ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ БУФЕТНИКА
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 7.1.30-1.02-96 "Правила охорони праці для підприємств громадського харчування", ДНАОП 1.7.00-1.01-96 "Правила охорони праці для об'єктів роздрібної торгівлі".
1.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.
1.4. За даною інструкцією буфетник інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та буфетника.
1.5. Власник повинен застрахувати буфетника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я з вини власника, він (буфетник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.6. За невиконання даної інструкції буфетник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.7. До роботи буфетником допускаються особи не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли навчання по правилах безпечної експлуатації апаратів, машин, обладнання, медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.8. Буфетник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.8.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.
1.8.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.8.5. Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.
1.8.6. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.
1.8.7. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.9. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на буфетника:
1.9.1. Протяги.
1.9.2. Захаращеність робочого місця.
1.9.3. Відсутність спеціальних пристосувань, інструменту.
1.9.4. Підвищена температура обладнання.
1.9.5. Підвищені температура, вологість повітря робочої зони.
1.9.6. Підвищені шум, вібрація на робочому місці.
1.9.7. Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.
1.9.8. Недостатня освітленість робочої зони.
1.10. Буфетник забезпечується спецодягом: куртка біла бавовняна, шапочка біла бавовняна, фартух білий бавовняний, рушник, кітель білий полотняний, блузка біла бавовняна, наколка біла.
Заколювати спецодяг і тримати у кишенях одягу булавки, скляні та інші гострі предмети забороняється.
1.11. Жінки, зайняті роботою з продовольчими товарами, повинні бути охайно причесані, а чоловіки ретельно виголені.
1.12. Після відлучки з робочого місця і після спілкування з забрудненими предметами необхідно ретельно мити руки з милом. Особливо ретельно їх необхідно мити після відвідування вбиральні, упорядкування одягу, взуття. В цих випадках руки необхідно вимити теплою водою з милом, а потім 0,2%-ним розчином хлорного вапна, а потім знову помити руки з милом.
Особи, які працюють в одязі з короткими рукавами, повинні мити руки до ліктів.
1.13. Нігті повинні бути коротко підстриженими. За ними необхідно систематично слідкувати. На них не слід наносити лак.
1.14. Необхідно повідомити про всі одержані на виробництві чи дома порізи, удари та інші поранення, а також про інфекційні захворювання в сім'ї.
1.15. Кожний електронагрівальний апарат повинен підключатися до зовнішньої мережі окремою електропроводкою з індивідуальними плавкими вставками та пусковими пристроями.
1.16. Пускові пристрої повинні знаходитись у безпосередній близькості від робочого місця, забезпечуючи при цьому швидке і безпечне вмикання та вимикання апарату.
1.17. Буфетник повинен мати під ногами сухий настил, який ізолює його від підлоги.
1.18. Кавоварка, кавомолка, апарат для варки сосисок повинні бути заземлені. Заземлення необхідно періодично перевіряти.
1.19. Кавомолка повинна знаходитись у стійкому положенні. Гвинти, що скріплюють жорнова і диск, повинні бути щільно затягнені.
1.20. Кип'ятильник встановлюється на рівних і міцних підставках.
1.21. Автоматика кип'ятильника повинна забезпечувати:
1.21.1. Неможливість включення електронагрівачів при відсутності води в живильній коробці і кип'ятильній посудині чи рівні її нижче допустимої межі.
1.21.2. Відключення електронагрівачів при пониженні рівня води в живильній коробці і кип'ятильній посудині нижче допустимої межі.
1.21.3. Відключення електронагрівачів при наповненні збірника кип’ятку і включення їх при зниженні рівня до заданої межі.
1.22. Живильний клапан повинен забезпечувати припинення надходження води з водопроводу при досягненні рівня води в перекидній трубці нижче її краю на 55-56 мм для кип'ятильників продуктивністю 25-50 л і 70 мм для кип'ятильників продуктивністю 100 л.
1.24. Ножі повинні мати гладкі, без задирок, зручні і міцно насаджені дерев'яні рукоятки.
1.25. Ножі повинні мати на рукоятках запобіжні виступи.
1.26. Розділові дошки повинні бути виготовлені з твердих порід дерева, з гладкою поверхнею, без тріщин.
1.27. При механічній нарізці гастрономічних товарів обладнання встановлюється на робочій поверхні так, щоб рухомі частини його не виступали за межі цієї поверхні і в положенні, що виключало б його переміщення. На непрацюючій машині регулятор товщини нарізки повинен знаходитись в нульовому положенні. Заточувальний пристрій для ножа машини повинен знаходитись в неробочому положенні.
1.28. На робочому місці буфетника повинні бути встановлені зручні стільці для відпочинку. Не дозволяється використовувати для цих цілей ящики та інші випадкові речі.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягти спецодяг, перевірити наявність засобів захисту.
2.2. Інструмент, пристосування розташувати в зручному і безпечному для користування порядку.
2.3. Перевірити справність обладнання, наявність на ньому засобів захисту, захисного заземлення, справність автоматичного виключення їх живлення
2.4. Перед включенням кип'ятильника необхідно переконатись у справності автоматики, поплавкового пристрою, заповненні його водою і безупинному її надходженні.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Відкривати крани подачі пари і гарячої води на кавоварку необхідно плавно, без ривків.
3.2. Забороняється експлуатація кавоварки за відсутності води в котлі, несправності манометра, сигнальної лампочки рівня води, датчика автоматичного виключення живлення котла.
3.3. При застосуванні гідрофорів (посилювачів тиску) до кавоварочних машин гідравлічної дії з блок-кранами дуплекс-вимикач тиску гідрофору повинен бути налагоджений на вимикання насосу після досягнення в резервуарі тиску не більше 0,29 МПа.
3.4. Забороняється працювати на кавоварці при несправних тепловому автоматі, регуляторі тиску, манометрі та запобіжному клапані.
3.5. Перед включенням апарату для варки сосисок необхідно заповнити резервуар водою, помістити в апарат варочну або пропарочну вкладку, включити апарат за допомогою вимикача.
3.6. Воду в резервуарі нагрівати при максимальному ступені нагріву елементів, по досягненні необхідної температури перевести нагрівач на середній чи слабкий нагрів.
3.7. Завантажити в варочну або пропарочну сосиски для проведення обробки.
3.8. Забороняється експлуатація апарату без води.
3.9. Під час роботи кип'ятильника не повинно бути паріння, викиду кип'ятку. З метою уникнення опіку парою і кип'ятком забороняється відкривати кришку збірника кип'ятку.
3.10. При роботі з ножем лезо необхідно тримати від себе.
3.11. Забороняється експлуатація машини для нарізки гастрономічних товарів без огороджувального щитка ножа і заточувального пристрою, експлуатація заточувального пристосування без блокувального пристрою.
3.12. Забороняється перевіряти гостроту ріжучих кромок ножа рукою.
3.13. Не допускається підтримувати продукт в лотку рукою чи іншими предметами під час роботи машини, перевіряти зазори на працюючій машині.
3.14. Очищати ніж від засмальцьовування необхідно за допомогою виделки-лопатки і чистої серветки.
3.15. Знімати решту продуктів з ножа рукою забороняється.
3.16. Відкривати консервні банки необхідно спеціальними ключами або пристроями.
3.17. Розкриття та розпаковку тари необхідно проводити з використанням спеціальних інструментів (цвяходери, кліщі тощо).
3.18. При відкриванні пляшок з шипучими напоями не можна направляти їх горловину в напрямку людей.
3.19. Відкривати пляшки необхідно штопором або ключем.
3.20. При заливанні кави, какао у резервуар автомату для продажу гарячих напоїв треба користуватись спеціальною підставкою. Використання інших випадкових підставок, стільців, ящиків забороняється.
3.21. Не дозволяється витягування коркових пробок з горловини пляшки шляхом нанесення ударів по дну пляшки долонею руки або по твердій поверхні.
3.22. Використовувати для розливу напоїв посуд (чарки, фужери, келихи тощо), який має тріщини, сколи, забороняється.
3.23. Скляні пляшки, склянки необхідно переміщати та ставити таким чином, щоб вони не вдарялися.
3.24. При митті посуду в мийці спочатку необхідно включати холодну воду, а потім гарячу.
3.25. Харчові продукти, пролиті рідини, масло, осколки розбитого посуду і склотари, які впали на підлогу, слід негайно прибрати.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вимкнути обладнання.
4.2. При відключенні механічного та теплового обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопкові станції, після цього вимикаються рубильники, магнітні пускачі та станції управління.
4.3. Механізм кавомолки необхідно очищати тільки щіткою чи сухою ганчіркою. Зовнішні поверхні кавомолки протираються сухою ганчіркою.
4.4. Злити кип'яток із збірника кип'ятку, закрити крани зливу кип'ятку та на трубопроводі підводу холодної води.
4.5. Прибрати робоче місце, інструмент.
4.6. Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації
5.1. Негайно відключити всіх споживачів електроструму.
5.2. Повідомити про те, що сталося, керівникові робіт.
5.3. Не допускати до небезпечної зони сторонніх осіб.
5.4. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати "швидку медичну допомогу".
5.5. Надання першої медичної допомоги.
5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.
5.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.5.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.5.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.5.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.6. Якщо сталася пожежа - викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежегасіння.
5.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника по ліквідації аварійної ситуації.
| 
