1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи Підприємства .
1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, та Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.
1.3. До роботи охоронником допускають осіб, не молодших 18 років, які пройшли попередній медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров’я.
1.4. При прийнятті на роботу охоронник проходить вступний інструктаж з охорони праці, первинний інструктаж на робочому місці, навчання та стажування згідно з програмою стажування, перевірку знань з питань охорони праці.
1.5. Основні шкідливі та небезпечні виробничі чинники, які можуть діяти на охоронника:
1.5.1. Небезпека, пов’язана з робочим місцем, внаслідок:
• падіння під час виконання охоронних функцій;
• невідповідного освітлення;
• незручного місця для сидіння;
• шуму, вібрації на робочому місці;
• електромагнітного випромінювання.
1.5.2. Небезпека, пов’язана з третіми особами:
• злочинні дії третіх осіб;
• падіння працівника або предметів.
1.5.3. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами та їхніми компонентами, які зберігають або використовують на підприємстві, внаслідок:
• їх вогне- і вибухонебезпечності;
• вдихання, заковтування шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, випаровувань і пилу, а також їх контакту зі шкірою, очима та слизовою оболонкою, проникнення через шкірний покрив.
1.5.4. Небезпека, пов’язана з несприятливими природними чинниками:
• вітрове, снігове навантаження;
• ожеледиця, зледеніння;
• сейсмічне навантаження;
• грозові електричні розряди;
• підвищена або знижена температура навколишнього середовища.
1.5.5. Супутніми можуть бути інші чинники: пожежна небезпека; дія електричного струму; підвищений рівень запиленості, загазованості повітря; несприятливі кліматичні умови; підвищене фізичне навантаження тощо.
1.6. Охоронника забезпечують спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) згідно із затвердженими нормами.
1.7. Власник повинен застрахувати охоронника від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров’я охоронника з вини власника працівник має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.8. Охоронник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку та здоров’я довколишніх під час будь-яких робіт чи коли перебуває на території Підприємства.
1.9. Охоронник повинен:
• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку та вказівки керівництва;
• виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці та пожежної безпеки, інструкцій з охорони праці;
• не виконувати вказівок і завдань, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;
• не допускати до зони відповідальності сторонніх осіб та не відволікатися від роботи;
• пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку колег;
• знати основні методи і засоби запобігання нещасним випадкам;
• знати, де зберігають медичну аптечку, та вміти надавати потерпілому домедичну допомогу при нещасному випадку;
• користуватися за призначенням засобами індивідуального й колективного захисту;
• знати розташування засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;
• знати номери телефонів для виклику пожежної частини (101), поліції (102), швидкої допомоги (103);
• проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• неухильно дотримуватися правил особистої гігієни, підтримувати приміщення охорони та робоче місце в порядку;
• охайно вдягатися та перебувати на робочому місці згідно з вимогами до одягу, прийнятими на підприємстві.
1.10. Охоронник несе відповідальність за збереження доручених матеріальних цінностей та дотримання правил охорони праці, пожежної безпеки й особистої гігієни. За порушення зазначених вимог працівник несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. До початку роботи охоронник повинен:
• надягти спецодяг та інші ЗІЗ — за вимогою;
• оглянути робоче місце, прибрати речі, які заважають працювати.
2.2. Оглянути та прийняти об’єкт зі справними замками, огорожами, сигналізацією тощо.
2.3. Ознайомитися із записами і розпорядженнями в журналі прийому-здачі чергувань.
2.4. Оформити передбачені посадовою інструкцією документи.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Щоб уникнути травм та інших нещасних випадків, охороннику заборонено перебувати в зонах постійно діючих небезпечних виробничих чинників:
• поблизу від неізольованих струмоведучих частин електроустановок;
• у місцях переміщення машин і устаткування, їхніх частин та робочих органів або вантажів;
• у місцях, де наявні шкідливі й небезпечні речовини.
3.2. Професійну безпеку охоронника визначає тактика реагування на конкретну ситуацію. Вибір оптимальної для надзвичайної ситуації тактики поводження охоронника залежить від:
• виду, місця дії;
• знання та правильної оцінки оперативної обстановки;
• періоду року, часу доби;
• присутності сторонніх осіб;
• статі і віку порушника, його психофізичного розвитку та стану здоров’я.
3.3. Під час виконання охоронних функцій необхідно:
• правильно поводитися — адекватно оцінити ситуацію, що склалася;
• думати про те, що і як необхідно зробити;
• з появою сумнівів в оцінці ситуації потрібно надати перевагу розрахунку на гірше і продумати свої дії наперед;
• ніколи не діяти поодинці в неясній ситуації, не бути необережно сміливим;
• стежити, переслідувати й викликати на допомогу, але в жодному разі не поспішати надавати допомогу — це може бути спеціально підготовлена ситуація;
• при колективних діях розподіляти свої обов’язки.
3.4. На чергуванні заборонено носити кільця, перстні, серги, браслети й інші прикраси.
3.5. Основні правила й способи забезпечення особистої безпеки охоронника:
• головне в небезпечній ситуації — зберігати спокій;
• не вступати в єдиноборство;
• виймати та використовувати звукову (свисток) та світлову (ліхтар) сигналізацію тільки для негайного застосування;
• на роботі носити зручне взуття, що не спадає, щоб не втратити його під час швидкого відходу чи переслідування;
• під час чергування бути максимально зібраним і пильним;
• бути уважним в сутінках і вночі, частіше оглядатися. Помітивши наближення людини позаду, зупинитися, повернутися до неї обличчям або йти назустріч;
• підстраховувати кожну свою дію, дотримуватися безпечної дистанції між собою і можливим правопорушником;
• ніколи не обертатися до підозрілої особи спиною, не нахилятися поруч із нею, не дозволяти оточити себе стороннім особам;
• починати розмову з можливим порушником чемно. Мова має бути небагатослівною, нешвидкою, із натиском. Прохання вимовляти наказовим тоном, що не терпить заперечень;
• не дозволяти втягувати себе в довгу дискусію, стежити за реакцією на свої дії присутніх, не дозволяти їм відволікати від роботи;
• якщо довелося зустрітися з порушником, ліпше усміхатися, але не запобігливо. Необхідно спробувати стривожити порушника або злякати сторонньою небезпекою. Наприклад, вимовити вагомим тоном: «Територію охороняє позавідомча охорона» або «Зараз підійдуть представники адміністрації»;
• не принижувати супротивника, не ображати його своєю перевагою;
• не створювати конфліктну ситуацію;
• під час бесіди з можливим порушником удень обирати таку позицію, за якої світло падало б в очі порушнику. У темний час доби бажано, щоб порушник перебував на освітленому місці, а охоронник — у тіні.
3.6. Якщо виявили злом, крадіжку або пошкодження матеріальних цінностей, негайно повідомити про це поліції та керівництву підприємства.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Упорядкувати робоче місце.
4.2. Зняти й очистити спецодяг, спецвзуття від пилу та інших забруднень. Здати ЗІЗ на зберігання.
4.3. Здати зміну із записом у журналі прийому-здачі зміни.
4.4. Повідомити про всі недоліки, які виявили під час чергування, старшому служби охорони, начальнику об’єкта чи іншій керівній особі.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Кожен працівник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен припинити роботу та подати команду «СТОП!».
5.2. Команду «СТОП!», яку подав будь-який працівник, повинні виконати усі працівники, які її почули.
5.3. Працівник повинен негайно повідомити про те, що сталося, безпосередньому керівнику, огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб. Якщо керівника немає на місці, повідомити працівнику, який його заміщує.
5.4. У разі пожежі необхідно:
• викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «101», при виклику вказати адресу підприємства та своє прізвище;
• вжити заходів для гасіння пожежі наявними протипожежними засобами; електропроводку й електроустаткування гасити лише вуглекислотними та порошковими вогнегасниками;
• організувати зустріч пожежників та поінформувати їх про місце розташування гідрантів, колодязів й інших засобів пожежогасіння.
5.5. Якщо з працівником стався нещасний випадок, а також за раптового захворювання, необхідно усунути дію на організм небезпечних чинників, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого, — вивільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо.
5.6. За потреби надати потерпілому домедичну допомогу згідно з інструкцією з надання домедичної допомоги, що діє на Підприємстві. За подальшого погіршення самопочуття потерпілого не припиняти надавати домедичну допомогу та викликати за телефоном «103» швидку медичну допомогу.
5.7. За загрози виникнення або при виникненні інших аварійних ситуацій діяти відповідно до вказівок керівника або особи, яка його заміщує.
5.8. Зберегти місце події таким, яким воно було на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю і здоровֹ’ю інших працівників та довкіллю.
|
