходяться газові прилади. Перевірити наявність накидних ключів у газових кранів. Крани на газопроводах і у пальників повинні бути закриті.
2.6. При виявленні запаху газу категорично забороняється:
 включати електричні прилади;
 розпалювати пальники;
 користуватися відкритим вогнем.
2.7. Працівники лабораторії повинні привести в порядок спецодяг і засоби захисту, необхідні для роботи.
2.8. Перед роботою з квантометр, електроприладами та іншим електрообладнанням необхідно перевірити:
 діелектричні рукавички - на відсутність проколів, порізів, термін їх придатності, наявність штампа про останні випробуваннях;
 діелектричні килимки - на наявність дефектів у вигляді проколів, надривів і тріщин. Діелектричні килимки повинні бути чистими і сухими;
 цілісність ізолюючих рукояток інструментів;
 наявність і цілісність заземлення (занулення) електроустаткування;
 наявність огороджень струмоведучих частин електроустановки.
2.9. Перед роботою з токсичними і агресивними речовинами необхідно приготувати нейтралізуючі і дегазуючі кошти.
2.10. При механічних випробуваннях металів і матеріалів перед кожним пуском випробувальної машини необхідно перевірити правильність встановлення зразка металу або матеріалу і надійність його кріплення.
2.11. Перед роботою з балоном, призначеним для транспортування, зберігання і використання стиснених, зріджених або розчинених газів (далі - балон), необхідно переконатися в:
 наявності в балоні саме того газу, з яким належить працювати (за забарвленням балона і написи на ньому);
 придатності балона по терміну чергового його опосвідчення;
 міцності прикріплення балона до стійки;
 відсутності видимих ​​пошкоджень на корпусі балона;
 справності редукційного вентиля;
 відсутності пропуску газу з запірного вентиля; відсутності жиру або масла на редукторі;
 цілісності та надійності трубопроводу для подачі газу;
 відсутності близько розташованих джерел відкритого вогню та включених електронагрівальних приладів.
2.12. У разі несправності балона користуватися їм забороняється. На несправному газовому балоні повинен бути нанесений напис крейдою «Несправний з газом».

3. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Вимоги охорони праці при роботі з їдкими та отруйними речовинами

3.1.1. Всі роботи, пов'язані із застосуванням, виділенням або утворенням їдких, отруйних, вогне-або вибухонебезпечних речовин, повинні проводитися у витяжній шафі при включеній місцевій витяжної вентиляції. Застосування природної вентиляції і рециркуляції повітря не допускається.
3.1.2. У приміщенні лабораторії повинно перебувати не менше двох працівників.
3.1.3. У разі відсутності у витяжній шафі отворів, призначених для рук, стулки витяжної шафи під час роботи можна піднімати на 20 - 30 см (так, щоб у шафі знаходилися тільки руки). Для виключення падіння стулок їх слід закріпити в піднятому положенні за допомогою фіксаторів.
3.1.4. Сипучі шкідливі речовини необхідно зважувати в спеціально призначених для цих цілей судинах, а агресивні та отруйні речовини - в посудинах з притертими пробками.
3.1.5. Кислоти, луги та інші їдкі й отруйні речовини, а також проби аналізованої води повинні набиратися в піпетку за допомогою гумової груші або відбиратися автоматичною піпеткою або шприцом.
3.1.6. Перед збовтуванням розчинів в колбах або пробірках необхідно закривати їх притертими пробками.
3.1.7. Забороняється нахилятися над посудиною, в якому відбувається нагрівання рідких їдких та отруйних хімічних речовин.
3.1.8. При визначенні хімічної речовини по запаху ємність з речовиною необхідно тримати на деякому віддаленні від особи, направляючи до себе легким рухом руки виділяються їм пари або газ.
3.1.9. Переливання їдких рідин з бутля в посудину необхідно проводити за допомогою скляного сифонного пристрою або насосом із іскронеутворюючого, антикорозійних матеріалів у витяжній шафі при включеній вентиляції.
3.1.10. При перевезенні (перенесенні) бутлів з кислотами, лугами та іншими їдкими і отруйними речовинами особливу увагу необхідно звертати на збереження тари і наявність упаковки (стружки, азбестових прокладок і т.п.).
3.1.11. Розчин сірчаної кислоти слід готувати, вливаючи її в воду тонкою цівкою дрібними порціями при безперервному помішуванні. Забороняється наливати воду в сірчану кислоту, щоб уникнути можливого скипання і викиду рідини з посудини.
3.1.12. При кип'ятінні ємності з розчинами слід наповнювати не більше ніж на 3/4 їх об'єму.
3.1.13. Отруйні речовини слід зберігати у вентильованих закритих і опечатаних шафах (сейфах) відповідно до спеціальних інструкцій. Ключ від шаф повинен зберігатися у завідувача лабораторією.
3.1.14. Отруйні речовини слід нагрівати в круглодонних колбах на азбестового сітці.
3.1.15. Отруйні речовини необхідно подрібнювати в закритих ступках у витяжній шафі.
3.1.16. Пролиті на підлогу (стіл) хімічні розчини і розчинники слід негайно нейтралізувати і прибрати за допомогою тирси або сухого піску, а підлога (стіл, стелаж) протерти дрантям, змоченою відповідним розчинником, після чого облите місце ретельно вимити водою з миючим засобом або 10% розчином соди. Ці роботи слід проводити з використанням ЗІЗ (протигазів, респіраторів, хлорвінілових або гумових рукавичок).
Пролите або прокидається на підлогу (стіл) отруйна речовина необхідно засипати тирсою або піском, обережно зібрати і нейтралізувати. Ділянки підлоги або столу після цього слід обробити хлорним вапном і ретельно промити водою.
При нейтралізації пролитої азотної кислоти слід застосовувати фільтруючий протигаз.
3.1.17. Фільтри, папір, використані при роботі з отруйними речовинами, необхідно складати в щільно закриваються ємності для їх подальшої утилізації.
3.1.18. Забороняється зливати і скидати в каналізацію відходи хімічних реактивів і органічних розчинників. Відходи слід збирати в спеціальні ємності, а також нейтралізувати їх кислотою або лугом і утилізувати.

3.2. Вимоги охорони праці при роботі з легкозаймистими, вибуховими речовинами, лакофарбовими та полімерними матеріалами

3.2.1. Низкокипящие (до 80 ° C) горючі речовини слід переганяти і нагрівати, користуючись круглодонних колбами з жаростійкого скла на водяних або піщаних лазнях або ж на електроплитках із закритим нагрівальним елементом.
3.2.2. При роботі з ЛЗР - бензин, ацетон, спирти та іншими розчинниками необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:
 не застосовувати відкритий вогонь, відкриті нагрівальні прилади;
 ганчірки, вату або папір, змочені в ЛЗР, збирати в окремий металевий ящик з кришкою і виносити у спеціально відведене місце;
 зберігати ЛЗР тільки в спеціальній шафі, в металевій тарі з щільно закривається кришкою і має чіткий напис, що характеризує назва ЛЗР;
 кількість ЛЗР в приміщенні, де проводяться профілактичні роботи та ремонт обчислювальної техніки, не повинно перевищувати добової потреби.
3.2.3. При відключенні електроживлення в лабораторії необхідно користуватися аварійним освітленням або лужними акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні.
3.2.4. Чи не дозволяється стояти близько спиною до лабораторних столів або витяжних шаф при проведенні робіт з легкозаймистими речовинами, а також при запалених газових пальниках і включених електроплитках.
3.2.5. Змішування або розчинення хімічних речовин, що супроводжується виділенням теплоти, повинно проводитися в термостійкої або порцеляновому посуді.
3.2.6. При роботі з масляними лазнями необхідно стежити, щоб масло не нагрівається до температури займання.
3.2.7. Всі роботи з вибуховими речовинами повинні здійснюватися у витяжній шафі в металевих ємностях або скляних посудинах, укладених в металеві запобіжні сітки.
3.2.8. Розчини деяких солей (наприклад, аміачно-срібні), здатні при зберіганні утворювати вибухові суміші, після використання необхідно нейтралізувати з подальшою утилізацією в установленому порядку.
3.2.9. При роботі з воднем забороняється користуватися відкритим вогнем.
3.2.10. При роботі з газоподібними вибуховими речовинами (метаном, хлором, воднем) щоб уникнути вибуху їх слід розташовувати поза зоною потрапляння прямих сонячних променів і поблизу джерел штучного освітлення.
3.2.11. Щоб уникнути створення аварійної ситуації (виділення або утворення їдких, отруйних, вогне-або вибухонебезпечних речовин, вибух, пожежа) забороняється допускати зіткнення між собою таких речовин: аміаку і галоидов; аміаку і солей або оксидів золота і срібла; концентрованої сірчаної кислоти і бертолетова калію; концентрованої сірчаної кислоти і марганцевокислого калію; бертолетова калію (бертолетової солі) з фосфором, сіркою, цукром та іншими органічними речовинами; соляної кислоти з азотною кислотою і солями хлорноватої кислоти; сірчаної кислоти з карбідами і горючими матеріалами; азотної кислоти з горючими матеріалами, порошками металів, солями пікринової і хлорнуватисту кислот.
3.2.12. Всі роботи з фосфором мають проводитися під водою у витяжній шафі при працюючій місцевої витяжної вентиляції.
У реакційний посудину фосфор переносити можна тільки пінцетом.
3.2.13. Відпрацьовані горючі рідини повинні збиратися в спеціальну герметично закривається тару, яку наприкінці робочого дня видаляють із приміщення лабораторії.
Гарячі масла і інші відпрацьовані нафтопродукти необхідно виливати в ємності, призначені для їх збору, тільки після охолодження до температури навколишнього повітря.

3.3. Вимоги охорони праці при роботі з металевим натрієм і калієм

3.3.1. Роботи з металевим натрієм і калієм слід виконувати на деках в витяжній шафі в захисних окулярах і гумових рукавичках.
3.3.2. При роботі з металевим натрієм і калієм необхідно дотримуватися обережності, не допускаючи зіткнення їх з водою, відкритим вогнем, галогеносодержащіе органічними сполуками і твердою вуглекислотою (сухим льодом).
3.3.3. Зупинено металеві банки з металевим натрієм і калієм в парафіні (суха упаковка) слід розкривати обережно, не допускаючи ударів про них металевими предметами.
3.3.4. Шматки металевого натрію, отримані в результаті розрізання блоку, необхідно помістити в заздалегідь підготовлені товстостінні скляні банки з зневоднених гасом або трансформаторним маслом.
3.3.5. Блок металевого калію слід розрізати тільки під шаром зневодненого трансформаторного масла.
3.3.6. Банки з металевим натрієм і калієм слід зберігати в металевому ящику з піском на дні.
3.3.7. Металевий натрій і калій слід виймати з тари сухим пінцетом або лабораторними щипцями. Укладати ці метали слід на фільтрувальний папір.
Зрізати оксидную плівку з металевого натрію і калію необхідно сухим гострим ножем. Обрізки металевого натрію і калію, отримані в процесі роботи, слід збирати в спеціальні ємності. Забороняється накопичувати більше 2 г обрізків металевого натрію і калію.
3.3.8. Обрізки металевого натрію і калію, які не можна використовувати в роботі, слід знищувати шляхом повного їх розчинення в метанолі або 80 - 85% етиловому спирті, а отриманий розчин, розбавлений 5-кратним об'ємом води, злити в каналізацію.
3.3.9. Прилади і посуд, використані для роботи з металевим натрієм і калієм, необхідно очистити від прибули до них шматочків цих металів, а потім обробити метанолом або 80 - 85% етиловим спиртом і обмити водою.
3.3.10. Забороняється проводити ендотермічні реакції з металевим натрієм і калієм на водяній або паровій бані, для цього слід застосовувати повітряну або піщану баню, електролампи.

3.4. Вимоги охорони праці при роботі з ртуттю

3.4.1. Роботи з відкритою ртуттю (очищення, дистиляція, переливання) слід проводити у витяжній шафі в емальованих або пофарбованих олійною фарбою деках.
3.4.2. При роботі з ртуттю необхідно користуватися товстостінній хімічної посудом або посудом з небиткого скла.
3.4.3. Заповнення ртуттю судин необхідно проводити через лійку з витягнутим капіляром і лити ртуть по стінках посудини.
3.4.4. При роботі з ртуттю забороняється брати ртуть голими руками, засмоктувати її ротом в піпетки.
При розливах ртуті її можна зібрати за допомогою гумової груші.
Після збирання ртуті забруднене місце необхідно залити 0,2% підкисленим розчином перманганату калію або 20% розчином хлорного заліза.
3.4.5. Відпрацьовану ртуть необхідно зберігати в товстостінних скляних посудинах з притертими пробками під шаром марганцевокислого калію, гасу або трансформаторного масла.
3.4.6. Відпрацьовані розчини, що містять домішки ртуті, слід зливати шляхом попереднього осадження ртуті у фарфоровій чашці великої ємності, щоб уникнути попадання крапель ртуті в каналізаційну мережу.
Забороняється виливати відпрацьовану ртуть в каналізацію.
3.4.7. У невеликих кількостях (20-30 мл) ртуть можна зберігати у скляних запаяних ампулах в лабораторних шафах.
При цьому ампули слід укладати в щільні футляри (пластмасові або металеві).
3.4.8. Всі роботи по збору ртуті та демеркуризації необхідно проводити в гумових рукавичках. Після закінчення роботи інвентар слід обробити і зберігати в окремому ящику.
3.4.9. Посуд і прилади для очищення від ртуті слід промивати 2,5% розчином йоду і 30% розчином йодистого калію.
3.4.10. Після закінчення роботи необхідно ретельно вимити обличчя і руки теплою водою з милом, прополоскати рот 0,025% розчином марганцевокислого калію.

3.5. Вимоги охорони праці при роботі з балонами

3.5.1. Балони з газом слід переносити на носилках або перевозити в спеціальних контейнерах або візках.
Балони слід переміщати без різких поштовхів і ударів, запобігаючи їх падіння, пошкодження та забруднення.
Забороняється спільне зберігання і транспортування балонів з киснем і порожніми балонами або балонами, наповненими іншими газами, а також зберігання в лабораторії більше одного балона з горючим газом.
3.5.2. Балони з газами можна зберігати як в спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі, в останньому випадку вони повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів.
Складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами забороняється.
Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей і не менше 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.
3.5.3. Балони з газами для зберігання необхідно встановлювати поза будівлею лабораторії в приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією, або в металевих шафах з прорізами (решітками) для провітрювання.
3.5.4. Забороняється зіткнення з струмоведучими частинами балонів з газом і рукавів. Поблизу балонів з газом не повинні знаходитися ЛЗР і горючі речовини.
Вентилі в балонах для кисню повинні ввертати із застосуванням ущільнюючих матеріалів, загоряння яких в середовищі кисню виключено.
3.5.5. При роботі і зберіганні балони з газом слід встановлювати у вертикальному положенні в гніздах спеціальних стійок.
3.5.6. Балони з горючим газом необхідно транспортувати і зберігати у вертикальному положенні. При цьому на бічних штуцерах вентилів балонів з горючими газами необхідно ставити заглушки, на горловини балонів - нагвинчувати ковпаки.
3.5.7. Перевірку витоку газу з балона слід здійснювати шляхом покриття мильною емульсією можливих місць витоку.
Забороняється застосовувати вогонь для перевірки балона на витік газу.
3.5.8. Якщо балон несправний, його слід винести в безпечне місце і обережно випустити з нього газ. При неможливості випустити газ через несправність вентиля балони повинні бути повернуті на наповнювальну станцію.
Газ з балона необхідно випускати через справний редуктор, призначений виключно для даного газу.
3.5.9. При виявленні несправності в пристрої редуктора або вентиля робота повинна бути припинена.
Забороняється користуватися редуктором без манометра, з несправним манометром, манометром з простроченим терміном повірки, розбитим склом та іншими пошкодженнями, які можуть відбитися на правильності його показань.
3.5.10. При випуску газу з балона або продування вентиля балона працівник повинен знаходитися в стороні, протилежного напрямку струменя газу.
3.5.11. Для приєднання та кріплення редуктора до балона повинні застосовуватися гайки із іскронеутворюючого матеріалу.
3.5.12. Ущільнюючі прокладки редуктора балона для кисню повинні виготовлятися з негорючого матеріалу.
3.5.13. Забороняється затягувати накидну гайку редуктора, що знаходиться під тиском.
3.5.14. При експлуатації балонів знаходиться в них газ забороняється витрачати повністю. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс / кв. См).
3.5.15. У разі замерзання вентиля балона або редуктора їх слід відігріти, поливаючи гарячою водою тканину, обгорнуту навколо вентиля або редуктора.
Забороняється застосовувати для відігрівання вентиля або редуктора відкритий вогонь.

3.6. Вимоги охорони праці при роботі з газовими пальниками

3.6.1. При запалюванні газових пальників слід виконувати:
 відкрити крани на вводі газопроводу і на відгалуженні до лабораторного столу або витяжні шафи і закрити регулятор повітря біля пальника;
 запалити сірник, піднести її до пальника, повільно відкриваючи газовий кран пальника, підпалити газ;
 відрегулювати горіння газу регулятором первинного повітря, поки полум'я не стане синювато-фіолетовим з виразно виділяється блакитно-зеленим ядром. Якщо регулятор первинного повітря повністю відкритий, а жовті коптять язики полум'я не зникають, збавити подачу газу.
3.6.2. Каучукові трубки від газових пальників повинні бути завжди в повній справності і добре надіті на газові пальники та газові крани.
3.6.3. Необхідно підтримувати стійке горіння газу, не допускаючи кіптяви, відриву або «проскакування» полум'я. При «проскоке» полум'я усередину газового пальника необхідно закрити газовий кран пальника, дати їй охолонути і знову запалити.
Якщо полум'я шумить і злегка відривається від гирла газового пальника, слід прибрати подачу первинного повітря, полум'я повинне бути синюватого кольору без жовтих мов.
3.6.4. При зупинці роботи газового пальника потрібно закрити газовий кран у газового пальника.
При зупинці роботи газових пальників слід закрити крани на відгалуженнях газопроводів до лабораторних столів і витяжних шаф, а також на вводі газопроводу в лабораторію.

3.7. Вимоги охорони праці при роботі з електрообладнанням

3.7.1. Напруга живлення електрообладнання (електропечей, сушильних шаф, термостатів) повинно знаходитися в межах встановлених норм.
При перерві в роботі або перерві подачі напруги електрообладнання повинно бути відключене.
3.7.2. При роботі з електрообладнанням працівникам лабораторії забороняється:
 торкатися до відкритих струмоведучих частин і корпусів електрообладнання, кабелів, проводів;
 класти на електричні щитки, пульти управління, електричні машини й пускачі небудь предмети;
 сушити рушники, обтиральні кінці і інші речі на муфельних печах, сушильних шафах та інших електронагрівальних приладах;
 розкривати захисні кожуха пускової апаратури і проникати за огорожі розподільних пристроїв.
3.7.3. При проведенні випробувань зразків матеріалів, захисних засобів на високовольтному обладнанні, включенні і виключенні пакетних вимикачів і автоматів, магнітних пускачів, рубильників та іншої пускової апаратури, призначеної для пуску стендів, вентиляційних систем працівники повинні користуватися діелектричними рукавичками і стояти на гумовому діелектричному килимку або ізолюючої підставці .
При роботі на високовольтному електрообладнанні гумовий килимок слід укладати поруч з пультом управління.
3.7.4. При виявленні пошкодження електроприладів, електропроводки, розподільчих пристроїв необхідно негайно припинити роботу, відключити напругу і доповісти про те, що трапилося керівнику робіт або завідуючого лабораторією.
3.7.5. При загорянні проводів та електроприладів виробляти їх гасіння слід тільки після зняття з них напруги.
3.7.6. Випробування матеріалів і виробів (засоби захисту, різні ізоляційні деталі, масло) з використанням стаціонарних випробувальних установок, у яких струмовідні частини закриті суцільними або сітчастими огородженнями, а двері забезпечені блокуванням, допускається виконувати працівникові, має групу III, одноосібно в порядку поточної експлуатації з використанням типових методик випробувань.
3.7.7. При заміні зразків і матеріалів в процесі проведення їх випробувань на високовольтному електрообладнанні високовольтні клеми слід закорачивать заземляющей штангою, яка повинна знаходитися постійно на клемах до закінчення випробувань.

3.8. Вимоги охорони праці при проведенні спектральних досліджень масел і мастил

3.8.1. При проведенні спектральних досліджень видалення з повітряного середовища озону, окислів азоту, оксидів металу і окису вуглецю слід виробляти місцевим відсмоктуванням, встановленим безпосередньо над джерелом спектра.
3.8.2. При фотометрірованія спектрів випромінювання слід застосовувати окуляри з темними захисними стеклами.

3.9. Вимоги охорони праці при проведенні металографічних досліджень зразків металів

3.9.1. Шліфування та полірування зразків металів слід виконувати в захисних окулярах.
3.9.2. При шліфуванні і поліруванні дрібних і важко утримуваних зразків слід застосовувати спеціальні пристосування або оправки.
3.9.3. Хімічне або електролітичне травлення шлифов зразків металів слід проводити в витяжній шафі при включеній вентиляції із застосуванням ЗІЗ (гумових рукавичок і захисних окулярів).
3.9.4. Оглядати рухомі частини обладнання слід після повної його зупинки.

3.10. Вимоги охорони праці при користуванні хімічної посудом

3.10.1. При складанні приладів або окремих їх частин зі скляної хімічного посуду слід застосовувати еластичні з'єднання і прокладки.
3.10.2. Скляну хімічний посуд із звичайного скла забороняється нагрівати на відкритому вогні без азбестової сітки.
3.10.3. Нагрітий скляну посудину закривають пробкою після його охолодження до температури навколишнього повітря.
3.10.4. При перемішуванні хімічного розчину скляною паличкою на кінчик палички слід надіти шматок гумової трубки (у разі водних розчинів) або зміцнити шматок тефлону.
3.10.5. Забороняється в скляній тонкостінної посуді зберігати розчини лугів і концентрованих кислот.
3.10.6. Одягати каучукові трубки на скляні трубки або палички, а також вставляти скляні трубки в отвори гумових трубок слід після попереднього змочування кінців трубок водою, гліцерином або вазеліновим маслом, утримуючи трубку рушником ближче до отвору.
3.10.7. Скляні трубки слід ламати тільки після надрізу їх напилком або спеціальним ножем для різання скла. Кінці трубок для запобігання рук від порізів обернути рушником.
Гострі краї скляних трубок оплавити або згладити напилком.
3.10.8. Перед знешкодженням та миттям хімічного посуду необхідно надіти захисні окуляри, гумові рукавички і прогумований фартух.
3.10.9. Знешкоджувати хімічну посуд слід у витяжній шафі.
3.10.10. На мийку слід направляти хімічний посуд, вільну від залишків яких речовин.
Забороняється мити хімічний посуд бензином, бензолом, ефіром, ізопропиловим спиртом.
3.10.11. При митті хімічного посуду з вузькою шийкою необхідно обережно виймати йорж щоб уникнути розбризкування вмісту посудини.

4. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
4.1. Під час роботи можуть виникнути такі аварійні ситуації:
 виникнення пожежі, вибуху;
 ураження електричним струмом;
 потрапляння кислоти або лугу на шкіру або в очі;
 виділення або утворення їдких, отруйних, вогне-або вибухонебезпечних речовин.
4.2. При виникненні аварійної ситуації працівник лабораторії зобов'язаний припинити роботу, відключити електричні прилади, електрообладнання (апаратуру, стенди), якщо необхідно, провести огорожу небезпечного місця, і негайно повідомити про подію завідувачеві лабораторії чи його заступнику.
4.3. Працівники лабораторії, що знаходяться поблизу, за сигналом тривоги зобов'язані негайно з'явитися до місця події і взяти участь у наданні першої медичної допомоги потерпілому або усунення виниклої аварійної ситуації.
4.4. При виникненні пожежі, займанні горючих речовин працівники лабораторії повинні негайно повідомити про подію завідувачеві лабораторії чи його заступнику, вказавши точне місце виникнення пожежі, займання горючих речовин, вимкнути вентиляцію, відключити електроживлення в даному приміщенні, перекрити загальний газовий кран і приступити до гасіння вогню первинними засобами пожежогасіння, одночасно евакуюючи з приміщення посудини з вогне-та вибухонебезпечними речовинами.
4.5. Для гасіння пожеж і займання горючих речовин в лабораторії слід користуватися:
 при займанні горючих рідин, що змішуються з водою, - будь-якими вогнегасниками, струменем води, піском, азбестовим або брезентовим покривалом;
 при займанні горючих рідин, що не змішуються з водою, - вуглекислотними або порошковими вогнегасниками, піском, азбестовими або брезентовими покривалами, починаючи з периферії;
 при загорянні фосфору - мокрим піском, вогнегасниками, водою в рясному кількості (для жовтого фосфору - 2 - 3% розчином мідного купоросу);
 при загорянні електроустановок, що знаходяться під напругою, - тільки вуглекислотними або порошковими вогнегасниками. При користуванні вуглекислотним вогнегасником не братися рукою за розтруб вогнегасника;
 при загорянні металевого натрію або калію - тільки сухими піском, магнезією або хлористим кальцієм. Застосовувати для цих цілей воду, пінний вогнегасник і вуглекислоту забороняється.
4.6. При користуванні пінними (вуглекислотними, порошковими) вогнегасниками струмінь піни (порошку, вуглекислоти) не направляти на людей. При попаданні піни на незахищені ділянки тіла слід стерти її хусткою або який-небудь тканиною і змити водним розчином соди.
4.7. У приміщеннях з внутрішніми пожежними кранами для гасіння пожежі необхідно залучати двох працівників: один розкачує рукав від крана до місця пожежі, другий, по команді розгортає рукав, відкриває кран.
4.8. При гасінні осередку загоряння кошмою полум'я слід накривати так, щоб вогонь з-під кошми не потрапляв на людину, гасячого пожежа.
4.9. При гасінні полум'я піском совок, лопату не слід піднімати на рівень очей щоб уникнути попадання в них піску.
4.10. При загорянні на працівнику лабораторії одягу необхідно якнайшвидше погасити вогонь, але при цьому не можна збивати полум'я незахищеними руками. Запалати одяг необхідно швидко скинути, зірвати або погасити, заливаючи водою. На працівника лабораторії в палаючій одязі можна накинути щільну тканину, ковдру, брезент, який після ліквідації полум'я необхідно прибрати.
4.11. При появі шкідливих газів працівник лабораторії повинен припинити роботу і надіти необхідні ЗІЗ для захисту органів дихання.
5. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБІТ
5.1. Після закінчення робіт необхідно вимкнути газові пальники, електричні та інші прилади, обладнання та водопровідні крани, а також видалити з приміщення відходи горючих і вогненебезпечних речовин, відпрацьовані рідини (сливи), сміття, промаслені ганчірки, перекрити загальний газовий і водопровідний крани, відключити електроживлення.
5.2. Працівники лабораторії, які закінчили роботу, повинні зняти спецодяг, ретельно вимити руки і обличчя теплою водою з милом.


Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (06.07.2013)
Переглядів: 1311 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці