Інструкції з охорони праці

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. По даній інструкції водій інструктується перед початком роботи на підприємстві (пер¬винний інструктаж), а потім через кожні 3 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та водія.

1.3. Власник повинен застрахувати водія від нещасних випадків та професійного захворювання. У разі пошкодження здоров'я з вини власника він (водій) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання даної інструкції водій несе дисциплінарну, матеріальну, адміністра¬тивну та кримінальну відповідальність.

1.5. До роботи на мікроавтобусах та їх обслуговування допускаються водії, які мають посвідчення водія категорії "Д", пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місті та інструктаж з пожежної безпеки.

1.6. При оформленні водія на роботу за ним наказом по підприємству закріплюється певний мікроавтобус.

1.7. Після зарахування на роботу водій повинен прийняти мікроавтобус по акту та виконувати тільки ту роботу, котра дозволена керівництвом та по якій він проінструктований.

1.8. Без дозволу та інструктажу виконувати роботу, яка не входить в обов'язки водія, забороняється.

1.9. Водій повинен:

1.9.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.9.2. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій проінструк¬тований.

1.9.3. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та правилам дорож¬нього руху.

1.9.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відпо¬відальність за товаришів по роботі.

1.9.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.9.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.9.7. Користуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту.

1.9.8. Не працювати при ремонті автобуса несправним інструментом або на несправному обладнанні.

1.10. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть діяти на водія:

1.10.1. Конструктивні недоліки транспортних засобів.

1.10.2. Несправність транспортних засобів.

1.10.3. Порушення режиму праці та відпочинку.

1.10.4. Порушення правил дорожнього руху водіями та пішоходами.

1.10.5. Незадовільні метеорологічні, умови.

1.10.6. Концентрація шкідливих речовин в робочій зоні.

1.10.7. Ослаблення самоконтролю, непотрібний ризик.

1.10.8. Незадовільний психологічний клімат в колективі підприємства.

1.10.9. Наїзди проїжджаючих транспортних засобів.

1.10.10. Термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна само¬пливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полум'я, опіки парою, водою із радіатора).

1.10.11. Злочинні дії пасажирів та інших осіб.

1.10.12. Підвищені рівні шуму і вібрації.

1.10.13. Підвищена температура і швидкість руху повітря в теплий період року:

1.10.14.Наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (вуглецю і азоту оксидів, ак¬ролеїну, вуглеводнів аліфатичних граничних, формальдегіду, метилмеркаптанів).

1.11. Водій мікроавтобуса забезпечується спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту: рукавиці комбіновані, жилет сигнальний, при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту (ТО та Р) додатково: костюм бавовняний, рукавиці комбіновані; при виконанні робіт з ТО та Р на оглядових канавах, підйомниках і естакадах додатково, каска будівельна з підшоломником; при роботі на етильованому бензині на час роботи на лінії: фартух гумовий з нагрудником, рукавиці гумові, нарукавники хлорвінілові. 1.12. До робочого місця водія автобуса ставляться такі вимоги:

1.12.1. Огородження робочого місця водія в салоні автобуса, якщо воно передбачене, по¬винно бути в справному стані.

1.12.2. Вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, не допускається вико¬ристовувати додаткові предмети або наносити покриття, що обмежують оглядовість з місця водія, погіршують прозорість скла.

1.12.3. Бокові стекла повинні плавно пересуватись від ручки склопідйомних механізмів.

1.12.4. На сидінні та спинці сидіння не допускаються провали, рвані місця, виступи пружин та гострі кути; сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія.

1.1.2.5. Ручки біля дверного прорізу, замки усіх дверей кабіни, а також привід керування дверима, сигналізація роботи дверей (відкрито, зачинено), аварійні виходи мікроавтобусів та пристрої приведення їх у дію повинні бути справними.

1.12.6. Підлога кабіни (салону) мікроавтобуса повинні застилатися килимком, що не має випадкових отворів та інших пошкоджень.

1.12.7. Рівень звуку в салоні мікроавтобусів не повинен перевищувати 60 дБА.

1.12.8. Санітарно-технічні засоби (вентиляція, опалювання, теплоізоляція, кондиціонування) повинні бути у робочому стані і забезпечувати підтримування в кабіні (салоні) параметрів мікроклімату згідно з встановленими нормами.

1.12.9.Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони водія у кабіні (салоні) не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації.

1.13. Органи керування мікроавтобусом повинні бути із справними ущільнювачами, що перешкоджають проникненню відпрацьованих газів до його кабіни (салону).

1.14. Системи живлення, мащення та охолодження повинні бути справними і не мати течі палива, масла, антифризу, води.

1.15. У відділеннях, призначених для пасажирів та водія, не повинно бути ніяких пристроїв та елементів паливної системи.

1.16. Розміщення елементів паливної системи повинно бути таким, щоб у разі витікання паливо попадало тільки на дорогу і повністю виключало можливість його попадання на еле¬менти вихлопної системи.

1.1.7. Елементи і з'єднання системи випуску відпрацьованих газів повинні знаходитись у справному стані.

1.18. Вентиляція картера двигуна повинна працювати справно, не допускаючи прориву газів у підкапотний простір.

1.19. Стоянкова гальмівна система повинна забезпечувати нерухомий стан автобуса на шля¬ху з уклоном не менше 23 %.

120. Диски коліс повинні надійно кріпитися на маточинах. Замкові кільця повинні бути справними і правильно встановлені на своїх місцях. Не допускається наявності тріщин та по¬гнутості дисків коліс.

1.21. Технічний стан електрообладнання мікроавтобуса повинен забезпечувати пуск двигуна за допомогою стартера, безперебійне та своєчасне запалювання суміші у циліндрах двигуна, безвідмовну роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також виключати можливість іскроутворення у проводах і затискачах. Усі проводи електрообладнання повинні бути укріплені і мати надійну непошкоджену ізоляцію, що виключає можливість їх обриву, перетирання, зношення або короткого замикання.

1.22. Запобіжники системи електрообладнання, що застосовуються для заміни спрацьова¬них, повинні відповідати технічним вимогам.

1.23. Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена. Не допускається течі електро¬літу із моноблоку акумуляторної батареї.

1.24. Кожен мікроавтобус повинен бути забезпечений противідкатними упорами (не менше 2 шт.) для підкладування під колеса, а також медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки (миготливим червоним ліхтарем), вогнегасниками (2 вогнегасника, один у кабіні водія, другий — в пасажирському салоні).

1.25. Храповик колінчастого валу повинен мати неспрацьовані прорізи, а пускова рукоят¬ка — пряму шпильку відповідної довжини та міцності. Ручка пускової рукоятки повинна бути гладкою, без задирок.

1.26. Двері кабін (салонів), капоти повинні бути із справними обмежувачами відкривання і фіксаторами відкритого та закритого положення.

1.27. Не допускається обладнання салону мікроавтобуса додатковими елементами конструкції, що обмежують вільний доступ до аварійних виходів.

1.28. Аварійні виходи повинні бути позначені та мати таблички з правилами їх викорис¬тання.

1.29.Забороняється двері основних та аварійного (запасного) виходів утримувати у непра¬цездатному стані, заварювати, запиратина замки, болти тощо.

1.30. Підніжки, буфери, спеціальні площадки повинні мати незношену рифлену поверхню і бути надійно закріплені у місцях, передбачених конструкцією транспортного засобу.

1.31 .Для запобігання виникнення пожежі на мікроавтобусі забороняється:

1.31.1. Подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом.

1.31.2. Проводити ремонт паливної системи при працюючому або гарячому двигуні, вклю¬ченому запалюванні.

1.31.3. Залишати в кабінах і на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали.

1.31.4. Підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна (у т.ч. від паливних баків).

1.31.5.Палити і користуватись відкритим вогнем при визначенні наявності палива у баці, а також при заправленні автомобілів із додаткових ємностей.

1.32. Для перевірки наявності палива в паливних баках слід застосовувати спеціальні лінійки, які виключають іскроутворення в результаті ударів, переносні світильники у вибухобезпечному виконанні та інші пристрої.

1.33.Власник не має право:

1.33.1. Примушувати водія (а водій не має права виїжджати на автомобілі) виїжджати на лінію, якщо технічний стан автобуса або його обладнання не відповідають "Правилам дорож¬нього руху", "Правилам по охороні праці на автомобільному транспорті" та "Правилам техніч¬ної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту".

1.33.2.Направляти водія в рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбаченого чинним законодавством про працю (відпочинок повинен бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній відпочинку робочий день (зміну) з урахуванням перерви на відпочинок і харчування.

1.34. При травмуванні або захворюванні необхідно припинити роботу і доповісти механі¬ку або звернутися в медпункт.

1.35. Заявка на перевезення людей мікроавтобусом подається за два дні до початку перевезення. В заявці вказується кількість людей, маршрут руху, прізвище, ім'я, по батькові та посада відповідального за перевезення.

1.36. На кожний маршрут складається схема руху з вказівкою про небезпечні ділянки автомобільної дороги.

1.37. Водії, вперше працюючі на автобусах, повинні пройти стажування у встановленому порядку строком до 15 днів.

1.38. Водій мікроавтобуса повинен знати і вміти застосовувати правила надання першої медичної допомоги та правила користування вогнегасником (з урахуванням горіння різних речовин і матеріалів, наявних на автобусі).

1.39. При перевезенні людей призначається старший по мікроавтобусу, прізвище, ім'я, та по батькові якого заноситься в шляховий лист.

1.40. При направленні у рейс тривалістю більше 1 доби мікроавтобуси повинні додатково укомплектовуватися підставками (козелками), лопатою, буксирним пристроєм, а взимку — додатково ланцюгами протиковзання.

1.41. При участі водія в технічному обслуговуванні та ремонті мікроавтобуса він повинен бути проінструктованим по інструкції слюсаря по ремонту автомобіля.

1.42. При роботі мікроавтобуса на газовому паливі водій повинен бути додатково проінструктований по правилам безпечної експлуатації газобалонних установок.

2.1. При підготовці мікроавтобуса до виїзду на лінію необхідно перевірити:

2.1.1. Технічний стан мікроавтобуса, особливу увагу слід звернути на справність гальмової системи, кермового керування, приладів освітлення й сигналізації, шин, склоочисників, а також чи правильно встановлено дзеркало заднього огляду, чи видно номерні знаки, дію дверей та чистоту в салоні.

2.1.2. Перевірити відсутність течі палива, мастила, води.

2.1.3. Наявність інструменту та пристроїв, медичної аптечки, вогнегасників, противідкатних упорів, знака аварійної зупинки.

2.1.4.Заправку автомобіля паливом, мастилом, водою, рідиною для гальм (цілісній системі пневматичних гальм), рівень електроліту в акумуляторній батареї.

2.2. Перед виїздом з гаража необхідно пройти медичний огляд та одержати підтвердження механіка про справність мікроавтобуса та інструктаж.

2.3. Виїзд мікроавтобуса на лінію з несправностями, які загрожують безпеці руху, заборонено.

2.4. Власник зобов'язаний випускати на лінію технічно справні транспортні засоби, укомп¬лектовані згідно з п. 1.24, що підтверджується підписом у подорожньому листі особи, яка відпо¬відальна за випуск автомобіля на лінію, та водія.

Старший по автомобілю, призначення якого проводиться наказом керівника, повинен прой¬ти інструктаж по правилам безпеки при перевезенні людей.

2.5. Направляючи водія в рейс тривалістю більше 1 доби, власник зобов'язаний:

2.5.1. Перевірити укомплектованість мікроавтобуса необхідними пристроями, устаткуванням та інвентарем згідно з п. 1.40 та їх справність.

2.5.2. Повідомити водію (водіям) про режим праці та відпочинку.

2.5.3.Записати у подорожньому листі маршрут слідування з указаниям місць тимчасового та тривалого відпочинку.

2.6. При направленні двох та більше мікроавтобусів в рейс для спільної роботи на строк більше двох діб власник зобов'язаний наказом призначити особу, яка відповідає за охорону праці. Виконання вимог цієї особи обов'язкове для всіх водіїв групи автомобілів.

2.7. При зупинці на відпочинок за межами населених пунктів особа, відповідальна за охо¬рону праці, повинна здійснювати контроль за додержанням вимог безпеки праці.

3.1. На лінії під час керування мікроавтобусом водій повинен мати при собі:

3.1.1. Посвідчення відповідної категорії з талоном на право керування мікроавтобусом, видане Державтоінспекцією.

3.1.2. Реєстраційний документ на транспортний засіб та шляховий (маршрутний) лист.

3.2. Виконувати вимоги правил дорожнього руху, вказівки регулювальників, світлофорів та дорожньо-сигнальних знаків.

3.3. Посадку й висадку пасажирів мають здійснювати з боку тротуарів або узбіччя дороги (за посадкою, висадкою пасажирів слідкує старший по мікроавтобусу).

3.4. Не дозволяється перевозити в салоні більше пасажирів ніж мається місць (при відстані поїздки більше ніж на 20 км).

3.5. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що мікроавтобус загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставлений у нейтральне положення.

3.8. Запуск двигуна повинен робитися за допомогою стартера.

3.9. Забороняється здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування автобуса та переми¬кання ланцюга живлення стартера.

3.10. Перед запуском двигуна мікроавтобуса, який підключений до системи підігрівання, необхідно відключити та від'єднати елементи підігрівання.

3.10. Перед початком руху водій автобуса повинен впевнитись, що всі пасажири знаходяться в салоні, а двері повністю зачинені.

3.11. Під час руху водієві автобуса забороняється відволікатися сторонніми розмовами та іншими діями, які загрожують безпеці руху.

3.12. Раніше ніж почати рух з місця зупинки (стоянки) або виїхати з гаража, необхідно впевнитись, що це безпечно для робітників та інших сторонніх осіб, подати попереджувальний сигнал і лише після цього рушати з місця.

3.13. Перед подачею мікроавтобуса назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об'їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.

3.14. Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а власник зобов'язаний виділяти працівника для органі¬зації руху автобуса.

3.15. Особи, які знаходяться в автобусі, зобов'язані виконувати вимоги водія з питань безпеки. При зупинці (стоянці) мікроавтобуса водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити всіх заходів проти самовільного його руху: зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати автобус стоянковим гальмом.

3.16. Якщо мікроавтобус стоїть навіть на незначному уклоні, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки.

3.17. На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулю¬вання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.

3.18. Виходячи із салону мікроавтобуса, водій повинен попередньо переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїзну частину дороги — ще і у відсутності руху як у попутному, так і зустрічному напрямках. Під час ремонту автобуса на лінії водій зобов'язаний виконувати вимоги безпеки праці, які встановлені для слюсаря по ремонту автомобілів.

3.19. При відсутності у водія необхідних пристроїв та інструменту для безпечного виконан¬ня конкретного виду робіт ремонт забороняється.

3.20. При вимушеній зупинці мікроавтобуса на узбіччі або на краю проїзної частини дороги для проведення ремонту водій зобов'язаний включити аварійну світлову сигналізацію та установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м — за їх межами.

3.21. Забороняється допускати до ремонту мікроавтобуса на лінії сторонніх осіб (пасажирів тощо).

3.22. При вивішуванні автобуса на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, підкласти під домкрат міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м або дошку.

3.23. Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.

3.24. При накачуванні шин у дорожніх умовах необхідно використовувати переносні за¬побіжні пристрої, запобіжну вилку відповідної довжини та міцності або покласти колесо зам¬ком вниз.

3.25. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли тем¬пература води (рідини) нижче 100° С, інакше при відкриванні пробки станеться викид киплячої води.

3.26. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накрив¬ши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в сторону відкриваючого.

3.27. Для попередження випадків обмороження при усуненні несправностей зимою в до¬розі слід працювати тільки у рукавицях. Забороняється торкатися до металевих предметів, де¬талей та інструменту руками без рукавиць.

3.28.При заправленні мікроавтобуса забороняється:

3.29.1. Палити та користуватися відкритим вогнем.

3.29.2. Проводити ремонтні та регулювальні роботи.

3.29.3. Заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні.

3.29.4. Допускати перелив та розлив палива. 3.29.5.Знаходження пасажирів у салоні.

3.30. Вибирати швидкість руху необхідно з урахуванням шляхових умов, оглядовості та видимості, інтенсивності та характеру руху транспортних засобів та пішоходів, особливостей та стану мікроавтобуса.

3.31. Швидкість руху в містах і населених пунктах не повинна перевищувати 60 км/год, а за межами (крім мікроавтобусів) — 80 км/год. У житлових і пішохідних зонах не більше 20 км/год.

3.32. У випадках, коли водій або особи, які знаходяться в мікроавтобусі, ставляться в умови небезпечні для їх життя та здоров'я, негайно припинити роботу і повідомити про це керівникові.

3.33. Водію забороняється:

3.33.1. Керувати мікроавтобусом у стані алкогольного сп'яніння або під дією наркотичних засобів.

3.33.2. Виїжджати на лінію в хворобливому стані або при такому ступені втомленості, який може вплинути на безпеку руху.

3.33.3. Спати і відпочивати в кабіні, салоні автобуса на стоянці при працюючому двигуні для обігріву кабіни.

3.33.4. Передавати керування мікроавтобусом стороннім особам.

3.33.5. Допускати проїзд в салоні мікроавтобуса осіб вище встановленої норми для даного типу мікроавтобуса.

4.1. Після повернення з лінії разом з механіком контрольно-технічного пункту перевірити мікроавтобус. При необхідності залишити заявку на поточний ремонт з переліком несправностей, які належать усуненню.

4.2. При безгаражному зберіганні без паропідігріву в зимовий час злити воду з радіатора та двигуна, затягнути важіль гальмівної системи.

4.3. Якщо під час ремонту мікроавтобус залишається на козелках, перевірити їх стійкість.

4.4. Не залишатися на ніч в салоні мікроавтобуса.

4.5. Доповісти механіку (керівникові) про всі недоліки, які були під час роботи.

4.6. Зняти спецодяг, помити лице та руки теплою водою з милом, при можливості прийня¬ти душ. Не мити руки в мастилі, бензині, гасі, не витирати їх брудним ганчір'ям.

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в основному при дорожньо-транспортній пригоді. 5.2.У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

5.2.1. Негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди.

5.2.2. Увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки.

5.2.3. Не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають відношення до пригоди.

5.2.4. Вжити можливих заходів для подання першої медичної допомоги потерпілим, викли¬кати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпших до лікувального закладу.

5.2.5. У разі неможливості виконати дії, викладені в пункті 5.2.4, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який засвідчує особу реєстраційно¬го документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.

5.2.6. Повідомити про дорожньо-транспортну пригоду органи міліції, записати прізвища і адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції.

5.2.7. Вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та органі¬зувати об'їзд місця пригоди.

5.2.8. До проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до складу офіційно затвердженої аптечки).

5.3. Аварійна ситуація при проведенні технічного обслуговування чи ремонті може виник¬нути у разі падіння вивішеного автобуса, падіння з висоти, ураження електричним струмом та інше.

5.4. При виникненні такої ситуації слід негайно припинити роботу, виключити обладнан¬ня, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб.

5.5. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.6. Якщо є потерпші — надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати "швидку допомогу".