1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. До проведення дезінфекційних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які не мають медичних протипоказань. Співробітники, у яких виявлена підвищена чутливість до застосовуваних засобів, від роботи відсторонюються. Персонал, який працює з хімічними засобами, проходить медичний огляд згідно з діючими нормативними документами Міністерства охорони здоров'я.
1.2. С прийнятими на роботу працівниками проводиться інструктаж по застосуванню дез.засобів, заходам профілактики отруєнь і наданню першої допомоги, всі співробітники, які здійснюють дезінфекційні заходи, повинні пройти спеціальну підготовку і навчання правилам особистої безпеки при роботі з деззасобами.
1.3. Хімічні сполуки володіють певною токсичністю і можуть викликати гостре і хронічне подразнення шкіри і слизових оболонок, алергічні реакції.
1.4. При застосуванні дезінфікуючих засобів необхідно дотримуватися запобіжних заходів. До роботи з ними допускаються особи не молодше 18 років і не мають протипоказань.
1.5. Усі працюючі з дез. засобами забезпечуються спецодягом та засобами індивідуального захисту.
Всі роботи з дез. засобами проводяться в масці, спецодязі та рукавицях. В залежності від класу небезпеки та концентрації використовуваних засобів можуть додатково застосовуватися захисні окуляри та респіратори.
1.6. Індивідуальні захисні засоби зберігають в окремих шафах, у спеціально виділеному чистому приміщенні з природною чи припливно-витяжною вентиляцією. Категорично заборонено зберігати їх разом з отрутохімікатами, одягом, будинки. Носіння спецодягу і взуття поза роботи з деззасобами заборонено.
1.7. При роботі з хімічним засобом запобіжні заходи організовують з строгій відповідності з методичними вказівками щодо застосування цього засобу.
1.8. Розфасовку, приготування робочих розчинів більшості засобів для дезінфекції й стерилізації проводять у витяжній шафі або приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
1.9. Зберігати розчини і витримувати в них оброблювані об'єкти необхідно в щільно закритих ємностях.
1.10. Всі дез. розчини повинні мати етикетки з зазначенням концентрації і дати виготовлення. У лікувальних кабінетах дез. засоби зберігаються окремо від лікарських засобів.
1.11. Окремі препарати володіють подразнюючою дією при попаданні на шкіру, слизові оболонки очей та органів дихання, можуть всмоктуватися через шкіру і слизові, а також надавати аллергізуючим дію.
1.12. Весь персонал, що виконує дезінфекційні роботи, повинен бути забезпечений милом, рушниками та засобами для пом'якшення шкіри.
1.13. Адміністрація зобов'язана забезпечити регулярне знезаражування, прання і лагодження спецодягу. Прання спецодягу в домашніх умовах і в робочих приміщеннях (поза пральні) категорично заборонена.
1.14. Медичний персонал, який виконує дезінфекційні заходи, піддається впливу шкідливих і небезпечних факторів, основними з яких є:
1) можливість зараження збудниками різних інфекцій і передача їх іншим особам;
2) можливість гострого і хронічного отруєння в результаті токсичного впливу різних хімічних речовин, що застосовуються при виконанні дезінфекційних робіт;
а) при вдиханні парів хлору;
б) при всмоктуванні отруйних речовин через слизові оболонки і шкіру (фенольні, хлорсодержащие);
в) при попаданні отруйних речовин у шлунково-кишковий тракт
3) вплив несприятливих фізичних факторів (висока температура, підвищена вологість, промениста енергія та ін), в результаті чого можливі: а) опіки при роботі на дезінфекційних камерах і стерилізаційних апаратах;
4) фізична напруга, пов'язана з роботою ручними апаратами, перенесення ваги (апаратура, дезінфекційні матеріали, мішки з речами та ін.)
5) завищені концентрації дезінфекційних засобів, вживані іноді для досягнення позитивного ефекту.
^ 1.15. Зберігання деззасобів:
У відділенні
- На об'єкті необхідно провести розрахунок потреби в дезинфікуючих засобах і призначити співробітника, відповідального за проведення обліку отримання і витрат деззасобів (всі ці відомості зазначають в книзі обліку).
- Зберігати деззасоби слід в тарі (упаковці постачальника з етикеткою (тарна етикетка зберігається весь період зберігання), в умовах, регламентованих нормативними документами на кожен засіб, в спеціально призначених приміщеннях (на складах). Ємності з дезінфікуючими розчинами повинні мати кришки. На ємностях - чіткі написи із зазначенням найменування препарату, його концентрації, призначення, дати приготування, граничного терміну придатності.
^ На складі
- Дезінфекційні засоби зберігають у непошкодженій тарі в спеціальних приміщеннях-складах, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Склад повинен мати кілька приміщень: для зберігання дезінфекційних засобів (причому для ратицидів окреме приміщення), їх видачі та перебування комірника. В останньому приміщенні в роздільних шафах зберігають домашню та спецодяг, засоби індивідуального захисту, аптечку першої допомоги, засоби особистої гігієни (рушник, мило та ін.)
- Приміщення складу повинне бути сухим, світлим, мати гладкі оштукатурені стіни і цементний або асфальтований підлогу (дерев'яні підлоги не допускаються!).
- Для зберігання мелкотарних дезінфекційних засобів встановлюють металеві стелажі, а для зберігання бутлів - дерев'яні полиці.
- За зберігання і видачу деззасобів відповідає комірник, зобов'язаний добре знати потенційну небезпеку препаратів, техніку безпеки при їх зберіганні і видачі, правила знешкодження тари, прокидається або пролитих дезінфекційних засобів.
- Дезінфекційні засоби повинні мати чіткі паспорта із зазначенням назви засобу, дати виготовлення, терміну придатності. Видавати деззасоби, які не мають зазначених паспортних даних, категорично забороняється. При видачі деззасобів комірник зобов'язаний користуватися відповідними засобами індивідуального захисту.
- Категорично заборонено в приміщенні складу приймати їжу, зберігати харчові продукти, фураж, питну воду. Присутність сторонніх осіб у приміщенні складу заборонено.
^ 2. Вимоги охорони праці до початку роботи
2.1. До початку роботи необхідно перевірити справність захисного одягу і респіратора, відповідність марки респіратора майбутню роботу, цілісність рукавичок, захисних окулярів, справність апаратури; робота з несправними захисними засобами, апаратурою категорично заборонена.
3. Вимоги охорони праці під час роботи
3.1. Протипоказаннями до роботи з деззасобами є:
- Органічні захворювання центральної нервової системи;
- Психічні захворювання, епілепсія, в т.ч. в стадії ремісії, шизофренія;
- Хвороби серцево-судинної системи;
- Хронічні захворювання органів дихання, туберкульоз легень, бронхіальна астма;
- Хронічні захворювання носа і глотки (ларингіти, фарингіти);
- Ендокринно-вегетативні захворювання в вираженого ступеню;
- Захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок;
- Хронічні захворювання очей: кон'юнктивіти, кератити та ін;
- Хронічні захворювання кісток.
3.2. Всі роботи, пов'язані з деззасобами, а саме: розфасовку, приготування робочих емульсій, розчинів, обробку об'єктів, вологу дезінфекцію, проводять обов'язково в спецодязі з використанням засобів індивідуального захисту.
3.3. Підбір засобів захисту, які відповідають вимогам техніки безпеки, при виконанні конкретних робіт з кожним препаратом або його формою проводить фахівець (епідеміолог, дезінструктор).
3.4. Щоб уникнути нещасних випадків не можна залишати без нагляду дезінфекційні засоби або передавати їх кому б то не було. Решту деззасоби після обробок у кінці робочого дня доставляють до установи і здають особі, відповідальній за зберігання дезінфекційних засобів.
3.4. Фасовку деззасобів здійснюють у витяжній шафі в спеціально відведеному приміщенні.
3.5. На місці проведення робіт категорично заборонено присутність сторонніх осіб, домашніх тварин.
3.6. При роботах з дезінфекційними засобами через кожні 45 - 50 хвилин необхідно зробити перерву на 10 - 15 хвилин, під час якого обов'язково вийти на свіже повітря, знявши халат, респіратор або протигаз.
3.7. При проведенні всіх робіт з дезінфекційними засобами обов'язково дотримуватись правил особистої гігієни. Заборонено палити, пити і приймати їжу в оброблюваному приміщенні, заборонено переносити харчові продукти разом з дезінфекційними засобами і зберігати їх у виробничих або в оброблюваних приміщеннях.
^ 4. Ознаки гострих отруєнь дезінфекційними засобами і заходи долікарської допомоги
4.1. Бактерициди (хлорамін, хлорне вапно, ДТСГК, ціанурати, феноли, формальдегід та ін) різні за механізмом дії на організм, але в умовах застосування їх при вогнищевої і профілактичної дезінфекції для всіх препаратів характерно, у першу чергу, подразнюючу дію на слизові носа, гортані, бронхів (нежить, сухий кашель), подразнення очей (печіння і різь в очах), сльозотеча, кон'юнктивіт. У важких випадках можливі задишка, загрудінні болю, нудота, блювання, підвищена збудливість. При попаданні на шкіру хлорактивних бактерицидів зазвичай розвивається сухість, лущення (хлорамін Б, ХБ, формальдегід - слабкі алергени). Фенол, хлоровані феноли (бензілхлорфенол та ін) можуть викликати не тільки контактний дерматит
^ 4.2. Заходи першої долікарської допомоги
4.2.1. При отруєнні під час роботи з дезінфекційними засобами потерпілого негайно слід видалити із зони обробки на свіже повітря, забруднену препаратом одяг зняти, видимі краплі препарату на шкірі обережно видалити ватним тампоном, чистою ганчіркою і т.п. (Не втираючи, не розмазуючи), після чого шкіру обробити 5 - 10% розчином нашатирного спирту (при ФОС - 5% розчином хлораміну Б) або 2% розчином соди (кальцинованої, питної). За відсутності зазначених вище засобів обмити шкіру струменем води з милом.
4.2.2. При попаданні будь-якого препарату в очі негайно рясно промити їх струменем чистої води або 2% розчином питної соди протягом декількох (5 - 10) хвилин. При роздратуванні очей закапати розчин альбуциду, при хворобливості - 2% розчин новокаїну. При звуженні зіниць від дії ФОС і розладі зору - закапати 0,05% розчин сірчанокислого атропіну (можна з ампули 0,1% атропіну, розвівши її водою 1:1). При подразненні горла полоскати його 2% розчином питної соди, робити содові інгаляції, при кашлі можна поставити кругові банки, гірчичники.
4.2.3. При випадковому проковтуванні препарату необхідно випити декілька стаканів води або рожевого кольору розчин марганцевокислого калію (1:5000, 1:10000) і потім викликати блювоту будь-яким з наступних способів: механічним подразненням кореня мови, за допомогою гірчиці (1/2 - 1 чайну ложку сухого порошку гірчиці на склянку теплої води) або прийняти всередину 1% розчин мідного купоросу (по 1 столовій ложці через кожні 5 хвилин до настання блювоти). Цю процедуру повторити 2 рази.
- Після блювоти - промити шлунок 2% розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку води) або суспензією одного з адсорбентів: активованого вугілля, крейди, паленої магнезії (2 столові ложки на літр води) або, в крайньому випадку, просто теплою водою. Для промивання один з перерахованих розчинів вводять через зонд (10 - 15 літрів) або дають випити 3 - 4 склянки і тут же викликають блювоту.
- Через 10 - 15 хвилин після промивання шлунка необхідно дати випити суспензію паленої магнезії або активованого вугілля (1 - 2 столові ложки на склянку води) дрібними ковтками. Потім - сольове проносне (1 столову ложку на 1/2 склянки води). Касторова олія протипоказано!
Місцеві поразки шкіри лікують теплими ваннами і примочками слабкого розчину марганцевокислого калію.
4.2.4. При отруєнні фенолом (карболова кислота) промивають шлунок обережно суспензією паленої магнезії до зникнення запаху фенолу в промивної воді; дають пити палену магнезію або суспензія крейди (1 столова ложка на склянку води) через 5 хвилин по ковтку, слизові відвари, білкову воду.
4.2.5. При ураженні шкіри фенолом змивають препарат 10 - 40% розчином етилового спирту або рослинним маслом, потім водою з милом, приймають душ.
4.2.6. При подразненні бактерициди горла рекомендується інгаляція водяної пари з нашатирним спиртом (15 крапель на склянку) або 2% питною содою, або 2% гіпосульфітом. Дають пити тепле молоко з содою або боржомі невеликими ковтками.
^ V. Знешкодження спецодягу, індивідуальних засобів захисту, тари і транспорту
5.1. Всі заходи по знешкодженню забрудненої деззасобами спецодягу, прання її, знешкодження транспортних засобів, тари та посуду, що застосовується в процесі роботи, проводять з використанням засобів індивідуального захисту поза приміщеннями або в спеціальних приміщеннях з витяжною вентиляцією.
5.2. Знешкодження та прання спецодягу (після робіт по дезінсекції та дератизації) проводять таким чином:
Сода - кращий засіб знешкодження відкладень інсектицидів. Забороняється заміняти мильно-содовий розчин пральними порошками.
5.3. Для знешкодження лицевих частин респіраторів, захисних окулярів і рукавичок після роботи з деззасобами їх протирають 5% розчином кальцинованої соди, потім чистою водою і насухо витирають.
5.4. Відра й т.п. посуд, використану для приготування дезінфекційних розчинів, суспензій, емульсії після роботи ретельно миють гарячою водою з милом і содою, але і після цього їх можна використовувати для харчових цілей, зберігання продуктів, фуражу, питної води.
^ 6. Вимоги охорони праці по закінченню роботи
6.1. Після роботи на об'єкті необхідно прополоскати рот водою, вимити з милом руки, обличчя і інші відкриті ділянки тіла, на які можуть потрапити бризки розчинів, емульсій, дусту і т.п. По закінченні зміни прийняти гігієнічний душ.
6.2. Спецодяг після роботи знімають у певному порядку: рукавички, не знімаючи з рук, миють у знешкоджувальному 5% розчині соди (0,5 кг кальцинованої соди на відро води), потім промивають у воді; після цього знімають захисні окуляри і респіратор, чоботи, халат , косинку. Окуляри і респіратор протирають 5% розчином кальцинованої соди, водою з милом; тільки після цього знімають рукавички і миють руки з милом. Зняту спецодяг складають у укладку.
Інструкцію розробив:
зав відділенням
погоджено:
інженер з охорони праці
|
