Вітаю Вас Гість | RSS

Інструкції з охорони праці

П`ятниця, 29.03.2024, 14:44
Головна » Статті » Мої статті

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МАШИНІСТА ТРАКТОРА ОБЛАДНАНОГО НАВІСНИМ ПІДЙОМНИМ ОБЛАДНАННЯМ І БУРИЛЬНОЮ УСТАНОВКОЮ, ТА ЯМОБУРА НА БАЗІ АВТО

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. До управління та обслуговування тракторів Т-40, ЮМЗ-80, МТЗ-80, Т-150, оснащених навісним підйомним обладнанням і бурильною установкою (БКГМ), ямобуром на базі автомобіля ГАЗ-66 і МРК на базі автомобіля ЗІЛ- 131 (надалі – бурильно-кранових установок – БКУ) допускаються машиністи-водії (далі машиністи), які мають посвідчення на право керування даним транспортним засобом, навчені за відповідною програмою і пройшли перевірку знань у комісії під головуванням, що пройшли спеціальний медичний огляд.

1.2. Для підвішування вантажів на гак призначаються стропальники з числа працівників, які мають посвідчення встановленої форми на право виконання стропальних робіт.

1.3. Для виконання обов’язків машиністів та стропальників призначаються особи, не молодше 18 років.

1.4. Допуск до самостійної роботи оформляється розпорядженням або наказом по структурному підрозділу чи підприємству після проходження навчання та перевірку знань правил технічної експлуатації та безпеки праці:

Машиністи мають бути забезпечені спецодягом відповідно до затверджених на підприємстві норм, а при їх відсутності у відповідності з типовими:
— костюм бавовняний — 12 місяців;
— рукавиці комбіновані — 2 місяці;
— черевики шкіряні — 12 місяців;
Постійно зайнятим на зовнішніх роботах взимку додатково:
— куртка бавовняні на утепленій підкладці — 36 місяців;
— брюки бавовняні на утепленій підкладці — 36 місяців;
— черевики утеплені.

1.5. Повторна перевірка знань машиністів проводиться комісією підприємства щорічно.

1.6. Машиніст повинен бути навчений і маючий на руках посвідчення на право обслуговування та управління бурокрановою установкою відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; шляховий (маршрутний) лист.

Машиніст повинен знати:

1.6.1. Дану інструкцію, а також інструкцію з експлуатації трактора чи автомобіля і Правила дорожнього руху.

1.6.2. Пристрій бурокранової установки, будову і призначення його механізмів та приладів безпеки.

1.6.3. Володіти практичними навичками для керування механізмами бурокранової установки та догляду за нею.

1.6.4. Фактори, що впливають на стійкість бурокранової установки, і причини втрати стійкості, фактори, що впливають на роботу тракториста, водія, до яких можна віднести з охорони праці наступні:

— токсичність (ПММ, кислоти, луги, запиленість і загазованість);
— електробезпека;
— обертові деталі і вузли;
— вибухонебезпечні та пожежонебезпечні речовини;
— температурний режим;
з безпеки руху:
— техстан транспортного засобу;
— психологічний стан водія (машиніста) і його придатність до управління;
— дорожні умови та благоустрій доріг;
— час доби та умови видимості;
— кліматичні та атмосферні умови.

1.6.5. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

1.6.6. Вміти визначити придатність знімних вантажозахоплювальних пристроїв.

1.6.7. Встановлений порядок обміну умовними сигналами з електромонтерами та
стропальниками.

1.6.8.Способи звільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу і способи
надання першої допомоги.

1.6.9. Безпечні методи виробництва всіх видів робіт бурильно-крановими машинами.

1.7. Пересування машин через природні або штучні перешкоди, а також через нерегульовані залізничні переїзди допускається тільки після обстеження стану колії руху.

1.8. Манометри в системі пнемо- і гідроприводу повинні бути випробувані і опломбовані. При несправності манометрів робота машин забороняється.

1.9. Знаходяться в роботі бурильно-кранові машини повинні бути забезпечені ясними позначеннями вантажопідйомності та дати наступного випробування. Ці позначення повинні бути зроблені у вигляді великих написів на стрілі кранової установки.

1.10. Установка і робота бурильно-кранової установки безпосередньо під проводами

ПЛ, які перебувають під напругою, забороняється. Риття котлованів поблизу підземних
комунікацій проводиться під наглядом майстра, а в необхідних випадках і
представника експлуатуючої організації.

Перед початком робіт в охоронній зоні ПЛ, що перебувають під напругою поблизу струмоведучих частин невідключених електроустановок та в зонах наведеної напруги,

шасі бурильно-кранової установки на пневмоходу повинні бути заземлені.

При виконанні робіт в охоронних зонах відключених і заземлених: ВЛ (заземляються всі, підвішені на цих опорах дроти, в тому числі і неізольовані дроти ліній радіотрансляції і телемеханіки) із застосуванням бурильно-кранових механізмів на пневмоходу, шасі механізму не заземлюються:

Заземлення повинно відповідати вимогам ЦТБ 2/83 від 24.02.83 р. — заземлюючий провід перетином 70 мм2, мідь, довжиною — 2500 мм, стрижневий заземлювач діаметром 30 мм, довжиною 800 мм, матеріали ст. 45. Мідний дріт МГ -70 спресовується наконечниками Т-13-10 і один кінець через струбцину під’єднується до стрижня, другий кінець до рами бурильно-кранової установки.

1.11. Переміщення, установка і робота бурильно-кранових машин поблизу виїмок, котлованів, траншей і канав і т.п. з неукріпленими укосами дозволяється за межами призми обвалення ґрунту на відстані, встановленому проектом виробництва робіт. За відсутності відповідних вказівок в ПВР допустима відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчих опор машини слід приймати згідно з таблицею:

 

Глибина виїмки, м ГРУНТ
піщаний супіщаний суглинистий глинистий
Відстань про горизонталі від основи віткосу виїмки до найближчої опори опори машини, и
1 1,5 1,25 1 1
2 3 2,4 2 1,5
3 4 3,6 3,25 1,75
4 5 4,4 4 3
5 6 5,3 4,75 3,5

 

Машиніст бурильно-кранової установки зобов’язаний:

— виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

— бути уважним до сигналів рухомого транспорту;

— ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, при їх наявності, тримаючись правого боку або по лівому краю дороги, при їх відсутності;

— не доторкатися до електрообладнання, клем і електропроводів, арматури загального освітлення, не відкривати дверцята електрошаф;

— не включати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати і механізми, робота на яких не передбачена адміністрацією;

— не проходити і не стояти під піднятим вантажем;

— виконувати тільки ті виробничі завдання і роботи які були доручені вищестоящим керівництвом (майстром , начальником цеху , начальником зміни);

— в ході виконання виробничих завдань і доручених робіт самостійно не приймати рішення щодо їх зміни;

— дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

— знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

— не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

— не захаращувати робоче місце;

— не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці;

— вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

— вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;

— пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів;

— працювати в спецодязі виданому йому відповідно до встановлених норм.

Машиніст бурильно-кранової установки несе особисту відповідальність за невиконання вимог даної інструкції в відповідності з чинним законодавством України.
 

ІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Машиніст перед пуском установки в роботу повинен переконатися в справності всіх механізмів, металоконструкцій та інших частин бурок-ранової установки. Він повинен:

2.1.1. Оглянути механізми, їх кріплення, ходову частину.

2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож.

2.1.3. Перевірити мастило деталей, що труться, і підшипників.

2.1.4. Оглянути в доступних місцях металоконструкції та з’єднання секцій стріли і її підвіски, металоконструкції і зварні шви бурової установки, ходової частини.

2.1.5. Оглянути гак і його кріплення в обоймі.

2.1.6. Перевірити справність додаткових опор.

2.1.7. Перевірити справність приладів освітлення (повороти, ліхтарі, фари).

2.1.8. Провести огляд системи гідроприводу, гнучких шлангів насосів, запобіжних клапанів на напірних лініях.

2.1.9. Отримати підтвердження майстра про відсутність в місцях встановлення опор кабелів зв’язку, електропередачі та інших інженерних споруд (водопровід, газопровід, теплотраси, каналізація і т.д.).

2.2. При виявленні під час огляду і випробування бурильно-кранової установки несправностей, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості усунути їх своїми силами, машиніст зобов’язаний доповісти про це майстру, в розпорядження якого він спрямований, або особі, відповідальній за справний стан.

2.3. Машиніст не повинен приступати до роботи при виявленні таких несправностей:

2.3.1. Є тріщини або деформації в металоконструкціях кранової і бурової установки.

2.3.2. Механізм підйому стріли або бура має дефекти, що загрожують безпеці роботи.

2.3.3. Мається знос гака в зіві, що перевищує 10 відсотків початкового перетину; несправний пристрій, замикає зів гака; порушено кріплення гака в обоймі.

2.3.4. Пошкоджено додаткові опори.

2.3.5. Відсутня огорожа обертових механізмів ( карданні з’єднання тощо).

 

III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Для буріння ям і установки опор необхідно встановити бурильно-кранову установку на рівному місці, поставити на гальма і додаткові опори (аутригери), а за наявності ухилів вжити додаткових заходів проти її перекидання або самовільного руху.

3.2. Буріння котлованів і установка опор бурильно-крановими машинами проводиться тільки під керівництвом майстра.

3.3. Під час роботи механізму машиніст повинен перебувати на робочому місці і не допускати до його управління сторонніх осіб.

3.4. Для виробництва бурильних робіт необхідно бурову установку зняти з транспортного положення, центр бура встановити по центру буріння ями і зафіксувати опусканням штанги (установки).

3.5. Буріння необхідно проводити без перевищення максимальних параметрів, зазначених у технічному паспорті машини. Проводити буріння при кутах нахилу бура більше зазначених у технічній характеристиці не допускається.

3.6. Буріння мерзлих ґрунтів необхідно проводити на меншій швидкості обертання бура, збільшення швидкості обертання бура може привести до поломки і виходу з ладу машини.

3.7. Під час бурильних робіт забороняється:

3.7.1. Машиністу йти з робочого місця і допускати до управління бурильно-кранової машини сторонніх осіб.

3.7.2. Перебувати під бурильною установкою під час її опускань і підйому.

3.7.3. Очищати шнек (бур) вручну при обертанні.

3.7.4. Перебувати в зоні розкидування ґрунту, а також ближче 2 м від будь-якої точки обертових частин.

3.7.5. Проводити який-небудь ремонт, чистку і змазку рухомих частин при роботі.

3.7.6. Розгальмовується трактор або автомобіль при бурінні ям.

3.8. Очищати бур (диск) від прилиплого ґрунту дозволяється тільки при його повній зупинці.

3.9. При виявленні витоку масла з гідравлічної системи або вібрації штанги (бура) під час підйому або опускання роботу необхідно припинити, двигун вимкнути і усунути виявлені неполадки.

3.10.Для підйому опор бурильно-кранова машина встановлюється перпендикулярно осі траси.

3.11. Стропування з/б, дерев’яних опор при їх підйомі повинно проводитися вище центру
тяжіння (за схемою або технологічними картами).

3.12. Підіймання вантажів, на які немає схеми стропування, повинно проводитися в присутності і під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.13. Перед підйомом опори необхідно сигналом попередити стропальника та всіх хто знаходяться близько кранової установки осіб про необхідність вийти із зони вантажу, що піднімається і можливого опускання стріли.

3.14. Підняти опору на 200-300 мм і переконатися в стійкості бурильно-кранової машини, а також зробити огляд опори на предмет відсутності тріщин, сколів і т.д., перевірити надійність стропування.

3.15. Направляти опору в котлован слід за допомогою відтяжок або багрів. Забороняється навантажувати комель опори якими-небудь предметами або утримувати його руками для досягнення переваги в сторону комля.

3.16. Підходити до опори під час підйому для огляду і перевірки дозволяється тільки виконавцю робіт. Підходи до опори повинні бути вільні від будь-яких предметів.

3.17. Після установки опори в котлован електромонтери утрамбовують землю навколо неї і після цього звільняють вантажопідйомний гак від опори.

3.18. Під час підйому і установки опор забороняється:

3.18.1. Допускати до зачіплювання опор випадкових осіб, які не мають посвідчення стропальника, а також застосовувати стропи без бирок.

3.18.2. Піднімати опори, вага яких перевищує вантажопідйомність установки, якщо машиніст не знає вагу цієї опори, він повинен отримати відомості про її вагу у особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.18.3. Перебувати під опорою або поблизу неї, в зоні можливого падіння опори, стріли, перекидання машини.

3.18.4. Наближатися до опори до повного її опускання в котлован.

3.18.5. Обривати крюком бурокранової установки засипану або примерзлу до землі опору.

3.19. Для зняття з опори такелажу підніматися на неї кігтями-лазами. Використовувати стрілу кранової установки для підйому на опору з метою такелажу або виконання будь-яких інших операцій забороняється.

3.20. Забороняється вирівнювати (штовхати) опору стрілою.

3.21. Забороняється встановлювати бурильно-кранову установку під лінією електропередачі будь-якої напруги без відключення останньої.

3.22. Забороняється робота кранової установки при відсутності або виведеній з дії клямці на вантажному гаку.

3.23. Забороняється залишати без нагляду бурильно-кранову установку з працюючим двигуном.

3.24. При переїзді бурильно-кранової машини з одного робочого місця на інше бурильна та кранова установки переводяться в транспортне положення.

3.25. При русі по пересіченій місцевості забороняється рух по косогору з поперечним ухилом 7-9 градусів.

3.26. Пересування машини по сніжній цілині, нерівній місцевості і слизькій дорозі можна робити тільки на першій швидкості і без крутих поворотів, так як навісне обладнання знижує нормальну прохідність і стійкість базової машини.

3.27. При установці опор повинна бути забезпечена ясна видимість сигналів. У виняткових випадках, при необхідності ведення робіт в умовах хуртовин і туманів, установка опор допускається тільки під особистим керівництвом керівника робіт, який зобов’язаний виставити необхідну кількість сигнальників.

3.28. Підйом опор при вітрі в 6 балів і вище забороняється.

 

IV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1. У разі виникнення на місці проведення робіт умов, які загрожують життю та здоров’ю працюючих, необхідно негайно припинити роботу і доповісти про це майстру.

4.2. При нещасному випадку припинити роботу, надати необхідну допомогу, звернутися до медпункту або викликати швидку допомогу. Доповісти майстру або керівнику підрозділу про нещасний випадок. Зберегти на робочому місці ту обстановку, в момент якої стався нещасний випадок, якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих.

4.3. У разі зіткнення стріли або штанги з струмоведучими частинами, що перебувають під напругою, машиніст бурильно-кранової установки повинен вжити заходів до якнайшвидшого розриву виниклого контакту.

При цьому забороняється спускатися з бурильно-кранової установки на землю або підніматися на неї, а також доторкатися до неї, стоячи на землі.

4.4. Машиніст зобов’язаний попередити оточуючих працівників про те, що бурильно-кранова установка знаходиться під напругою.

 

V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

5.1. Після закінчення роботи необхідно:

5.1.1. Перевести бурильно-кранову установку в транспортне положення.

5.1.2. Встановити додаткові опори (аутригери) в транспортне положення.

5.1.3. У транспортному положенні бурильно-кранова установка пересувається як звичайний транспортний засіб строго по маршруту, вказаному в дорожньому листі.

5.2. Бурильно-кранова установка в неробочий час та вихідні дні повинна зберігатися в місцях встановлених адміністрацією структурного підрозділу або в місцях, зазначених у шляховому листі, з обов’язковим виконанням заходи щодо попередження угону її сторонніми особами.

5.3. Про всі несправності бурильно-кранової установки машиніст зобов’язаний повідомити механіка.

VI. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОБСЛУГОВУВАННЯ БУРИЛЬНО-КРАНОВОЇ УСТАНОВКИ І ДОГЛЯД ЗА НЕЮ

6.1.Машініст відповідає за правильне обслуговування бурильно-кранової установки, при цьому він повинен :

6.1.1. Утримувати механізми та обладнання установки в справному стані і в чистоті.

6.1.2.Своевременно робити змащування тертьових деталей і механізмів.

6.2. Вузли і механізми, що мають можливість переміщатися під дією власної ваги, при технічному обслуговуванні повинні бути заблоковані або опущені на опору з метою виключення переміщення.

6.3. Технічне обслуговування повинно здійснюватися тільки після зупинки двигуна і акт тиску в гідравлічній системі.

6.4. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

6.4.1. Виконувати будь-які роботи по догляду або ремонту на механізмі, вивішеному тільки на одних підйомних механізмах. При виконанні робіт, пов’язаних із зняттям коліс, потрібно підставляти козелки, а під незняті колеса — упори (башмаки). Підкладати під вивішений механізм замість козелков диски коліс, цеглу і деякі випадкові предмети. Піднімати машину за буксирні гаки.

Якщо зняття агрегатів і деталей пов’язане з великою фізичною напругою, а також створює незручності в роботі (гальмівні і клапанні пружини, ресорні пальці тощо), слід застосовувати відповідні пристосування (знімачі), що забезпечують безпеку при виконанні цієї роботи.

VII. ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.

7.1. Забороняється підігрівати баки, паливопроводи, паливну апаратуру відкритим полум’ям.

7.2. Не можна допускати течі палива, масел з місць з’єднання паливопроводів, баків і т.п.

7.3. Забороняється застосування ЛЗР і ГР (бензин, гас, дизпаливо і т.п.) для мийки деталей і агрегатів.

7.4. Під час заправки паливом і при контрольному огляді баків забороняється палити або користуватися відкритим полум’ям.

7.5. При виникненні пожежі машиніст повинен накинути на паливо, що горить повсть,
брезент, ковдру або закидати полум’я піском або тушкувати вогнегасником (не можна заливати
паливо, що горить водою).

7.6. При загорянні одягу на людині його потрібно укласти на землю і накинути на нього брезент, пальто, ковдру і т.п.


Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (20.02.2015)
Переглядів: 1558 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 

До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
!

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці