ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СЛЮСАРЯ З РЕМОНТУ І ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІЮВАННЯ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги безпеки для слюсарів з ремонту і обслуговування систем вентиляції та конди-ціювання (далі — слюсар).
До складу роботи слюсаря входять і роботи з підвище-ною небезпекою відповідно до п. п. № № 6, 67, 100, 112, 113 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держ-наглядохоронпраці 30.11.1993р., № 123.
Всі роботи повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притя-гуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністратив-ної та карної відповідальності.
1.1. Місця проведення робіт слюсарем є непостійними робочими місцями.
1.2. Слюсар повинен виконувати такі види робіт:
- регулювання системи вентиляції і кондиціювання для підтримання заданої температури і вологості повітря у виробничих цехах за допомогою приладів;
- розбирання, ремонт, збирання, монтаж і обслугову-вання систем вентиляції і кондиціювання повітря;
- виконання інших робіт згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником і розрядом.
1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:
- досягли 18 років;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони пра-ці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною не-безпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещас-них випадків, про правила поведінки при виникненні ава-рій.
1.4. Слюсар зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та інди-відуального захисту;
-дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передба-чених колективним договором (угодою,
трудовим договором) та правилами внутрішнього трудо-вого розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотри-муватися технологічної та обідньої перерв;
- не виконувати роботи, непередбачені змінним за-вданням;
- не находитися на роботі у позаробочий час без від-повідного дозволу і керівника.
1.5. При виконанні даної роботи можливий вплив на слюсаря небезпечних та шкідливих виробничих чинників:
ФІЗИЧНИХ:
- рухомі машини та механізми;
- рухомі частини виробничого обладнання;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцю-зі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
- підвищена або знижена температура поверхні облад-нання, матеріалів;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищена загазованість та запиленість повітря ро-бочої зони;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена рухомість повітря:
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготовок, інструментів і обладнання.
- розташування робочого місця на значній висоті від-носно поверхні землі (підлоги).
ХІМІЧНИХ:
- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на орга-нізм людини.
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:
- фізичні перевантаження.
1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, слюсарю видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби ін-дивідуального захисту в складі:
- костюм бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.109-82;
- рукавички бавовняні ГОСТ ССБТ 12.4.010-75;
- напівчоботи чоловічі шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.164-85;
- костюм (куртка і брюки) з утеплювальною підкладкою ГОСТ ССБТ 12.4.084-80;
- чоботи валяні ОСТ 17-672-77.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.7. При виконанні своїх обов'язків слюсар зобов'я-заний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
- приступати до роботи у засобах індивідуального за-хисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче міс-це у чистоті й порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених міс-цях;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Перед початком роботи слюсар зобов'язаний:
2.1. Перевірити та одягти засоби індивідуального за-хисту.
2.2. У приміщеннях, де застосовуються шкідливі речо-вини, за 10-15 хвилин до початку роботи включити систе-му припливно-витяжної вентиляції.
2.3. Оглянути місце роботи, прибрати сторонні пред-мети.
2.4. Перевірити освітленість робочого місця. Освіт-лення повинно бути достатнім, але не засліплювати очі. При необхідності використати додатково переносні елект-ролампи напругою 36 В, а у приміщеннях з в особливою небезпекою ураження електрострумом — 12 В.
2.5. Перевірити наявність і справність інструменту, пристроїв. Використовувати тільки справні інструменти і пристрої.
2.6. Для перенесення робочого інструменту до місця роботи використовувати спеціальну торбу або ящик з де-кількома відділеннями.
2.7. Інструмент, пристрої та деталі розмістити у зручному для користування порядку.
2.8. Ручний інструмент повинен задовольняти таким вимогам:
- слюсарні молоток й кувалда повинні мати рівну, злегка опуклу без тріщин поверхню бойки, бути надійно насаджені на ручки й закріплені металевими зайорженими клинами;
- держаки всіх інструментів, що використовуються у роботі повинні мати гладку поверхню і зроблені з твер-дих та в'язких порід дерева, бути прямими, овального перетину з незначним стовщенням до вільного кінця дов-жиною не менш 250 мм;
- зубила повинні мати довжину не менше 150 мм, від-тягнута частина зубила повинна дорівнювати 60-70 мм Рі-жуча кромка зубила повинна представляти пряму або злег-ка опуклу лінію. Рублячі (ударні) інструменти (зубила, просічки, обтиски, борідки та ін.) не повинні мати ко-сих і збитих затилків, тріщин та задирок, наклепу;
- всі інструменти з загостреними кінцями під кріп-ленням ручок (напилки, ножівки та ін.) повинні мати де-рев'яні ручки довжиною не менше 150 мм, стягнуті мета-левим кільцем проти розколення;
- робочі місця киянок повинні бути без тріщин та значних вибоїн на робочій поверхні косяків і підтримок не повинно бути викришених місць;
- гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів і не мати тріщин та забоїн. Забороняєть-ся застосовувати прокладки між зівом ключа та гранями гайок і нарощувати їх
трубами або іншими важелями (якщо це не передбачено конструкцією ключа), а також не допускається нарощуван-ня дворожкових гайкових ключів іншими ключами та труба-ми, бо це може призвести до травмування людини;
- розсувні ключі не повинні мати слабини у рухомих частин;
- викрутка повинна мати відтягнуте і розплющене до такої товщини лезо, щоб воно входило без зазору в про-різ головки гвинта;
- слюсарні тиски повинні забезпечувати надійне за-тискання деталей, що обробляються, для цього губки ви-робляються з м'якого (незагартованого) металу з насіч-кою.
2.9. Всі електрифіковані інструменти підлягають об-ліку і повинні бути зареєстровані у спеціальному журна-лі. На кожному з них повинен стояти обліковий номер.
2.10. Електроінструмент необхідно не рідше двох раз на рік розбирати, перевіряти і змащувати.
2.11. Електроінструмент повинен відповідати таким вимогам:
- ручки електроінструментів і вводи їх живильних електропроводів повинні мати надійну ізоляцію;
- захисні оболонки проводів повинні бути заведені у електроінструмент та міцно там закріплені;
- свердло повинно відповідати даному типу електро-дрелі.
Кожний раз перед початком роботи необхідно перевіря-ти електрифікований інструмент на відсутність замикання на корпус та оголених струмоведучих частин, на справ-ність ізоляції живильних проводів.
2.12. При роботі з ручними талями перевірити їх справність, справність стропа та гальма, піднявши ван-таж на висоту 200-300 мм. Місце для підвішування талів повинен вказати механік цеху. Зміцнювати талі тільки після дозволу механіка цеху, особливу увагу звернути на міцність кріплення талів.
2.13. Перед пуском вентиляційної системи робітники повинні дотримуватися таких основних вимог:
- справність привідного ременю та його натягування;
- справність контактів, заземлення електромотору та пускових приладів;
- вентиляційне обладнання може бути пущене в експлу-атацію тільки за умови огородження решітками або кожу-хами привідних ременів крильчатки або лопаті, єднальних муфт та інших обертових частин;
- кришки люків, підйомні зонти тощо повинні бути устатковані приладом для їх закріплення у відкритому (піднятому) положенні;
- повітроводи, кронштейни під вентиляційне обладнан-ня та апаратуру, зонти та інші елементи вентиляційних систем на робочих місцях й у проходах повинні бути роз-міщені на висоті не менше 1,8 м від рівня підлоги;
- у вентиляційних камерах та інших місцях розміщення вентиляційного обладнання повинні бути вивішені правила та плакати з техніки безпеки.
2.14. При виявлених несправностях обладнання та за-собів колективного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених не-справностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Монтажні роботи систем вентиляції і кондицію-ванню у діючих цехах можна виконувати тільки з письмо-вого дозволу адміністрації (начальника цеху).
3.2. Здійснюючи демонтаж обладнання (корпуса) венту-становок необхідно використовувати засоби механізації (електрозавантажник, талі та ін.).
3.3. Перед чищенням, ремонтом та оглядом вентиляцій-них і кондиційних установок необхідно зробити зупинку за допомогою кнопок «Стоп» і зняття напруги плавкими вставками. Вивісити плакат:
3.4. При роботі біля рухомих частин обладнання, ме-ханізмів і електроустановок, необхідно щоб небезпечні місця мали огорожі.
3.5. При ремонті калориферів вентиляційних установок випустити з них воду або конденсат, вимикати їх від трубопроводу з енергоносіями (гарячою водою або парою) шляхом запірної арматури з влаштуванням заглушок на мі-сця підведення та відведення до калориферів трубопрово-дів або влаштуванням заглушки на гребінках вводів енер-гоносіїв.
3.6. Вимоги безпеки при роботі з електроінструмен-том:
- інструмент повинен бути підключений через 3-х кон-тактну вилку з заземлюючим контактом;
- не підключати інструмент до розподільних приладів, якщо буде відсутнім безпечне штепсельне з'єднання;
- запобігати провід, живильний електроінструмент ме-ханічному пошкодженню;
- при псуванні електроінструмента не здійснювати са-мостійно його ремонт;
- при перенесенні електроінструмента тримати його за ручку, а не за провід;
- при перервах в роботі або припиненні подачі елект-роенергії вимикати інструмент. 3.7. Вимоги безпеки при роботі з пневмоінструментом:
- не припускати переломів шлангів, їх заплутування, пересічення тросів і електрокабелів, а також ходити по шлангам, класти на них будь-що або пересувати по них деталі;
- заздалегідь перекрити вентиль повітряної магіс-тралі при приєднанні шланга до повітропроводу і інстру-менту, а також при вимкненні шланга;
- для підключення шлангів до інструменту і магістра-лі або з'єднання між собою застосовувати штуцери і ні-пелі з справною різьбою. Місця з'єднання шлангів не по-винні пропускати повітря. Шланги до ніпелям і штуцерам кріпити тільки за допомогою стягувальних хомутів.
- хвостовик вставного інструменту повинен відповіда-ти втулці пневматичного інструменту і щільно триматися в ній без заклинювання і люфта;
- при свердленні, для запобігання поломки пневмо-дрелі, необхідно плавно натискати на неї постійно збі-льшуючи глибину різання;
- не допускається перевіряти рукою гостроту ріжучої кромки працюючого інструменту, глибину отвору і вихід свердла з отвору в деталі.
3.8. Вимоги безпеки при роботі з паяльною лампою:
- застосовувати тільки призначену для даної лампи горючу рідину;
- не заливати пальне в лампу, що горить, або поблизу відкритого вогню;
- не переповнювати балон лампи горючим. Горюча ріди-на повинна займати не більш 3/4 ємкості лампи;
- пробку лампи закручувати щільно, до відказу;
- при відкритті несправності лампи (виток горючого, пропуск газу через різьбу горілки тощо) негайно поту-шить лампу.
3.9. При роботі на заточному, свердлильному верста-тах, роликових ножицях та іншому обладнанні необхідно виконувати всі вимоги, означені в інструкції з експлуа-тації даного механічного обладнання.
3.10. Ремонт і огляд електромоторів самому не здійс-нювати; цю роботу повинен виконувати тільки електромон-тер.
3.11. Проведення ремонтних робіт на висоті здійсню-вати відповідно до інструкції з охорони праці при вико-нанні робіт на висоті.
3.12. При відкритті стуку або шуму у вентилятору не-гайно вимкнути електромотор і розпочати огляд та ремонт вентилятора.
3.13. При відкритті нерівномірного ходу вентилятора, прогинання валу, прогинів або розірвання лопаток негай-но повідомити адміністрації цеху і не допускати афегат у роботу до його виправлення.
3.14. Стежити, щоб під час роботи вентиляційної установки підшипники не перегрівалися. При нагріванні підшипників усунути причину нагріву.
3.15. При огляді і збиранні підшипників стежити, щоб вони не були сильно затягнуті і щоб в них не потрапляла стружка, пісок, пил.
3.16. Вимоги безпеки при експлуатації вантажопідйо-мних механізмів (талів, блоків, лебідок, домкратів).
3.16.1. При користуванні вантажопідйомними механіз-мами дотримуватися таких вимог:
- оглянути з'ємні вантажозахватні пристрої (стропи, ланцюги тощо) і тару, переконатися в їх справності і наявності тавра або бирок. Працювати тільки в рукави-цях.
- переконатися в наявності таблички з вказівкою ван-тажопідйомності механізму і термінів його освідчення. Не піднімати вантаж недозволенної ваги, не застосовува-ти в роботі вантажопідйомні механізми, які не пройшли освідчення або з простроченим терміном;
- вибирати вантажозахватні пристрої відповідно вазі вантажу, стежити, щоб кут між гілками був не більш 90°;
- для відвертання розкачування і кручення вузлів, що піднімаються повітроводів, вентиляторів та іншого обла-днання слід застосовувати відтягування пенькового кана-ту або тонкого гнучкого троса;
- при строповці з гострими ребрами на них необхідно розміщувати підкладки для запобігання перетиранню стро-па;
- довгомірні повітроводи, що піднімаються в горизон-тальному положенні, слід стропити не менше, ніж двома стропами або транспортувати за допомогою спеціальних траверс;
- піднімати великі вентилятори, калорифери, близькі за вагою до граничної вантажопідйомності механізму, не-обхідно в два прийому: спочатку вантаж піднімають на висоту 10 см і перевіряють правильність і надійність стропування, а після цього, впевнившись в надійності стропування — на повну висоту.
Якщо при перевірки стропування виявлений дефект, ва-нтаж необхідно відразу опустити на землю;
- знімати стропи з повітроводів і обладнання, що мо-нтується, дозволяється тільки після тривкого і надійно-го закріплення їх на місці улаштування;
- при улаштуванні вантажопідйомних приладів на пере-критті необхідно влаштовувати підстави для розподілу зосередженого навантаження на більшу площу.
3.16.2. При переміщенні вантажів лебідкою дотримува-тися таких вимог:
- лебідку надійно закріпити до анкерів;
- перевірити надійність кріплення лебідки, канату на барабані, наявність мастила в підшипниках, цілісність зубчатих передач і надійність кріплення їх на валах, справність заземлення електродвигуна лебідки, справ-ність гальм, цілісність огороджень.
3.16.3. Під час підйому і спускання вантажу заборо-няється:
- находитися на ньому або переміщатися разом з ним;
- проходити під вантажем;
- змінювати порядок і послідовність операцій;
- находитися ближче 1 м від вантажу;
- застосовувати для відтягування пенькові канати з перетертими або розмоченими прядками;
- залишати підняті деталі на вазі, так як падіння з висоти вантажу може завдати працюючому травму.
3.17. Паління дозволяється тільки у спеціально від-ведених місцях.
3.18. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.19. Порядок повідомлення адміністрації про нещас-ний випадок:
3.19.1. Про кожний нещасний випадок свідок, праців-ник, який його виявив, або сам потерпілий повинні тер-міново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхід-ної допомоги.
3.19.2. Зберегти до початку роботи комісії по роз-слідуванню обстановку нещасного випадку на робочому мі-сці та стан обладнання такими, якими вони були на мо-мент випадку, якщо це не погрожує життю та здоров'ю на-вколишніх робітників й не призведе до аварій.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Вимкнути обладнання.
4.2. Прибрати деталі, матеріали, пристрої та інстру-мент у відведені для цього місця.
4.3. Опорядити робоче місце.
4.4. Здати роботу своєму керівнику робіт.
4.5. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обла-днання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. У випадку виникнення пожежі необхідно:
- вимкнути всі види вентиляції, включити пожежну си-гналізацію;
- вжити заходів щодо обмеження розповсюдження вогню;
- негайно розпочати гасіння осередку наявними засо-бами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у поже-жну охорону;
5.2. Порядок надання першої домедичної допомоги на випадок травмування (отруєння):
5.2.1. Слюсар повинен вжити заходів до надання не-обхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);
- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність захо-дів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраж-далого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку ме-дичного персоналу та повинна надаватися лише до прибут-тя лікаря.
5.4.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається слюсарем при проходженні первинного та по-слідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів
|
| Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (18.12.2010)
|
| Переглядів: 5334
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
|
