1. Загальні положення 1.1. Інструкція з охорони праці для електрика під час ремонту і обслуговування електроустаткування (далі – Інструкція) розроблена на підставі законодавства України про охорону праці, Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і є нормативним документом в межах підприємства. Особи, які порушили вимоги даної інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому Законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну – в залежності від наслідків, спричинених порушенням. 1.2. Дія інструкції поширюється на всі структурні підрозділи, що викону-ють ремонт і обслуговування електроустаткування та встановлює вимоги безпеки праці відповідно до вимог охорони праці і правил поводження з машинами, механізмами та засобами індивідуального і колективного захисту. 1.3. Інструкція повинна переглядати не рідше одного разу на 3 роки. 1.4. Електрик виконує роботи, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою і потребують професійного добору та видачі наряду-допуску. Перед початком роботи в місцях, де може виникнути виробнича небезпека, відповідальному керівнику робіт необхідно видати електрику наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки в порядку, встановленому на підприємстві. 1.5. Під час укладання трудового договору працівники повинні бути ознайомлені у письмовій формі з умовами праці на робочому місці. 1.6. До роботи електриком допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли: - попередню професійну підготовку в закладах освіти; - медичний огляд; - вступний інструктаж; - спеціальне навчання перевірку знань з питань охорони праці; - первинний інструктаж на робочому місці. 1.7. Новоприйняті робітники після проходження первинного інструктажу на робочому місці проходять стажування протягом 2-15 діб, відповідно до наказу керівника, для засвоєння практичних навичок, ознайомлення з устаткуванням, апаратурою й одночасного вивчення в необхідному для даної посади обсязі: - Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ і ПБЕЕС); - Правил улаштування електроустановок (ПУЕ); - посадової інструкції; - даної інструкції; - державних стандартів з безпеки праці та інших нормативних актів про охорону праці; - експлуатаційних документів, зв’язаних з обслуговуванням електроустановок, електроустаткування, електроприводних машин і механізмів, що знаходяться на балансі університету. 1.8. В процесі роботи електрики проходять: - повторний інструктаж один раз на 3 місяці; - позаплановий інструктаж у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; - при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; - при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; - при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; - при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів; - цільовий інструктаж; - при виконанні разових робіт, не передбачених трудовим договором; - при ліквідації аварії, стихійного лиха; - при проведенні робіт, на які оформляються наряд-допуск, розпорядження або інші документи. 1.9. Підготовка працівників до виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти або на підприємcтвax, які одержали в установленому порядку ліцензію Міносвіти та дозвіл Держгірпромнагляду. 1.10. Електрик повинен знати: - основні марки проводів і кабелів; - основні види кріпильних деталей, дрібних конструкцій; - основні види інструментів, що застосовуються під час роботи; - електричні схеми середньої складності; - норми перенесення важких речей вручну; - строки випробування захисних засобів та пристосувань, правила експлуатації, догляду і користування ними. Не дозволяється використовувати захисні засоби та пристосування з простроченням строку перевірки; - місцезнаходження засобів надання долікарської допомоги, первинних засобів пожежегасіння, основних і запасниx виходів, шляхи евакуації у випадку аварійної ситуації; - способи звільнення потерпілого від електричного струму. - номера телефонів медичного пункту (51-00) і пожежної oxоpони (54-11; 50-83 або 01) - цю інструкцію; 1.11. Перевірка знань з питань охорони праці у електриків проводиться комісією один раз на 12 місяців в обсязі інструкцій з охорони праці, виробничої інструкції, інструкції заводу-виробника та інших нормативних актів. 1.12. Електрик зобов’язаний: - під час роботи мати кваліфікаційне посвідчення і пред’являти його на вимогу працівників служби охорони праці та представників органів державного нагляду; - звертати увагу на знаки безпеки виконувати їх вимоги; - виконувати правила внутрішнього розпорядку, не вживати алкогольні напої та наркотичні речовини як на робочому місці, так і в побутовому приміщенні; - виконувати вимоги нормативно-правових актів, правил поводження з ма-шинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва; - працювати тільки справним інструментом та обладнанням; - дотримуватися технологічної дисципліни; - дотримуватися вимог охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки; - працювати у виданому спецодязі, спецвзутті та користуватися необхідни-ми засобами індивідуального захисту; - своєчасно проходити медичне обстеження; - виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та з якої про інструктований; - вживати заходів до негайного усунення причин і умов які перешкоджають виконанню робіт і негайно повідомляти керівника робіт; - дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про здоров’я і безпеку оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час пересування на території університету; - знати і вміти подавати першу (долікарську) допомогу потерпілим. 1.13. Електрик зобов’язаний дотримуватись наступних вимог: - ходить тільки по встановленним проходам; - не сідати та не облокочуватися на випадкові предмети і огорожі; - не пересуватися сходами бігом; - не находиться без особливої на те потреби в зоні дії вантажопідйомних машин; - не дивитись на дугу електрозварювання без засобів захисту очей. 1.14. Усі робітники в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння підлягають видаленню з території університету складанням акта. 1.15. Організація робочого місця електрика повинна бути безпечною на всіх стадіях виконання робіт, однак слід враховувати можливість виникнення наступних шкідливих та небезпечних виробничих факторів: - наявність електричної напруги в мережі та на устаткуванні яке обслуговується, замикання якої може відбутися через тіло людини; - вихід зі строю електричних комунікацій й обладнання; - падіння з висоти внаслідок несправності драбин та засобів підмащування або використання нестандартних засобів підмощування; - падіння та відлітання предметів, матеріалів або конструкцій з висоти; - вилітання стружки, обрізків, осколків матеріалу що обробляється та їх попадання в органи зору; - неогороджені гocтpі кромки інструментів; - випадкове торкання до машини, що рухаються, її робочих органів і час-тин; - не використання засобів індивідуального захисту або використання діелектричних засобів захисту у яких минув термін випробування; - роботи з несправним інструментом, пристосуваннями або апаратами; - зберігання інструменту з порушенням вимог технічних умов і стандартів; - запиленість та загазованість виробничих приміщень; - підвищений або понижений рівень температури та вологості повітря; - незадовільні метеорологічні умови; - недостатня освітлення робочої зони; - підвищене фізичне навантаження; - захаращеність робочої зони; - підвищений рівню шуму та вібрація. 1.16. Для зниження рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів електрик повинен бути забезпечений наступними засобами індивідуального захисту: - полукомбінезон хлопчатобумажний – термін носіння 12 місяців - рукавички діелектричні – чергові; - калоші діелектричні – чергові. Під час роботи на верстатах (наприклад: заточувальному, свердлильному), роботи із зубилами та іншим інструментом для рубки металу, використання pучнoгo інструменту – захисні окуляри. Також захисні окуляри необхідно застосовувати для захисту очей при зміні запобіжників і ламп під напругою. Захисні окуляри повинні бути закритого типу, не мати дефектів (пухирців та ін.). Під час виконання підсобних робіт під час проведення зварювання – захисні окуляри із затемненим склом. Під час виконання робіт на будівельному майданчику для захисту голови від можливого падіння предметів зверху – захисна каска. Для виконання робіт в приміщеннях з ненормативним освітленням – переносними засобами освітлення (ручний або акумуляторний ліхтар). 1.16. Електрик повинен користуватися інвентарними засобами електроза-хисту – діелектричними рукавицями, килимком і калошами (ботами), а також інструментом із ізольованими ручками. забороняється користуватися засобами електрозахисту, що не пройшли нормативних випробувань або у яких минув строк чергового випробування. 1.17. Усі засоби електрозахисту повинні мати клеймо з зазначенням дати наступного випробування та напруги, за якої потрібно користуватися ними. Гумові засоби електрозахисту перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а в разі зволоження поверхні її треба ретельно витерти і висушити. Забороняється застосовувати засоби, що мають проколи і тріщини. 1.18. Періодичні (контрольні) випробування захисних засобів повинні проводитися в такі строки: - ізолюючі кліщі – один раз на 2 роки; - діелектричні рукавиці – один раз на 6 місяців; - діелектричні калоші – один раз на рік; - ізолююча підставка (огляд) – один раз на 3 роки. 1.19. Довжина рукавичок повинна бути не меншою 350 мм. Надягати гумові діелектричні рукавички слід так, щоб рукави одягу входили усередину рукавичок. На відсутність проколів (розшарування по швах) рукавички необхідно перевіряти шляхом згортання кожної окремо від краю у бік пальців. При відсутності ушкоджень повітря не повинно виходити з рукавичок. 1.20. Гумові діелектричні калоші за кольором, відсутності лакування відрізняються від калош, призначених для інших цілей. Допускається їхнє застосування при температурі -30 ... +500С. 1.21. Гумові діелектричні килими служать як додатковий ізолюючий електрозахисний засіб у закритих (крім особливо сирих приміщень) і відкритих електроустановках (у суху погоду). Не допускається застосовувати замість діелектричних господарські гумові килими. 1.22. Основні електрозахисні засоби розраховані на застосування в закритих електроустановках (розташованих у приміщеннях), а у відкритих електроустановках (на будівельних майданчиках) і на повітряних лініях – тільки в суху погоду. 1.23. Усі електрозахисні засоби, які електрик одержує у користування, повинні бути записані в «Журнал обліку і утримання електрозахисних засобів», який веде особа, відповідальна за електрогосподарство. 1.24. У разі виконання роботи в небезпечних зонах електрик повинен отримати наряд-допуск в установленому порядку. 1.25. Якщо електрику в процесі проведення робіт доводиться засто-совувати механізований інструмент і пристосування, працювати на верстатах (заточувальному, свердлильному та ін.), використовувати ванта-жопідйомні механізми (кран-балки, тельфери, талі й ін.), виконувати роботи з паяння або зварювання і т.ін. він повинен бути навчений безпечним прийомам роботи на застосовуваному устаткуванні і виконувати вимоги відповідних виробничих інструкцій з охорони праці. 1.26. У разі виконанні робіт на висоті електромонтер повинен пройти ін-структаж з охорони праці під час роботи на риштуваннях. 1.27. Роботи, що потребують підіймання на висоту, і роботи з драбин чи риштувань, повинні виконуватись при повному знятті напруги і не менше ніж двома особами. 1.28. Під час роботи, слід користуватися легкими і міцними інвентарними переносними драбинами і стрем’янками. Східці їх повинні бути врізані в тятиву. Забороняється застосовувати драбини, збиті цвяхами, без стяжки тятив болтами, а також без гострих металевих шипів (у разі роботи на м’яких підлогах) та гумових наконечників (у разі роботи на твердих підлогах). Драбина не повинна прогинатись під вагою електромонтера. Розсувні драбини повинні бути міцно з’єднанні між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи. Драбини, приставлені до трубопроводів, повинні мати на верхніх кінцях спеціальні гаки для захвата за трубу. 1.29. Забороняється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватися інвентарними засобами під-мощування. При роботі з ручним інструментом не можна класти його на електропроводку та електроустановки. 1.30. Електрик забезпечується покажчиками напруги. В елек-троустановках напругою до 1000 В застосовують покажчики напруги двох типів: двополюсні й однополюсні. Останні рекомендується застосовувати при перевірці схем вторинної комутації, визначенні фазного проводу в патронах, штепсельних з’єднаннях, вимикачах, запобіжниках. Недолік однополюсних покажчиків – чутливість до наведеної напруги. Забороняється використовувати контрольні лампи для визначення наяв-ності напруги. 1.31. Обслуговування електроустановок та електроприводів технологічного обладнання електрик повинен проводити: - на підставі усного або письмового розпорядження особи, відповідальної за електрогосподарство університету; - в порядку поточної експлуатації відповідно до затвердженого переліку робіт. 1.32. За розпорядженням особи, відповідальної за електрогосподарство, із записом в експлуатаційному журналі повинні проводитись роботи у складі не менше 2 чоловік: - за відсутності можливості зняття напруги у виключних випадках допускається міняти плавкі вставки під напругою, але із знятим навантаженням та з допомогою ізоляційних кліщів у захисних окулярах та діелектричних рукавицях; - вимірювання переносними приладами та струмовимірювальними кліща-ми. В цьому випадку один електрослюсар повинен бути з кваліфікаційною групою не нижче ІV, а другий – не нижче ІІІ. 1.33. Електрик з ІІІ кваліфікаційною групою одноособово може вико-нувати роботу, що проводиться у порядку поточної експлуатації: - відкривати дверцята щитів пускових пристроїв, пультів упpaвлiння та ін.; - під час огляду слід дотримуватись обмеженості, не доторкуватися до струмоведучих частин і відкритої апаратури. Перелік робіт, що проводяться у порядку поточної експлуатації, повинен бути затверджений головним енергетиком університету. 1.34. Електрик з ІІІ кваліфікаційною групою може також виконувати в порядку поточної експлуатації, але із записом в експлуатаційному журналі роботи: - що не потребують зняття напруги – видалення пилу та бруду з корпусів електрообладнання які знаходяться під напругою, заміну пробочних плавких вставок; - із зняттям напруги – ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок, автоматів, рубильників, ремонт окремих електроспоживачів, а також заміна плавких вставок відкритого типу, ремонт освітлювальних проводок та всі інші операції в електроустановках. 1.35. В темний час доби ходити тільки по добре освітленій території та за необхідності користуватись переносними засобами освітлення. Бути обереж-ним і уважним під час пересування. 1.36. Працювати в зоні, де відсутні огородження відкритих отворів в перекриттях і прорізах в стінах, а також люках колодязів (камер), забороняється. В темний час доби, окрім огороджень, в небезпечних місцях повинні бути виставлені світлові сигнали. 1.37. важливо пам’ятати що будь-яке відхилення від вимог безпеки під час виконання робіт не може бути виправдано ні особливими обставинами, ні «розумною ініціативою», ні тим що, обмаль часу. Якщо неправильний навик (порушення в «малому») закріпиться, то в подальшому, він може бути автоматично застосований в інших, більш небезпечних умовах, що може призвести до непередбачених наслідків.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Перед початком зміни електрик що заступає на чергування зо-бов’язаний: - одягти спецодяг і, за потреби, спецвзуття, а також підготувати необхідні засоби виробництва та засоби індивідуального захисту, попередньо перевіривши термін їх випробування; - ознайомитись із записами попередньої зміни в експлуатаційному журналі. Особливу увагу потрібно звернути на записи про незакінчену роботу з ремонту ектрообладнання; - перевірити наявність технічної дoкyмeнтaцiї, електрозахисних засобів, ін-струменту, попереджувальних плакатів, вимірювальних приладів, резервних електроматеріалів та електрообладнання. 2.2. Для підготовки до виконання робіт повинен надаватись на початку зміни необхідний час. 2.3. Зробити запис в експлуатаційному журналі про вступ на чергування. 2.4. Отримати завдання на виконання робіт або виконувати роботи у порядку поточної експлуатації. Перед виконанням робіт за розпорядженням, електрик повинен зробити відповідний запис в експлуатаційному журналі. При цьому повинно бути вказано: ким видано розпорядження, місце і зміст роботи, умови його виконання. 2.5. Перевірити справність індикатора напруги, переносних освітлювальних пристроїв. 2.6. Перевірити справність робочого ручного інструменту: - ручки кусачок і плоскогубців повинні бути ізольовані; - робоча частина викрутки повинна бути правильно заточена, а держак міцно насаджений та ізольований; - гайкові ключі повинні бути справні і відповідати розміру гайок, забороняється застосовувати під час виконання робіт прокладки та подовжувати ключі трубами. 2.7. Перевірити наявність ключей від електрощитів, пультів керування, оперативної документації. 2.8. На робочому місці переконатись у справності комутаційних пристроїв, сигналізації та блокувань. Перевірити справність освітлювальних приладів та електропроводки. 2.9. Перед початком усіх видів роботи, виконуваних як за розпорядженням, так і в порядку поточної експлуатації, електрик зо-бов’язаний: - перевірити справність індикатора напруги (переносного вольтметра) на клемах, де є напруга, стан ізолюючих підставок, заземлення, тощо. За необхідності користуватися діелектричними рукавицями; - видалити із зони проведення робіт сторонніх осіб і очистити робоче місце від сторонніх предметів, огородити робочу зону и установить знаки безпеки; - відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очі; - у разі роботи в діючій установці ознайомитись із її схемою, після чого намітити послідовність роботи; . - визначити як повинні виконуватись роботи – при повному чи частковому знятті напруги, намітити, де і коли повинні бути проведені технічні заходи, що забезпечують безпечне виконання робіт; - при частковому знятті напруги твердо засвоїти, які частини електроустановки, залишаються під напругою – для вжиття заходів перестороги під час виконання роботи; - визначити, які електрозахисні засоби, інструмент і пристосування повинні бути використані під час роботи, перевірити іх справність, підготувати до роботи електроматеріали; - за участі в роботі працівників інших професій (зварювальника, кранівни-ка, слюсаря та ін.) проінструктувати їх про умови і характер роботи. 2.10. Для підготовки робочого місця перед виконанням робіт з частковим чи повним зняттям напруги повинні бути виконанні такі технічні заходи: - провести необхідні відключення та вжити заходів, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового або самовільного включення комутаційної апаратури (встановити механічний запір приводів вимикачів, рубильників та роз’єднувачів, ізоляційні прокладки в рубильниках тощо); - вивісити плакати «Не включати – працюють люди!», «Не включати – робота на лінії!», «Не відкривати – працюють люди; - один з таких плакатів повинен бути вивішений на рукоятку відключеного рубильника або, якщо відключення виконане зняттям запобіжників, на основі запобіжника однієї із фаз; - якщо крім рубильника є пускач чи автомат, що відключає, то і на цей апарат повинен бути повішений плакат; - знак «Не включати – працюють люди» або «Не включати! Робота на лінії» має право зняти тільки той працівник, котрий його встановив; - перевірити індикатором напруги (в електроустановках до 1000 В) відсут-ність напруги на струмоведучих частинах, на яких повинно бути накладене заземлення; - накласти переносне заземлення до заземлюючого пристрою струмоведу-чих частин (безпосередньо після перевірки відсутності напруги). - під час відключення рубильника необхідно шляхом огляду пересвідчи-тись, що ножі рубильника на всіх фазах знаходяться в крайній точці положення «відключено»; - не відключені струмоведучі частини, доступні для часткового доторкання мають бути на час роботи огороджені; - робота з установлення огороджень повинна виконуватися з використан-ням діелектричних рукавиць, захисних окулярів, слюсарно-монтажного інструменту; - вивішування плакатів в місці роботи «Стій – небезпечно для життя», «Працювати тут», «Залізати тут»; 2.11. Перед подачею напруги на електроустановку, що відключалась для ремонту, не знімаючи вивішених плакатів, необхідно: - закріпити болтами проводи та кабелі і встановити запобіжники в тих міс-цях, де це не викличе подачу напруги; - рухаючись від струмоприймачів до джерела живлення, зняти тимчасові прокладки, ізолюючі огородження і плакати, установити на місце всі зняті з електрообладнання постійні кожухи, огородження, кришки та ін.; - перевірити справність усіх елементів електроустановки, справність зазем-люючих засобів, відсутність в електроустановці сторонніх предметів, забутого інструменту і матеріалів, закрити на замки дверцята шаф, щитів, ящиків та ін.; - доповісти про готовність електроустановки до подачі напруги персоналу, що обслуговує це обладнання; - якщо робота велась за розпорядженням, необхідно зробити запис в жур-налі про готовність електроустановки до подачі напруги. 2.12. В електроустановках, конструкція яких така, що накладання зазем-лення небезпечне або неможливе (у деяких розподільчих ящиках, конт-рольно-розподільних пристроях oкpeмих типів), під час підготовки робочого місця необхідно вжити таких заходів охорони праці. - замикати на замок привід роз’єднувача; - огородження ножів або верхніх контактів роз’єднувачів виконувати гумовими ковпаками або жорсткими накладками з ізоляційного матеріалу. 2.13. Засоби виробництва (ручний iнcтpyмeнт) необхідно зберігати в переносному ящику або спеціальній сумці для iнcтpyмeнту. 2.15. У разі виявлення порушень у роботі електроустановок необхідно сповістити особу, відповідальну за електрогосподарство (головного енергетика), або іншу відповідальну особу університету і не приступати до роботи поки не будуть усунені виявлені порушення. 2.16. Для виконання спільної роботи декількома особами повинен призначатися старший робітник, який повинен забезпечити узгодженість дій та дотримання вимог безпеки.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. Під час чергування електрик зобов’язаний: - утримувати електроустановки в технічно-справному стані; - забезпечувати регулярний нагляд за роботою електроустановок і безперебійне електрозабезпечення; - своєчасно й оперативно вводити в роботу струмоприймачі; - проводити планові та позапланові електричні вимірювання, пов’язані з поточною експлуатацією і підключенням нових електроустановок; - оперативно проводити ліквідацію аварій і перерв в електрозабезпеченні, своєчасно попереджати виникнення аварійного режиму; - вести технічну і оперативну документацію. 3.2 При появі на корпусах обладнання або конструкціях напруги електроустаткування повинно бути негайно відключено від джерела живлення, проведені технічні заходи на корпусах обладнання. Слід врахувати, що однією з причин появи напруги на корпусах зануленого обладнання може бути перекос фаз внаслідок нерівномірного навантаження. 3.3. Під час обслуговування електродвигунів необхідно слідкувати, щоб виводи обмоток і місця з’єднання проводів і кабелів були надійно заізольовані і закриті кожухами або кришками. Електродвигуни повинні бути відключені: - у разі нещасного випадку; - у разі появи диму або запаху, характерного для ізоляції, що горить, з двигуна або його пускорегулюючої апаратури; - у разі появи підвищеного шуму, стуку, вібрації; - у разі поломки муфти, редуктора; - у разі нагрівання підшипників і обмоток понад норму; - у разі значного пониження кількості обертів, що супроводжується швид-ким нагріванням двигуна. 3.4. Забороняється знімати плакати, заземлення та огородження без дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство або іншого керівника робіт підприємства. 3.5. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи з приєднання і роз’єднання проводів, електрики повинні виконувати за умови знятої напруги. 3.6. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і лампи всіх видів освітлення слід періодично очищати у строки: - чотири рази на місяць – у приміщеннях із значним виробничим виділен-ням пилу; - двічі на місяць – у приміщеннях із незначним виробничим виділенням пи-лу; - двічі на рік – у зовнішніх установках. 3.7. Пил всередині електрообладнання необхідно видаляти у строки: - двічі на рік – для електричних машин з нормальним іскрінням частин; - один раз на 2-3 місяці – для електрообладнання, встановленого на механізмах, які зазнають трясіння, вібрації тощо; - один раз на рік – для решти обладнання. 3.8. У виняткових випадках, допускається виконання робіт без зняття на-пруги в електроустановках напругою до 1000 В. Ці роботи повинні виконуватися за нарядом-допуском та не менш як двома електромонтерами, при цьому необхідно: - працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій основі (ізо-люючій підставці); - користуватись інструментом з ізольованими держаками (у викруток, крім того, повинен бути ізольований стержень). За відсутності такого інструменту необхідно застосовувати діелектричні рукавиці; - огородити сусідні струмоведучі частини під напругою, до яких можливий випадковий дотик ізолюючими накладками (гумовими матами, електрокартоном тощо); - працювати з опущеними і застебнутими рукавами одягу, в головному уборі. 3.9. Під час ведення робіт на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою, за допомогою основних захисних ізолюючих засобів (оперативні та вимірювальні штанги, покажчики напруги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі тощо) необхідно: - користуватися тільки сухими ізолюючими засобами з непошкодженим ла-ковим покриттям; - тримати ізолюючі засоби за ручки-захвати не далі обмежувального кільця; - розміщувати ізолюючі засоби так, щоб не виникала небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмоведучими частинами двох фаз або на землю. 3.10. Забороняється під час роботи на електроустановках під напругою застосування ножівок, напилок і металевих метрів. 3.11. Замінювати плавкі вставки запобіжників за наявності рубильника необхідно при знятій напрузі. За неможливості зняття напруги (наприклад, на групових щитах, зборках) заміна плавких вставок запобіжників допускається під напругою, але із зняттям навантаження; остання вимога не стосується запобіжників із закритими плавкими вставками. 3.12. Замінювати плавкі вставки запобіжників під напругою електрик повинен у захисних окулярах та діелектричних рукавицях, користуючись плоскогубцями (кліщами) з ізольованими ручками. 3.13. Замінювати плавкі вставки запобіжників може електрик, із групою не нижче ІІІ, а при заміні на висоті з приставних драбин – двоє електриків, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу не нижче ІV. 3.14. Включення і відключення, які проводяться на розподільних щитах, у зовнішніх електромережах з приставних драбин і риштувань, а також там, де ці операції через місцеві умови ускладненні, повинні виконувати двоє електромонтерів, з яких один повинен мати кваліфікаційну групу не нижче ІV. 3.15. В разі, коли відключення електрообладнання проводилось за усною заявкою посадової особи підприємства для проведення певних робіт, наступне включення цього обладнання може бути виконано на вимогу особи, яка дала заявку на відключення, або уповноваженої особи, яка у цей час заміняє її. Перед пуском обладнання, тимчасово відключеного за заявкою, електрик повинен його оглянути, переконатись у готовності до подачі напруги і попередити тих, хто працює на ньому, про включення напруги. 3.16. У разі виявлення замикання на землю забороняється наближатися до місця замикання на відстань менш як 4 ... 5 м у закритих і менш як 8 ... 9 м у відкритих розподільчих пристроях. 3.17. Щоб не допустити трансформації напруги з низької сторони на високу, необхідно вимкнути вимірювальні трансформатори низької сторони. 3.18. У приміщеннях з підвищеною небезпекою необхідно застосувати додаткові заходи безпеки, що визначає особа, яка видає наряд або розпорядження. 3.19. Під час роботи на висоті, на стовпах повітряної лінії електропередачі або з драбин чи засобів підмощування, що проводиться при відключенні напруги, необхідно переконатись у відсутності напруги на лінії, а також у міцності стовпа. Приступаючи до роботи на стовпі, необхідно прив’язатися до нього запобіжним поясом і працювати, стоячи на обох ногах. Забороняється влізати на опору та злізати з неї без кігтів. Зазначені роботи виконують не менш як двоє електриків. 3.20. Кліщі ізолюючі служать для виконання операцій з установлення і зняття запобіжників під напругою (при обов’язково знятому навантаженні), встановлення і видалення ізолюючих накладок. Під час роботи з кліщами забороняється торкатися їх ізолюючої частини за упорами. Працювати з кліщами лід напругою необхідно в діелектричних рукавичках і в захисних окулярах. 3.21. Кліщі електровимірювальні застосовують для вимірювань в електричних ланцюгах без порушення їх цілості. Кліщі електровимірювальні дозволяється використовувати в закритих елек-троустановках, а у відкритих – тільки в суху погоду. Під час роботи з електровимірювальними кліщами на рекомендується застосовувати діелектричні рукавички. Щоб уникнути випадкового дотику чи наближення до струмоведучих частин на небезпечну відстань кліщі варто тримати у висячому положенні у витягнутих чи зігнутих руках, не спираючи їх об струмоведучі чи занулені (заземлені) частини. ати ізолюючі підставки. 3.22. Необхідно постійно стежити за надійністю приєднання та справністю заземлюючого пристрою. Забороняється використовувати для заземлення будь-які провідники, не призначені для цієї мети, а також приєднувати заземлення скручуванням. 3.23. До частин, що підлягають заземленню, належать: - корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників; - приводи електричних апаратів; - вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; - каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф; - металеві конструкції розподільних пристроїв; - металеві кабельні конструкції; - металеві корпуси кабельних муфт; - металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів; - металеві оболонки проводів; - стальні труби електропроводки та інші конструкції, зв’язані з установленням електрообладнання; - металеві корпуси пересувних і переносних електроустановок. 3.24. Виконувати роботи зовні приміщень під час ожеледі, грози, тумані, швидкості вітру 15 м/сек і більше забороняється. 3.25. Під час виконання роботи електромонтер повинен дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни. Забороняється паління, зберігання та вживання їжі на робочому місці. 3.26. У разі виявлення несправностей в електроустановках (іскріння, спалахи, пошкодження ізоляції електропроводів, кабелів тощо), а також залишення струмоведучих частин неогородженими, електрик повинен повідомити особу, відповідальну за електрогосподарство університету, або інших відповідальних осіб підприємства.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Після закінчення ремонтних робіт, що виконувались з повним або частковим відключенням напруги, електрик повинен привести електроуста-новку в стан повної готовності до подачі на неї напруги. Перед пуском виробничого обладнання необхідно перевірити правильність положення рукояток і кнопок управління. 4.2. Після підключення електрообладнання в мережу електрик зо-бов’язаний опробувати в присутності робітників, що обслуговують це обладнання, роботу електропривода і його відключеного обладнання, пересвідчитись у справності заземлення (занулення) і передати підключене обладнання в роботу. 4.3. Після закінчення робіт, що виконуються за розпорядженням електрик повинен повідомити про їх виконання особу, яка віддала розпорядження і зробити запис в експлуатаційному журналі. 4.4. Після відключення електроустановки у зв’язку з закінченням робочої зміни на головному щиті рукоятка рубильника повинна бути знята або закрита на замок в положенні «відключено». 4.5. Після закінчення робочої зміни електрик зобов’язаний: - перевірити наявність і цілісність технічної документації, електрозахисних засобів, інструменту, попереджувальних плакатів, вимірювальних приладів, резервних електроматеріалів і обладнання. - провірити зроблені за час чергування записи в експлуатаційному журналі чергування. Слід звернути увагу на те, чи зроблені записи про виведення з експлуатації (відключення) електроустановок через їх несправність, а також записи про незавершені на кінець зміни роботи з ремонту або профілактичного обслуговування електроустановок. - ознайомити змінника з технічним станом eлeктpoycтaнoвoк, що використовуються, зробити запис в оперативному журналі про закінчення чергування, вказавши свою кваліфікаційну групу, прізвище, дату, час, і поставити підпис. 4.6. Прибрати інструмент, прилади, пристрої у відведене для них місце. 4.7. Зняти спецодяг, захисні, запобіжні засоби і пристрої, очистити їх від пилу, іншого бруду та віднести у відведене для зберігання місце, переодягтися; забороняється зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі. 4.8. Вимити обличчя і руки водою з милом. 4.9. Повідомити особу, відповідальну за електрогосподарство, або іншу посадову особу університету про всі несправності та дефекти, що мали місце під час роботи. 4.10. Привести в порядок майстерню, робоче місце. Сміття, залишки проводів, бронешлангів и т.п. прибрати в контейнер для сміття. 4.11. Для прибирання робочого місця, технологічного устаткування повинен надаватися необхідний час в кінці зміни.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. При виникненні аварійної ситуації яка може викликати пожежу, ви-бух, або нещасний випадок, треба негайно припинити роботу.
5.2. Огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб. 5.3. Повідомити про те, що сталося керівника робіт. 5.4. Якщо обстановка не загрожує життю і здоров’ю працівників і не веде до розширення аварії, то її слід зберегти такою, якою вона була на момент події. 5.5. У випаду пожежі необхідно: - викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном 54-11, або «01»; - вжити заходів з тушіння возгоряння протипожежними засобами що, ма-ються у наявності (вогнегасник, пісок). Електропроводку та електроустановки гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками; - організувати зустріч пожежних машин та інформувати пожежних про місцезнаходження гідрантів, колодязів та інших засобів пожежегасіння. 5.6. При нещасних випадках (забиттях, падіннях, порізах, електротрав-мах), а також у випадках раптового захворювання необхідно: - усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить тощо); - надати потерпілому першу (долікарську) допомогу, викликати швидку допомогу за номером «03»; - допомога потерпілому, подана не медичним працівником, не повинна заміняти допомогу з боку медичного персоналу і повинна подаватися лише до прибуття лікаря. - конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілому під час різних уражень описані в Інструкції з подання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається під час проходження первинного і подальших інструктажів з питань охорони праці.
До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
