Інструкція з пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт - Мої статті - Інструкції з охорони праці - Інструкції з охорони праці

Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Субота, 03.12.2016, 07:42
Головна » Статті » Мої статті

Інструкція з пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Інструкція з пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт (далі — Інструкція) розроблена на підставі законодавства України про охорону праці відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку», Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004), встановлює загальні вимоги пожежної безпеки під час проведення будівництва, реконструкції і ремонту будівель та споруд, а також експлуатації тимчасових споруд і будинків та є нормативним актом в межах підприємства. Вимоги цієї Інструкції повинні враховуватися під час розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт. Особи, які порушили вимоги даної інструкції, несуть персональну відповідальність у встановленому законодавством порядку: дисциплінарну, матеріальну, адміністративну або кримінальну — в залежності від наслідків, спричинених порушенням.
1.2. Відповідальність за пожежну безпеку на об'єкті, своєчасне виконання протипожежних заходів, організацію пожежної охорони, забезпечення засобами пожежогасіння, організацію і роботу добровільних пожежних дружин несе персонально керівник ген-підрядної будівельної організації чи особа, яка його заміщає.
1.3. Відповідальність за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, своєчасне виконання протипожежних заходів, передбачених проектом і даною інструкцією, наявність і справний стан засобів пожежогасіння несуть виконавці робіт у відповідності з наказами керівників генпідрядних будівельних організацій.
1.4. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки під час виконання робіт субпідрядними організаціями покладається на керівників цих організацій і виконавців робіт, призначених наказами.
1.5. Відповідальність за пожежну безпеку побутових приміщень та допоміжних підсобних приміщень несуть виконавці робіт, у віданні яких знаходяться зазначені приміщення.
1.6. Працівники, які здійснюють будівельно-монтажні роботи, зобов'язані: — розробити заходи пожежної безпеки на будівельному майданчику; — знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожеж¬ної безпеки та цієї Інструкції; — не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі; — користуватися тільки справними інструментами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації; — виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку; — після закінчення роботи прибирати горючі відходи та знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час; — уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.
1.7. Під час зміни відповідальний за пожежну безпеку зобов'язаний перевіряти: — протипожежний стан будівельного майданчика та усіх споруд і будівель; — справність наявних засобів пожежогасіння.
1.8. У разі виявлення порушень вимог пожежної безпеки відповідальний за пожежну безпеку зобов'язаний повідомити керівника і вжити заходів щодо їх усунення.
1.9. Начальник дільниці (виконроб) зобов'язаний: — контролювати виконання усіма працівниками вимог цієї Інструкції; — проводити інструктажі працівників з питань пожежної безпеки; — періодично перевіряти стан пожежної безпеки; — забезпечити утримання у справному стані засобів пожежогасіння та шляхів евакуації.
1.10. На кожному будівництві з кількістю працюючих понад 15 чоловік організується добровільна пожежна дружина з числа робітників, службовців.
2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
2.1. Розміщення виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд на території будівництва повинно відповідати затвердженому в установленому порядку будгенплану, опрацьованому в складі проекту організації будівництва.
2.2. Будівлі, що зводяться, тимчасові споруди, підсобні приміщення, а також будівельні майданчики повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.
2.3. На кожній тимчасовій будівлі та споруді вивішуються таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища відповідального за її експлуатацію та пожежну безпеку.
2.4. У разі збереження існуючих споруд належить опрацювати відповідні протипожежні заходи щодо забезпечення їх пожежної безпеки.
2.5. До всіх будівель, що зводяться, допоміжних споруд, у тому числі тимчасових, місць відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування слід забезпечити вільний під'їзд.
2.6. У разі зберігання на відкритих майданчиках горючих будівельних матеріалів, виробів, конструкцій із горючих матеріалів, а також обладнання в горючій упаковці, вони розміщюються в штабелях чи групами площею не більше 100 м2. Розриви між штабелями (групами) та відстань від них до будівель і споруд, що зводяться, підсобних будівель і споруд належить приймати не менше 24 м.
2.7. Круглий ліс слід укладати в штабелі не більше 1,5 м заввишки з установленням між рядами упорів, які перешкоджають розкочуванню колод, а пиломатеріали — в штабелі заввишки не більше половини ширини штабеля в разі рядового укладання та не більше ширини штабеля в разі укладання в клітки.
2.8. Горючі будівельні відходи необхідно щодня прибиратиз місць виконання робіт та з будівельного майданчика у спеціально відведені місця.
2.9. Меблі та обладнання (за винятком обладнання, що підлягає монтажу згідно із затвердженим графіком робіт) дозволяється передбачені проектом виходи на покриття будівель (зі сходових кліток, зовнішніми сходами) та обгородження. Для повідомлення про пожежу біля виходів на покриття повинні бути встановлені телефони або інші засоби зв'язку.
2.21. Усі роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, проводяться до початку застосування горючих і важкогорючих матеріалів. У наряді-допуску на такі роботи повинно бути зазначено: час, технологічна послідовність, способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін його дії.
2.22. Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів із потовщеним шаром дозволяється лише у разі влаштування покрівель на залізобетонних плитах та покриттів із застосуванням негорючого утеплювача.
2.23. Заправляти паливом агрегати на покрівлі слід у спеціальному місці, забезпеченому вогнегасниками та ящиком із піском.
2.24. На ділянках електропрогрівання бетону необхідно розмістити попереджувальні плакати та написи «Небезпечно. Під напругою».
2.25. Для опалення мобільних (інвентарних) будівель слід використовувати парові й водяні калорифери, а також ТЕНи (елек-тронагрівачі) заводського виготовлення з урахуванням вимог Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004)
2.26. Сушіння одягу та взуття повинно проводитись у спеціально пристосованих приміщеннях, будівлях чи спорудах із центральним водяним опаленням або із застосуванням водяних калориферів.
2.27. У будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на час виконання будівельних робіт дозволяється використовувати лише системи повітряного чи водяного опалення із розташуванням топкових приміщень за межами будівель (на відстані не менше 18 м) або за протипожежною стіною 2-го типу.
2.28. Відстань від трубопроводів із теплоносієм до огороджувальних конструкцій приймається не менше 0,1 м.
2.29. У разі використання для опалення та сушіння тимчасових опалювальних пристроїв і тепловироблювальних установок заходи пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.
2.30. У тимчасових побутових та адміністративних приміщеннях (спорудах), де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється мати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм і Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004).
2.31. Пересувні й стаціонарні установки з пальниками інфрачервоного випромінювання повинні бути обладнані автоблокуванням, яке припиняє подачу газу в разі згасання пальника, та в разі установлення їх на підлозі мати спеціальну стійку підставку.
2.32. Балон із газом необхідно розміщувати на відстані не менше 1,5 м від установки з пальниками інфрачервоного випромінювання та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів — на відстані не менше 1,0 м.
2.33. Черговий працівник, що займається експлуатацією пересувних установок, зобов'язаний стежити, щоб вони перебували у справному стані, та реєструвати в журналі встановлення установок на поверхах.
2.34. Повітронагрівальні установки, що працюють на рідкому й газовому паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче 5,0 м від будівлі, яка зводиться.
2.35. Резервуар для палива повинен мати місткість не більше 200 л і розміщатися на відстані не менше 10 м від повітронагрівача та не менше 15 м від будівлі, що зводиться. Паливо до повітронагрівача слід подавати металевим трубопроводом.
2.36. З'єднання та арматура на паливопроводі монтуються герметично, щоб унеможливлювати підтікання палива. На паливопроводі до агрегату, біля витратного бака, слід установлювати запірний вентиль для припинення подачі палива до установки у випадку пожежі чи аварії.
2.37. Під час монтажу та експлуатації установок, які працюють на газовому паливі, потрібно дотримуватися таких правил: — у тепловироблювальних установках повинні бути стандартні пальники, що мають заводський паспорт; — пальники повинні працювати стало, без відриву полум'я та проскакування його всередину пальника, в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегату; — вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.
2.38. До монтажу та експлуатації допускаються електрокалорифе-ри тільки заводського виготовлення, зі справними сигналізацією й блокуванням, що унеможливлює подачу електроенергії до нагрівальних елементів, коли вентилятор не працює, автоматикою контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням, електричним і тепловим захистом, передбаченим у калорифері.
2.39. Монтаж, підготовка до роботи та пуск електрокалорифера повинні здійснюватися у порядку, викладеному в паспорті заводу-виготовлювача.
2.40. Горючі рідини необхідно зберігати в окремо збудованих будівлях з негорючих матеріалів, обладнаних вентиляцією, а також у спеціально призначених для цієї мети контейнерах. Не допускається зберігати горючі рідини разом з іншими речовинами і матеріалами, у підвальних приміщеннях, а також у відкритій тарі.
2.41. Забороняється застосовувати ЛЗР і ГР для знежирення (протирання) будівельних конструкцій, устаткування, чищення килимових покриттів підлог та ін.
2.42. Приміщення і робочі зони, у яких працюють з горючими рідинами, що виділяють вибухонебезпечні пари повинні бути забезпечені примусовою, природною чи припливно-витяжною вентиляцією. У ці приміщення не повинні допускатися особи, які не беруть участь у безпосередньому виконанні робіт, а також не повинні виконуватися роботи і знаходитися люди в сусідніх приміщеннях.
2.43. У разі використання горючих матеріалів кількість їх неповинна перевищувати змінної потреби. Місткості з пальними речовинами повинні бути закритими і після закінчення роботи здаватися на склад. Забороняється зберігати тару з-під зазначених матеріалів на будівельному об'єкті.
2.44. Наносити горючі покриття на підлогу потрібно при природному освітленні і на площу не більш 100 м2 під наглядом особи, відповідальної за ці роботи.
2.45. До роботи з рулонними, плитковими матеріалами і з нанесення епоксидних смол, мастик допускаються особи, що пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і проінструктовані про заходи пожежної безпеки перед початком робіт.
2.46. Роботи з пожежонебезпечними речовинами і полімерними матеріалами допускається проводити тільки з письмового дозволу особи, відповідальної за протипожежний стан будівництва, і тільки після виконання всіх заходів, що забезпечують пожежну безпеку.
2.47. Котли для варіння і розігрівання ізоляційних і бітумних мастик повинні бути у справному стані і мати кришки, що щільно закриваються. Заповнення котлів допускається не більше, ніж на 3А їхньої місткості.
2.48. Під час установки бітумного котла на відкритому повітрі над ним необхідно обов'язково влаштувати негорючий навіс, а біля нього розмістити комплект протипожежних засобів (вогнегасники, лопата, сухий пісок). Місце установки котла повинно бути обнесено земляним валом заввишки 0,3 м.
2.49. Встановлювати бітумоварні котли ближче 20 м від будівель забороняється.
2.50. Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі 50 м від місця змішування бітуму з розчинниками (бензином, скипидаром та ін.).
2.51. Під час змішування розігрітий бітум слід вливати в бензин (а не бензин у бітум), перемішуючи його тільки дерев'яними мішалками. Температура бітуму в момент приготування праймера не повинна перевищувати 70°С. Не дозволяється виготовлювати праймер на етиловому бензині чи бензолі.
2.52. Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика необхідно установлювати на окремих опорах.
2.53. До початку основних будівельних робіт належить забезпечити протипожежне водопостачання будови від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм). 2.54. Під час проведення будівельно-монтажних робіт забороняється: — розміщувати на території будівництва споруди з відхиленнями від обов'язкових вимог чинних норм, правил і затвердженого будгенплану; — розміщувати в будівлях, що зводяться, тимчасові склади, майстерні та адміністративно-побутові приміщення з незахищеними не¬сучими металевими конструкціями й панелями з горючими полімерними утеплювачами; — розводити на території будівництва багаття, палити в місцях зберігання й застосування горючих речовин і матеріалів, а також у тимчасових адміністративно-побутових приміщеннях і спорудах; — закривати (утеплювати) конструкції риштувань горючими матеріалами (фанерою, пластиком, плитами ДВП, брезентом тощо); — виконувати всередині будівель і споруд роботи із застосуванням горючих речовин і будівельних матеріалів груп горючості ГЗ та Г4 одночасно з будівельно-монтажними роботами, пов'язаними із застосуванням відкритого вогню (зварювання, відігрівання труб тощо); — заливати бітумною мастикою ребра профільованого настилу під час наклеювання пароізоляційного шару та потовщувати шари мастики з відхиленнями від проекту; — улаштовувати сушарні в тамбурах та інших приміщеннях, розташованих біля виходів із будівель; — застосовувати відкритий вогонь, а також використовувати вогневі та електричні калорифери й газові пальники інфрачервоного випромінювання в тепляках; — використовувати для просушування та обігрівання приміщень саморобні нагрівальні прилади, жаровні, мангали, електроприлади з відкритими нагрівальними елементами; — зберігати горючі та важкогорючі речовини й матеріали, а також проводити інші види робіт у місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання; — застосовувати горючі матеріали для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором; — установлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів та на будівлях із полімерними утеплювачами в огороджувальних конструкціях; — зберігати паливо для заправляння агрегатів, а також порожню тару з-під палива на покрівлі.
2.55. Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання забороняється: — використовувати їх у приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також на підвальних та цокольних поверхах; — використовувати пальники з пошкодженою керамікою, а також із видимими язиками полум'я; — користуватися установкою, якщо в приміщенні з'явився запах газу; — спрямовувати теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів із газом, газопроводів, електропроводок тощо; — користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі; — зберігати в приміщеннях, де проводиться просушування, а також поблизу працюючої установки запасні балони; — застосовувати відкритий вогонь поблизу балонів із газом. Під час роботи на відкритих майданчиках (для обігрівання робочих місць, просушування зволожених ділянок тощо) слід використовувати лише вітростійкі пальники (наприклад, ГИИ-1). 2.56. Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється: проводів, нещільними з'єднаннями корпусу форсунки з тепловироб-лювальною установкою, несправними димоходами, які спричиняють проникнення продуктів згоряння в приміщення, несправними електродвигунами й пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та за інших несправностей; — працювати з невідрегульованою форсункою (з невідрегульованим горінням палива); — використовувати для з'єднання паливопроводів гумові або поліхлорвінілові шланги та муфти; — улаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості ГЗ та Г4 біля установки й витратних баків; — відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям; — здійснювати пуск тепловироблювальної установки після короткотривалої зупинки без продування її повітрям; — запалювати робочу суміш через оглядове вікно; — регулювати зазор між електродами свічок на тепловироблювальній установці, що працює; — приводити тепловироблювальну установку в дію за відсутності захисних ґрат на повітрозабірних колекторах.
2.57. Під час експлуатації електрокалорифера забороняється: — вимикати сигналізацію або блокування; — перевищувати температуру повітря на виході з електрокалорифера, встановлену заводом-вироблювачем; — вмикати електрокалорифер, коли не працює вентилятор(блокування слід перевіряти перед кожним пуском); — сушити одяг або інші горючі матеріали на електрокалорифе-рі чи біля нього; — зберігати в приміщенні, де встановлений електрокалорифер, горючі речовини та матеріали.
3. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ
3.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний: — негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу по телефону «01», вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище; — вжити заходів щодо евакуації людей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння; — повідомити про виникнення пожежі виконавця робіт.
3.2. Керівник, посадова особа, яких повідомлено про пожежу, зобов'язані: — перевірити, чи викликана пожежно-рятувальна служба; — вимкнути (за необхідності) струмоприймачі; — перевірити, чи оповіщено людей про пожежу; — у разі загрози життю людей негайно організувати їх евакуацію, вивести за межі небезпечної зони всіх осіб, не пов'язаних з ліквідацією пожежі; — забезпечити дотримання вимог охорони праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі; — організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби, надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі.
3.3. Після прибуття на пожежу підрозділів пожежно-рятувальної служби забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі. 3.4. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати швидку допомогу або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад


Джерело: http://otipb.at.ua/load/5
Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (03.04.2011)
Переглядів: 4001 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці