Інструкції з охорони праці

 
 1. Загальні положення

 1.1. Цією інструкцією визначаються основні положення та вимоги охорони праці, які спрямовані на збереження життя та здоров`я працівників.

1.2. Інструкція розроблена на основі  "Правил охорони праці на автомобільному транспорті” затверджених наказом 

МНС України від 09.07.2012 № 964, «Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України». 

1.3.Інструкція  визначає порядок виконання безпечних прийомів і методів праці під час   робіт з обслуговування акумуляторних батарей в загоні технічної служби  і призначена для навчання, проведення інструктажів і перевірки знань з питань охорони праці особового осіб які залучаються до  виконання робіт.

1.4.По даній інструкції працівники, що залучаються до виконання    робіт     по обслуговуванню акумуляторних батарей  інструктуються перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні  3 місяці (повторний інструктаж). Результат інструктажу заноситься в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”. Перевірка знань вимог з охорони праці проводиться раз на рік.

1.5.Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.

1.6. Працівники, які допущені до виконання   робіт по обслуговуванні акумуляторних батарей зобов’язані знати і виконувати цю інструкцію,  повинні виконувати тільки ту роботу, яка доручена  керівництвом частини, або загону,  та по якій вони проінструктовані, і не виконувати ті вказівки, які суперечать правилам охорони праці.

1.7. Експлуатаційне  обслуговування  акумуляторних  батарей  проводиться  акумуляторником та  персоналом з кваліфікаційною групою не нижче III.

1.8. Допуск працівників до виконання   робіт по обслуговуванню акумуляторних батарей оформляється наказом по підрозділу.

1.9. Працівники, які допущені до виконання   робіт по обслуговуванню акумуляторних батарей  при не виконанні ними вимог безпеки, викладених в інструкції з охорони праці, в залежності від характеру порушень притягаються до дисциплінарної, матеріальної і кримінальної відповідальності згідно чинному законодавству.

1.10.Головними небезпечними та шкідливими виробничими факторами, які можуть діяти на працівника що виконує  роботи по обслуговуванню акумуляторних батарей є:

    термічні фактори (вибухи при заряджені батарей; опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем або мастикою);
    ураження електричним струмом;
    наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пари кислот, лугу, аерозолю свинцю тощо);
    захаращеність місця роботи;
    відсутність спеціальних пристосувань та обладнання;
    недостатня освітленість робочої зони.

1.11. Технічний стан  зарядного пристрою повинен відповідати вимогам  правил технічної експлуатації, інструкцій заводів виробників і іншої нормативно - технічної документації.

1.12 Крім вимог даної інструкції, необхідно дотримуватись заходів безпеки. які викладено в інструкціях та інших відповідних експлуатаційних документах заводів-виробників зарядних пристроїв.

1.13. Працівник допущений до виконання акумуляторних робіт (далі – працівник) повинен знати:

    технологію обслуговування і ремонту акумуляторних батарей;
    будову і принцип роботи акумуляторних батарей;
    будову і правила безпечної експлуатації обладнання, пристроїв, приладів і інструменту, що використовується;
    фізичні і хімічні властивості кислот, лугів, свинцю, мастик, що застосовуються при ремонті акумуляторних батарей та способи надання першої допомоги від дії цих речовин;
    безпечні прийоми робіт при проведенні акумуляторних робіт;
    що при зарядженні акумуляторних батарей виділяється водень, який в суміші з повітрям може досягнути вибухонебезпечної концентрації ("гремучий газ”);
    норми напруги під час зарядження і розрядження батарей;
    методи і порядок нейтралізації дії шкідливих речовин при попаданні їх на тіло.

1.14.Працівник повинен:

    виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
    пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів  по роботі;
    вживати  необхідних заходів щодо усунення виробничих ситуацій, які створюють загрозу його життю чи здоров`ю або здоров`ю оточуючих його людей, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника (керівництво частини, загону);
    знати і виконувати вимоги цієї інструкції і нормативних актів про охорону праці, правила пожежної безпеки, правила поводження з механізмами і устаткуванням, користуватись засобами колективного та індивідуального захисту;
    виконувати тільки ту роботу, по якій він проінструктований і яка доручена керівником робіт;
    не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

 

1.15. Ремонт та зарядження акумуляторних батарей повинні проводитись в окремих приміщеннях, спеціально обладнаних і укомплектованих необхідним для цієї мети обладнанням, пристосуваннями, інструментами. Розміщення обладнання  повинне забезпечувати безпечну роботу працівника.

1.16. На вхідних дверях повинні бути встановлені надписи і знаки безпеки "Акумуляторна”, ”Вхід заборонено”, "Палити заборонено”, " "Користуватися відкритим вогнем заборонено”.

1.17. Обладнання, при роботі на якому виділяються шкідливі речовини, повинно бути обладнано місцевою вентиляцією

1.18.  Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен перевірятися у визначені терміни і не повинен перевищувати встановлених гранично-допустимих концентрацій свинцю і його неорганічних сполук – 0,01/0,005 мг/м3, сірчаної кислоти – 1 мг/м3, лугів їдких (розчини в перерахунку на NaOH) – 0.5 мг/м3, водню миш`якового – 0,1 мг/м3.

1.19. Ці шкідливі речовини є небезпечними внаслідок отруйної дії свинцю і його сполук, здійснювати подразнювальну дію сірчаної кислоти на слизисту оболонку і дихальні шляхи, опіки, що завдаються сірчаною кислотою при попаданні її на шкіру.

1.20. Технологічні пристрої, пристосування та інструмент, що застосовуються для обслуговування і ремонту акумуляторних батарей, повинні відповідати виду робіт, бути справними і підлягають помісячно контролю.

1.21. Все електрообладнання (корпуси апаратів, шафи випрямних пристроїв, тощо) повинні мати надійна захисне заземлення або занулення.

1.22.. Електричні проводи слiд захищати  вiд  механічних  пошкоджень, масел та кислот, якi руйнівно впливають  на  ізоляцію.

1.23. На робочому місці біля зарядного пристрою на підлозі повинен  бути гумовий килимок на всю довжину робочої зони i шириною не  менш 0,6 м.

1.24. Обслуговування та ремонт зарядного пристрою повинен виконуватись відповідними фахівцями, що мають дозвіл на проведення цих робіт.

1.25. На всіх посудинах з електролітом, дистильованою водою, содовим         розчином або розчином борної кислоти мають бути зроблені чіткі написи (найменування).  Кислоту слід зберігати в скляних оплетених бутлях, в окремих приміщеннях, що провітрюються. Пляшки з кислотою мають бути встановлені на підлозі в один ряд. Кожну з них слід забезпечити биркою з найменуванням кислоти. Порожні пляшки з-пiд кислоти зберігаються в аналогічних умовах.

1.26. Усі роботи з кислотою та лугом мають проводитися людьми, що пройшли спеціальну підготовку згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

 

                                                  2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед тим, як стати до роботи працівник повинен:

2.1.1. Перевірити  робочий одяг -костюмом з  вовни, гумовий  фартух, гумові рукавиці  та чоботами, захисні  окуляри. Фартух (нижній його край повинен бути нижче верхнього краю халяв напівчобіт.

2.1.2.Уважно оглянути робоче місце, привести його в порядок, прибрати всі предмети, що заважають в роботі.

2.1.3. Перевірити справність інструментів і пристосувань, розташувати їх у зручному і безпечному для користування порядку.

2.1.4. Перевірити і переконатись у справності:

    технологічного обладнання, пристроїв і приладів;
    справність електрообладнання,  стан  ізолюючих підставок, решіток, пускових приладів,       заземлення.

 

    на зарядному пристрої - справність контактних затискачів,  надійність закріплення;
    роботи місцевої вентиляції;
    освітлення робочого місця.

2.1.5. При виявленні під час огляду устаткування, приладів, систем (освітлення, вентиляції) несправностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, працівник, не приступаючи до роботи, повинен доповісти про це начальнику караулу, частини.

2.1.6. Працівник не повинен приступати до роботи при відсутності вентиляції, освітлення на робочому місці, а також відсутності чи   несправності устаткування, приладів, інструменту, засобів індивідуального захисту.

2.1.7. Припливно-витяжну вентиляцію приміщень акумуляторних батарей       слід вмикати перед початком зарядження батарей i вимикати після видалення всіх        газів - не раніше ніж через 1,5 год. після закінчення зарядження.

 

                                         3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1.Робота з акумулятором повинна проводитися при  тільки при працюючій загальній і місцевій вентиляціях.

3.2. Під час кожного технічного  обслуговування акумулятора необхідно прочистити вентиляційні отвори в його пробках або кришках.

3.3. Перед розбиранням акумуляторної батареї необхідно злити електроліт.

3.4. При перенесенні акумуляторних батарей необхідно використовувати пристрої (захвати) і дотримуватись застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.

3.5. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах із спеціальних матеріалів (керамічних, фаянсових тощо). Не дозволяється для приготування електроліту користуватися скляною посудиною, так як  вона від розігріву може лопнути.

3.6. Для змішування кислоти з водою необхідно спочатку налити в ємність дистильовану воду, а потім до неї лити кислоту тонким струменем, періодично перемішуючи розчин скляною або ебонітовою паличкою.      Забороняється наливати в ємність спочатку кислоту, а потім воду, так як при цьому станеться закипання і бурхливе розбризкування гарячої кислоти, що приведе до важких опіків.

3.7. При приготуванні, заливанні та доливанні кислотного електроліту в батареї необхідно обов`язково користуватися захисними окулярами і гумовими рукавицями.

3.8. Перед приготуванням лужного електроліту і під час роботи з ним необхідно одягати  захисні окуляри,  гумові рукавиці. Брати сухий луг необхідно щипцями або пінцетом. Дроблення сухого  їдкого лугу слід проводити із застосуванням спеціального совка і мішковини. Для розчинення лугу слід використовувати тільки холодну воду.

3.9. Переливати кислоту із бутилів в ємність  слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).   Забороняється переливати кислоту вручну.

3.10. Проводити зміну електроліту або доливання його в акумулятори слід за допомогою спеціального обладнання, гумової груші, скляної кружки тощо.

3.11. Відчиняти  скляні бутлі з кислотою, лугом необхідно обережно, без застосування  великих зусиль; при відчинені попередньо прогріти горловину бутлів ганчіркою, змоченою в гарячій воді.

3.12. При зберіганні і транспортуванні бутлів пробки на них повинні бути щільно закриті.      Кислоту і рідкий луг слід зберігати тільки в окремих приміщеннях, що провітрюються, в бутлях з обрешітками, встановленими на підлозі в один ряд. Порожні бутлі зберігати в аналогічних умовах. Всі посудини з кислотою, лугом та електролітом повинні мати відповідні надписи.    Не допускається зберігати кислоту в металевому посуді.

3.13. Акумуляторні батареї, що встановлюються для зарядження, повинні з`єднуватись між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння. З`єднувати наконечники акумуляторних батарей дротом "закруткою” категорично забороняється, так як іскра, утворена внаслідок поганого контакту, може викликати вибух газів, що виділилися при зарядженні батарей.

3.14. Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від`єднання їх повинно проводитися тільки при виключеному зарядному обладнанні.   Приєднання батарей до зарядного пристрою і з`єднання акумуляторів між собою слід робити в гумових рукавицях.

3.15. Не дозволяється торкатися руками без гумових рукавиць до струмоведучих частин (клем, контактів, електропроводів). У разі необхідності застосування інструменту, користуватися тільки інструментом з ізольованими рукоятками.

3.16. Перед постановкою акумуляторних батарей на зарядження необхідно прочистити вентиляційні отвори і вивернути пробки, щоб не допустити накопичення всередині  елементів великої кількості "гримучого   газу", що приводить до розриву кришок акумуляторів. Зарядження акумуляторних батарей необхідно проводити в окремому приміщенні тільки при працюючій витяжній вентиляції, яка відсмоктує небезпечні та вибухонебезпечні речовини і гази від місць зарядження батарей.  При одночасній зарядці не більше 10 батарей, як виняток, дозволяється здійснювати їх зарядку в у витяжних шафах з працюючою індивідуальною витяжкою.

3.17. Вентиляція повинна  включатись перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніш, як через 1,5 години після закінчення заряджання.

3.18. Контроль за ходом зарядження повинен здійснюватися за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної  вилки, ареометра тощо). Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.  При роботі з навантажувальною вилкою, щоб уникнути опіку, не слід торкатися до опору (резистора) вилки.

3.19. Під час заряджання батарей необхідно використовувати переносні світильники у вибухонебезпечному виконанні напругою не більш 42 В.

3.20. При встановленні акумуляторних батарей слід вивернути пробки з акумуляторних банок, з`єднати акумулятори між собою, потім підключити до клемної дошки, важіль реостатів перевести на номінальну силу зарядного струму, після включення рубильника встановити необхідну силу зарядного струму.

3.21. Зарядження акумуляторних батарей  з незнятими пробками банок забороняється.

3.22. Виключення зарядного  пристрою обов'язкове:

    у разi припинення подання струму;
    при  появi  напруги  на  корпусі  устаткування.
    при появi іскріння, підозрілих шумів, тріску та  iнших незвичайних звуків;
    при несправності чи відключенні роботи вентиляції;
    при установленні та зняття акумуляторної батареї;
    при  ремонті, чищенні та  обслуговуванні.

3.23. При проведенні акумуляторних робіт не дозволяється:

    палити,  входити в приміщення з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);
    користуватися електронагрівальними приладами;
    зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою і флакони з їдким калієм більш добової потреби, а також порожній посуд;
    спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;
    перебування в приміщенні сторонніх людей;
    проводити будь-які сторонні роботи:
    зберігати в приміщенні продукти харчування і приймати їжу.

3.24.  Електроліт пролитий на полки необхідно стерти ганчіркою, змоченою нейтралізуючим розчином.  Електроліт пролитий на підлогу спочатку треба зібрати за допомогою тирси, потім це місце підлоги змочити нейтралізуючим розчином (каустична сода або кальцінована сода) протерти сухими ганчірками.

3.25. Обслуговування акумуляторів на автомобілях

3.25.1  При зовнішньому огляді батарей використовувати переносну лампу з напругою 36 або 12В.

3.25.2  Висоту рівня електроліту вимірювати тільки скляною або чистою дерев'яною паличкою

3.25.3  Перевіряти рівень електроліту пальцями категорично забороняється.

3.25.4  Перед перевіркою напруги навантажувальною вилкою переконатися у відсутності газу в акумуляторах

3.25.5. Напругу заміряти тільки при закритих заливних отворах.

3.26. В приміщенні, де проводиться зарядка акумуляторів повинні знаходитись умивальник, мило, вата в упаковці або разовий комплект, рушник, зачинені посудини з 5-10% нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3% розчином питної соди (для очей) – при обслуговуванні кислотних акумуляторів.

        При обслуговуванні лужних акумуляторів у якості нейтралізуючого розчину застосовується 5-10% розчин борної кислоти (для шкіри тіла) та 2-3% борної кислоти (для очей).

3.27. Перенесення бутлiв має проводитися двома особами на спеціальних носилках, на яких бутель надійно закріплюється на рівні двох третин своєї висоти.              Заздалегідь має бути перевірена справність носилок.

3.28. Розливання кислоти з бутлiв слід проводити з примусовим нахилом за допомогою спеціальних пристроїв для закріплення бутлiв. Пiд час приготування розчину кислота повільно, з зупинками, аби уникнути інтенсивного нагріву розчину, тонким струменем з кухля місткістю 1-2 л вливається до посудини з дистильованою водою. Розчин при цьому слід увесь час перемішувати.

Забороняється приготування розчину шляхом вливання води в кислоту. Пiд час приготування розчину в скляних посудинах потрібно бути обережним, маючи на увазі, що під час нагрівання розчину скло може тріснути.

2.29. Паяння пластин в акумуляторному приміщенні дозволяється лише за таких умов:

            - не раніше ніж через 2 год. після закінчення зарядження. Батареї, що працюють за методом постійного дозарядження, мають бути за 2 год. до початку робіт переведені в режим розрядження;

- до початку робіт має бути заздалегідь  увімкнена вентиляція для забезпечення повного видалення всіх газів з приміщення;

            - під час паяння має забезпечуватись безперервна вентиляція;

            - місце паяння має бути огороджене від решти батареї вогнестійкими

            щитами.

 2.30. При обслуговуванні ртутного випрямляча слід:

            - встановлення ртутної колби та інші роботи в шафі випрямляча проводити

            лише при вимкнутих вимикачах постійного та змінного струму;

            - під час роботи випрямляча шафу тримати завжди зачиненою; щоб

            уникнути пошкодження зору забороняється дивитись на працюючу ртутну колбу

            без запобіжних окулярів або захисного оглядового скла.

2.31. Пiд час обслуговування селенових випрямлячiв забороняється     зняття кожуха та проведення будь-яких робіт на струмопровідних частинах без вимкнення випрямляча.

Акумуляторникам та особам (крім оперативного персоналу), які мають право на огляд цих приміщень, ключі видаються на загальних підставах під час роботи або огляду.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.По закінченню роботи працівник повинен:

    припинити зарядження акумуляторів і відключити зарядне обладнання за 1,5 години до закінчення роботи;
    привести в порядок робоче місце і пристосування;
    зняти спецодяг, захисні засоби  i  пристрої,  очистити  вiд пилу та іншого бруду i віднести  у  

     відведене  для зберігання місце;

    доповісти начальнику, частини про всі несправності і недоліки, виявлені під час роботи, і про вжиті заходи щодо їх усунення;
    вимити обличчя i руки водою з милом та прийняти душ.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При  появi  напруги  на  корпусi  устаткування, негайно знеструмити зарядний пристрій i  доповісти   начальнику караулу, частини..

5.2. При появi іскріння, підозрілих шумiв, трiску та  iнших незвичайних звуків забороняється робота до  виявлення та усунення несправності.

5.3. При виникненні ситуації, що може привести до   нещасного  випадку необхідно негайно повідомити   керівництво частини,  не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону, виконати заходи по запобіганню аварії.

 
Перша долікарняна допомога потерпілим

 

 Хімічні опіки

        Пiд впливом кислот на шкірі виникає сухий темно-коричневий або чорний чітко окреслений струп. Луги викликають утворення сiро-брудних струпів, що нечітко окреслені.

        Спочатку з потерпілого знімають одяг i білизну. Якщо опік викликаний кислотою, місце опіку обливають сильним струменем води на протязі 15-20 хвилин.

        У разі опіків лужними розчинами місце опіку слід промивати водою на протязі не менше 15 хв. , а потім нейтралізуючим розчином.

         Нейтралізуючий розчин для кислот -  5-10% нейтралізуючий розчин питної соди (для шкіри тіла) і 2-3% розчин питної соди (за очей).

         Нейтралізуючий розчин для лугу -  5-10% розчин борної кислоти (для шкіри тіла) та 2-3% борної кислоти (для очей).

         Потім ці місця закривають чистою марлею, бинтом.

 
Вивільнення від електричного струму при напрузі до 1000 В

Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин або проводу необхідно використовувати сухий одяг, канат, палицю, дошку або будь-який інший сухий предмет, який не проводить електричний струм. Використання для цих цілей металевих чи вогких предметів не допускається. Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин також можна взятися за його одяг (якщо він сухий i відстає від тіла потерпілого), наприклад, за поли куртки або пальто, уникаючи при цьому доторкання до металевих предметів i частин тіла, які не прикриті одягом. Вiдтягуючи потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття або одягу без надійної ізоляції рук, оскільки взуття i одяг можуть бути вогкими i перетворитися на провідники електричного струму.

Для ізоляції рук особи, яка надає допомогу, особливо якщо необхідно торкатись тіла потерпілого, не прикритого одягом, необхідно одягти діелектричні рукавиці   або   обмотати   собі   руки   шарфом,   опустити   на  руки рукав куртки, використовувати прогумовану матерію (плащ) або звичайну суху матерію. Можна також ізолювати себе, ставши на суху дошку або на будь-яку іншу, що не проводить електричний струм, підстилку, пакунок одягу i т.п.

При відокремленні потерпілого від частин, що проводять електричний струм, рекомендується діяти, за можливістю, однією рукою.

При ускладненні щодо відокремлення потерпілого від струмопровідних частин необхідно перерубати або перерізати провід сокирою із сухою дерев'яною ручкою або іншим відповідним інструментом.

Виконувати це необхідно з належною обережністю (не торкаючись проводів, перерiзуючи кожний провід окремо, одягнувши діелектричні рукавицi i калоші або боти).

                                       

Заходи першої допомоги потерпілому від електричного струму

Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму. Для визначення цього стану необхідно негайно вжити таких заходів:

    покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;
    перевірити наявність у потерпілого дихання
    перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії;
    з'ясувати стан зіниці (вузька чи широка); широка зіниця вказує на різке погіршення кровопостачання мозку.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але до цього був у стані запаморочення, його треба покласти у зручне положення (на підстилку i накрити зверху будь-чим з одягу) i до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, обов'язково спостерігаючи за диханням i пульсом. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості подальшого погіршення стану потерпілого. Якщо лікаря швидко викликати не можливо, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт, та забезпечити необхідними транспортними засобами або ношами.

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але у нього зберігається дихання i пульс, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою i забезпечити повний спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає дуже погано, рідко i судомно, (як помираючий), йому необхідно робити штучне дихання i непрямий масаж серця.

У разі відсутності в потерпілого ознак життя (дихання i пульсу) не можна вважати його померлим, тому що смерть часто є уявною. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу допомогу у вигляді штучного дихання i зовнішнього (непрямого) масажу серця, то дійсно настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома способами. Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпiлого від електричного струму i проводити безперервно до досягнення позитивного результату чи появи незаперечних ознак дійсної смерті (великих плям чи трупного заклякнення). Штучне дихання необхідно робити безперервно, як до, так i після прибуття лікаря. Питання про доцільність чи недоцільність подальшого проведення штучного дихання вирішується лікарем.

У разі надання допомоги уявно померлому, дорогою є кожна секунда, тому першу допомогу необхідно надавати негайно, i за можливості, на місці пригоди. Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе.

Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатувати смерть має право тільки лікар.

 

---

---