Інструкція з охорони праці під час монтажу (демонтажу) металевих риштувань - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Неділя, 04.12.2016, 05:03
Головна » Статті » Мої статті

Інструкція з охорони праці під час монтажу (демонтажу) металевих риштувань

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці під час монтажу (демонтажу) металевих риштувань (далі — Інструкція) розроблена на підставізаконодавства України про охорону праці, СНиП НІ-4-80* та інструкцій заводів-виготовлювачів, і є нормативним актом в межах підприємства. Особи, які порушили вимоги даної Інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну, в залежності від наслідків, спричинених порушенням.

1.2. До монтажу (демонтажу) риштувань допускаються робітники не молодші 18 років, які пройшли з основної спеціальності медогляд, інструктаж на робочому місці з цієї Інструкції та навчання з питань охорони праці.

1.3. Робітники, уперше допущені до монтажу (демонтажу) металевих риштувань, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених робітників, призначених наказом керівника підприємства. Допуск до самостійної роботи проводиться майстром (виконробом) із записом в журналі інструктажу на робочому місці.

1.4. Перед початком робіт монтажники повинні ознайомитися під розписку з проектом виконання робіт і технологічною картоюна монтаж (демонтаж) риштувань і всі роботи вести відповідно до їх указівок.

1.5. Не дозволяється виконувати монтаж (демонтаж) риштувань без безпосереднього керівництва відповідальної особи з числа інженерно-технічних працівників.

1.6. Роботи з монтажу (демонтажу) риштувань припиняються під час грози, зливових дощів і вітрі силою вище 6 балів, при цьому хитливі конструкції риштувань, що зв'язані в каркасі, варто розкріпити. Монтаж (демонтаж) риштувань необхідно припиняти також з настанням темряви, якщо місце проведення робіт недостатньо освітлене (менш ЗО лк).

1.7. Необхідно застосовувати справні пристосування й інструменти, що забезпечують безпечне і швидке ведення робіт. Для розмітки і точного визначення положення встановлених башмаків, стійок, хомутів на стійках та інше необхідно користуватися шаблонами. Під час монтажу і демонтажу трубчастих елементів риштувань, підтримці чи знятті з невеликої висоти слід застосовувати спеціальні рогачі.

1.8. Підіймати й опускати елементи риштувань необхідно за допомогою ручних електролебідок, блоків з тросами, будівельних підйомників і кранів типу «Піонер». Стропування елементів риштувань повинні виконувати навчені й атестовані робітники у відповідності зі схемою стропування.

1.9. Площадка, на яку встановлюються риштування у поперечному напрямку повинна бути горизонтальною, а в продовжньому напрямку ухил не повинний перевищувати 6°. У разі більшого ухилу в ґрунті необхідно влаштовувати уступи під опорні підкладки стійок риштувань. Поверхня ґрунту, на яку встановлюються риштування, треба спланувати, утрамбувати і забезпечити відведення з неї поверхневих вод.

1.10. Електричні проводи, розташовані на відстані менше 5 м від трубчастих риштувань, на час установлення чи розбирання останніх слід знімати або знеструмлювати.

1.11. Риштування повинні кріпитися до стіни будинку. Місця і способи кріплення вказуються в ПВР. За відсутності особливих вказівок у ПВР чи інструкції заводу-виготовлювача кріплення риштувань до стін будинків слід робити не рідше ніж через один ярус для крайніх стійок, через два прольоти для верхнього ярусу й одне кріплення на кожні 50 м2 проекції поверхні лісів на фасад будинку.

1.12. Риштування в місцях проходів у будинок повинні забезпечуватися козирками і мати суцільну бічну обшивку. Захисні козирки повинні виступати не менш ніж на 1,5 м і встановлюватися під кутом 20°.

1.13. Усі секції риштувань через кожні 20 м необхідно заземлювати. Загальний опір заземлення повинен бути не більш 15 Ом.

1.14. На риштуваннях необхідно вивішувати написи із зазначенням навантажень, що допускаються, і плакати з охорони праці.

1.15. Під час монтажу риштувань слід використовувати тільки інвентарні елементи без дефектів. Трубчаті елементи риштувань повинні бути прямими, без скривлень, ум'ятин, тріщин, розкритих швів та інших недоліків, що знижують їх міцність.

1.16. Риштування конструкції (ВНИОМС) призначені для кам'яної кладки стін (з висотою ярусу 1 м) і опоряджувальних робіт (з висотою ярусу 2 м) на будинках, висота яких до 40 м.

1.17. Кривизна прямих елементів допускається не більше 1 мм на один метр довжини. Відхилення від проектної довжини в елементах риштувань ВНИОМС можливі в наступних межах: у стійках ±2 мм, в інших елементах ±3 мм.

1.18. Трубчаті стійки і горизонтальні елементи (подовжні зв'язки, поручні перил) повинні мати на кінцях справні сполучні деталі для нарощування і стикування.

1.19. Поперечні і подовжні зв'язки повинні мати на кінцях гаки з проектним радіусом загину.

1.20. Під час монтажу риштувань ВНИОМС необхідно стежити за тим, щоб вузлові з'єднання (шарнірні хомути) і зварені шви не мали ушкоджень і дефектів, а болти були забезпечені відповідними гайками і шайбами.

1.21. Перед монтажем треба перевіряти справність шарніра в поворотних хомутах. Форма глухих і поворотних хомутів неповинна мати змін, що перешкоджають установленню їх на труби, які з'єднуються.

1.22. У вузлових з'єднаннях риштувань ВНИОМС слід застосовувати болти і гайки з нормальним різьбленням, без зірваних ниток, вм'ятин та інших дефектів.

1.23. Необхідно перевіряти надійність зварювання патрубків зі стійками і патрубків опорних башмаків з товщиною опорної плитки. Шви зварених з'єднань не повинні мати тріщин, підрізів, пропалень основного металу.

1.24. Елементи приставних драбин, призначених для з'єднання між ярусами, повинні мати на верхніх кінцях справні гаки, що навішуються на риштування.

1.25. Риштування всіх типів необхідно настилати рівними щитами, із щілинами між дошками не більше 5 мм. З'єднання щитів внакладку виконується тільки на опори, з перепуском щитів не менш 200 мм у кожний бік. Верхні кінці щитів, що з'єднуються, необхідно скосити.

1.26. Дерев'яні елементи риштувань, що мають гнилі місця, злами, відколи, сильно зношені ділянки, тріщини по лінії забивання цвяхів, монтувати не дозволяється.

1.27. Щити настилів, козирки і бортові дошки для риштувань в ВНИОМС повинні бути виготовлені з обрізних дощок хвойних і листяних порід деревини не нижче її сорту.

1.28. Риштування конструкції (Промбудпроекту) встановлюються для виконання:

— цегельної кладки стін будинків заввишки до 40 м;

— обробки фасадів будинків заввишки до 60 м.

1.29. Для риштувань конструкції Промбудпроекту використовуються дошки завтовшки не менше 50 мм, планки з бруса перетином 40 х 60 мм. З'єднувати дошки з планками слід цвяхами діаметром 4 мм завдовжки ПО мм, у шаховому порядку, зі зворотної сторони цвяхи необхідно загнути подвійним загином, а кінець цвяха утопити в планку.

1.30. Риштування конструкції інженера М. І. Вишнева застосовуються при обробці і ремонті фасадів будинків, заввишки до 24 м. У разі необхідності установити риштування до 32 м слід для нижніх трьох-чотирьох ярусів застосовувати посилені стійки труб діаметром 50 мм. Установлення риштувань на висоту більше 32 м допускається тільки після розрахунку на міцність і стійкість, за письмовим дозволом головного інженера підприємства.

1.31. Риштування марки 379 ЛВ 00.000 з посиленими рамами на базі риштувань конструкції інженера М. І. Вишнева слід застосовувати під час ремонту фасадів будинків заввишки до 40 м.

1.32. Для риштувань конструкції інженера М. І. Вишнева необхідно встановлювати настили з дощок завтовшки не менше 25 мм і з'єднаних планок перетином 25 х 100 мм. Для з'єднання дощок треба використовувати цвяхи завдовжки 75 мм.

1.33. Для риштувань конструкції (ВНИОМС) настили виготовляються з обрізних дощок завтовшки 50 мм. Обидва кінці планок, що з'єднують дошки в щити, на довжині 15 см не повинні мати сучків.В інвентарні металеві скоби стійок риштувань у якості бортових установлюються дошки завтовшки не менш 15 см, здатні витримувати навантаження до 70 кг.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком робіт монтажники повинні ознайомитися під розписку з проектом виконання робіт і технологічною картою на монтаж (демонтаж) риштувань і всі роботи вести відповідно до їх указівок.

2.2. Необхідно одягти спецодяг, захисну каску і запобіжний пояс.

2.3. Одержати від виконроба (майстра) завдання на зміну і докладний інструктаж на робочому місці про послідовність монтажу і безпечні способи його виконання.

2.4. Перевірити справність інструменту, пристроїв та елементів риштувань, що монтуються.

2.5. Під час перевірки стану риштувань необхідно звернутиувагу на наступне:

— чи не з'явилися відхилення стійок від вертикалі;

— чи не погнуті окремі стійки у пройомах в місцях руху транспорту;

— чи немає прогинів інших елементів рам риштувань;

— чи не з'явилися видимі дефекти у зварювальних з'єднаннях рам, стійок, огороджень і драбин риштувань;

— чи не порушене кріплення риштувань до стін (міцність установлення закрепів, відтягнень, розпірок, наявність штирів у відтягненнях та ін.);

— чи справні бортові, торцеві, сходові та інші огородження риштувань, чи міцно вони встановлені;

— чи правильно покладені щити настилів;

— чи скрізь установлені запобіжні козирки, дошки укриття між щитами і стінами фасадів, огородження небезпечних зон. Усі виявлені несправності риштувань слід негайно усунути. Якщо деякі виявлені недоліки не можуть бути усунуті на місці, не можна приступати до роботи без відповідного узгодження з виконробом чи бригадиром. Доступ до несправних риштувань повинен бути закритий.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Робітники, що монтують (демонтують) риштування на висоті більш 1,3 м без огороджень, повинні закріплюватися запобіжними поясами за місця, передбачені в технологічній карті на монтаж і зазначені виконавцем робіт.

3.2. Навантаження на настили і вантажопідйомні площадки кожного ярусу риштувань не повинні перевищувати встановлених проектом (паспортом риштувань) норм:

— для риштувань Промбудпроекту і ВНИОМС під час цегельної кладки — 250 кг/м2, під час опоряджувальних робіт — 200 кг/м2;

— для риштувань інженера М. І. Вишнева і 379. ЛВ 00.000 під час опоряджувальних робіт — 200 кг/м2, під час малярних робіт — 100 кг/м2.

3.3. Розміщення вантажів на консольній частині настилів риштувань не допускається.

3.4. Скупчення людей на настилах риштувань забороняється.

3.5. Завезені для монтажу елементи риштувань треба скласти на спеціально підготовлену площадку, сплановану, ущільнену на підкладках, в штабелі із прокладками за марками. Під час монтажу риштувань необхідно дотримуватись проектних габаритів і зазорів. Зазор між стіною будинку і настилом риштувань повинен бути під час кам'яної кладки не більш 50 мм, під час опоряджувальних робіт не більш 150 мм. У цьому випадку зазор закривається суцільною дошкою. Висота проходу в риштуваннях повинна бути не менш 1,8 м.

3.6. Виконувати піднімання і опускання вантажів на риштування і з риштувань мають право навчені й атестовані особи: машиніст електролебідки (крана) і стропальники.

3.7. Курити і розводити вогонь на риштуваннях забороняється.

3.8. Монтаж риштувань необхідно вести відповідно до технологічної послідовності, викладеної в ПВР і технологічних картах на монтаж риштувань. Монтаж риштувань конструкції інженера М. І. Вишнева

3.9. Для установлення риштувань конструкції інженера М. І. Вишнева навколо споруджуваного будинку планується смуга землі по периметру стін завширшки близько 3 м, у місцях сходових кліток ширина ділянки доводиться до 4 м, робиться розбивка місць установлення стійок, укладання прокладок і башмаків.

3.10. Риштування починають монтувати від кута будинку в такій послідовності:

— укладають перпендикулярно до стіни прокладки під кожну пару стійок. Прокладки повинні бути з цільної дошки завдовжки 2,5 м і перетином 10 х 20 см в разі укладання на ґрунт і не менш 5 х 20 см в разі укладання на щільну підставку (бетон, асфальт). Забороняється вирівнювати прокладку за допомогою цеглин, обрізків дощок, клинів та інших предметів. На прокладки укладають башмаки під стійки. У них строго по схилу встановлюють по черзі дво- і чотириметрові трубчаті стійки. Потім монтують поперечні і подовжні ригелі (рами), укладають на першому ярусі щитовий настил і встановлюють інвентарні поручневі огородження, башмаки прикріплюють милицями до прокладок;

— перемощують щити і переставляють ригелі з першого ярусу на другий, установлюють додаткові поручневі стійки. Переставляють поручі із першого ярусу на другий, зашпаровують анкери в стіни на рівні другого ярусу. Риштування необхідно кріпити до стіни будинку за анкери за допомогою гаків з круглої сталі перетином 19 мм. Місця кріплення визначаються проектом на рівні вузлів перетинання стійок із прогонами.

3.11. Під час опоряджувальних робіт кріплення риштувань до стіни слід робити за допомогою інвентарних металевих пробок. Пробки вставляють в отвори, просвердлені в стіні, і розклинюють обертанням гака-болта за годинниковою стрілкою. Допускається також застосування дерев'яних пробок, при цьому гнізда для них необхідно пробивати під кутом 10° до обрію, діаметр гнізда повинен бути на 2—3 мм менше діаметра пробок, а глибина дорівнювати довжині пробки. На внутрішньому торці пробки повинен бути проріз, у який вставляється дерев'яний клин. Застосовувати пробки із сирої деревини забороняється.

3.12. Гаки-болти і закріплення встановлюють у відповідності зі схемою технологічної карти на монтаж риштувань, як правило, у шаховому порядку на відстані 4 м один від одного (по горизонталі і вертикалі), починаючи з першого ярусу риштувань. Під час закріплення риштувань необхідно переконатися в тому, що гаки-болти (закрепи) забиті в стіну на глибину, рівну їх повній робочій довжині (12—15 см), не провертаються в отворах і не переміщаються у будь-якому напрямку.

3.13. Інвентарні відтяжки, що з'єднують стійки риштувань із закрепами, повинні встановлюватися до стіни будинку під кутом не більше 45°, при цьому напрям їх повинен чергуватися біля кожного закрепа. Під час огляду необхідно перевірити наявність і міцність встановлення штирів, що обхоплюють стійки риштувань, і штирів кріплення двох половин відтягнень.

3.14. Категорично забороняється кріпити риштування до карнизів, парапетів, труб, балконів та інших виступаючих конструкцій будинків. При збігу місць кріплення стійок з віконними й іншими прорізами необхідно ставити в цьому місці горизонтальний діагональний зв'язок чи робити кріплення через проріз за допомогою накладних пристроїв.Діагональні зв'язки слід також ставити в перших двох панелях, рахуючи від кута будинку, через ЗО м по фасаду і через 4 м по висоті. У місцях установлення діагональних зв'язків стійки необхідно кріпити до стіни подвійними гаками.

3.15. Для піднімання на риштування повинні бути змонтовані інвентарні сходи із поручнями з кутової сталі перетином 35 х 35 мм, з гаками на кінцях, з яких верхні надягають на поперечний елементрами риштувань. Сходи встановлюють під кутом не менш 45° і небільш 60° до поверхні настилу риштувань. Сходові прорізи в настилах риштувань слід огороджувати спеціальними інвентарними огородженнями. Забороняється встановлювати сходи в прольотах, розташованих по одній вертикалі. Над кожним сходовим прорізом необхідно влаштовувати суцільний настил у ярусі риштувань, що лежать вище.

3.16. Піднімання і спускання робітників під час монтажу по стійках риштувань і канатах забороняється.

3.17. У разі висоти риштувань більше 6 м необхідно влаштовувати не менше двох настилів: верхній робочий і нижній захисний. Робота в декількох ярусах по одній вертикалі без проміжних захисних настилів між ними забороняється. Зазор між стіною будинку і настилами риштувань повинен бути не більше 50 мм під час кам'яної кладки і 150 мм — під час опоряджувальних робіт, у цьому випадку зазор необхідно закривати суцільною дошкою.

3.18. Елементи риштувань, розташовані в проїздах і в місцях піднімання вантажів, повинні бути захищені від можливості ударів під час піднімання, а також під час проїзду автомобілів та інших транспортних засобів.

3.19. Подачу елементів риштувань на висоту слід виконувати за допомогою піднімальних механізмів (кран, підйомник, лебідка). Стропування елементів риштувань мають право виконувати атестовані стропальники, у відповідності зі схемою стропування в технологічній карті на монтаж чи у ПВР. Небезпечна зона лебідки, підйомника крана повинна бути огороджена.

3.20. На час монтажу риштувань входи в будинок і в'їзди, що знаходяться в зоні монтажу (демонтажу), повинні бути закриті. Під час підйому вантажу біля риштувань необхідно зробити суцільне обшивання їх на всю висоту піднімання і на ширину, що відповідає найбільшим розмірам вантажу, який піднімається. Особливо важливе значення має обшивка верхніх ярусів риштувань, оскільки під час піднімання вантажів на верхній ярус важко відтягувати їх для попередження ударів.

3.21. Консоль для підвішування блоку лебідки повинна бути інвентарною, без ушкоджень, що впливають на її міцність і вантажопідйомність. Спирати консоль (стрілу) слід на капітальну стіну через дерев'яну закріплену прокладку. Закріплення консолі (стріли) робиться відповідно до паспортних указівок за надійні елементи будинку чи покрівлі. В разі відсутності вказівок у паспорті лебідки закріплення консолі здійснюється у відповідності зі схемою установлення консолі в технологічній карті на монтаж. Надійність виконаних робіт до початку експлуатації перевіряється виконробом.

3.22. Кабіну машиніста лебідки для піднімання вантажів необхідно розташовувати поза небезпечною зоною: поблизу споруджуваного будинку на відстані не менш 5 м при висоті будинку до 20 м і 7 м — при висоті будинку до 70 м. Розташування кабіни повинно забезпечувати мотористу добру видимість місць навантаження матеріалів.

3.23. Елементи і матеріали слід подавати безпосередньо до робочого місця або на вантажопідйомні площадки у вигляді виносних секцій риштувань. Вимоги до завантаження прийомної площадки ті ж, що і до завантаження настилів риштувань. Навпроти вантажопідйомних площадок і сходових кліток необхідно встановлювати діагональні зв'язки, як і при установленні риштувань у прорізі. На проміжних площадках, що не мають виходу на риштування, необхідно встановлювати огородження чотирьох сторін.

3.24. Опускати вантаж на прийомну площадку треба на найменшій швидкості, плавно, без поштовхів, не допускаючи ударів по елементах риштувань.

3.25. Під час подавання матеріалів на риштування будівельними підйомниками останні встановлюються і кріпляться до будинків відповідно до проекту.

3.26. Металеві риштування необхідно заземлювати через кожні 20 м за довжиною в процесі монтажу. Грозозахисний пристрій повинен складатися з блискавоприймача завдовжки 3,5 м діаметром 60/50 мм (кінець труби повинен бути сплющений і заварений) і заземлення, виконаного з металевої труби завдовжки 2,5 м діаметром 60/50 мм. заглибленого в землю на 3 м, тобто верхній кінець заземлювача повинен знаходитися на глибині 0,5 м. До труби приварюється струмовідвід — металева смуга перетином 4 х 25 мм і з'єднується за допомогою хомута чи зварювання з ме-талоконструкціями риштувань. Місця забивання заземлювачів у землю повинні бути попередньо погоджені з організаціями, що відають підземними міськими комунікаціями (технічна інспекція, Київенерго, міська телефонна мережа й ін.).

Монтаж риштувань конструкції інституту Промбудпроект

3.27. Риштування монтуються від кута будинку в чотири етапи.

1 етап.

Підготовка площадки під монтаж риштувань. Площадка планується, очищається від будівельного сміття й утрамбовується. Виконується розмітка осей. Перпендикулярно до стіни будинку на ґрунт укладаються дерев'яні опорні прокладки завдовжки 3 м і перетином не менш 10 х 20 см для установлення башмаків під стійки внутрішнього і зовнішнього рядів.

2 етап.

Установлення поперемінно дво- і чотирометрових стійок внутрішнього і зовнішнього рядів, поперечних, подовжніх і діагональних ригелів першого ярусу, закладення анкерів у стіну і кріплення до них коротких стійок. Кріплення башмаків до опорних прокладок милицями.

3 етап.

Укладання щитів настилів першого ярусу, нарощування коротких стійок, установлення поручневих огороджень першого ярусу, закладення анкерів у стіну і кріплення до них довгих стійок, установлення поперечних, подовжніх і діагональних ригелів другого ярусу. Роботи виконуються з обов'язковою страховкою запобіжним поясом.

4 етап.

Укладання щитів настилу другого ярусу, нарощування стійок, установлення поручневих огороджень другого ярусу, закладення анкерів у стіну і кріплення до них стійок, установлення поперечних, подовжніх і діагональних ригелів третього ярусу та інше аж до закінчення монтажу. Усі роботи цього і наступного етапів виконуються з обов'язковою страховкою запобіжним поясом.

3.28. Для опоряджувальних робіт риштування установлюються відразу на усю висоту будинку чи оброблюваної ділянки.

3.29. Стійки риштувань установлюють строго по відвісу, зв'язки й анкери кріплять до стіни в міру монтажу риштувань відповідно до проекту.

3.30. Настил і поручні встановлюють одночасно. Сходову секцію риштувань монтують одночасно зі зведенням риштувань, причому огородження на секцію розташовують з чотирьох сторін на всіх проміжних ярусах.

3.31. Після завершення монтажу на риштуваннях повинні бути вивішені попереджувальні плакати і написи з техніки безпеки: «Прохід заборонений», «Небезпечна зона», «Не перевантажуй риштування» та ін.

3.32. Для піднімання елементів риштувань під час монтажу застосовуються лебідки типу Т-66, кран «Піонер» та інші вантажопідйомні механізми відповідно до ПВР чи технологічної карти на монтаж риштувань. Вантажопідйомні площадки відгороджуються з трьох сторін поручневими огородженнями, що кріпляться до основних стійок риштувань чи додатково до встановлених поручневих стійок. При цьому стійки не повинні виступати над поручнями.

3.33. Для міцності каркаса риштувань варто обов'язково встановлювати діагональні зв'язки: у двох сусідніх прольотах по краях риштувань і через кожні 25—30 м по довжині, а також у секціях, суміжних з вантажопідйомними площадками і сходовими клітками.

3.34. Під час монтажу риштувань для опоряджувальних робіт настили можна укладати одночасно в шести ярусах, з яких три — робочі можуть бути завантажені матеріалами. У межах кожної вертикальної секції риштувань дозволяється вести роботи тільки в одному ярусі.

3.35. Якщо в стінах будинку є виступи, весь настил чи окремі його щити можна зрушити назовні на величину консольного звису щита. У разі потреби в щитах, що примикають до стійок, робляться вирізи.

3.36. Над проїздами і проходами, розташованими під риштуваннями, установлюються навіси чи захисні козирки. У межах проїздів стійки риштувань захищаються від ушкодження транспортними засобами чи переміщуваними вантажами.

3.37. Кріплення риштувань до стін і монтаж елементів блискавозахисту проводиться аналогічно риштуванням конструкції інженера М. І. Вишнева. Монтаж риштувань в конструкції інституту ВНИОМС

3.38. Готується площадка по периметру стін будинку завширшки 3—4 м. Потім робиться розмітка місць під опорні прокладки і їх укладання з дотриманням між ними необхідних відстаней.

3.39. За допомогою шаблона розмічають місця розташування башмаків на опорних прокладках, установлюють їх і вивіряють. До монтажу нижнього ярусу риштувань приступають одночасно зі зведенням першого ярусу стіни. Кладку при цьому ведуть з протилежного боку стіни. Одночасно з кладкою першого ярусу розмічають місця кріплення риштувань до стіни і закладання гаків-анкерів з планками; місця розташування анкерів вибирають так, щоб вони збігалися з вушками риштувань, що закріплюються.

3.40. Установлюють стійки риштувань в опорні башмаків строго вертикальному положенні, чергуючи чотириметрові ланки стійок із двометровими як у подовжньому, так і в поперечному рядах, щоб сусідні стики під час наступного нарощування стійок розташовувалися на різній висоті.

3.41. На стійки надягають хомути і затягують болтами, так щоб другі кришки хомутів залишалися відкритими й утворювали горизонтальні полички для укладання поперечок. По довжині будинку полички для поперечок розташовують з одніго боку стійок (по ходу монтажу).

3.42. На відкриті кришки хомутів укладають поперечки, кришки закривають, відкидні болти загвинчують. Поперечки, що підлягають закріпленню на стіні, попередньо надягають вушками на гаки анкерів, а потім уже затягують хомутами на стійках. Стики подовжніх горизонтальних зв'язків по зовнішньому і внутрішньому рядах риштувань влаштовуються в розбіжку. Стикування роблять патрубками і болтами. Так само монтують горизонтальні елементи поручнів.

3.43. Поручні перил кріплять на висоті 1 м від настилу, між поручнем і бортовою дошкою укладають проміжний горизонтальний трубчастий елемент.

3.44. Перевіряють вертикальність кожної пари встановлених у поперечному ряді стійок схилом у двох напрямах.

3.45. Укладають настили з щитів. Монтаж настилу ведуть від стіни. Одночасно встановлюють бортові дошки, що прикріплюються до стін.

3.46. Укладають поперечки в подовжні зв'язки другого ярусу риштувань. Щити настилу знімають з першого ярусу й укладають на другий.

3.47. Нарощують короткі стійки риштувань за допомогою патрубків і тимчасово розкріплюють з довгими стійками поперечками або подовжніми зв'язками. При цьому не можна допускати, щоб зазор у стику між трубою і патрубком був більше 3 мм. Трубчасті горизонтальні елементи і бортові дошки огороджень знімають з першого ярусу і монтують на другому.

3.48. Для монтажу третього ярусу риштувань потрібно зняти поперечки і подовжні зв'язки з першого ярусу і змонтувати їх на третьому. Після цього роблять перемощування настилу і перестановку поручнів і бортових дощок з другого ярусу на третій. Потім закладають анкери для кріплення риштувань до стін.

3.48. Під час монтажу четвертого ярусу риштувань спочатку нарощують стійки, потім знімають настили, поперечки, подовжні зв'язки, поручні і бортові дошки з третього ярусу й укладають їх на четвертому.

3.50. Під час монтажу п'ятого ярусу поперечки і подовжні зв'язки беруть із заготовленого внизу комплекту, а інші елементи — з четвертого ярусу. Монтаж інших ярусів на висоту до 40 м проводиться за аналогією з п'ятьма нижніми ярусами. При висоті риштувань більш 6 м необхідно встановлювати не менше двох настилів: робочий (верхній) і захисний, що залишається на висоті 6 м. Шляхом перестановки верхнього робочого настилу кладку доводять до 12 м. На цій висоті після викладення ярусу робочий настил залишають у якості захисного, а для улаштування робочого настилу в тринадцятому ярусі (відмітка 13 м) переставляють щит настилу із шостого ярусу (відмітка 6 м). Цей комплект риштувань застосовують до вісімнадцятого ярусу, де його потім залишають у якості захисного, а на дев'ятнадцятий ярус переставляють комплект щитів з дванадцятого ярусу. Аналогічно цьому роблять і подальшу перестановку настилів.При висоті риштувань більше 24 м застосовують два захисних настили й один робочий.

3.51. Для стійкості риштувань у подовжньому напрямку повинні бути встановлені діагональні зв'язки, що кріпляться до стійок зовнішнього ряду риштувань поворотними хомутами. Завдяки шарніру поворотні хомути дозволяють установлювати діагональні зв'язки під будь-яким кутом.

3.52. При перестановці поперечок і подовжніх зв'язків їх залишають не рідше чим через два яруси (2 м) по висоті.

3.53. Кріплення риштувань до стіни повинно проводитися в суворій відповідності з проектом. Не можна довільно змінювати кількість кріплень, їх повинно бути стільки, скільки зазначено в проекті.

3.54. Одночасно з монтажем риштувань поруч з ними влаштовують сходову клітку, для якої використовують подовжені поперечки риштувань.

3.55. Для виконання опоряджувальних робіт риштування монтуються цілком на висоту будинку до початку робіт. Яруси в цьому випадку повинні мати висоту 2 м.

3.56. Усі роботи, пов'язані з установленням поручневих огороджень і щитів настилу, монтажники повинні виконувати, страхуючись запобіжним поясом, у відповідності зі схемою страхування в ПВР.

3.57. Кріплення риштувань до стін і монтаж грозозахисного пристрою виконується аналогічно риштуванням конструкції інженера М. І. Вишнева і Промбудпроекту. Демонтаж риштувань

3.58. Риштування демонтуються в порядку, зворотному їх монтажу, відповідно до вказівок ПВР. До розбирання риштувань можна приступати після закінчення всіх робіт і звільнення риштувань від матеріалів, інструменту, сміття, електропроводів та ін.

3.59. Розбирання риштувань виконується під керівництвом майстра (виконроба), який зобов'язаний проінструктувати робітників про послідовність, способи розбирання і заходи безпеки під час демонтажу.

3.60. Доступ сторонніх осіб у зону розбирання риштувань повинен бути виключений. Перед входом на риштування необхідно вивісити плакат з написом: «Вхід на риштування закритий». Границі небезпечної зони слід позначити попереджувальними плакатами і написами з техніки безпеки. Небезпечна зона повинна бути огороджена сигнальним огородженням.

3.61. Перед зняттям настилів риштувань чи переміщенням їх на інший ярус настили необхідно звільнити від матеріалів, сміття, тари, інструментів. Знаходитися під настилами під час їх переміщення монтажникам забороняється.

3.62. Спускати елементи риштувань необхідно за допомогою механізмів (кран, лебідка, підйомник, блоки і т. ін.). Скидати окремі елементи риштувань, а також валити риштування забороняється.

3.63. Під час розбирання риштувань усі дверні прорізи першого поверху і виходи на балкони усіх поверхів (у межах ділянки, що розбирається) повинні бути закриті.

3.64. Не допускається розбирати риштування одночасно в декількох ярусах по одній вертикалі, а також знаходитися під елементами риштувань, що розбираються. Демонтаж риштувань конструкції інженера М. І. Вишнева

3.65. Перед розбиранням необхідно забрати інвентар, інструменти, будівельне сміття та ін.

3.66. Зняти поручневі огородження, кріплення верхнього ярусу, стійки, стики яких співпадають з ярусом, що розбирається.

3.67. Забрати щити настилу, частину щитів опустити на ярус, що знаходиться нижче, для підмощування.

3.68. Розібрати кріплення риштувань до стін, а також ригелі, діагональні зв'язки та ін.

3.69. Демонтовані елементи розсортувати на придатні для повторного застосування і такі, що потребують ремонту. Демонтаж риштувань конструкції інституту ВНИОМС

3.70. Під час розбирання риштувань конструкції ВНИОМС необхідно зняти бортові дошки і огорожу поручневу, потім стійки, стикові з'єднання, що розташовані вище настилу, де працює монтажник, звільнити на стійках хомути, що скріплювали стійки з діагональними зв'язками у межах ярусу риштувань, який розбирається.

3.71. Розбирання щитів настилу починають від стіни. Потім розбирають ярус риштувань, що знаходиться нижче, і, тимчасово підмощуючи, знімають поперечки, що залишилися, та подовжні зв'язки з ярусу, що знаходиться вище. Викручують і витягають зістін гаки-анкери й отвори в стінах зашпаровують розчином.

3.72. Кріплення риштувань у прорізах, якщо такі є, розбирають одночасно зі зняттям поперечок. Під час розбирання трубчатих елементів хомути слід від'єднувати тільки від стійок.

3.73. Спущені вниз елементи риштувань ретельно оглядають і сортують.

Демонтаж риштувань конструкції інституту Промбудпроект

3.74. Демонтаж починають зверху униз та ведуть з лівої і з правої сторони.

3.75. З рівня покладеного настилу верхнього ярусу монтажник, закріпившись карабіном запобіжного пояса до найближчої закріпленої стійки риштувань, знімає поручневі огородження і кріплення верхнього ярусу.

3.76. Знімають щити настилу й одночасно забирають кріплення на рівні даного ярусу і короткі стійки. Дійшовши до сходової клітки і вантажопідйомної площадки, їх розбирають.

3.77. Розібравши верхній ярус, переходять на ярус, що лежить нижче, приступають до зняття ригелів і діагональних зв'язків.

3.78. Знімають поручневі огородження, що знаходяться нижче ярусу, стійки, стики яких збігаються з ярусом, що розбирається. Під час виконання цих операцій монтажник обов'язково повинен бути закріплений запобіжним поясом.

3.79. Знімають ригелі і зв'язки двох наступних ярусів, що вивільнилися, стійки та ін., до повного розбирання риштувань.

3.80. Демонтують елементи заземлення риштувань.

3.81. Демонтовані елементи сортують за марками, зв'язують у пачки і складають.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Необхідно упорядкувати робоче місце, прибрати сміття з проходів, скласти розібрані елементи риштувань у штабелі, перев'язати їх дротом відповідно до вимог технологічної карти (ПВР).

4.2. Повідомити старшому наступної зміни (бригадиру) про всі несправності риштувань та їх частин, оснащення, пристосувань та ін.

4.3. Закрити доступ на риштування, якщо їх монтаж (демонтаж) не закінчено.

4.4. Зібрати і здати на склад робочий інструмент, індивідуальні засоби захисту (захисну каску, запобіжний пояс та ін.).

4.5. Зняти спецодяг, скласти його в індивідуальну шафу, вимити руки теплою водою з милом.

4.6. Відключити електроенергію, залишити побутове приміщення й замкнути його на замок.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аварійні ситуації можуть виникати під дією стійких умов погоди, а також бути виробничого характеру.

5.2. У разі виникнення аварійних ситуацій, що можуть призвести до травматизму людей та ушкодження устаткування, монтажники зобов'язані негайно припинити роботи і, в разі необхідності, відключити електроінструменти та механізми. Про всі не справності терміново повідомити виконавця робіт.

5.3. У випадках пожежі необхідно:

— викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «101»;

— оповістити керівника робіт і розпочати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння. Електропроводку та електроустановки гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками після їх відключення від електромережі;

— організувати зустріч пожежних машин та інформувати пожежників про місцезнаходження гідрантів, колодязів та інших засобів пожежогасіння.

5.4. У разі нещасних випадків (забиття, падіння, електротравми), а також у випадках раптового захворювання подати потерпілому першу (долікарську) допомогу, повідомити керівника робіт про те, що трапилося, викликати швидку допомогу за телефоном «103».

5.5. Послідовність подання першої допомоги:

— усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо);

— визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування;

— вжити потрібних заходів щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, зафіксувати місце перелому, накласти пов'язку та ін.) — підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника або вжити заходів щодо транспортування потерпілого в найближчий медичний заклад.

5.6. Допомога потерпілому, подана не медичним працівником, не повинна заміняти допомогу з боку медичного персоналу і повинна подаватися лише до прибуття лікаря.

5.7. Конкретні дії щодо подання медичної допомоги потерпілому під час різних уражень описані в Інструкції з подання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається під час проходження первинного і подальших інструктажів з питань охорони праці.

Узгоджено:


Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (14.12.2010)
Переглядів: 3162 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці