ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ СЛЮСАРЯ З КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ І АВТОМАТИКИ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги з охороні праці для слюсарів з контрольно-вимірювальних приладів і автома-тики (далі — слюсар).
До складу робіт слюсаря відносяться і роботи з під-вищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 4, 6, 33 Пе-реліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнагля-дохоронпраці 30.11.1993, № 123.
Роботи слюсаря повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притя-гуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністратив-ної та карної відповідальності.
1.1. Слюсар має як постійні, так і непостійні робочі місця.
1.2. Слюсар повинен виконувати такі види робіт:
- ремонт, регулювання, випробування і здача простих і складних, магнітоелектричних, електромагнітних, опти-ко-механічних, автоматичних, тепловимірювальних прила-дів і механізмів;
- слюсарна обробка деталей;
- укладання і монтаж простих і середньої складності схем з'єднань;
- визначення дефектів приладів, що ремонтуються і усунення їх.
1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:
- досягли 18-річного віку;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони пра-ці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною не-безпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещас-них випадків, про правила поведінки при виникненні ава-рій.
1.4. Слюсар зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та інди-відуального захисту;
-дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передба-чених колективним договором (угодою, трудовим догово-ром) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотри-муватися технологічної та обідньої перерв.
- не виконувати роботи, непередбачені змінним за-вданням;
- не находитися на робочому місці у позаробочий час і без дозволу відповідного керівника.
1.5. При виконанні слюсарних робіт можуть мати місце такі небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
ФІЗИЧНІ:
- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцю-зі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
- підвищена або знижена рухомість повітря:
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготовок, інструментів і обладнання.
ХІМІЧНІ:
- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на орга-нізм людини.
ПСИХОФІЗИОЛОГІЧНІ:
- нервово-психічні перевантаження (перенапруга ана-лізаторів, монотонність праці).
1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, слюсарям видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби ін-дивідуального захисту в складі:
- напівкомбінезон бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.109-82;
- рукавички комбіновані ГОСТ ССБТ 12.4.010-75;
- черевики шкіряне ТУ 17-06-73-82. На зовнішніх ро-ботах зимою додатково:
- костюм бавовняний на утеплювальній прокладці ГОСТ ССБТ 12.4.084-80;
- чоботи валяні ОСТ 17-672-77.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.8. При виконанні своїх обов'язків слюсар зобов'я-заний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
- приступати до роботи тільки у засобах індивідуаль-ного захисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче міс-це у чистоті й порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених міс-цях;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Перед початком роботи слюсар зобов'язаний:
- перевірити і одягнути засоби індивідуального захи-сту;
- у приміщеннях, де застосовуються шкідливі речови-ни, за 10-15 хвилин до початку роботи включити систему припливно-витяжної вентиляції;
- перевірити справність засобів вимірів шляхом зов-нішнього огляду і перевірки термінів технічного освід-чення, встановлених Правилами безпечної експлуатації засобів вимірів, працюючих під напругою та інструкцією з експлуатації завода-виготівника. Засоби вимірів не повинні бути зі застарілими термінами технічного освід-чення;
- після проведення технічного освідчення і зовніш-нього огляду засобів вимірів отримати у відповідальної особи дозвіл на пуск засобів виміру в роботу;
- перевірити справність та терміни випробування за-собів захисту (діелектричні рукавички, боти, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими держаками, діелектри-чні килими та ін.);
- перевірити відсутність напруги і справність зазем-лення перед ремонтом контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВП і А);
- повісити плакат:
- перевірити ізоляцію металевих частин робочого ін-струменту.
2.2. При виявлених несправностях обладнання та засо-бів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не при-ступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Ремонт і обслуговування контрольно-вимірювальних приладів. Під час роботи слюсар зобов'я-заний:
3.1.1. Не допускати короткого замикання інструментом або металевими деталями.
3.1.2. Звертати особливу увагу на стан кабелів, що повинні мати справні герметизовані оболонки, маркіровку і бути надійно ущільнені у перебральних сальниках і єд-нальних коробках.
3.1.3. Не зберігати на кабельних трасах, всередині блоків живлення і корпусів приладів сторонні предмети, ЛЗР і ГР.
3.1.4. Не допускати експлуатацію КВП з опором ізоля-ції нижче допустимих норм.
3.1.5. Перевіряти відповідність приладів КВП та А і засобів автоматики класу зони, категорії і групі вибу-хонебезпечних сумішей і мати відповідну маркіровку про допустимий рівень вибухозахисту і заходи захисту оболо-нки електрообладнання.
3.1.6. Використовувати для промивання і очищення датчиків тільки прийняті на постачання розчинники і ми-ючі засоби.
3.2. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів зі ртуттю:
3.2.1. Перед обслуговуванням приладів зі ртуттю пе-ревірити їх цілісність.
3.2.2. У випадку розгерметизації ртутєвмісних прила-дів пролиту ртуть необхідно негайно і ретельно зібрати за допомогою гумової груші у герметично закритий балон або у скляну банку з водою, закрити пробкою і зберігати у шафі з витяжною вентиляцією.
3.2.3. Для вилучення з підлоги остаточної ртуті ко-ристуватися ганчір'ям, змоченим 1%-ним розчином марган-цевокислого калію, з доданням 5 мл концентрованої соля-ної кислоти на 1 л розчину.
3.2.4. У випадку відкриття у приміщенні хоча б неве-ликої кількості витоку ртуті слюсар повинен негайно по-відомити про це керівника робіт для прийняття необхід-них заходів.
3.2.5. Прилади з ртутним заповненням, що не викорис-товуються повинні обов'язково здаватися на склад.
3.2.6. Зберігання битих приладів та тих, що не вико-ристовуються повинно здійснюватись у спеціально призна-чених приміщеннях.
3.3. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів для виміру тиску:
3.3.1. Влаштування приладів на посудинах, апаратах і трубопроводах під тиском ВИКОНУЄТЬСЯ тільки з дозволу відповідальної особи.
3.3.2. З'єднання з місцем відбору тиску повинно бути герметичним, роз'єднання і приєднання необхідно викону-вати тільки при відсутності тиску у місці його відбору.
3.3.3. Обслуговуючий персонал без письмового дозво-лу відповідальної особи не повинен включати і виключати прилади і регулятори тиску, затягати ущільнення, саль-ники приладів і регулюючих органів, що знаходяться під тиском, усувати дрібні дефекти приладів без їх вимкнен-ня; знімати перетворювачі, вбудовані в технологічне об-ладнання.
3.3.4. При технічному обслуговуванні приладів, їх необхідно зняти з робочого місця і замінити резервними або ж закрити місце контролю заглушками.
3.4. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні переносних вимірювальних приладів:
3.4.1. При отриманні вимірювальних приладів необхід-но перевірити їх справність.
3.4.2. Збирання вимірювальних схем необхідно здійс-нювати гнучкими одножильними багатопроволочними прово-дами з ізоляцією, відповідній робочій напрузі приладу.
3.4.3. Збирання тимчасових схем необхідно виконувати тільки при вимкненому електроживленні.
3.4.4. В зібраній схемі переключати єднальні прово-ди тільки з вимкненим електроживленням.
3.4.5. Переносні вимірювальні прилади слід розміщати на столах так, щоб читання їх показань не було пов'яза-не з наближенням до струмоведучих частин, що находяться під напругою.
3.4.6. Під час вимірів не треба торкатися включених трансформаторів, приладів і проводів.
3.4.7. Місце вимірів необхідно огороджувати і виві-шувати плакат:
«Обережно! Висока напруга»
3.4.8. Вимірювати електротехнічні характеристики приладу слід вдвох при його повному вимкненні, виміри на роз'єднальних проводах або електродвигунах можна ви-конувати одному слюсарю.
3.4.9. При визначенні значення опору розгалужених ланцюгів необхідно перевірити за схемою, куди виходять розгалужені дільниці ланцюга, закрити до них доступ, вивісити запобіжні плакати або поставити спостерігача на весь час роботи.
3.4.10. Після виміру опору ізоляції кабелів і кон-денсаторів необхідно розрядити їх.
3.5. Паління дозволяється тільки у спеціально відве-дених місцях.
3.6. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.7. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
3.7.1. Про кожний нещасний випадок свідок, праців-ник, який його виявив, або сам потерпілий повинні тер-міново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхід-ної допомоги.
3.7.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не при-зведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склала-ся.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення роботи слюсар зобов'язаний:
- опломбувати виправлений прилад;
- опорядити робоче місце, прибрати у місця зберіган-ня електроінструмент, прилади, переносні освітлювачі тощо.
4.2. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обла-днання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. У випадку виникнення пожежі необхідно:
- вимкнути всі види вентиляції, включить пожежну си-гналізацію;
- негайно розпочати гасіння наявними засобами поже-жогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охоро-ну.
5.2. Порядок надання першої медичної допомоги у ви-падку травмування (отруєння):
5.2.1. Слюсар повинен вжити заходів до надання не-обхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждало-го (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, вилу-чити з води тощо);
- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність захо-дів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраж-далого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку ме-дичного персоналу та повинна надаватися лише до прибут-тя лікаря.
5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається слюсарем при проходженні первинного та по-слідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів
|
| Категорія: Мої статті | Додав: ohranatruda (18.12.2010)
|
| Переглядів: 12554
| Рейтинг: 5.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
До уваги користувачів! Вся інформація взята з відкритих джерел, призначена виключно для приватного використання, з метою самоосвіти користувачів ресурсу. Дана інформація не призначена для комерційного використання! Ні власник сайту, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи цей сайт користувач підтверджує свою повну згоду з усіма вище викладеними умовами використання інформації.
|
