ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ З МОНТАЖУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРУБОПРОВОДІВ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Субота, 10.12.2016, 15:44
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ З МОНТАЖУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРУБОПРОВОДІВ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
1. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Дана інструкція поширюється на виконання робіт по монтажу і випробуванню металевих, пластмасових і скляних технологічних трубопроводів за СНіП 3.06.05-84 (далі по тексту – трубопроводи) і встановлює вимоги з техніці безпеки при будівництві трубопроводів на нових виробництвах і виробництвах, що реконструюються.
Інструкція не встановлює вимог безпеки під час монтажу і випробувань трубопроводів пари і гарячої води.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Під час монтажу і випробування трубопроводів необхідно керуватися вимогами даної інструкції, СНіП ІІІ-4-80, «Правилами пожежної безпеки в Україні. Загальні вимоги», вимогами санітарних правил при зварюванні, наплавленні і різанні металу, «Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», затвердженими Держнаглядохоронпраці, відомчими стандартами ССБТ, правилами і нормами, затвердженими органами державного нагляду, і вимогами безпеки, викладеними в проекті виконання робіт (ПВР), проекті організації будівництва (ПОБ) і проекті виконання зварювальних робіт (ПВЗР).
2.2. При проектуванні і виконанні зварювальних робіт повинні бути враховані наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори за ГОСТ 12.0.003-74:
- небезпечні рівні напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може виникнути через тіло людини;
- підвищена і знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена вологість повітря;
- падіння з висоти;
- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищений рівень ультразвуку;
- підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;
- недостатня освітленість робочої зони.
Додатково повинні бути враховані наступні небезпечні фактори:
- несправність вантажопідіймальних засобів;
- підвищена пожежна небезпека: відкритий вогонь, іскри, дим;
- підвищена вибухонебезпека.
2.3. Джерелами (носіями) небезпеки є:
- машини, що рухаються, і механізми;
- електроустаткування;
- іонізуюче випромінювання;
- шкідливі речовини.
2.4. Маса монтуємих складальних одиниць і арматури трубопроводів повинна відповідати вантажовисотним характеристикам механізмів, що використовуються, з урахуванням схеми монтажу.
2.5. Роботи поблизу діючих ліній електропередачі необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.013-78.
2.6. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати встановлених гранично допустимих концентрацій за ГОСТ 12.1.005-88.
2.7. На робочих місцях повинна бути аптечка з набором медикаментів і засобів для надання долікарняної допомоги потерпілим.
2.8. Зварювальні і інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, допускається виконувати з письмового дозволу на виконання вогневих робіт відповідно до «Правил пожежної безпеки в Україні».
2.9. Під час виконання монтажних робіт на діючих підприємствах повинні виконуватися вимоги «Правил безпеки у вибухонебезпечних і вибухопожежних зонах у хімічних і нафтохімічних виробництвах (ПБВХП-74) і «Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів для пальних, токсичних і зріджених газів» (ПБТА-69).
2.10. Устаткування і пристосування, що застосовуються під час монтажу трубопроводів, повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-86 і ГОСТ 12.2.049-80, бути оснащені огороджувальними пристроями і запобіжними пристосуваннями згідно з ГОСТ 12.2.062-81.

3. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

3.1. Побудова, зміст і виклад у ПВР і ПВЗР вимог безпеки – за СНіП 3.01.01-85.
3.2. Вимоги безпеки при виконанні розвантажувальних робіт – за ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 і «Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», затвердженими Держнаглядохоронпраці.
3.3. Труби, арматура, складальні одиниці необхідно стропувати так, щоб при підйомі вони були урівноважені і при приєднанні їх до апаратів або до інших складальних одиниць і труб не було потрібно виконувати перестропування.
3.4. Труби і складальні одиниці довжиною більше 6 м необхідно стропувати у двох місцях, при цьому кут нахилу стропа до горизонталі повинен бути не менше 45 градусів.
3.5. При підйомі труб і складальних одиниць трубопроводів необхідно використовувати відтягнення, що прикріплюються до одного з кінців труб або складальних одиниць.
3.6. При підйомі труб діаметром понад 150 мм, довжиною більше 6 м допускається користуватися стропами з двома твердими захопленнями, вставленими у кінці труб.
3.7. Недостатньо тверді складальні одиниці трубопроводів повинні бути посилені чи розкріплені розпірками, зв'язуваннями.
3.8. При подачі труб і складальних одиниць трубопроводів за допомогою кранів усередині етажерки і у відкриті вертикальні пройми сигнальник повинен бути у полі зору кранівника. Відтягнення повинні застосовуватися з двох протилежних боків.
3.9. При виконанні монтажних робіт на висоті деталі трубопроводів, зварювальні матеріали, розчинники і т.п. повинні подаватися нагору і опускатися вниз у тарі. Вимоги безпеки при експлуатації виробничої тари – за ГОСТ 12.3.010-82.
3.10. На монтажних лісах, підмостях, вишках та колисках не дозволяється виконувати згинання труб, підгинання відводів і інші підгонні роботи.
3.11. Складальні одиниці трубопроводів слід розстроповувати після того, як вони будуть закріплені на опорах до підвісок або з’єднані дільницями трубопроводів фланцевими з’єднаннями або електрозварюванням.
3.12. Ходіння по скляних чи пластмасових трубопроводах, а також скочування труб у траншеї за допомогою ломів, важелів и т.д. не допускається.
Для спускання в траншеї зварених батогів слід користуватися інвентарними рушниками (із зазначеною на них вантажопідйомністю).
3.13. Перебування людей в траншеї під час опускання в неї дільниць трубопроводів не допускається.
3.14. Спускання робітників у траншею по розпірках кріплень не дозволяється. Для цієї мети повинні бути встановлені драбини з поруччями, а там, де це не дозволяє ширина траншеї, – приставні сходи.
3.15. Очищення траншеї від ґрунту, що обвалився, і підчищення до проектної відмітки треба виконувати до опускання в неї ділянки трубопроводу. Якщо ґрунт обвалився під час монтажу трубопроводу, видаляти його необхідно після підведення під підняту над траншеєю ділянку трубопроводу опорних конструкцій.
3.16. Монтаж трубопроводів на естакадах дозволяється починати після одержання від будівельної організації акта про готовність естакади відповідно до проекту і технічних умов.
3.17. У місцях виконання робіт з трубами із пластмас, а також поруч з місцями їх складування на відстані 5 м забороняється виконувати вогневі, електро- і газозварювальні роботи і зберігати легкозаймисті речовини. Щоб уникнути запалення, необхідно передбачити заходи пожежної безпеки, включаючи оснащення місць складування труб засобами пожежегасіння і засобами індивідуального захисту. Забороняється виконувати роботи з клеями і розчинниками на відстані ближче, ніж 10 м від джерела відкритого вогню.
3.18. Під час механічної і термічної обробок труб із фторопласта необхідно дотримуватися температурних режимів. Різання труб на установках з використанням абразивних кругів не дозволяється.
3.19. Палити у приміщеннях, де виконуються роботи з клеями і розчинниками, не дозволяється.
3.20. Роботи з готування клеїв необхідно виконувати у приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Посудини з клеями і розчинниками повинні бути закриті.
3.21. Кількість клею і розчинників, що знаходяться на робочому місці, не повинна перевищувати змінної потреби.
3.22. Вимоги безпеки при виконанні електрозварювальних робіт – за ГОСТ 12.3.003-86, роботи з термічної обробки – за ГОСТ 12.3.004-86, з газополум’яної і плазменної обробки – за ГОСТ 12.3.036-84.
3.23. Вимоги безпеки при ґрунтовці і фарбуванні будь-якими видами лакофарбувальних матеріалів – за ГОСТ 12.3.005-86, виконання антикорозійних робіт – за ГОСТ 12.3.016-87, роботи з теплової ізоляції – за ГОСТ 12.3.038-85.
3.24. При знежиренні поверхонь металевих труб розчинниками не допускається використовувати етилований бензин, бензол, тетраетиловініл, чотирихлористий вуглець і пожежонебезпечні миючі засоби. Ці ж матеріали не допускається використовувати як розчинники лаків і фарб.
3.25. Нанесення лакофарбувальних матеріалів з використанням пересувних фарбувальних постів слід виконувати відповідно до інструкцій з експлуатації на конкретне устаткування.
Перед початком роботи шланги, фарбонагнітальні баки і повітряну магістраль слід перевіряти на герметичність під тиском, який повинен бути в 1,5 рази більше за робочий.
3.26. При монтажі гумованих труб чи труб із інших займистих антикорозійних покриттів виконання зварювальних чи інших вогневих робіт не допускається.
3.27. При монтажі технологічних трубопроводів не допускається:
- залишати після закінчення робочого дня і в обідню перерву на робочих місцях електро- і газозварювальне, газорізальне, механічне і термічне устаткування у включеному стані;
- зберігати на робочому місці пальні речовини;
- залишати незакріпленими на висоті змонтовані ділянки трубопроводів і складальні одиниці;
- знімати встановлені огородження і попереджувальні плакати і знаки.
3.28. Вимоги безпеки при проведенні радіоізотопної дефектоскопії повинні відповідати «Основним санітарним правилам роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючого випромінювання» (ОСП № 72-87), «Нормам радіаційної безпеки» (НРБ-76) і «Санітарним правилам при проведенні рентгенівської дефектоскопії», затвердженим Головним державним санітарним лікарем.
3.29. Гідравлічні випробування.
3.29.1. Вимоги безпеки при проведенні гідравлічних випробувань – за СНіП ІІІ-4-80, правилами і інструкціями, затвердженими органами державного нагляду.
3.29.2. При випробуванні трубопроводів, з'єднаних із замкненими ємностями або апаратами, необхідне встановлення пристроїв для запобігання утворенню вакууму при зливанні рідини.
3.29.3. У процесі випробувань залишати трубопровід без нагляду не допускається. Персонал, зайнятий гідравлічними випробуваннями, повинен знаходитися в місцях, визначених ПВР.
Місця перебування персоналу повинні бути обгороджені екраном на випадок можливого вибивання заглушок і викиду рідини через рознімні і нероз'ємні з'єднання.
3.29.4. Огляд трубопроводів слід проводити після зниження випробувального тиску до робочого. Огляд повинен здійснюватися спеціально виділеними для цієї мети і проінструктованими особами.
3.29.5. Простукування трубопроводів під час випробувань не дозволяється.
3.29.6. Усувати виявлені дефекти, підтягувати болти з'єднань трубопроводів, що знаходяться під тиском, не допускається.
3.30. Пневматичні випробування.
3.30.1. Випробування трубопроводів на міцність забороняється у діючих цехах виробничих підприємств, на естакадах, в каналах і лотках, де укладені трубопроводи, що знаходяться в роботі.
3.30.2. Під час випробування повинна відгороджуватися небезпечна зона. Розмір зони в залежності від матеріалу і діаметра трубопроводу, а також від випробувального тиску встановлюється ПВР чи технологічною картою.
Знаходитися в небезпечній зоні в період нагнітання повітря в систему і при її витримуванні забороняється.
3.30.3. За межами небезпечної зони повинні бути виставлені чергові, якім слід знаходитися в надійних укриттях.
За відсутності укриттів вони повинні бути створені спеціально.
Забороняється знаходитися при випробуваннях напроти фланцевих з’єднань і заглушок. Кількість чергових повинна бути такою, щоб забезпечувалась надійна охорона зони від влучення до її границь людей, не зайнятих випробуваннями.
3.30.4. Границі небезпечної зони повинні бути позначені прапорцями, попереджувальними знаками, а в нічний час – електричними ліхтарями.
3.30.5. При випробуванні трубопроводів у нічний час вся зона випробування повинна бути освітлена.
3.30.6. Трубопроводи повинні бути обладнані запобіжними клапанами, що забезпечують скидання зайвого тиску, і відрегульовані так, щоб було неможливо створювати тиск більше заданого.
3.30.7. При випробуванні компресор, ресивер і вимірювальні прилади повинні розташовуватися поза небезпечної зони на відстані не менше 10 м від випробувальної системи.
3.30.8. Тиск у трубопроводі варто піднімати поступово з проміжним оглядом при досягненні:
- 0,6 випробувального тиску – для трубопроводів з робочим тиском до 0,2 МПа;
- 0,3 і 0,6 випробувальні тиски – для трубопроводів з робочим тиском вище 0,2 МПа.
Огляд трубопроводу необхідно здійснювати при сталому тиску. Простукування трубопроводів, що знаходяться під тиском, не допускається.
3.30.9. Усувати дефекти, затягувати фланцеві і підтягувати різьбові з’єднання слід після зниження тиску в трубопроводі до атмосферного.





4. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПЛОЩАДОК І ПРИМІЩЕНЬ

4.1. Питання організації монтажної площадки повинні бути включені в ПВР. Монтажна зона повинна бути обгороджена. Огородження монтажної зони повинне мати сигнальне фарбування. У монтажній зоні повинні бути розміщені знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-78 і плакати з техніки безпеки.
4.2. До початку робіт монтажна площадка повинна бути забезпечена санітарно-побутовими приміщеннями: гардеробними, умивальними, душовими, убиральнями, приміщеннями для сушіння, знешкодження і знепилення спецодягу, приміщеннями для особистої гігієни жінок, приміщеннями для регламентованого відпочинку, установками місцевого обігріву і укриттям від сонячної радіації і атмосферних опадів, пунктами харчування, здоровпунктами.
4.3. Вантажно-розвантажувальна площадка повинна бути обладнана слегами, містками, сходнями і т.п., що забезпечують безпеку виконання робіт.
4.4. Монтажна площадка, склади трубозаготівельних цехів для збереження матеріалів, труб і зварювальних одиниць, робочі площадки і підходи до них у темний час доби повинні бути освітлені відповідно до вимог ГОСТ 12.1.046-85.
Освітлення повинно бути рівномірним, без сліпучої дії освітлювальних приладів на працюючих. Виконання робіт у неосвітлених місцях не допускається.
4.5. Робочі місця, розташовані вище рівня землі (підлоги, перекриття і т.п.) на 1,3 м і більше і на відстані 2 м від границі перепаду по висоті, треба обгороджувати.
Конструкція огородження повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.4.050-89 і складатися зі стійок і поручнів, розташованих на висоті не менше 1,1 м від робочого настилу, одного проміжного горизонтального елемента і бортової дошки висотою не менше 0,15 м. Бортові дошки треба встановлювати на настил, а елементи поруччя – кріпити до стійок зі внутрішнього боку. Поручні дерев'яного поруччя повинні бути обстругані, а кромки поручнів металевих перил – закріплені до стійок з внутрішнього боку і зачищені від заусенців.
4.6. Способи кріплення захисних обгороджень повинні виключати можливість їх самовільного розкріплення.
4.7. Заходи пожежної безпеки повинні задовольняти вимогам «Правил пожежної безпеки в Україні», ГОСТ 12.1.004-91, а забезпечення пожежною технікою – ГОСТ 12.4.009-83.

5. ВИМОГИ ДО ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ

5.1. Труби і трубні елементи, допоміжні матеріали повинні мати сертифікати підприємства-виготовлювача, що задовольняють вимогам державних стандартів і технічних умов на конкретні види матеріалів.
5.2. Вимоги до вихідних матеріалів – за ГОСТ 12.3.003-86.
5.3. Вимоги до трубопровідної арматури – за ГОСТ 12.2.063-81.
5.4. Вимоги до зварювальних матеріалів для термообробки повинні відповідати вимогам, зазначеним у нормативно-технічній документації, затвердженої у встановленому порядку, на конкретні види матеріалів.
5.5. Вимоги до матеріалів для антикорозійних робіт – за ГОСТ 12.8.005-86.

6. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЧОГО
УСТАТКУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

6.1. При розміщенні устаткування слід забезпечити зручність його обслуговування.
6.2. Робочі місця повинні бути організовані за ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.083-78.
6.3. Електрифіковані інструменти, що працюють при напрузі понад 42 В, повинні бути заземлені (зануленні) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 і ДСТ 12.1.080-81.
Ізоляція електричних проводів повинна бути справною і регулярно перевірятися.
Клемні коробки на устаткуванні повинні бути закриті.
6.4. Підключення установок до електромережі необхідно здійснювати через захисно-відключаючий пристрій.
6.5. Робоча напруга ручних електрифікованих машин відповідно до вимог «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» повинне бути не вище:
- 12 В – при роботі усередині трубопроводу;
- 42 В – у приміщенні з підвищеною вологістю і поза приміщеннями;
- 220 В – у приміщеннях без підвищеної небезпеки.
Напруга ручних світильників не повинна перевищувати 42В.
6.6. При проведенні робіт поза приміщеннями у всіх випадках, а в приміщеннях – в умовах підвищеної небезпеки ураження працюючих електричним струмом необхідно застосовувати ручні електричні машини ІІ і ІІІ класів за ГОСТ 12.2.007-75. При роботі з електричними машинами ІІ класу в особливо небезпечних умовах ураження працюючих електричним струмом слід використовувати електричні машини ІІІ класу за ГОСТ 12.2.007-75 із застосуванням індивідуальних засобів захисту (гумові технічні рукавички, діелектричне взуття із полімерних матеріалів і діелектричні гумові килими).
6.7. При зварюванні і склеюванні пластмасових трубопроводів у закритих приміщеннях робочі місця слід оснащувати місцевими відсосами з викидом поза цими приміщеннями повітря, що видаляється.
На ділянках виготовлення вузлів і сполучних деталей трубопроводів повинна бути передбачена припливно-витяжна вентиляція.
6.8. Використовувати пальники всіх типів з відкритим вогнем для розігріву пластмасових труб перед гнуттям і формуванням не допускається.
6.9. При розігріві в гліцерині перед формуванням пластмасових сполучних деталей необхідно стежити за тим, щоб на поверхні труб не містилося вологи.
6.10. Температура робочих поверхонь електронагрівальних інструментів з використанням фторопластової плівки чи фторопластової емульсії для зварювання пластмасових трубопроводів при нагріванні не повинна перевищувати 250 °С.
Електронагрівальні інструменти повинні виготовлятися на напругу 42, 110 і 220 В. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки) на напругу 42 В за виконанням і фарбуванням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань на 110 В чи 220 В.
6.11. Нагрівальні інструменти для зварювання пластмасових труб і електропечі повинні бути укомплектовані пристроями регулювання і контролю температури.
6.12. Вимоги безпеки при обробці труб різанням – за ГОСТ 12.3.025-80, при роботі з абразивним інструментом – за ГОСТ 12.3.028-82, зі сталевими дисками – за ГОСТ 980-82.
6.13. Вимоги безпеки при роботі з електрозварювальними пристроями і пристроями для плазменної обробки – за ГОСТ 12.2.007-75, при роботі з устаткуванням і апаратурою для газополум’яної обробки – за ГОСТ 12.2.008-75.
6.14. Вимоги безпеки при роботі з допоміжним інструментом повинні відповідати вимогам, зазначеним у технічних умовах, паспортах і інструкціях з експлуатації на конкретні типи інструменту.
6.15. Вимоги безпеки при роботі з компресорним устаткуванням – за ГОСТ 12.2.016-81.
6.16. Загальні вимоги безпеки до ультразвуку – за ГОСТ 12.1.001-83, припустимі рівні шуму – за ГОСТ 12.1.003-83 і ГОСТ 12.2.030-83.
6.17. Світильники загального освітлення, приєднані до джерела живлення (електромережі) напругою 220 В, повинні встановлюватися на висоті не менше 2,5 м від рівня підлоги, землі. При висоті підвісу менше 2,5 м світильники повинні приєднуватися до мережі напругою не вище 42 В.
При роботах в особливо небезпечних умовах, у тому числі усередині апаратів і трубопроводів, повинні застосовуватися переносні світильники напругою не вище 12 В.
6.18. Освітлення робочих місць для монтажу трубопроводів повинне відповідати IV розряду зорової роботи за СНіП ІІ-4-79. Джерело світла повинно розташовуватися так, щоб не засліплювати працюючих.
Освітленість робочого місця повинна відповідати ІІІ розряду зорової роботи за СНіП ІІ-4-79.
6.19. Загальні вимоги безпеки при експлуатації засобів малої механізації, монтажних пристосувань і інструмента – за СНіП ІІІ-4-80.
6.20. Виконувати зварювальні роботи усередині трубопроводів допускається при діаметрі труби 900 мм і більше. При цьому зварник повинен бути ізольований від стінок труби діелектричними гумовими килимами, зварювальні кабелі повинні бути ізольовані або обгорнуті в гумові шланги. Для забезпечення безпеки при зміні електродів повинен застосовуватися обмежник холостого ходу чи електрозварювальне устаткування повинне додатково мати електричне блокування для автоматичного включення зварювального ланцюга при контакті електроду зі зварювальним виробом і автоматичне вимикання зварювального ланцюгу при холостому ході, або знижувальну напругу у зварювальному ланцюгу до 12 В.
6.21. Страхування працюючого усередині трубопроводу (труби, батога) повинні виконувати два робітники, що знаходяться поза трубопроводом у найближчого до працюючого торця труби, за допомогою стропів, прикріплених до запобіжного пояса працюючого. Страхувальні повинні мати вільний огляд робочого місця.
6.22. Роботи з виконання плазменно-дугового різання повинні виконуватися відповідно до «Гігієнічних вимог до технологічних процесів і устаткування на основі використання низькотемпературної плазми».
6.23. Поблизу зони зварювальних робіт у приміщеннях і закритих об’ємах повинен розташовуватися пристрій для місцевої витяжної вентиляції. При неможливості влаштування пристрою місцевої витяжної вентиляції повинно бути забезпечено подавання чистого повітря безпосередньо під захисну маску зварника.
6.24. Верстат (стіл) для різання скляних труб і зарядки їх кільцями повинен бути міцний і стійкий.
6.25. Для відрізків труб у верстата повинна знаходитися шухляда.
6.26. Під ногами слюсаря-монтажника по монтажу скляних трубопроводів повинен бути дерев'яний ґратчастий настил. Відстань між планками настилу не повинна бути більше 30 мм, висота настилу повинна складати не менше 60 мм.
6.27. При електричному різанні скляних труб на кінці ніхромової проволоки слід одягати держак. За відсутності держака кінці ніхромової проволоки повинні бути обгорнуті азбестом. Електричне різання труб слід виконувати через понижуючий трансформатор напругою не вище 42 В. Корпус трансформатора і один з відводів обмотування низької напруги повинні бути заземлені.
6.28. Гострі кромки торців скляних труб і фасонних деталей необхідно округлити обробкою карборундовим кругом.
6.29. Робочі місця і підходи до них повинні бути очищені від сміття і відходів, не захаращені матеріалами, деталями, складальними одиницями, арматурою трубопроводів, звільнені від води, різного роду забруднень, а в зимовий час – очищені від снігу, льоду, посипані піском, шлаком або золою. Робочі місця повинні бути захищені від протягів.
6.30. При одночасній роботі на різних висотах розміщення робочих місць по одній вертикалі не допускається.

7. ВИМОГИ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ
ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЗАГОТІВЕЛЬ, НАПІВФАБРИКАТІВ,
ГОТОВИХ ВИРОБІВ І ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВ

7.1. У проекті виконання робіт чи технологічній записці повинні бути передбачені місця і способи збереження пальних, вибухонебезпечних, отрутних, радіоактивних речовин, що відповідають вимогам безпеки.
7.2. При навантаженні і розвантаженні труб, деталей, арматури, складальних одиниць і вузлів трубопроводу працюючі повинні дотримуватися вимог «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», затверджених Держнаглядохоронпраці, і ГОСТ 12.3.009-76.
7.3. При стропуванні труб усі області стропа повинні бути натягнуті рівномірно. Між стропом і трубою слід прокладати дерев'яні підкладки, щоб трос не сковзав по трубі при порушенні її горизонтального положення під час підйому.
Не допускається стропувати складальні одиниці трубопроводів за бурти, фланці і відгалуження в безпосередній близькості від зварених швів, стропування арматури повинне здійснюватися за корпус. Не допускається стропування за штурвал, шпинделі, важелі і інші виступаючі частини.
Стропувати і піднімати блок з полімерних труб слід у жорсткому закріпленні траверсами і кронштейнами, що виключають деформацію вузлів.
7.4. Труби слід укладати на підкладки і прокладки з кінцевими упорами, які виключають самовільне переміщення труб при стропуванні, зберіганні, укладенні останніх ярусів, знятті однієї з труб ярусу и т.д. Нижній ряд повинен бути укладений на підкладки, укріплені інвентарними металевими башмаками, надійно закріпленими на підкладках.
У кожен штабель треба укладати труби одного діаметра.
7.5. При складуванні труб і складальних одиниць у ряди між ними повинні бути прокладені дерев'яні бруски, під крайні труби прокладені клиння: прислоняти труби до стін будинків і споруд не допускається.
7.6. Складальні одиниці допускається складувати не більше, ніж у 3 яруси в штабелі висотою, яка не перевищує 1,7 м. У ПВР повинні бути передбачені заходи, що забезпечують стійкість кожної складальної одиниці окремо, так і штабелю в цілому при збереженні, стропуванні, розстропуванні, укладанні наступного ярусу, розбиранню штабеля і т.п.
7.7. Клеючі речовини і розчинники повинні зберігатися в закритих приміщеннях, шафах при температурі не вище 20 градусів Цельсія.

8. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЩО ДОПУСКАЄТЬСЯ
ДО УЧАСТІ У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ

8.1. До робіт по виготовленню і монтажу трубопроводів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, виробниче навчання і навчання з правил техніки безпеки, пожежної безпеки, виробничої санітарії і надання долікарняної допомоги потерпілим, інструктаж і які здали іспити кваліфікаційній комісії з охорони праці і мають посвідчення на право виконання даного виду робіт.
8.2. Періодичний медичний контроль працюючих повинен здійснюватися в терміни, встановлені Міністерством охорони здоров’я.
8.3. Електрозварники і обслуговуючий персонал електроустановок повинні додатково пройти навчання і інструктаж з правил електробезпеки, здати іспит на кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче ІІ групи і знати правила надання долікарняної допомоги при ураженні електричним струмом.
Жінки до виконання зварювальних робіт усередині трубопроводу не допускаються.
8.4. Організація, порядок, види виробничого навчання і інструктаж працюючих - згідно з «Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці», затвердженим Держнаглядохоронпраці України; повторний інструктаж необхідно проводити не рідше одного разу на три місяці, а з пожежної безпеки – один раз на півроку.
8.5. Вимоги до персоналу, що допускається до вантажно-розвантажувальних робіт, – за ГОСТ 13.3.009-75; до обслуговуючого персоналу по управлінню транспортними засобами – за ГОСТ 12.3.020-80; до персоналу, що допускається до виконання електрозварювальних робіт, – за ГОСТ 12.3.000-86.
8.6. Робітник, що суміщає декілька професій, повинен бути навчений безпечним методам праці і мати посвідчення на право виконання кожного виду робіт, при роботі на висоті – мати дозвіл медичної комісії.

9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ
В УМОВАХ ДІЮЧОГО ВИРОБНИЦТВА

9.1. При роботі в діючих цехах чи на території діючих підприємств - визначені галузевими нормативами, що регламентують порядок допуску монтажних організацій до виконання робіт в умовах діючих цехів і об'єктів підприємств.
9.2. При виконанні робіт у діючих цехах підприємств монтуюча організація зобов'язана разом з адміністрацією діючого підприємства (цеху) розробити конкретні заходи, які повністю забезпечують безпеку і нешкідливість праці як монтажників, так і працюючих діючого цеху; для цього повинні бути складені заходи, обов’язкові для монтажної організації і персоналу даного цеха.
9.3. Перед початком роботи в діючому цеху працюючим необхідно пройти додатковий інструктаж з охорони праці на робочому місці у представників замовника.
Працюючі повинні беззаперечно дотримуватися внутрішнього розпорядку роботи, встановленого на даному підприємстві.
9.4. Перед початком роботи замовник і генеральний підрядчик за участю субпідрядних організацій повинні оформити акт-допуск для виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства згідно зі СНіП ІІІ-4-80.
Для виконання робіт у цехах і виробництвах зі шкідливими і небезпечними умовами праці необхідно додатково одержати наряд-допуск на проведення робіт підвищеної небезпеки згідно зі СНіП ІІІ-4-80.
9.5. До початку робіт необхідно видати спільні накази керівництва підприємств і монтажної організації про призначення інженерно-технічних працівників із вказівкою посади і прізвища відповідальних за організацію і дотримання всіх заходів, що забезпечують безпеку виконання монтажних чи ремонтних робіт, про призначення конкретних осіб, відповідальних за проведення регулярного інструктажу робітників монтажної організації, про призначення відповідальної особи по об’єкту в цілому і по окремих дільницях, а також про організаційні заходи, терміни і порядок робіт на об’єкті.
9.6. Місця підключення зварювальних апаратів, монтажних механізмів, електрифікованого інструмента і їх захисне заземлення (занулення) повинні бути зазначені ПВЗР і погоджені з адміністрацією діючих цехів, у яких виконуються монтажні роботи.
9.7. У приміщеннях з вибухонебезпечними зонами необхідно застосовувати освітлювальну арматуру у вибухозахищеному виконанні.
9.8. У вибухонебезпечних приміщеннях необхідно використовувати інструмент і пристосування, що не викликають іскроутворення при ударах і падіннях.
9.9. При виконанні монтажних робіт необхідно:
- виконувати вогневі, ремонтні і інші роботи за умов одержання дозволу і оформлення його у встановленому порядку;
- зберігати на робочому місці мастила і інші пальні матеріали в розмірі, що не перевищує добову потребу;
- всі обтиральні матеріали збирати в залізну шухляду і після закінчення зміни видаляти з приміщення, щоб уникнути самозапалювання;
- усіх працюючих забезпечити відповідною спецодягом, спецвзуттям і індивідуальними засобами захисту;
- при використанні легкозаймистих і горючих речовин забороняється використовувати синтетичні обтиральні матеріали.
9.10. При виконанні робіт у вибухонебезпечних цехах і цехах зі шкідливими умовами праці слід дотримуватися вимог цехової інструкції з техніки безпеки і промислової санітарії.
9.11. Не допускається при реконструкції і ремонті підключати трубопроводи до діючих газопроводів, а також робити врізання в резервуари, ємності і апарати, в яких знаходились вибухонебезпечні, горючі і отруйні речовини, і виконувати зварювальні роботи. Зазначені роботи повинні виконуватися замовником відповідно до вимог глави 9 ПБГ-69.
9.12. Роботи в приміщеннях і спорудах, пов'язані зі зниженням вмісту кисню або виділенням у робочій зоні шкідливих і небезпечних пари, газів і пилу, повинні виконуватися відповідно до діючої на даному підприємстві інструкції з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт.
9.13. Монтажники повинні негайно припинити роботу в діючому цеху у випадку сигналу аварії в приміщенні, де виконуються роботи, при раптовому прориві пари чи газів легкозаймистих рідин, а також за вимогою адміністрації цеха, робітників служби техніки безпеки і органів нагляду. Знову приступати до роботи дозволяється після повного знешкодження повітряного середовища і контролю його з проведенням аналізу на вміст кисню, шкідливих, вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних речовин.
9.14. При прокладці трубопроводів через внутрішні автодороги і залізничні вітки в ПВР слід передбачити сигналізацію і час виконання монтажних робіт, які необхідно погоджувати зі службами, що їх експлуатують.
9.15. При демонтажі трубопроводів, що експлуатувалися, приступати до роботи дозволяється за наявності акта, що підтверджує відсутність у них залишку технологічних продуктів і дозволяє виконання робіт.

10. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

10.1. Робітники, інженерно-технічні працівники і службовці повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям, засобами колективного і індивідуального захисту відповідно до «Типових галузевих норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям, які зайняті на будівельних, будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних роботах», затверджених Держкомпраці СРСР 09.06.81 р.
10.2. Вимоги до застосування засобів індивідуального захисту зварників – за ГОСТ 12.3.003-86, що працюють з ручними електричними машинами, – за ГОСТ 12.2.010-75, з абразивними і ельборовим інструментом – за ГОСТ 12.3.028-82.
10.3. Вимоги по забезпеченню пожежної безпеки – відповідно до «Правил пожежної безпеки в Україні. Загальні вимоги» і ГОСТ 12.1.004-91.
10.4. При монтажі трубопроводів на висоті монтажники повинні бути забезпечені запобіжними поясами за ГОСТ 12.4.089-80. При роботі на висоті слід також використовувати запобіжні канати за ГОСТ 12.4.107-82.
10.5. Електрозварники і різьбярі плазменно-дугового різання повинні бути забезпечені захисними щитками типу НН і РН за ГОСТ 12.4.023-84 зі скляними світлофільтрами – за ОСТ 21-6-87. Вимоги до щитків – за ГОСТ 12.4.010-75.
10.6. Працюючих із клеями, розчинниками і трубами із фторопласта необхідно забезпечити засобами захисту органів дихання за ГОСТ 12.4.041-78 і індивідуального захисту рук – за ГОСТ 12.4.010-75.
10.7. Вимоги безпеки при проведенні радіаційної дефектоскопії – за ОСТ № 72-87.
10.8. Виконання дробєструйних, лакофарбових робіт і робіт з гумування і склеювання слід виконувати в приміщеннях зі ввімкненою припливно-витяжною вентиляцією.
10.9. Для захисту органів дихання при дробєструйній обробці слід використовувати шолом МІОТ чи респіратор ШВ-1 «Лепесток» за ГОСТ 12.4.028-76.

11. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ ВИМОГ БЕЗПЕКИ

11.1. Вміст пилу і шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні контролювати органи санітарного нагляду шляхом систематичних аналізів. Вимоги до методів контролю стану повітря робочої зони - за ГОСТ 12.1.005-88.
11.2. Контроль за пристроями захисного заземлення або занулення – за ГОСТ 12.1.030-81.
11.3. Контроль за дотриманням вимог безпеки електрозварювальних робіт – за ГОСТ 12.3.003-86.
11.4 Контроль за дотриманням вимог безпеки термічної обробки – за ГОСТ 12.3.004-75.
11.5. Контроль електробезпеки повинен здійснюватися згідно з вимогами «ПТЕ і ПТБ-84».
11.6. Контроль за технологічним устаткуванням, що створює шум, – за ГОСТ 12.1.003-83.
11.7. Ліси, підмости і інші пристосування для роботи на висоті повинні підлягати технічному освідоцтву в терміни, встановлені нормативно-технічною документацією і інструкціями підприємств-виготівників.
11.8. Контроль і огляд засобів колективного і індивідуального захисту повинні здійснюватися відповідальною особою з числа інженерно-технічних робітників, які призначаються адміністрацією монтажної організації, в терміни і згідно з вимогами нормативно-технічної документації на конкретні засоби захисту.
11.9. Радіаційний контроль – за «Нормами радіаційної безпеки» (НРБ-76).
Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (02.10.2010)
Переглядів: 3235 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці