Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

Четвер, 21.11.2024, 23:40
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ ПО ТЕХНІЦІ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РАДІОГРАФІЧНОГО КОНТРОЛЮ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Джерелами іонізуючих випромінювань /ДІВ/ є рентгенівські апарати, гамма-дефектоскопи, заряджені радіонуклідами Цезію-137, Іридію-192 і Тулія-170, і окремі радіоактивні речовини названих радіонуклідів у закритому виді, поміщені в контейнери.
1.2. Устаткування, контейнери, упакування, транспортні засоби, апарати, пересувні установки, приміщення, призначені для робіт із застосуванням джерел іонізуючих випромінювань, повинні мати знаки радіаційної небезпеки.
1.3. При радіографічному контролі небезпечними факторами є:
- перевищення основних дозувальних меж, встановлених НРБ-76/87;
- забруднення радіоактивними речовинами робочих місць, устаткування, спецодягу і тіла працюючих;
- надходження радіоактивного ізотопу усередину організму працюючих;
- замикання електричного ланцюга через тіло працюючого при експлуатації переносних, пересувних і стаціонарних рентгенівських апаратів.
1.4. Вплив небезпечних факторів, що приводять до опромінення осіб, які працюють на переносних гамма-дефектоскопах, можливо при установці гамма-дефектоскопа в робоче положення і поверненні джерела у вихідне положення після закінчення роботи, при просвічуванні, а також при збереженні і транспортуванні радіоактивних джерел. Небезпека опромінення чи надходження ізотопів усередину організму зростає в аварійних ситуаціях, які виникають внаслідок стихійного лиха і розгерметизації радіоактивних джерел чи грубого порушення режимів їх експлуатації.
1.5. Опромінення осіб, що працюють на рентгенівських апаратах, можливо тільки при подачі високої напруги на рентгенівську трубку, коли працюючі знаходяться в радіаційно-небезпечній зоні.
1.6. Ураження струмом осіб, що працюють на рентгенівських апаратах, відбувається при порушенні правил електробезпеки.
1.7. При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань, їх збереженні і транспортуванні необхідно дотримуватися заходів, що передбачають зниження дозувальних навантажень до допустимих рівнів, регламентованих НРБ-76/87 і ОСП-72/87 /див. таблицю 1/, а також запобігають розгерметизації джерел, ураженню працюючих струмом і забезпечують дотримання загальних правил техніки безпеки /робота на висоті, у замкнутих посудинах, траншеях і ін./.

Таблиця 1
Основні дозувальні межі

Дозувальні межі сумарного зовнішнього і внутрішнього опромінення, бер за календарний рік
Група критичних органів

I
II
III
Гранично допустима доза
для категорії А, ГДД
5
15
30
Межа дози для категорії Б, МД
0,5
1,5
3
Примітка:
1. Особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з ДІВ, відносяться до категорії А чи персоналу, а особи, що не працюють з ДІВ, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися їх впливу, відносяться до категорії Б чи обмеженої частини населення.
2. Групи критичних органів:
І група - все тіло, гонади і червоний кістковий мозок;
II група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, бруньки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталики очей і інші органи, за винятком тих, котрі відносяться до I і III груп;
III група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, гомілки і стопи.
1.8. Для жінок репродуктивного віку /до 40 років/, віднесених до категорії А, вводиться додаткове обмеження: доза на область таза не повинна перевищувати 1 бер за будь-які 2 місяці.
1.9. Числові значення допустимої потужності доз ДПДа і ДПДб (МБэр/год) зовнішнього іонізуючого випромінювання для умов опромінення всього тіла і стандартного часу опромінення для осіб категорій А и Б з урахуванням призначення приміщень і територій наведені в таблиці 2.
Таблиця 2

ДПДа і ДПДб при зовнішньому опроміненні всього тіла

Призначення приміщень і територій
ДПДа, МБэр/год
ДПДб,
МБэр/год
Приміщення постійного перебування персоналу (категорія А) (1700 год./рік)
2,9
-
Приміщення, у яких персонал (категорія А) перебуває не більше половини робочого часу (850 год./рік)
5,8
-
Будь-які приміщення установи і територія санітарно-захисної зони, де постійно знаходяться особи, що відносяться до категорії Б (2000 год./рік)
-

0,24

Житлові приміщення і територія в межах зони спостереження (категорія Б) (8300 год./рік)
-

0,06

1.10. Під час аварії допускається зовнішнє опромінення і/чи/ надходження радіонуклідів в організм вище річної гранично допустимої дози ГДД чи гранично допустиме надходження ГДН радіонуклідів /крім урану в розчинній формі/ у два рази за календарний рік у кожному окремому випадку або в п'ять разів за календарний рік один раз протягом усієї трудової діяльності.

2. ВИМОГИ ДО ДЕФЕКТОСКОПИСТІВ
І ОСОБАМ, ЩО ЗАЛУЧАЮТЬСЯ

2.1. До робіт по радіографічному контролю, експлуатації, обслуговуванню і транспортуванню джерел іонізуючих випромінювань допускаються особи не молодше 16 років, що не мають медичних протипоказань за результатами обов'язкового медичного огляду.
2.2. Дефектоскописти повинні пройти навчання і атестацію і мати посвідчення /сертифікат/.
2.3. Дефектоскописти повинні проходити щорічні медичні огляди. Особи з відхиленнями в стані здоров'я не допускаються до робіт з іонізуючими випромінюваннями.
2.4. Жінки повинні звільнятися від роботи з джерелами іонізуючих випромінювань з моменту установлення вагітності і по період грудного вигодовування дитини.
2.5. Дефектоскописти повинні знати і виконувати правила застосування рентгенівських і гамма-апаратів і радіоактивних речовин при контролі, порядку ліквідації наслідків аварії і гасіння пожежі, застосування засобів індивідуального дозиметричного контролю і радіаційного захисту, а також особистої гігієни.
2.6. Дефектоскописти повинні пройти навчання, інструктаж і перевірку знань по техніці безпеки, радіаційній безпеці, пожежній безпеці, правилах технічної експлуатації і правилах техніки безпеки електроустановок споживачів із записом у журналі інструктажу і мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II. Перевірка знань проводиться періодично, не рідше одного разу на рік, а інструктаж - не менше двох разів на рік із записом у журналі інструктажу. Інструктаж проводить керівник або призначений адміністрацією працівник, що пройшов відповідну підготовку.
2.7. Водії автомашин, призначених для транспортування джерел іонізуючих випромінювань, повинні знати правила радіаційної і пожежної безпеки, ліквідації наслідків аварій, застосування засобів індивідуального дозиметричного контролю, радіаційного захисту і особистої гігієни.
2.8. Підсобні робітники, що залучаються тимчасово до робіт, зв'язаних із застосуванням джерел іонізуючих випромінювань, повинні бути проінструктовані перед початком робіт з питань техніки безпеки, радіаційної і пожежної безпеки і правил технічної експлуатації електроустановок.
2.9. Відповідно до законодавства особам, що працюють безпосередньо з ДІВ, надаються пільги.

3. ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДМІНІСТРАЦІЇ

3.1. Адміністрація організації /підприємства/ зобов'язана створити умови роботи, що відповідають "Основним правилам", правилам охороні праці, техніці безпеки, вибухо- і пожежобезпеки, іншим санітарним нормам і правилам, дія яких поширюється на дану організацію /підприємство/.
3.2. Адміністрація несе відповідальність за збереження джерел іонізуючих випромінювань.
3.3. Адміністрація зобов'язана:
- визначити перелік осіб, віднесених до категорії А - персоналу;
- наказом по організації призначити відповідальних осіб за дотримання правил техніки безпеки, радіаційної безпеки, пожежної безпеки і ін., технічної експлуатації електроустановок, за дозиметричний і радіометричний контроль, облік, збереження, здачу і правильне безпечне використання і експлуатацію дефектоскопів, апаратів, радіоактивних і шкідливих речовин;
- забезпечити їх навчання і проведення інструктажу.

4. ВИМОГИ ДО ЛАБОРАТОРІЙ І СХОВИЩ,
ПОРЯДКУ ЗБЕРІГАННЯ, ВИДАЧІ І ПОВЕРНЕННЯ ДІВ

4.1. Роботи з радіографічного контролю в організації /підприємстві/ повинні проводитися в спеціальних лабораторіях. Приміщення лабораторії повинні обладнатися автоматичною пожежною сигналізацією і відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перегородками. Потужність еквівалентної дози випромінювання на зовнішніх поверхнях будинку, де знаходиться лабораторія, у тому числі прорізах вікон і дверей, стін камери, що відокремлюють суміжні приміщення, у яких можуть знаходитися особи категорії Б, не повинна перевищувати 0,12мбер/год.
4.2. Для виконання робіт з переносними гамма-дефектоскопами в складі лабораторії передбачаються приміщення для сховища зі спеціальними колодязями із захисними кришками. Площа сховища повинна бути не менше 10 м2, з розрахунку 3 м2 на один дефектоскоп. Сховище повинне бути обладнане звуковою сигналізацією.
4.3. При проведенні робіт на площадках з використанням для просвічування переносних гамма-дефектоскопів необхідно мати сховище, фотокімнату, приміщення для персоналу і зберігання плівок. Потужність еквівалентної дози на зовнішній поверхні сховища чи його огородження, що виключає доступ сторонніх осіб, не повинна перевищувати 0,12 МБер/год. На поверхні сховища, що знаходиться в санітарно-захисній зоні організації /підприємства/, потужність еквівалентної зони не повинна перевищувати 2,9 МБер/год.
Примітка: У сховищі немає потреби при проведенні короткочасних робіт з контролю, коли приїзд і виїзд з об'єкта здійснюється в той же день.
4.4. При зберіганні переносних рентгенівських апаратів вимоги по радіаційній безпеці не пред'являються. Їх рекомендується зберігати в сейфах чи закритих металевих шухлядах.
4.5. Проведення робіт із джерелами іонізуючих випромінювань і їх збереження дозволяється тільки після оформлення санітарного паспорта на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, що видається Держсаннаглядом організаціям /підприємствам/ на термін не більше трьох років.
4.6. В лабораторії повинен знаходитися обов'язковий комплект /аварійний запас/ спецодягу, пристосувань, засобів індивідуального захисту дня аварійних робіт /додаток 1/.
4.7. Видача дефектоскопів чи контейнерів з радіоізотопами дефектоскописту відповідальною особою здійснюється за письмовим наказом начальника лабораторії або керівника групи радіаційної дефектоскопії; видача і повернення фіксується в прибутково-видатковому журналі, а розпорядження - у журналі завдань дефектоскопистам.
4.8. Для проведення робіт за межами території, на яку поширюється дія санітарного паспорта, дозволяється вивіз дефектоскопів чи контейнерів з радіоізотопами тільки після узгодження з органом Держсаннагляду, що видав санітарний паспорт, і одержання від нього листа-дозволу на вивіз дефектоскопів чи контейнерів, а також повідомлення органів Держсаннагляду і внутрішніх справ по місцеві проведення робіт про вивіз джерела іонізуючих випромінювань і термінах перебування на даній території.
4.9. При видачі і поверненні ДІВ необхідно, використовуючи дозиметр, впевнитися в наявності джерела в радіаційній голівці або контейнері і відсутності на їх поверхні іонізуючого випромінювання, що перевищує допустимі норми. Потужність еквівалентної дози випромінювання на відстані 1 і 0,1 м від поверхні радіаційної голівки або контейнера не повинна перевищувати відповідно 3 і 100 МБер/год.
4.10. Не дозволяється залишати в тимчасових сховищах несправні гамма-дефектоскопи з радіоактивними джерелами. Адміністрація повинна вжити термінових заходів для їх відправлення в стаціонарні сховища.

5. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ДІВ

5.1. Транспортування гамма-дефектоскопів і/чи/ контейнерів з радіоізотопами повинне здійснюватися відповідно до вимог "Правил безпеки при транспортуванні радіоактивних речовин". При транспортуванні рентгенівських апаратів спеціальних вимог не пред'являється. У цьому випадку повинні виконуватися загальні вимоги, запропоновані до перевезення електрорадіоапаратури.
5.2. Для постійних перевезень гамма-дефектоскопів, рентгенівських апаратів і контейнерів з радіоізотопами використовуються спеціально обладнані автомобілі-спецлабораторії, на які оформляють санітарний паспорт. Усередині автомобіля повинен бути вивішений перелік апаратури і засобів ліквідації аварії, а також інструкція з радіаційної безпеки і ліквідації аварій. Зовні повинні бути нанесені знаки радіаційної небезпеки і напис "Спецлабораторія". Автомобіль-спецлабораторія повинен бути оснащений на випадок аварії в шляху індивідуальними засобами захисту від радіоактивних забруднень і первинних засобів пожежегасіння (додаток 2).
5.3. Транспортування ДІВ повинне здійснюватися двома особами, що знаходяться в кабіні (водій і супровідний дефектоскопист). При цьому потужність еквівалентної дози випромінювання в кабіні не повинна перевищувати 2,9 МБер/год. Дозволяється перевезення в автомобілі-спецлабораторії 2-3 дефектоскопистів, якщо радіаційна голівка чи контейнер із джерелом поміщені в надійно скріплену з кузовом (причепом, напівпричепом) металеву шухляду, екрановану листовим свинцем таким чином, щоб на його поверхні потужність дози випромінювання не перевищувала 2,9 МБер/год., у чому необхідно переконатися перед виїздом, провівши виміри радіометром. Для дефектоскопистів повинні бути обладнані сидіння.
5.4. При транспортуванні необхідно приймати заходи, що виключають можливість втрати, розкрадання ДІВ і їх ушкодження.
5.5. Транспортування гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів безупинної дії в межах монтажної площадки повинне виконуватися на електрокарах і ручних візках. Допускається доставка гамма-дефектоскопів до місця роботи вручну при наступних умовах: потужність дози випромінювання - згідно з п.4.9; відстань переміщення - не більше 50 м; переміщення здійснюється за допомогою спеціальних ручок довжиною не менше 1 м кожна; маса гамма-дефектоскопа не перевищує 40 кг. При ручному перенесенні рентгенівських апаратів безупинної дії їх вага не повинна перевищувати 40 кг. Будь-які обмеження при перенесенні імпульсних рентгенівських апаратів не встановлюються.
5.6. Забороняється:
- гамма-дефектоскопи і контейнери з джерелами залишати в камерах схову, передавати або довіряти іншим особам перевозити міським транспортом /трамваями, тролейбусами, вантажними і легковими таксі/, перевозити разом з вибуховими, легкозаймистими і агресивними речовинами;
- перевозити в автомобілях-спецлабораторіях харчові продукти і інші вантажі, перевозити і зберігати поруч з гамма-дефектоскопами і контейнерами з джерелами невиявлені кіно-, фото-, рентгенівські плівки протягом часу, достатнього для їх засвічування.

6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД
ПОЧАТКОМ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ

6.1. Перед початком проведення робіт дефектоскописги зобов'язані:
- вивчити необхідну документацію /ПВР, наряд-допуск і ін./;
- ознайомитися з особливостями роботи і робочим місцем. Робочі місця повинні бути підготовлені. При роботі на висоті необхідно перевірити надійність пристроїв для підйому і спуску гамма-дефектоскопів і рентгенографічних апаратів /блоку, талі, тельфера, ліфта/;
- пройти інструктаж. При роботі на висоті одержати вказівки про місця кріплення карабіна запобіжного пояса;
- одержати необхідні дозиметричні і радіометричні прилади, інвентар і індивідуальні засоби захисту /попереджуючі знаки, захисні екрани, запобіжні пояси/;
- одержати дефектоскоп або рентгенівський апарат, ретельно перевірити його справність і захисні властивості, найменування і активність джерела гамма-випромінювання по паспорту, зробити запис у прибутково-видатковому журналі. При виявленні несправності дефектоскопа або рентгенівського апарата, невідповідності активності і типу джерела паспортним даним докласти про це відповідальній особі;
- установити розміри радіаційно-небезпечної зони, за межами якої потужність дози випромінювання не перевищує 0,24 МБер/год. при просвічуванні в цехах, на відкритих площадках і в польових умовах. Небезпечна зона відгороджується переносними бар'єрами, знаками радіаційної безпеки і попереджуючими написами, добре видними на відстані не менше 3 м. Розміри радіаційно-небезпечної зони в кожному окремому випадку визначаються шляхом безпосереднього виміру дози випромінювання радіометром /дозиметром/;
- заземлити рентгенівський апарат відповідно до інструкції з експлуатації.
6.2. При роботі в замкнутих і важкодоступних просторах на дефектоскописті повинен бути одягнений запобіжний пояс зі страхувальним канатом, другий кінець якого повинен знаходитися в одного з робітників контрольного поста, що має кваліфікаційну групу не нижче 1-ої. Робітники контрольного поста повинні бути навчені наданню допомоги дефектоскописту у випадку аварії чи порушення нормальної роботи. Вони повинні здійснювати постійний контроль за роботою дефектоскопистів. Робота в таких просторах повинна виконуватися тільки за нарядом-допуском на особливо небезпечні роботи і за наявності всіх необхідних засобів захисту /діелектричні калоші, рукавички, килимки/.

7. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОНТРОЛЮ
ГАММА-ДЕФЕКТОСКОПІВ І РЕНТГЕНІВСЬКИХ АПАРАТІВ

7.1. Роботи з проведення рентгенографічного контролю і експлуатації гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів повинні виконуватися не менше, ніж двома дефектоскопистами. /Допускається проводити ці роботи одним дефектоскопистом і виділеним адміністрацією підсобним робітником, що пройшов інструктаж з техніки безпеки, радіаційної, пожежної і електричної безпеки/.
7.2. Необхідно суворо дотримуватися правил технічної експлуатації рентгенівських апаратів і гамма-дефектоскопів, вимог техніки безпеки і радіаційної безпеки, викладених в інструкції з експлуатації, а також вимог "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" і "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів", затверджених Держенергонаглядом і ГОСТ 25113-86.
7.3. У неробочому положенні джерела гамма-випромінювання повинні знаходитися в радіаційних голівках, які є частиною комплекту гамма-дефектоскопів, що серійно випускаються, чи захисних контейнерів, а рентгенівські апарати відключаються від промислової мережі.
7.4. Для панорамного просвічування необхідно застосовувати тільки гамма-дефектоскопи з дистанційним управлінням механізму переміщення джерела з положення зберігання в робоче положення і назад, при цьому персонал повинен перебувати за межами радіаційно-небезпечної зони.
7.5. Категорично забороняється розбирати гамма-дефектоскопи, витягати з них, а також з контейнерів, джерела.
7.6. Забороняється виконувати ремонт гамма-дефектоскопів із джерелами, що знаходяться в них. (В окремих випадках, при необхідності проведенні ремонтних робіт на заряджених гамма-дефектоскопах, вони повинні виконуватися із застосуванням захисних пристроїв при дотриманні всіх заходів радіаційної безпеки). Дрібний ремонт гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів, включаючи заміну окремих вузлів /шлангів, пультів управління/, усунення несправності затвора в гамма-дефектоскопі дозволяється особам відповідної кваліфікації, навченим правилам роботи з такими дефектоскопами і апаратами, у присутності особи, відповідальної за радіаційну безпеку.
7.7. При проведенні просвічування рентгенівськими і гамма-променями повинні дотримуватися заходи, що виключають переопромінення персоналу /категорія А/ і обмеженої частини населення /категорія Б/. У лабораторіях захистом дефектоскопистів від іонізуючого випромінювання є матеріал і товщина стін, що відокремлюють камеру від пультової і від інших кімнат, де знаходиться персонал, а осіб категорії Б - матеріал і товщина стін камери, що відокремлюють її від суміжних приміщень, де можуть знаходитися особи категорії Б. В одноповерхових цехах, на відкритих площадках і в польових умовах - як при панорамному, так і при фронтальному просвічуванні, захист здійснюється відстанню розмірами радіаційно-небезпечної зони згідно з п.6.1 дійсної Інструкції.
7.8. При фронтальному просвічуванні необхідно направляти пучок рентгенівських чи гамма-променів у бік землі або у бік, де відсутні люди.
7.9. Для зниження дози опромінення випромінювання, що пройшло крізь просвічуваний виріб, рекомендується перекрити захисним бар'єром (свинцевим чи сталевим листом) такої товщини, щоб знизити дозу до гранично допустимої.
7.10. Необхідно використовувати можливість просвічувати виробу при мінімально можливому куті розбіжності робочого пучка випромінювання, використовуючи для цього набір коліматорів чи діафрагм.
7.11. По можливості, просвічування рекомендується проводити в неробочий час (чи в обідню перерву).
7.12. Виконувати радіографування в закритих просторах резервуарів, котлів, трубопроводів, ємностей, колодязів можна тільки за умов розміщення пульта управління за межами названих приміщень.

8. РАДІАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ

8.1. Метою радіаційного контролю є перевірка дотримання норм безпеки, санітарних правил і одержання інформації про дозу опромінення персоналу.
8.2. Радіаційний контроль обов'язковий для дефектоскопистів, підсобних робітників, шоферів спецлабораторій, ІТП, зайнятих безпосередньо радіографічним контролем чи ремонтом гамма-дефектоскопів.
8.3. Дефектоскописти повинні забезпечуватися необхідними приладами для виміру доз випромінювання і дозиметрами індивідуального контролю, що прямо показують, і фотографічними чи термолюмінесцентними, котрі розміщаються у верхній кишені спецодягу.
8.4. Періодичність проведення радіаційного контролю, обумовлена вимогами ОСП 72/87 і НРБ 76/87, контролюється керівником лабораторії або відповідальною особою.
8.5. Особи, відповідальні за радіаційний контроль, на підставі журналу даних щотижневої і/чи/ щомісячної дозиметрії визначає величину квартальної, річної дози опромінення, а також сумарної дози за весь період професійної діяльності працюючого. Дані індивідуальних доз випромінювання заносяться до картки індивідуального обліку і зберігаються в організації як архівний матеріал протягом 50 років.
8.6. Випадки перевищення допустимих /контрольних/ рівнів повинні розслідуватися, а причини їх появи усуватися.

9. ПРАВИЛА ЛІКВІДАЦІЇ РАДІАЦІЙНИХ
АВАРІЙ ПРИ РОБОТІ З ДІВ

9.1. Виникнення аварійної ситуації можливо в наступних випадках:
- втрати (розкрадання) джерел ДІВ;
- порушення герметичності ампули з радіоактивною речовиною;
- несправності гамма-дефектоскопа і зв'язаної з нею небезпекою опромінення осіб, що знаходяться поруч;
- пожежі в місці збереження, при транспортуванні або експлуатації гамма-дефектоскопа;
- повені чи іншого стихійного лиха.
9.2. Дефектоскопист, з вини якого створилася аварійна ситуація, чи співробітник, що знайшов аварію, зобов'язаний негайно повідомити про те, що трапилося, начальника лабораторії /особу, відповідальну за техніку безпеки і радіаційну безпеку/, а при виникненні пожежі - у пожежну охорону за телефоном 01.
9.3. Начальник лабораторії /особа, відповідальна за техніку безпеки і радіаційну безпеку/ зобов'язаний негайно за допомогою дозиметричних і радіометричних приладів зробити перевірку сигналу, що надійшов, і, у випадку підтвердження, довести до відома керівництво вищестоящої організації, а також місцеві органи Держсанганляду, місцеві органи внутрішніх справ, технічну інспекцію праці профспілки, територіальний штаб цивільної оборони.
Крім того, у залежності від аварійної ситуації сповіщаються:
- спецкомбінати - при втраті /розкраданні/ джерел іонізуючих випромінювань;
- спеціалізовані організації по ремонту і налагодженню радіаційної техніки - при несправності гамма-дефектоскопів;
- спецкомбінати - при неможливості укладання за допомогою дистанційного захоплення джерел іонізуючих випромінювань в аварійний свинцевий контейнер /при від'єднанні утримувача з джерелом від тросика чи при неможливості переміщення джерела в положення "збереження"/.
9.4. Необхідно виявити постраждалих осіб. Людей із травматичними ушкодженнями, переопроміненням вище 5 ГДД необхідно направити на медичне обстеження. У разі потреби повинна бути проведена санітарна обробка людей і вилучений забруднений одяг.
9.5. Первинні заходи при аварії: при втраті джерела іонізуючого випромінювання визначається і відгороджується зона передбачуваного його перебування і приймаються заходи до розшуку. Після виявлення джерела дії залежать від того, у якому стані він виявлений: з герметичною чи розгерметизованою ампулою з радіоактивною речовиною.
9.6. Якщо герметичність ампули не порушена, її укладають за допомогою дистанційного захоплення в аварійний свинцевий контейнер.
9.7. При порушенні герметичності ампули необхідно:
- припинити всі роботи, виключити прилади, апарати і вентиляційні пристрої;
- визначити границі аварійної зони таким чином, щоб за її межами не могли виявитися вторинні ділянки забруднення, що виникають у результати розносу радіоактивної речовини;
- видалити всіх осіб, що не мають відносин до ліквідації аварії, з території зони, перевіривши їх одяг і взуття на забруднення радіоактивними речовинами;
- відгородити аварійну зону, у нічний час освітити, вивісити знаки радіаційної небезпеки, виставити пости чи охоронне спостереження;
- вжити термінових заходів до запобігання забруднення нових ділянок: забруднення поверхні ґрунту, бетону, дерева і т.п. покрити шаром мокрих обпилювань, піску, щебеню чи землі, а металеві поверхні - шаром густого мастила чи інших грузлих рідин, мокрим папером, ганчірками.
9.8. Усі первинні заходи проводяться під обов'язковим дозиметричним контролем, включаючи і індивідуальний з використанням додаткових засобів індивідуального захисту, взятих з аварійного запасу.
9.9. При несправності гамма-дефектоскопів, коли виникає погроза переопромінення людей /порушення цілісності контейнера, несправність ампулопроводу п т.п./ роботи припиняються, небезпечна зона відгороджується, з неї виводяться люди, вивішуються знаки радіаційної небезпеки, забезпечується охорона /спостереження/.
9.10. Якщо гамма-дефектоскоп не вдається перевести в неробоче положення, його слід помістити в захисний контейнер, використовуючи індивідуальні захисні засоби. Ця операція виконується дефектоскопистом, попередньо приготовленим до швидкого і чіткого маніпулювання захопленням або дистанційним інструментом. При неможливості ізоляції джерела потрібно викликати співробітників спеціалізованої організації по ремонту і налагодженню радіаційної техніки, а охорону чи пост не знімати аж до ліквідації аварійного стану. Доторкатися до джерела іонізуючого випромінювання руками суворо забороняється!
9.11. При затопленні або завалі джерела чи сховища приймаються заходи до їх вивільнення, а якщо це відразу не вдалося, небезпечна зона відгороджується і вивішуються знаки радіаційної небезпеки.
9.12. Роботи з вивільнення заваленого чи затопленого джерела або сховища виконуються при безупинному дозиметричному контролі, у тому числі матеріалу, що відкидається, чи води. При виявленні радіоактивного забруднення твердого матеріалу або води роботи продовжуються тільки під контролем радіологічної групи органів Держсаннагляду.
9.13. При пожежі керівника гасіння пожежі слід негайно повідомити про наявність джерела іонізуючого випромінювання в зоні загоряння.
9.14. Джерело іонізуючого випромінювання евакуюється з району пожежі з дотриманням правил радіаційної безпеки, а якщо немає такої можливості, то всі роботи з ліквідації пожежі виконуються із застосуванням індивідуальних засобів захисту, що знаходяться в стаціонарних і пересувних лабораторіях.
9.15. Приймаються заходи до того, щоб закрити стороннім особам доступ до джерела іонізуючого випромінювання.
9.16. При ліквідації пожежі використовуються засоби гасіння, що перешкоджають розносу радіоактивної речовини /земля, пісок, піна, вуглекислота/.
9.17. Після ліквідації пожежі виконується дозиметричний контроль місцевості з метою виявлення радіоактивних забруднень.
9.18. Якщо в результаті пожежі створилася аварійна ситуація /втрата джерела/, ліквідація аварії здійснюється відповідно до вищевикладених вимог.
9.19. Відповідальність за виконання заходів щодо ліквідації аварії несе адміністрація організації /підприємства/, де відбулася аварія.


Додаток 1

ОБОВ'ЯЗКОВИЙ КОМПЛЕКТ
/аварійний запас/
спецодягу, пристосувань, засобів індивідуального
захисту для аварійних робіт - не менше 3 комплектів

А. Захисний спецодяг при небезпеці зовнішнього опромінення.
1. Рукавички зі свинцевої гуми, ДСТ 12.4.066-79.
2. Фартух з освинцьованої гуми, ДСТ 12.4.029-76.
3. Захисні окуляри, ДСТ 12.4.001-80.

Б. Засобу індивідуального захисту при порушенні герметичності ампули з радіоактивними речовинами.
1. Комбінезон з вибіленої діагоналі, арт. 569.
2. Рукавички, ВТУ Головгумопрома - УТ-995-58.
3. Чоботи гумові, ВТУ № 36-6-58.
4. Респіратор ШБ-1 "Пелюсток", ДСТ 12.4.028-76.
5. Напівкомбінезон з полівінілхлориду, рец. 80/193.
6. Нарукавники з того ж матеріалу.
7. Носки бавовняні нефарбовані.

В. Підсобні засоби
1. Інструмент дистанційний типу ІД чи будь-яке інше захоплення з рукояткою, довжиною не менше 1м.
2. Совок з подовженою ручкою /не менше 1м/.

Обов'язковий комплект зберігається в лабораторії і видається дефектоскописту за розпорядженням начальника лабораторії /групи/ при виникненні аварійної ситуації.


Додаток 2

ПЕРЕЛІК
засобів і пристосувань індивідуального захисту
від радіоактивних забруднень /для автомобіля/

1. Комбінезон з полівінілхлориду, рец. 80/193 2 шт.
2. Респіратор ШБ-1 "Пелюсток", ДСТ 12.4.028-76 2 шт.
3. Бахали гумові /пластикові/ 2 шт.
4. Рукавички гумові 2 шт.
6. Лопата штикова 1 шт.
7. Захоплення дистанційне 1 шт.
8. Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5, ОУ-7 2 шт.
9. Знаки радіаційної небезпеки 1ком.
10. Мотузка 20 м
11. Прилад дозиметричний /радіометр/ 1 шт.
12. Дозиметр індивідуальний 2 шт.
13. Рукавиці бавовняні 2 пари
14. Аварійний свинцевий контейнер 1 шт.


КОРПОРАЦІЯ "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" ВІДОМЧИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (11.01.2010)
Переглядів: 6466 | Теги: ПРОВЕДЕННЯ РАДІОГРАФІЧНОГО КОНТРОЛЮ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці