ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АНТИКОРОЗІЙНИХ РОБІТ - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

П`ятниця, 09.12.2016, 16:25
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АНТИКОРОЗІЙНИХ РОБІТ
1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. За даною інструкцією робітник, який виконує антикорозійні роботі (далі ізолювальник), інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та ізолювальника.
1.3. Власник повинен застрахувати ізолювальника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я ізолювальника з вини власника, він (ізолювальник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.4. За невиконання даної інструкції ізолювальник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.5. До виконання антикорозійних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і не мають медичних протипоказань, пройшли спеціальне навчання з безпечної роботи з матеріалами, які застосовуються при антикорозійних роботах, і мають відповідне посвідчення; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.
1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на ізолювальника під час виконання антикорозійних робіт:
- підвищена температура і вологість в робочій зоні;
- вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони;
- підвищені шум та вібрація;
- недостатня освітленість робочої зони.
1.7. Ізолювальник на антикорозійній ізоляції забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту:
- комбінезон бавовняний;
- рукавиці комбіновані;
- черевики шкіряні;
- на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій прокладці, валянці.
1.8. Ізолювальник повинен:
1.8.1. Знати властивості матеріалів, які застосовуються при антикорозійних роботах, і їх дію на організм людини.
1.8.2. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.3. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.8.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій проінструктований.
1.8.5. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.8.6. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил з охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.8.7. Не допускати сторонніх осіб в робочу зону.
1.8.8. Вміти надавати першу медичну допомогу при нещасних випадках.
1.8.9. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.
1.9. Антикорозійні роботи виконуються згідно з планом виконання робіт (ПВР) під керівництвом керівника робіт.
1.10. Під час виконання робіт в замкнених просторах (закритих апаратах, закритих металевих і залізобетонних резервуарах, колодязях, підвалах, вентиляційних тунелях тощо) з пожежовибухонебезпечними і шкідливими речовинами під час робочої зміни робітникам слід періодично надавати перерви в роботі з виходом з робочої зони, тривалість яких визначається в установленому порядку.
1.11. При виконанні антикорозійних робіт в умовах підвищеної небезпеки слід мати наряд-допуск.
1.12. При роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами слід дотримуватись таких вимог:
1.12.1. Обладнання і оснащення для виконання антикорозійних робіт, контрольно-регулюючі прилади, світлотехнічне і вентиляційне обладнання (далі - виробниче обладнання), електричні приводи і пускорегулююча апаратура повинні бути в вибухобезпечному виконанні.
Розміщення і підключення обладнання слід виконувати згідно з «Правилами будови електроустановок».
Виробниче обладнання, інструмент і спецодяг повинні бути у виконанні, що виключає виникнення розрядів статичної електрики і утворення іскор.
1.12.2. Концентрація пожежовибухонебезпечних речовин не повинна перевищувати значень гранично допустимих вибухонебезпечних концентрацій (ГДВК), що повинно забезпечуватися примусовою припливно-витяжною вентиляцією.
1.12.3. В місцях виконання робіт і навколишній зоні радіусом 25 м по всій відкритій висоті не допускається:
1.12.3.1. Проводити будь-які сумісні роботи, які викликають створення іскор, вогню чи пилу.
1.12.3.2. Палити, розводити вогонь.
1.12.3.3. Мати при собі сірники, запальнички, а також металеві предмети, які можуть викликати іскру.
1.12.3.4. Працювати у взутті з сталевими гвіздками на підошвах.
1.12.3.5. Обігрівати виробничі приміщення і об'єкти, що захищаються, електроприладами не в вибухобезпечному виконанні.
1.12.3.6. Знаходитись особам, які не приймають участі в безпосередньому виконанні робіт.
1.12.3.7. Зону необхідно визначати знаками безпеки.
1.12.3.8. Прорізи і отвори над і під приміщенням, де виконуються вогневибухонебезпечні роботи, а також канали, прорізи, трубопроводи та інше в суміжних приміщеннях слід зачиняти герметично.
1.12.4. У разі необхідності проведення сумісних робіт в замкнутих просторах з діаметром чи розміром сторін більше 25 м, за винятком наливних резервуарів, повинні бути розроблені заходи, які виключають утворення пожеж і вибухів.
На виконання таких робіт слід оформлювати наряд-допуск.
Сумісні роботи слід виконувати не ближче 25 м від огородження робочої зони.
1.12.5. Годинниковий об'єм робіт з пожежовибухонебезпечними речовинами не повинен перевищувати змінної потреби, вказаної в ПВР.
1.12.6. Вхід людей в захищену робочу зону для огляду об'єкта, перед початком робіт чи в перервах між змінами допускається за умов:
1.12.6.1. Неперевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.
1.12.6.2. Включення вентиляційних систем.
1.12.6.3. Наявності наряду-допуску.
1.12.6.4. Під час перерв в роботі вентиляційні системи не дозволяється виключати.
1.13. Під час роботи з токсичними речовинами не допускається зберігати і приймати їжу, зберігати і чистити одяг в місцях виконання робіт.
1.14. Вимоги до тимчасових виробничих приміщень, майданчиків і об'єктів, що захищаються.
1.14.1. Об'єкти, що захищаються, слід забезпечувати аварійним освітленням в вибухобезпечному виконанні.
1.14.2. Виробничі приміщення, місця (ділянки), виробничі майданчики слід обладнувати засобами пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.4-009-83.
1.14.3. Під час проведення робіт з застосуванням пожежовибухонебезпечних речовин підлогу тимчасових виробничих приміщень слід накривати настилами з дерев'яних дощок, гумовими килимками та іншими матеріалами, які виключають іскроутворення.
1.14.4. Об'єкти, що захищаються, слід заземлювати згідно з ГОСТ 12.1.030-81 і «Правилами будови електроустановок».
1.14.5. Під час виконання робіт із застосуванням пожежовибухонебезпечних речовин виробничі приміщення і об'єкти, що захищаються, повинні мати прорізи (двері, люки, лази, зняті кришки, отвори вводу газу та інше), які відкриваються зовні, забезпечуючи вхід і вихід людей.
Для подачі матеріалів пропускання тимчасових вентиляційних систем, струмопроводів тощо слід використовувати технологічні отвори, а за їх відсутності чи недостатніх розмірах - додаткові прорізи згідно з ПВР.
1.14.6. Мінімально допустимий розмір прорізів - 0,8 м.
Максимальна висота розташованої нижньої кромки одного з прорізів від внутрішньої поверхні підлоги (днища) - 0,8 м.
1.14.7. Для забезпечення безпечного входу і виходу працюючих прорізи слід обладнувати площадками і драбинами згідно з ГОСТ 12.2.012-75.
1.14.8. Число прорізів і їх взаємне розташування слід встановлювати, виходячи з габаритних розмірів і конструкції об'єкта, що захищається.
1.14.9. Об'єкти, що захищаються, діаметром чи розміром сторін до 2,0 м при висоті до 2,0 м повинні мати знімну кришку чи перекриття.
1.14.10. Об'єкти, що захищаються, діаметром чи розміром сторін від 2,0 до 6,0 м при висоті до 6,0 м повинні мати знімну кришку і проріз в нижній частині чи не менше двох прорізів за відсутності знімної кришки.
1.14.11. Об'єкти, що захищаються, діаметром чи розміром сторін від 6,0 до 8,0 м при висоті до 12,0 м повинні мати прорізи, кількість яких визначається з розрахунку один проріз на 4 м висоти поверхні об'єкта, що захищається.
1.14.12. При висоті і діаметрі чи розмірах сторін більше вказаних додаткове число прорізів повинно визначатись ПВР в залежності від конструкції засобів підмащування, а також від кількості одночасно працюючих, виходячи з розрахунку - один проріз на трьох працюючих, але не менше двох прорізів в нижньому поясі чи в верхній кришці (перекритті) заглиблених об'єктів.
Відстань між перерізами, які знаходяться на одній відмітці, не повинна бути менше 1/4 частини периметра чи довжини кола.
1.14.13. В непрохідних об'єктах (канали, тунелі) антикорозійні роботи слід виконувати до монтажу технологічних трубопроводів і встановлення плит перекриття, але після закінчення робіт по улаштуванню систем пожежної автоматики.
Антикорозійні роботи в каналізаційних лотках і каналах глибиною до 1,5 м слід виконувати при відношенні глибини до ширини не більше 1,7.
Апарати діаметром до 1,0 м повинні мати рознімання на кожні 2,0 м довжини; цанги, які мають приварюванні днища, повинні мати довжину не більше 1,0 м.
1.14.14. Антикорозійний захист похилих і вертикальних газоходів діаметром від 1,0 до 2,0 м слід виконувати до монтажу; кожна дільниця, що монтується, повинна мати люк діаметром не менше 0.8 м (з урахуванням товщини захисту), розташований на відстані 0,6 м від його торця.
1.15. Всі матеріали, які постачаються, повинні мати аналітичний паспорт з указуванням наявності шкідливих речовин, параметрів, які характеризують пожежовибухонебезпечність, строків і умов зберігання, рекомендованого метода нанесення, способу і регламенту безпечного виконання антикорозійних робіт.
1.16. На всі роботи по приготуванню антикорозійних сумішей і нанесення покриття повинні бути технологічні інструкції про заходи пожежної безпеки, затверджені у встановленому порядку.
При приготуванні антикорозійних сумішей не допускається змінювати порядок введення компонентів, передбачених стандартами і технічними умовами на матеріали певного виду.
1.17. Застосовувати матеріали, які не мають технологічних інструкцій, не дозволяється.
1.18. Зберігати матеріали на об'єкті слід в місцях, передбачених ПВР.
1.19. В приміщеннях для зберігання пожежовибухонебезпечних речовин слід передбачати парове чи водяне опалення.
1.20. Вибухонебезпечні та шкідливі речовини слід зберігати і транспортувати в тарі, яка виключає можливість їх переливання, розсипання, випарування, паління.
1.21. Пожежовибухонебезпечні і шкідливі речовини і суміші слід зберігати в тарі, яка має маркування згідно з ГОСТ 14192-77, знаки небезпеки згідно з ГОСТ 19433-88.
Відкривати пробки і кришки тари слід інструментом. виготовленим з кольорового металу.
1.22. Зберігання порожньої тари з-під пожежовибухонебезпечних речовин і сумішей, а також їх очищення слід виконувати на спеціально відведених і огороджених площадках, узгоджених з пожежною охороною будівельного об'єкта.
Не допускається залишати порожню тару в робочій зоні.
1.23. Легкозаймисті речовини слід зберігати в робочій зоні в мінімально необхідній кількості, але не більше змінної норми.
1.24. Транспортування пожежовибухонебезпечних речовин слід виконувати згідно з вимогами «Инструкции о порядке перевозки опасных грузов автомобильным транспортом» № 370-1980.
1.25. У разі застосування штучного освітлення в місцях навантаження і розвантаження освітлювальна арматура повинна відповідати вимогам «Правил будови електроустановок».
1.26. Обтиральний матеріал, який використовується при роботі, слід складувати в металеві ящики з щільно закриваючими кришками і своєчасно утилізувати.
1.27. При повній чи частковій зупинці підприємства, при зупинці окремих цехів і виробництв (чи без їх зупинки) слід виконувати наступні умови:
1.27.1. Забезпечити повну нейтралізацію поновлюваного покриття.
1.27.2. Від об'єкта, що захищається, відключити мережі водо-, тепло-, газо-, електропостачання, каналізації, технологічних трубопроводів.
1.27.3. Використовувати штатне підіймально-транспортне обладнання в випадках відповідності умов їх експлуатації вимогам ПВР.
1.27.4. Застосовувати штатну вентиляційну систему в випадках відповідності її технологічних параметрів вимогам ПВР.
При неможливості використання штатної вентиляційної системи на час виконання робіт її слід відключити і позначити попереджувальними знаками безпеки.
1.27.5. Місце викиду повітря з вентиляційної системи слід визначати за ПВР.
1.27.6. До початку робіт слід оформити наряд-допуск з визначенням заходів, які забезпечують безпеку виконання робіт.
1.27.7. Роботи виконувати згідно з графіком сумісних робіт, в якому визначені черговість і порядок виконання антикорозійних робіт і роботи цеха.
1.28. Слід розробити заходи і план посиленої пожежної безпеки на період проведення робіт по реконструкції.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.
2.2. Ознайомитися з ПВР.
2.3. Одягти спецодяг та необхідні засоби індивідуального захисту.
2.4. Перевірити стан і справність необхідного обладнання, устаткування, інструмента.
2.5. Перевірити стан об'єкта, що захищається, і його готовність до антикорозійних робіт.
2.6. Доставити до робочої зони необхідні матеріали.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

З.1. Підготовка поверхні піскоструминна.
3.1.1. Піскоструминний (дробоструминний) апарати і масловодовідділителі незалежно від місця виконання робіт повинні експлуатуватись згідно з «Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».
3.1.2. Піскоструминні (дробоструминні) апарати повинні мати паспорт заводу-виробника із визначенням допустимого робочого тиску.
Апарати необхідно періодично перевіряти, а результати перевірок заносити в їх паспорти.
3.1.3. Місця виконання піскоструминних (дробоструминних) робіт необхідно огороджувати і забезпечувати відповідними попереджуючими і заборонними написами.
3.1.4. Гумотканинні рукава для повітря і піску повинні бути міцними, без свищів і здуття.
Місця з'єднання шлангів для піску і повітря не повинні давати витікання, з'єднувальні наконечники, сопла, хомути повинні бути ретельно закріпленими.
3.1.5. Робітник-піскоструминник повинен працювати в спецодязі, спецвзутті і обов'язково у скафандрі, а підсобний робітник - в захисних окулярах і респіраторі.
3.1.6. Між робітником-піскоструминником, який знаходиться в апараті, що очищається, і підсобним робітником, який знаходиться біля піскоструминного (дробоструминного) апарата, повинна передбачатись візуальна, звукова чи світлова сигналізація для швидкого прийому і виконання сигналів робітника-піскоструминника.
З.1.7. Подача стисненого повітря в піскоструминний апарат дозволяється лише після того, як піскоструминних взяв з руки піскоструминний (дробоструминний) шланг.
Для уникнення ударів соплом чи шлангом випускати сопло з рук і припиняти роботу піскоструминний повинен тільки після перекриття повітряного вентиля і повного випуску з шланга стисненого повітря.
Під час прочищення сопла при його забиванні дивитись в торець сопла забороняється.
Підходити до піскоструминника з боку, в який направлений струмінь піску, забороняється.
3.1.8. Піскоструминний (дробоструминний) апарат повинен бути обладнаний запобіжним клапаном, дія якого перевіряється по манометру перед пуском апарата шляхом подачі в нього стисненого повітря.
3.1.9. Завантаження металевого піску в дробоструминний апарат виконується через завантаження люку, який повинен відкриватися підсобним робітником після перекривання вентиля на магістралі, яка підводить стиснене повітря в апарат, і перевірки відсутності в шланзі стисненого повітря.
3.2. Під час очищення поверхні вручну із застосуванням металевих щіток необхідно користуватись респіратором, захисними окулярами і рукавицями.
3.3. Під час хімічного очищення металевих поверхонь сполуками, які містять кислоти, необхідно:
3.3.1. Працювати в окулярах, гумових рукавицях, гумовому фартуху, гумових чоботях і спецодязі з шерстяної чи іншої кислотостійкої тканини.
3.3.2. Під час розбавлення кислот водою слід вливати кислоту в воду тонким струменем при безперервному розмішуванні; забороняється наливати воду в кислоту.
3.3.3. Під час роботи з кислотами в закритих апаратах повинна застосовуватись припливно-витяжна вентиляція з 10-кратним обміном повітря. При цьому з зовнішнього боку апарата повинен знаходитись черговий для зв'язку і наглядом за безпекою працюючих в апараті.
3.4. Під час знежирювання металевих поверхонь органічними розчинниками необхідно дотримуватись наступних правил:
3.4.1. Знежирювання виконувати на відкритому повітрі з навітряного боку чи з приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
3.4.2. Дільниці знежирювання слід огородити і вивісити попереджувальні і заборонні написи.
3.4.3. В місцях виконання робіт по знежирюванню забороняється приймати їжу, палити і користуватись відкритим вогнем.
3.4.4. Для знежирювання забороняється застосовувати етилований бензин та інші отруйні розчинники (чотирихлористий вуглець, діхлоетан та інше).
Розчинники повинні підноситись до робочого місця в спеціальній тарі - алюмінієвій чи оцинкованій - з закритими кришками і в кількості, не перевищуючій змінної потреби, але не більше 300 кг.
3.4.5. В приміщенні, де виконуються знежирювальні роботи, забороняється виконувати роботи з відкритим вогнем чи роботи, пов'язані з іскроутворенням.
Електроустановки в цьому приміщенні повинні бути в вибухобезпечному виконанні і заземлені.
3.4.6. Робітники повинні бути забезпечені протигазами, чистим спецодягом, полівінілхлоридними чи брезентовими фартухами, рукавицями та гумовими рукавичками.
3.4.7. У разі раптової зупинки вентиляції робітників негайно потрібно вивести з приміщення, а приміщення необхідно провітрити.
3.4.8. Використані обтиральні матеріали слід складати в металевий ящик з кришкою і після роботи виносити у спеціально відведене для цього місце.
3.5. Вимоги безпеки при гумувальних і поліізобутиленових роботах.
3.5.1. При виконанні робіт зі склеювання гумою і поліізобутиленом особливу увагу слід звернути на:
3.5.1.1. Обладнання вентиляції і освітлення повинні бути в вибухобезпечному виконанні:
3.5.1.2. Неприпустимість виконання зварювальних та інших робіт, які викликають іскроутворення.
3.5.2. Приміщення для виконання гумувальних робіт, підготування гуми і поліізобутилену, приготування клеїв повинно бути:
3.5.2.1. Ізольоване від інших приміщень і зачинятися на ключ.
3.5.2.2. Обладнане загальною припливно-витяжною вентиляцією і освітленням у вибухобезпечному виконанні.
3.5.3. У разі раптової зупинки вентиляції забороняється продовжувати роботи, а робітники повинні негайно вийти з приміщення.
3.5.4. Забороняється без дозволу керівника робіт застосовувати розчинники, які відрізняються від передбачених технологічними інструкціями.
3.5.5. Бачки для приготування і перенесення клею повинні бути виготовлені з алюмінію чи оцинкованої жерсті.
3.5.6. Для перемішування клею дозволяється застосовувати тільки дерев'яні мішалки.
3.5.7. Переливати клей слід тільки алюмінієвим кухлем.
3.5.8. Волосяні пензлі для нанесення клею не повинні мати металевих ободків.
3.5.9. Розкочувати рулони гуми (поліізобутилену), промащувати клеєм і розкроювати їх слід на спеціальному столі (верстаті), який оббивається алюмінієм чи цинком. Металева кромка стола, на якому промащують гуму клеєм, повинна бути заземленою. Ножі, ролики, щітки повинні мати дерев'яні ручки.
3.5.10. Під час роботи в майстернях, де біля столів, на яких виконується обробка гуми, бетонна підлога, її необхідно покрити гумовими доріжками чи покласти дерев'яні щити, щоб уникнути іскроутворення від апарату, який випадково впав.
3.5.11. Під час склеювання апарата гумою чи поліізобутиленом забороняється зачищати поверхню апарата металевим інструментом.
3.6.12. При роботі в апаратах, які склеюються гумою чи поліізобутиленом, слід одягати тапочки на гумовій підошві, без гвіздків і підків.
Під час роботи в кишенях робітника не повинно бути сірників і металевих предметів, які можуть викликати при падінні іскроутворення.
3.5.13. Металеві апарати, які склеюють гумою чи поліізобутиленом, повинні бути заземлені.
3.5.14. Працюючі в закритих апаратах через кожну годину повинні робити перерву в роботі, виходити на 10 хвилин на свіже повітря.
3.5.15. Особливу увагу слід звернути на виконання вимог:
3.5.15.1. Закриті апарати дозволяється склеювати гумою чи поліізобутиленом за наявності припливно-витяжної вентиляції.
3.5.15.2. Витяжна вентиляція повинна бути приєднана до нижнього штуцера, припливна – через верхній люк.
3.5.15.3. У разі недостатньо ефективної роботі вентиляції робітникам необхідно користуватись протигазом з гнучким шлангом, кінець якого повинен бути виведеним в зону чистого повітря.
3.5.16. При зварюванні швів поліізобутилену забороняється застосовувати бензин для очищення поверхні поліізобутилену; його слід очищати мильною водою.
3.5.17. Зварювати шви електричним пальником чи паяльником можна тільки при напрузі в мережі не більше 42 В.
Провід до пальників чи паяльників повинен бути шланговий зі справною ізоляцією.
Перед включенням пальників чи паяльника необхідно перевірити їх справність. Забороняється працювати з несправними пальниками чи паяльниками.
Перед включенням пальника в мережу необхідно відкрити на ній кран подачі стисненого повітря.
Забороняється ремонтувати пальники і паяльники, включені в мережу.
Пальники слід періодично виключати з мережі для охолодження.
3.5.18. При гумуванні металевої апаратури самовулканізуючим тиоколовим герметиком слід дотримуватись правил безпеки:
3.5.18.1. При роботі з металевими, на основі рідкого тиокола і епоксидних, матеріалами необхідно враховувати вогненебезпечність розчинників, які входять до складу робочої суміші, і токсичність матеріалів.
3.5.18.2. Роботи повинні виконуватись в добре вентильованому приміщенні.
У разі недостатньо ефективної вентиляції (коли концентрація ацетону і етилацетату перевищує 0,2 г/м3) робітники повинні користуватись протигазом.
3.5.18.3. Приготування ґрунту повинно виконуватись в спеціально відведених місцях в тарі, яка виключає іскроутворення.
3.5.18.4. Біля місць гумувальних робіт зварювальні роботи та інші роботи із застосуванням відкритого вогню допускаються на відстані не менше 25 м.
3.6. Вимоги безпеки при роботі з вініпластом.
3.6.1. В приміщенні, де виконується механічна обробка і зварювання вініпласту, забороняється виконувати роботи, пов'язані з виділенням вибухо- і вогненебезпечних газів.
3.6.2. Робочі місця у верстатів, де виконується різання і фрезерування вініпласту, а також приміщення зварювального відділення повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами витяжної вентиляції.
3.6.3. Забороняється механічна обробка вініпласту при температурі нижче 5 С.
3.6.4. Для захисту очей при роботі на верстаті по обробці вініпласту необхідно одягати окуляри.
3.6.5. Під час роботи на стаціонарних циркулярних пилах необхідно:
3.6.5.1. Заземлити станину циркулярної пили.
3.6.5.2. Огороджувати привідний ремінь від двигуна до валу і диск.
3.6.5.3. Подавати матеріал, що розрізується, до диска пили плавно, без ривків за допомогою спеціального дерев'яного товкача.
3.6.5.4. Постійно перевіряти справність, цілість і положення диска - при обертанні диск повинен займати суворо вертикальне положення і не вібрувати.
3.6.5.5. Встановлювати направляючі необхідно паралельно диску і надійно його закріплювати.
3.6.5.6. Слідкувати за тим, щоб висота виступаючої над столом частини диска відповідала товщині матеріалу.
3.6.5.7. Розпилювальний матеріал тримати двома руками і повільно підводити до диска.
3.6.5.8. Розпилювання проводити при обертах диска з встановленою швидкістю.
3.6.6. Під час роботи з пересувною циркулярною пилою:
3.6.6.1. Підключати електропилу до електромережі за допомогою цільного дроту. Скручування провідників тощо забороняється.
3.6.6.2. Ремонтувати пилу, включену в електромережу, забороняється.
3.6.6.3. Корпус пили повинен заземлюватись.
3.6.6.4. Працювати з циркулярною пилою в вологих приміщеннях тільки на ізолюючих поверхнях.
3.6.6.5. Робітник повинен працювати в діелектричних рукавицях.
3.6.6.6. Під час перерв в роботі пилу слід відключити від електромережі.
3.6.7. Під час роботи з електронагрівальними печами для нагрівання вініпласту необхідно виконувати наступні правила:
3.6.7.1. Не допускати нагрівання печі відкритими електроприладами.
3.6.7.2. Електропіч ретельно ізолювати.
3.6.7.3. Подавати і виймати вініпласт з печі тільки в рукавицях.
3.6.8. Знімати фаски вручну з незакріпленого на столі листа забороняється.
3.6.9. Для місцевого освітлення при роботі з вініпластом треба застосовувати світильники напругою не більше 42 В.
3.6.10. Для зварювання вініпласту слід застосовувати електричні пальники напругою не вище 42 В.
3.6.11. Перед початком роботи електрозварювальними пальниками необхідно перевірити їх справність (нагрівальні спіралі, контакти, шланг для подачі повітря і електричний провід).
Під час роботи неможна направляти струмінь гарячого повітря, яке виходить з пальника, на себе і працюючих поблизу осіб.
3.6.12. Електрозварювальний пальник не слід розбирати і класти на металеві предмети.
Особисту обережність слід дотримувати при включенні спіралі.
У випадку несправності електрозварювального пальника необхідно припинити роботу, виключити струм і подачу повітря.
3.6.13. Довіряти електрозварювальний пальник стороннім особам забороняється.
3.6.14. Під час зварювання електричним пальником необхідно:
3.6.14.1. Заземлювати корпус пальника.
3.6.14.2. Застосовувати напругу, яка живить зварювальний пальник, не вище 42 В.
3.6.14.3. Застосовувати переносні понижуючі трансформатори з гнучким проводом, забезпеченими справною штепсельною вилкою.
3.6.14.4. Приєднувати переносні трансформатори до електромережі повинен тільки електромонтер.
3.6.14.5. Заземлювати корпуси знижувальних трансформаторів до підключення їх до мережі.
3.6.15. Ручка зварювального пальника повинна бути виготовленою з електроізоляційного матеріалу.
Перед включенням пальника в електромережу необхідно відкрити кран подачі стисненого повітря.
Залишати пальник включеним під час перерв в роботі забороняється.
3.6.16. Вініпласт слід зварювати при температурі не вище 270°С.
3.6.17. Під час зварювання в металевих апаратах в вологих приміщеннях зварник повинен користуватися діелектричним килимком.
3.6.18. Під час використання газових зварювальних пальників:
3.6.18.1. Шланги не повинні перекручуватися чи мати переломи.
3.6.18.2. Редуктори, шланги, вентилі та інше обладнання, яке має витікання газу, слід негайно замінити.
3.6.19. В приміщенні, в якому проводяться роботи зі склеювання вініпластовою фольгою, повинні бути:
3.6.19.1. Припливно-витяжна вентиляція з кратністю обміну повітря не менше 20 в годину.
3.6.19.2. Лампи електричного освітлення з герметичними ковпаками.
3.6.19.3. Опалення водяне чи парове.
3.6.19.4. Температура повітря повинна бути не нижче 15°С, відносна волога повітря - в межах 60-70 %.
3.6.20. Зберігати розчинники дозволяється в герметичних закритих бідонах.
При цьому в приміщенні, де проводяться роботи з склеювання вініпластовою фольгою, розчинники слід зберігати з суворо обмеженій кількості (не більше одноденного запасу).
3.7. Вимоги безпеки при роботі з фаолітом.
3.7.1. Приміщення, в яких виконуються роботи з фаолітом, повинні бути обладнані вентиляцією і ізольовані від інших приміщень.
Вентилятори слід встановлювати в вибухобезпечному виконанні з відсмоктувачем забрудненого повітря в нижній зоні.
Граничне допустима концентрація пари фенолу в повітрі 0,005 мг/л.
3.7.2. Освітлення приміщення, в якому виконуються роботи з фаолітом, повинно бути виконано в вибухобезпечному виконанні.
3.7.3. Столи, на яких виконуються роботи з сирим фаолітом, необхідно обладнати місцевими витяжними пристроями.
3.7.4. Роботи з бакелітовим лаком в закритих апаратах (спорудах) слід виконувати в протигазах.
3.7.5. Нагрівати камери для розігрівання чи отвердіння сирого фаоліту слід тільки парою.
3.7.6. Камери для розігрівання чи отвердіння сирого фаоліту повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією в вибухобезпечному виконанні. Відсмоктування повітря повинно здійснюватися знизу, а подача - зверху.
3.7.7. Під час роботи з сирим фаолітом в закритих апаратах (спорудах) слід обладнати витяжну вентиляцію і забезпечити вибухобезпечне освітлення.
3.7.8. Для освітлення робочих місць в апаратах (спорудах) під час роботи з фаолітом слід користуватися переносними світильниками напругою не більше 12 В у вибухобезпечному виконанні.
3.7.9. Забороняється обігрівання кришок столів електронагрівальними приладами.
3.7.10. Забороняється застосовувати метиловий (деревинний) спирт для промивання поверхонь фаолітових виробів.
Для промивання необхідно застосовувати тільки етиловий спирт.
3.7.11. Забороняються роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню (газове зварювання, електрозварювання) біля апарата і приміщень, де виконуються роботи з сирим фаолітом, в радіусі не менше 25 м.
3.7.12. Під час обкладання сирим фаолітом працюючі повинні дотримуватися заходів протипожежної безпеки.
3.8. Вимоги безпеки під час роботи з пластикатом.
3.8.1. Для зварювання пластикату слід застосовувати електричні пальники напругою не більше 42 В.
3.8.2. Робочі місця, де виконується зварювання пластикату, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
3.8.3. При високочастотному зварюванні пластикату необхідно:
3.8.3.1. Високочастотну установку утримувати в чистоті; з'явлення вологи і пилу на її деталях не допускається.
3.8.3.2. Використовувати установку тільки за наявності примусового охолодження генераторних ламп.
3.8.3.3. Під час перерв в роботі установки більше, ніж на 15 хвилин, живлення ламп відключати.
3.8.3.4. Корпус візка генератора заземлювати.
3.8.3.5. Щоб блокування дверей було справним.
3.8.3.6. Дверці генератора і кришка візка під час роботи установки були зачинені.
3.8.3.7. Не включати в роботу несправну установку.
3.9. Вимоги безпеки під час роботи зі склопластиками на основі поліефірних смол.
3.9.1. Розкроювання склотканини повинно виконуватись в окремому приміщенні.
3.9.2. Внутрішнє оздоблення робочих приміщень повинно допускати вологе миття поверхонь і виключати можливість нагромадження пилу і поглинання парів стиролу.
3.9.3. Приміщення для розкроювання склотканини повинно забезпечуватись припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує 3-5 кратний повітрообмін в годину.
Приплив повітря повинен здійснюватись рівномірно в верхню зону.
3.9.4. Столи, на яких виконується розкроювання склотканини, слід обладнувати витяжними пристосуваннями.
3.9.5. Приготування в'яжучих сумішей повинно бути механізоване (змішувати смоли з іншими компонентами необхідно в спеціальних мішалках).
3.9.6. Приміщення, в яких готуються в'яжучі суміші (змішування поліефірної смоли з ініціатором, наповнювачем та інше), повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.
3.9.7. Зачинені і відчинені апарати і споруди дозволяється склеювати склопластиками тільки при безперервній роботі припливно-витяжної вентиляції.
3.9.8. Накосити в'яжучі суміші на поверхню, що захищається, незалежно від способу (пензлем чи методом розпилювання) слід тільки із застосуванням індивідуальних захисних засобів (скафандри, протигази).
Без застосування індивідуальних засобів захисту виконання цих робіт не допускається.
3.9.9. Мити посуд, пензлі, пульверизатори, забруднені в'яжучими сумішами, необхідно в спеціально відведеному місці, забезпеченим місцевим витяжним пристроєм, гарячою і холодною водою.
3.9.10. Для захисту шкіри рук робітникам слід застосовувати пасту ИЕР-1 чи пасту типа біологічних рукавичок.
Після миття рук слід застосовувати очищений вазелін.
3.9.1. Спецодяг працюючих зі склопластиками слід прати не рідше одного разу на тиждень.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити від електромережі механізований електроінструмент, пристосування, обладнання.
4.2. Прибрати невикористані ізолювальні матеріали і віднести їх у відведене для них місце.
4.3. Через 15 - 20 хвилин після закінчення роботи виключити вентиляцію.
4.4. Пролиті і просипані на землю горючі чи токсичні матеріали засипати піском чи землею і видалити у відведене для них місце.
4.5. Забруднене обтиральне ганчір'я скласти в металевий ящик, винести і спалити у відведеному для цього місці.
4.6. Зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.
4.7. Помити руки, обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.
4.8. При застосуванні захисних паст спочатку змити пасту; неможна для цього користуватися розчинниками.
4.9. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, виливання та просипання горючих та токсичних матеріалів; вибуху піскоструминних апаратів; розриву шлангів; несправності обладнання для розкроювання ізоляційних матеріалів; попадання на шкірні покрови шкідливих матеріалів та інше.
5.2. У разі створення такої ситуації слід негайно припинити роботу, відключити всі електроспоживачі, крім вентиляції; огородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб.
5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.4. Якщо стався нещасний випадок, надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
5.5. Надання першої медичної допомоги.
5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
5.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.5.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.
У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необ
Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (12.01.2010)
Переглядів: 1968 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці