Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

П`ятниця, 29.03.2024, 01:38
Головна » Статті » Мої статті

І Н С Т Р У К Ц І Я З О Х О Р О Н И П Р А Ц І Вступний інструктаж
І Н С Т Р У К Ц І Я
З    О Х О Р О Н И    П Р А Ц І    № __


Вступний інструктаж

1. Загальні положення

1.1.    Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:
із всіма працівниками, знов прийнятими на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цим фахом або посади.
1.2.    Вступний інструктаж проводить особа, на яку наказом покладені ці обов'язки.
1.3.    Вступний інструктаж проводять в приміщенні з використанням технічних за-собів навчання і наочних посібників.
1.4.    Вступний інструктаж проводиться за програмою. Програма і тривалість ін-структажу затверджується начальником відділу освіти.
1.5.    Запис про проведення вступного інструктажу виконується в спеціальному жу-рналі, а також в документі про прийом працівника на роботу.
1.6.    Відділ освіти ………….. районної державної адміністрації розташований у бу-динку по вул. ……………... Це споруда, обладнана відповідними інженерними мережами та технічним устаткуванням для забезпечення належних санітар-но-побутових умов працюючим.

2. Загальні правила поведінки працюючих
у службових та загальних приміщеннях
     
2.1.    Відповідно до „Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників …………….. районного відділу освіти” кожен працівник зобов’язаний:
- берегти державну власність;
    - повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;
- тримати в порядку і чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні пра-вила у службових та загальних приміщеннях;
- утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обов’язки;
- додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпо-рядку.


2.2.    Керівництво відділу створило в кожному структурному підрозділі і на робочо-му місці безпечні умови праці, а також забезпечити додержання прав праців-ників, гарантованих законодавством про охорону праці.
2.3.    Працівник зобов’язаний:
-    знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;
-    додержувати зобов’язань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;
-    співробітничати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідли-вих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь – якої ситуації, яка створює загрозу його здоров’ю чи життю або здоров’ю лю-дей, які його оточують, повідомляти про небезпеку безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

2.4.    Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася ви-робнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.


3. Основні положення ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ»,
КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ
та інших нормативних актів про охорону праці
     
3.1.    Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі пра-ці.
Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів, які й визначають основні положення з реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.
3.2.     Трудовий Договір (контракт). Правила внутрішнього трудового розпорядку.
3.3.    Працівник установи здійснює свою трудову діяльність на основі укладеного з ним трудового договору (контракту), в якому за узгодженням сторін встанов-люється термін його чинності, права, обов'язки і відповідальність сторін, умо-ви матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розі-рвання трудового договору (контракту), в тому числі дострокового.
3.4. При укладенні трудового договору (контракту) працівник повинен бути проін-формований про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виро-бничих чинників, що ще не усунені, можливих наслідків впливу на організм людини і про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах від-повідно до законодавства і колективного договору.
3.5.    Трудовий розпорядок на підприємстві визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які є додатком до колективного договору.
3.6.    Правила внутрішнього трудового розпорядку встановлюють початок і кінець робочого дня на підприємстві та інші правила й норми, які є обов'язковими для всіх працівників підприємства.
3.7.    Умови праці на робочому місці, а також санітарно-побутові умови повинні від-повідати вимогам Законів України «Про охорону праці» і «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», інших норматив-них актів про охорону праці.
3.8.    Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася ви-робнича ситуація, небезпечна для життя і здоров'я. Факт наявності такої си-туації підтверджується фахівцями з охорони праці установи за участю пред-ставника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а у випадку ви-никнення конфлікту — відповідним органам державного нагляду з охорони праці за участю представника профспілки.
3.9.    Працівник має право розірвати трудовий договір (контракт) за своєю ініціати-вою, якщо  не виконують законодавство про працю, про охорону праці, умови колективного договору.

4. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
Методи та засоби запобігання нещасним випадкам,
 засоби індивідуального та колективного захисту

4.1.    Небезпечними факторами є відкриті електричні розетки, переносні електричні подовжувачі з обладнанням з електричними приводами (електричні друкар-ські машинки, комп’ютери, ксерокопію вальна техніка) , побутові електрообіг-рівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники.
4.2.    У всіх приміщеннях біля електрорезеток  зроблені трафаретні яскраві надпи-си, що вказують на величину напруги.
4.3.    Мокрими руками вмикати та вимикати з електромережі електроприлади не можна.
4.4.    Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити ці-льність електропроводів (кабелів) , електропилок.
4.5.    Електроприладами з пошкодженнями електропроводами (кабелями) або еле-ктропилками користуватися забороняється.
4.6.    Комп’ютери повинні бути обладнані захисними екранами і вмикатися в розет-ки з клемою заземлення.
4.7.    В екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та інше), відключивши з електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишати приміщен-ня й евакуюватися відповідно до планів – схем евакуації, розміщених на по-верхах будинку.

5.Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни

5.1.    Система побутової внутрішньої каналізації санітарно – побутових приміщень повинна підтримуватись у нормальному технічному стані, щоб не допустити утворення осередків антисанітарії.
5.2.    Під час користування санітарно – побутовими приладами не допускати їх за-стосування.


6.Обставини і причини можливих нещасних випадків

6.1.    Виходячи з того, що поліровані поверхні східців міжповерхових сходин у зво-ложеному стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинні бути особлива увага та обережність з боку працівників під час вологого прибиран-ня східців і  змочених підошви взуття від дощу та снігопаду.
6.2.    При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами ви-никає так званий „здоровий синдром” від кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладнати монітори, відповідно до техні-чних параметрів, захисними екранами.
6.3.    Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів) , а також підключати електроприлади мокрими ру-ками.

7.Пожежна безпека

7.1.    Основні причини пожеж:
7.2.    Пожежа — це неконтрольований процес горіння поза спеціальним осередком, який завдає матеріальні збитки.
7.3.    Для виникнення горіння необхідно наявність 3-х чинників водночас:
- горючої речовини;
- достатньої кількості кисню, повітря або іншого окислювача;
- теплового імпульсу (джерела запалення).
7.4.    Аналіз пожеж показує, що основними причинами їх виникнення є:
- несправності електричних установок (мереж, приладів освітлення, електро-двигунів);
- необережне поводження з вогнем;
- порушення правил ведення вогневих робіт.
7.5.    Необхідно знати всі засоби пожежегасіння і вміти практично приводити їх в дію і не допускати порушень правил пожежної безпеки.
7.6.    Сміття, невикористані матеріали необхідно вилучати в спеціально відведені для цього місця.
7.7.    Проходи, виходи, коридори, сходини не дозволяється захаращувати
         різноманітними предметами і обладнанням.
7.8.    Паління дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього місцях, де є  написи «Місце для паління».
7.9. Місця знаходження первинних засобів пожежегасіння повинні бути легкодосту-пними.
7.10.    Первинні засоби гасіння пожеж і правила користування ними.
7.11.    В якості первинних засобів пожежегасіння застосовують:
хімічні пінні (ОХП-10); вуглекислотні (ОУ-2, ОУ-5) і порошкові (ОГГУ-5) вогне-гасники, пожежні крани, пісок, кошму, воду. Пінні вогнегасники і воду не впус-кається застосовувати при гасінні електрообладнання і електроустановок, [О находяться під напругою.
7.12.    При користуванні вогнегасником ОХП-10 необхідно прочистити сприск гол-кою, ручку розташовану на горловині повернути на 180°, перевернути вогне-гасник вверх дном і можливо швидко направити струмом піни на місце спала-хування.
7.13. Вуглекислотні вогнегасники призначені для гасіння будь-яких горючих речо-вин, за винятком лужних металів, а також таких речовин, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.
У випадку користування вуглекислотним вогнегасником, його необхідно вий-няти з підвіски, піднести можливо ближче до місця спалахування, повернути розтруб до осередку пожежі і відкрити вентиль до відказу. Якщо направити сухий струм згори, потрібний ефект не досягається, бо двоокис вуглецю буде відноситись тягою гарячого повітря.
7.14.    Вогнегасник ОПУ-5 призначений для ліквідації осередку пожежі будь-якого класу. При виникненні пожежі необхідно:
- поставити вогнегасник до місця пожежі;
- висмикнути чеку, натиснути на важіль запірного приладу,
- натиснути на важіль пістолету, направивши струм на осередок пожежі;
- гасити полум'я з відстані не більш 4м.
7.15.    У випадку виникнення пожежі, той, хто виявив його, зобов'язаний повідомити по телефону 01.
7.16.    У приміщенні забороняється:
- користуватися електронагрівачами для цілей опалення, приготування їжі тощо;
- палити й застосовувати відкритий вогонь у службових та інших приміщен-нях. Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати тільки з дозволу адмініс-трації;
- самовільно без потреби зривати пломби на дверях внутрішніх шаф з поже-жними кранами;
- користуватись пошкодженими розетками та подовжувачами, вимикачами й іншими електроприладами;
- обертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими легко-займистими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками;
- залишати без догляду, при виході із приміщення, увімкненими в електроме-режу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.
7.17.    Відповідальними за дотриманням норм та правил пожежної безпеки і підтри-мку належного протипожежного режиму у службових приміщеннях є керівники підрозділів ЦБ та відділу освіти. У загальних приміщеннях – завгосп господа-рчої групи РВО.
7.18.    Порядок дії у разі пожежі:
- у разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний те-рміново дзвонити за телефоном 02, повідомити (адресу, вказати кількість по-верхів будівлі, місце  виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прі-звище);
- якщо можливо, вжити заходи до евакуації людей, гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння та збереження матеріальних цінностей.


8. ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ І ПРО-ФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

8.1.    Основною мірою по їх попередженню є дотримання вимог технологічного ре-гламенту, інструкцій з охорони праці, а також обов'язкове використання пра-цюючими індивідуальних та колективних засобів захисту.
8.2.    ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ.
8.3.    Порядок подання першої долікарської медичної допомоги у випадку
травмування  (отруєння).
8.4.    Послідовність подання першої допомоги:
- усунути вплив на органом небезпечних та шкідливих чинників, які огороджу-ють здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного груму, погасити одяг, що горить тощо);
- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постра-ждалого послідовність заходів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміново-сті (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зов-нішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, на-класти пов'язку тощо);
- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;        
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу,
Допомога потерпілому, що надається не медичними робітниками, не звини замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватись лише до прибуття лікаря.
8.5.    Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманіт-них ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається персоналом при проходженні первинного і посліду-ючих інструктажів з питань охорони праці.

9.Перша допомога потерпілим

9.1.    Дії працюючих у разі виникнення нещасного випадку. Надання першої медич-ної допомоги треба починати з оцінювання  загального стану потерпілого на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.
9.2.    У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати за телефоном 03 швидку допомогу.

9.3.Штучне дихання

Перед початком штучного дихання необхідно швидко усунути причини, які перешкоджають диханню.
Потерпілому потрібно розстібнути комір, пояс та інші частини одягу. Звільни-ти від забруднення ротову порожнину від залишків слизи, грязі. Найбільш простим і ефективним засобом штучного дихання є спосіб „рот у рот” та „рот у ніс”. Штучне дихання треба продовжувати до відновлення самостійного ди-хання або до прибуття медичного працівника.

9.4.Зовнішній масаж серця

Метою масажу серця є підтримування кровообігу у життєво важливих орга-нах. У разі відсутності серцевої діяльності до її відновлення потерпілий зна-ходиться у положенні на спині. Той, хто надає допомогу, робить енергійні ри-тмічні натиски на грудину потерпілого 50-60 разів на хвилину, причому після 3-4 натисків роблять перерву на 2 секунди на час вдиху та початок видиху.
    Масаж переривати для повторення штучного дихання до трьох глибоких вди-хів, після чого повторюють масаж протягом 15-20 хвилин.
    Перші ознаки того, що потерпілий приходить до тями: зіниці звужуються, з’являється самостійне дихання, зменшується синюшність шкіри і з’являється пульс. Констатувати смерть має право тільки лікар.

9.5.Перша допомога при ураженні електричним струмом
    
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом передусім має бути спрямоване на припинення дії його на людину способом вимикання ру-бильника або вимикача, відкидання від потерпілого струмоведучого дроту ді-електричним предметом, або вивільнення потерпілого від джерела струму. Треба пам’ятати, що не можна торкатися ні до дроту, ні до потерпілого голи-ми руками без гумових рукавиць; той, хто надає допомогу, повинен обгорнути свої руки якоюсь частиною одягу, сухою ганчіркою, якщо є змога, надіти гумо-ві калоші, гумові чоботи або стати на суху дошку. Віддаляючи потерпілого від джерела струму, слід брати його за ті частини одягу, що не прилягають до ті-ла.
    За наявності дихання, навіть якщо потерпілий знепритомнів, його слід зручно покласти, розстебнути стискуючий одяг, забезпечити доступ свіжого повітря. Якщо потерпілий не дихає або дихає слабко, потрібно терміново почати ро-бити штучне дихання, супроводжуючи його закритим масажем серця. При цьому слід пам’ятати, що смерть від дії електричного струму є часто уявною, тому штучне дихання та закритий масаж серця треба проводити наполегли-во, іноді впродовж 2-3 годин безперервно.

9.6.Перша допомога при кровотечах
    
Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки кровотечі – накладання джгута. У разі відсутності спеціального джгута можна використовувати підручні мате-ріали: ремінь, мотузку, рушник та інше. Джгут накладають вище місця крово-течі, зробивши 2-3 оберти навколо кінцівки. Джгут накладають на термін не більше 2 годин влітку і не більше як 1 година взимку. Під джгут треба підклас-ти записку, де вказати час накладання джгута. На руку покласти стерильну пов’язку. При підозрі на внутрішню кровотечу на ділянку ймовірної кровотечі потрібно покласти льоду та якомога швидше транспортувати потерпілого до лікарні.

9.7.Перша допомога при переломах

    Необхідно покласти шину, а у разі її відсутності використовувати дошки, фа-неру, палиці та інше, щоб забезпечити нерухомість уламків кісток у місці пе-релому, при відкритому переломі з кровотечею спочатку належить зупинити кровотечу, перев’язати рану і тільки потім приступити до накладання шини. Після цього треба організувати доставку потерпілого до лікарні.

9.8.Перша допомога у разі вивихів
    
Надаючи першу допомогу, не слід робити спробу вправити вивих (це може зробити лише фахівець). Треба накласти пов’язку, яка забезпечувала б неру-хомість пошкодженого суглоба, і направити потерпілого до лікарні.

9.9.Перша допомога при термічних опіках

На обпечену поверхню шкіри накласти стерильну пов”язку. За наявності опі-кового шоку потерпілому слід створити спокій, зігріти його. Бажано дати бага-то пити у вигляді содово - сольового розчину (1 чайна ложка солі на ½ ч. лож-ки соди розчини у 1 л води).

9.10.Перша допомога при обморожуванні

При обморожуванні частини тіла надання першої допомоги у розтиранні від-мороженої ділянки, яке потрібно виконувати в теплому приміщенні за допомо-гою вапна або м’якої тканини, змоченої спиртом або горілкою.
Якщо на ураженій ділянці з’явилось почервоніння, а тим більше виникли мі-хури і з’явилось омертвіння тканини, розтирання і підігрівання робити заборо-няється. У таких випадках на відморожену ділянку тіла накладають суху сте-рильну пов’язку, дають потерпілому гарячий чай, зігрівають його і направля-ють до лікарні.

9.11.Перша допомога при розтягненні і розриві зв’язок

При розривах зв’язок застосовують тугу пов’язку й охолодження пошкоджено-го місця.

9.12.Перша допомога у разі непритомності

Забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути одяг, дати понюхати наша-тирний спирт. Якщо потерпілий не дихає, починати робити штучне дихання.


Розробила:


Узгоджено:

Юрисконсульт                                …………………...




Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (27.08.2010)
Переглядів: 5233 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці