Інструкції з охорони праці

ІНСТРУКЦІЯ

З  ОХОРОНИ РАЦІ  № _____

ДЛЯ   ОПАЛЮВАЧА

1. Загальні положення

1.1.  Дія інструкції поширюється на________________________________________________________

_____________________________________________________________

1.2 Інструкція розроблена на основі „Положення про розробку інструкцій з  охорони праці”, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

1.3 За даною інструкцією  опалювач інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в „Журнал реєстрації  інструктажів з питань охорони праці на робочому місці”, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка  інструктує,  та опалювача.

1.4.Власник повинен застрахувати опалювача  від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі  пошкодження здоров’я опалювача  з вини власника, він (опалювач) має право на відшкодування  завданої йому шкоди.

1.5.За невиконання даної інструкції опалювач  несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6.До роботи опалювачем допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці, інструктаж з пожежної безпеки та пройшли медичний огляд в установленому порядку.

1.7. Опалювач повинен:

1.7.1.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, норми,     правила та  інструкції з охорони праці, пожежної безпеки

1.7.2.Користуватися спецодягом

1.7.3.Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.

1.7.4.Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці

1.7.5.Не допускати в робочу зону сторонніх осіб

1.7.6.Пам’ятати  про особисту відповідальність з виконання правил охорони праці та    відповідальність за товаришів по роботі.

1.7.7.Вміти надати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних  випадків, негайно повідомляти про нещасні випадки на виробництві керівникові закладу.

1.7.8.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння

1.8. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які  діють на опалювача:

-         підвищена  запиленість і загазованість робочої зони

-         підвищена температура

-         пожежа в зоні роботи

-         поранення.

1.9.    Опалювач забезпечується спецодягом згідно з діючими нормами.

1.10.Забороняється вживати спиртні напої, а  також приступати до роботи в стані  алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Палити в приміщеннях будівель закладу та на території закладу забороняється.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

Перед початком опалювального  сезону печі, котли повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані, а обслуговуючий персонал повинен пройти протипожежний інструктаж.

2.1. Вимоги до опалювача, що працює з опалювальним котлом

2.1.1. Перед розпалюванням котли слід старанно перевірити

- справність топки і газоходів, топочної арматури, наявність природної тяги

- заповнення котла водою

- чи утримується рівень води у котлі, чи немає пропусків її у котлі

- відсутність у топці та газоходах сторонніх предметів

2.1.2. Безпосередньо перед розпалюванням котлів необхідно провентилювати  топку і  газоходи  протягом 10-15 хвилин,  відкривши дверці топки, піддувала, заслінок природної тяги.

2.2. Вимоги для опалювача, що працює з печами.

2.2.1. Перед розпалюванням печі слід старанно перевірити:

- справність топки і газоході, топ очної арматури, наявність природної тяги

- відсутність у топці та газоході сторонніх предметів

2.2.2. Безпосередньо перед розпалюванням печі необхідно провентилювати топку і газоходи протягом 10-20 хвилин відкриванням дверець топки, піддувала, заслінок природної тяги.

2.3. Котли та печі розпалюють тільки при наявності розпорядження керівника  закладу. Опалювачі мають бути заздалегідь попередженими про час розпалювання котлів чи  печей.

2.4. Котли розпалюються протягом часу, встановленого адміністрацією, при слабкому вогні, зменшеній тязі, відкритому вентилі для випуску повітря.

3.  Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час роботи опалювач повинен  стежити за справністю котла, трубопровода, опалювальної печі. Персонал повинен негайно вжити заходів для усунення виявлених в процесі роботи несправностей,  що загрожують безпечній та безаварійній роботі  опалювальної системи. Якщо усунути несправності своїми силами неможливо, необхідно повідомити про це керівництво.

3.2. Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом опалювального сезону, не рідше одного разу на два місяці Результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися в журналі.

3.3. Під час експлуатації печей та побутових котлів не дозволяється:

- розпалювати їх легкозаймистими рідинами;

- залишати без нагляду запалені печі, а також доручати нагляд за ними дітям

і  стороннім  особам;

-  сушити та тримати одяг, взуття, дрова, вугілля та інші матеріали, що можуть горіти, на опалювальних приладах та біля них;

-   користуватися печами з  несправними та відкритими дверцями;

-     використовувати для топки  дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

-     влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

3.4. Біля отвору топки  на дерев’яній або іншій підлозі виготовленій з  горючих матеріалів,  має бути закріплений металевий лист розміром не менше як 0,6х0,7 м

3.5.Не дозволяється палити печі в нічний час у будівлях з цілодобовим перебуванням людей (у дошкільних навчальних закладах і середніх навчальних закладах освіти), а також під час проведення у закладах освіти культурно-масових заходів.  Топлення печей має закінчуватися за дві години до того, як діти лягають спати, а в дошкільному закладі з денним перебуванням дітей – не пізніше ніж за годину до приходу дітей.

3.6. У літній період під час сильного вітру здійснювати опалення печей  і котельних установок, які працюють на твердому паливі,  забороняється.

3.7.Димові труби печей і котельних установок повинні бути оснащені іскрогасниками

3.8.На горищах усі димові труби і стіни, в яких проходять димові канали повинні бути відштукатурені і  побілені.

3.9.Використання вентиляційних  каналів для відводу продуктів горіння від печей не дозволяється.

3.10. Вугілля, золу  і шлак з печей, які  вигрібають з топки  до металевої тари, слід  заливати водою і вивозити у  спеціально відведені місця

Не дозволяється висипати їх  поблизу будівель.

3.11. Паливо, дрова, вугілля має зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях, або на відгороджених майданчиках, розміщених  на відстані від будівель з урахуванням вимог будівельних норм. У підвальних і цокольних приміщеннях, з перекриттями,  що  можуть горіти, зберігання дров, вугілля та інших видів палива не допускається.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Після закінчення роботи опалювач зобов’язаний:

-   припинити подачу палива в топку;

-  допалити  залишки палива, що знаходились в топці. Забороняється гасити

паливо, яке горить, засипати його свіжим паливом або заливати водою

- очистити топку,  піддувала від золи та шлаку;

- припинити тягу,  закривши димову заслінку,  топочні та піддувальні дверцята.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.Опалювач зобов’язаний в аварійних ситуаціях негайно припинити роботу опалювальних печей або котельної установки і повідомити про це керівника, зокрема у випадках коли:

- в основних елементах котла виявлено тріщини або опуклості  у зварних швах, що створило загрозу зруйнування котельної установки або безпеці обслуговуючого персоналу;

- виявлено загоряння сажі чи частинок палива у димоходах, що створило загрозу зруйнування котельної установки або безпеці обслуговуючого персоналу;

- виникла пожежа внаслідок попадання жарин, що випали з топки чи піддувала на легкозаймисту поверхню підлоги;

- виявлена загазованість або задимленість (підвищені) в приміщенні внаслідок неправильної експлуатації печі чи котельної  установки що створило загрозу  життю і здоров’ю  осіб, що знаходяться в приміщенні;

5.2. Під час аварійної ситуації необхідно:

- припинити подачу палива в топку, різко ослабити тягу, негайно видалити з топки паливо, що горить, у випадку, коли це неможливо зробити, паливо, що горить, залити водою, спостерігаючи, щоб струмінь води не попав на розірвані стрілки топки та на  поверхню котла;

- після того, як горіння палива у топці припинено, відкрити на деякий час топочні дверцята.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, при необхідності викликати „швидку допомогу”.

Надання першої допомоги

5.3.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії

електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення — відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.3.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полот­няну ганчірку і т.ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, ба­жано накапати декілька капель настойки йоду. щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накладіть ганчірку на рану.

Особливо важливо застосовувані на­стойку йоду при забруднених ранах.

5.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити ши­ною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. По­шкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, крово­теча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку..

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, необ­хідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.3.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою по­верхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом — 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити ціпкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при пораженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3 % При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомо­гою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиле­ним 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.3.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпечене місце водою, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану сте­рильною пов'язкою та викликають лікаря.

При опіку очей електричною дугою необхідно робити холодні примочування роз­чином борної кислоти.

5.3.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакету), складеним у клу­бочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хви­лин; якщо кровотеча зупинилась, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакету чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлю­вання кровоносних судин, які живлять поранену область за допомогою згинання кінці­вок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необ­хідно терміново викликати лікаря.

5.4. Якщо сталася пожежа, негайно викликати пожежну частину, сповістити керівника закладу  і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

Розробив_______________________

Погоджено_____________________