Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Вівторок, 19.03.2024, 09:47
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СЛЮСАРЯ-РЕМОНТНИКА

______________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _______________________
(посада роботодавця і

_____________________________
найменування підприємства)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)



ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ СЛЮСАРЯ-РЕМОНТНИКА

1. Загальні положення

 1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником норматив-них актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони пра-ці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з пи-тань охорони праці".
1.3. За даною інструкцією слюсар-ремонтник ( далі слюсар) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після прохо-дження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує та слюсаря.
1.4. Власник повинен застрахувати слюсаря від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здо-ров'я слюсаря з вини власника, він (слюсар) має право на від-шкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції слюсар несе дисциплі-нарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповіда-льність.
1.6. До роботи слюсарем-ремонтником допускаються особи віком не молодше 18 років, які мають посвідчення на право ви-конання робіт, пройшли медичне обстеження, вступний інструк-таж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.7. Слюсар повинен:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
- бути уважним до сигналів рухомого транспорту;
- ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку;
- не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електро-шаф;
- не включати і не зупиняти (крім аварійних випадків) ма-шини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена адміністрацією;
- не проходити і не стояти під піднятим вантажем;
- виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та за якою він проінструктований;
- не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
- не захаращувати робоче місце;
- не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;
- вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;
- вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;
- пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть діяти на слюсаря:
- рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування; пересувні вироби, заготівлі, матері-али;
- захаращеність робочих місць інструментом, пристосуван-ням, матеріалами, деталями;
- відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та облад-нання для виконання робіт відповідно до прийнятої технології;
- незахищені струмоведучі частини електрообладнання (електроустановок);
- недостатня освітленість робочої зони;
- шкідливі компоненти в складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкірний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та дихання;
- падіння вивішених частин обладнання;
- несправність інструмента, обладнання, пристосувань;
- падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;
- падіння з висоти;
- термічні фактори (пожежі при митті деталей, вузлів, агре-гатів);
- осколки металу, що відлітають при рубці металу;
- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;
- знижена температура повітря у холодний період року.
1.9. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкош-товно спецодяг:
- костюм бавовняний;
- рукавиці комбіновані;
- при роботі взимку на повітрі додатково - куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці.
1.10. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:
- на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);
- на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;
- на дерев'яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;
- наклепів та перегартованих робочих поверхонь.
1.11. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев'яні ручки і щільно заклинені м'якими, сталевими загар-тованими клинами.
1.12. Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в'язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м'яких або товстошарових порід дерева забороняється.
1.13. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з не-значним стовщенням до її вільного кінця.
Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги.
1.14. Всі інструменти, що мають загострені кінці для наса-джування рукояток (напилки, викрутки тощо), повинні мати руч-ки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кіль-цями.
1.15. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила - 60-70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.
1.16. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспра-цьовану насічку.
1.17. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розві-дні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.
1.18. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ши-рині шліца в головці гвинта.
1.19. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інстру-мент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.
1.20. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерів-ностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.
1.21. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:
- розташований так, щоб виключити можливість випадково-го включення;
- улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора автоматично закривався пневматичний впускний клапан.
1.22. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільце-вими виточками) та стяжних хомутиків.
1.23. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають пе-ріодичній перевірці не менше одного разу на 6 місяців.
1.24. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.
1.25. Для живлення світильників місцевого стаціо-нарного освітлення з лампами розжарювання повинна за-стосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної небезпе-ки не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - не вище 42 В.
1.26. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлен-ня за умов недоступності їх струмопровідних частин для випад-кового дотику.
1.27. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро- і гідроізоляцію.
1.28. Світильники слід закривати склом і огороджувати за-хисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлити.
1.29. Для живлення переносних світильників у приміщен-нях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних викори-стовують напругу не вище 42 В.
1.30. У разі наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, не-зручністю, дотиком із заземленими поверхнями, для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12В.
1.31. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті.
1.32. При роботі з пневмо- і електроінструментом слюсар повинен бути навчений по безпечній роботі з ними і проінструк-тований.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.
2.2. Привести до ладу спецодяг, застібнути або обв'язати рукава, заправити одяг таким чином, щоб кінці його не розвію-вались.
2.3. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що за-важає роботі.
2.4. Впевнитись в тому, що робоче місце достатньо освіт-лене, а світло не буде засліплювати очі.
2.5. Робочий інструмент та деталі розташувати в зручному та безпечному для користування порядку.
2.6. Впевнитись в тому, що робочий інструмент, присто-сування, обладнання та засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам охорон праці.
2.7. Перед початком робіт електро- пневмоінструментом та на верстатах необхідно пройти інструктаж по безпечній роботі з ними.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Виконувати роботи необхідно згідно з технологічною картою на виконання тієї чи іншої роботи.
3.2. При роботі з переносною електродрилю, гайковертом, шліфувальною машиною додержуватись інструкції по експлуа-тації електроінструмента.
3.3. При роботі пневматичним інструментом необхідно:
3.3.1. Працювати тільки справним інструментом. Клапани відрегулювати так, щоб вони легко відкривались, при припиненні натиску на правлячий держак швидко закривались і не пропус-кали повітря в закритому положенні.
3.3.2. Приєднувати шланги до інструмента і роз'єднувати їх з інструментом після виключення подачі повітря. Перед приєд-нанням до інструмента шланг старанно продути.
3.3.3. Працювати тільки в захисних окулярах.
3.3.4. Користуватись тільки абразивними кругами, одержа-ними в інструментальній коморі та спеціально призначеними для пневмомашинки.
3.4. Забороняється:
3.4.1. Спрямовувати струмінь повітря на себе або на лю-дей, які працюють поруч.
3.4.2. Працювати пневмомашинкою за відсутності захисно-го кожуха над абразивним кругом та наявності уступів, вибоїн, тріщин та стукотіння абразивного круга.
3.4.3. Працювати бічною поверхнею абразивного круга.
3.4.4. Працювати пневматичним інструментом з пристав-них драбин.
3.5. Несправний інструмент здати в інструментальну комо-ру. Ремонтувати його самому забороняється.
3.6. Забороняється здувати стисненим повітрям з верстата чи деталей металеву стружку. Для змітання стружки та пилу ко-ристуватись волосяною щіткою, перебувати при цьому в захис-них окулярах.
3.7. При роботі на свердлильному верстаті необхідно:
3.7.1. Упорядкувати робочий одяг, надіти головний убір, який щільно облягає голову, і підібрати під нього волосся.
3.7.2. Перевірити наявність огородження рухомих частин верстата і справність електропускового пристрою.
3.7.3. Точно встановити і надійно закріпити свердло.
3.7.4. Закріпити деталі верстатними або ручними лещата-ми, упорами, кріпильними косинцями, болтами.
3.8. При роботі на свердлильному верстаті забороняється:
3.8.1. Працювати в рукавицях або з пов'язкою на пальцях рук.
3.8.2. Тримати деталь в руках і свердлити при перекосі за-кріпленої деталі.
3.8.3. Міняти свердло на ходу верстата.
3.8.4. Вимірювати деталь, змащувати верстат на ходу, га-льмувати його, торкаючись рукою ременю, патрона, шківа чи втулки для свердла.
3.8.5. Гальмувати обертання шпинделя натиском руки на частини верстата чи деталі, що обертаються, а також перевіряти рукою вихід свердла.
3.9. При роботі на заточувальному верстаті необхідно наді-ти захисні окуляри, стояти завжди збоку абразивного круга, пуск верстата має бути зблокований із захисним екраном. Зазор між кругом та підручником повинен бути не більше 3 мм. Стежити за тим, щоб підручник був міцно закріплений, абразивний круг - об-городжений захисним кожухом. Правити круг зубилом забороня-ється.
3.10. При роботі з електроінструментом необхідно:
3.10.1. Користуватись діелектричними рукавицями та ка-лошами.
3.10.2. Стежити за справністю ізоляції та електроінструме-нту, надійністю кріплення заземлюючого дроту і штепсельної ви-лки з заземлюючим контактом.
З.10.3. При перервах у роботі виключати інструмент. Вклю-чати електроінструмент у мережу за відсутності спеціального штепсельного з'єднання забороняється.
3.11. Працюючи на верстаку необхідно стежити за тим, щоб поверхня його, оббита листовою сталлю, була гладкою і не мала задирок.
3.12. Виконуючи роботу сумісно з декількома особами, узгоджувати свої дії з діями товаришів по роботі.
3.13. На розбирально-складальних роботах застосовувати справні знімачі, гайковерти і ключі. Відкручувати гайки за допо-могою зубила і молотка забороняється.
Гайки, які важко відкручуються, змочити гасом, а потім від-крутити ключем.
3.14. Розбирання і складання агрегатів виконувати тільки на спеціальних стендах, оснащених пристроями для закріплення.
3.15. Перевіряти співвісність отворів при складанні вузлів необхідно виконувати за допомогою конусної оправки або бородка. Забороняється робити це пальцем.
3.16. Під час роботи зубилом або крейцмейселем слід одя-гнути захисні окуляри і стежити, щоб осколки, які відлітають, стружка не поранили слюсаря, який працює поруч і оточуючих.
Для захисту людей на верстаку мають бути встановлені запобіжні сітки або щити висотою не менше 1 м.
Пил і ошурки з верстата змітати щіткою.
З.17. Якщо поблизу робочого місця проводяться електро-зварювальні роботи, встановити щит (ширму) для захисту очей і обличчя від дії ультрафіолетових променів або одягнути спеціа-льні захисні окуляри.
3.18. Якщо ремонтні роботи проводяться поблизу електри-чних проводів і електроустановок, необхідно вимкнути подаван-ня струму на час роботи.
3.19. Не перебувати під механізмами, які висять на тросі вантажопідйомного механізму.
3.20. При роботі ручною ножівкою слід правильно натягну-ти полотно, щоб воно не вигиналось та не тремтіло під час ро-боти.
При розпилюванні металу ножівкою необхідно зробити на ньому напилком поглиблення, щоб не зсковзувало полотно.
3.21. Зливати мастила з агрегатів слід тільки у спеціальну тару.
Випадково пролите на підлогу мастило слід негайно заси-пати тирсою або сухим піском і зібрати у спеціально відведене місце, підлогу витерти.
3.22. Забороняється зберігати на робочому місці легкозай-мисті рідини та обтиральний промаслений матеріал.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Прибрати робоче місце. Інструмент і пристрої протерти і поскладати їх у відведене для них місце.
4.2. Якщо агрегат, що ремонтується, залишається на спе-ціальних підставках, перевірити надійність їх встановлення. Не залишати його висіти на тросі вантажопідйомного механізму.
4.3. Зняти спецодяг, повісити його у спеціально призначене для нього місце.
4.4. Вимити руки і обличчя теплою водою з милом; при мо-жливості прийняти душ.
4.5. 3абороняється мити руки в мастилі, бензині, гасі і ви-тирати їх ганчір'ям, тирсою, стружкою.
4.6. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які були в процесі роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Причини, які можуть викликати аварійну ситуацію: ура-ження електричним струмом, падіння з висоти вивішених агрега-тів, вихід з ладу інструмента, устаткування, пристроїв, відліт осколків металу, наявність шкідливих речовин в робочій зоні та інше.
5.2. Якщо склалась ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку, слід негайно припинити роботу, відклю-чити електроенергію, джерело живлення пневмоінструменту; огородити небезпечну зону; не допускати в неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомо-гу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно зві-льнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж сер-ця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різ-ке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення по-чинати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно роз-крити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель на-стойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосову-вати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, кар-тоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холод-ний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпіло-го на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, ка-шлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягну-ти їх рушником під час видиху.
5.4.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.
У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно рете-льно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином бор-ної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лу-гу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хви-лин, обмити 5 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а обпечену лугом - З %- ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, після цього промити 2 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а у разі ураження очей лугом - 2 %- ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3 %- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди.
У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно диха-ти розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
5.4.5. Перша допомога при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язу-вати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце оброб-ляють спиртом або 3%-ним марганцевим розчином.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
5.4.6.1. Підняти поранену кінцівку вверх.
5.4.6.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупини-лася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього поклас-ти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтува-ти поранене місце (з деяким натиском).
5.4.6.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити по-в'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в су-глобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння.
5.6. Виконувати всі вказівки майстра по усуненню небезпе-чної ситуації.














________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника


УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)


Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (24.04.2010)
Переглядів: 15383 | Теги: СЛЮСАР-РЕМОНТНИК | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці