ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ЛИЦЮВАЛЬНИКА - МАРМУРНИКА
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з охорони праці (далі - інструкція) розроблена згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці" і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
1.2. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.3. Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".
1.4. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв'язку з допущеними аваріями і нещасними випадками, до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші за підписом керівника відповідного структурного підрозділу.
1.5. Інструкція є обов'язковим для виконання нормативним документом для лицювальників-плиточника (далі лицювальника), які працюють на будівництві, ремонті та реконструкції будинків і споруд.
1.6. До лицювальних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійні навички, пройшли медичний огляд, визнані придатними для виконання робіт з облицювання, навчені за типовими програмами, здали іспити на знання безпечних методів і прийомів праці і отримали посвідчення.
1.7. Лицювальники повинні проходити інструктажі з охорони праці:
а) вступний - при прийомі на роботу;
б) первинний - на робочому місці;
в) повторний - не рідше одного разу на 3 міс.;
г) позаплановий - при порушенні вимог безпеки праці, що призвело чи могло призвести до аварії або нещасного випадку; при зміні технологічного процесу чи діючих нормативних актів про охорону праці; при перерві в роботі за фахом більше 60 календарних днів;
д) цільовий - при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов'язаних з обов'язками за фахом, ліквідації аварії, стихійного лиха, проведенні робіт, для яких оформляється наряд-допуск, дозвіл та інші документи.
1.8. У разі роботи у виробничих приміщеннях діючого підприємства позаплановий інструктаж з охорони праці повинен проводитися за участю працівників цього підприємства, відповідальних за охорону праці.
1.9. До роботи з вантажопідйомними машинами допускаються лицювальники, які атестовані як стропальники і мають посвідчення на право проведення цих робіт.
1.10. Робітники повинні бути забезпечені спецодягом і спецвзуттям відповідно до Типових галузевих норм безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям, зайнятим на будівельних, будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних роботах;
- напівкомбінезон бавовняний - термін носіння 12 міс.;
- фартух прогумований - черговий;
- наколінники брезентові - чергові;
- рукавиці комбіновані - 1 місяць;
- респіратор - до зносу;
- окуляри захисні - до зносу.
На зовнішніх роботах узимку додатково:
- куртка бавовняна на прокладці, що утеплює, - термін носіння 36 міс.;
- штани бавовняні на прокладці, що утеплює, - термін носіння 36 міс.;
- валянки - термін носіння 48 міс.
1.11. Особи, що допускаються до керування ручними електричними машинами класів II і III, повинні мати І групу з електробезпеки.
Особи, що мають І групу, повинні проходити інструктаж з електробезпеки не рідше 1 разу на квартал.
1.12. Лицювальник зобов'язаний:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку і вказівки майстра (виконроба);
- виконувати тільки ту роботу, з якої проведений інструктаж;
- користуватися виданим спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;
- працювати справним інструментом і пристосуваннями;
- палити тільки в спеціально відведених місцях;
- додержуватися технологічної дисципліни;
- не виконувати розпоряджень, якщо вони суперечать правилам техніки безпеки;
- знати улаштування (конструкцію), принцип дії і правила технічної експлуатації використовуваних механізмів, пристосувань і інструмента.
1.13. Забороняється знаходитися в нетверезому стані на території будівництва і побутових приміщень як у робочий, так і в неробочий час.
1.14. Кожен лицювальник повинен уміти подавати першу медичну допомогу потерпілому від нещасного випадку (знати способи зупинки кровотечі, звільнення від електроструму, прийоми штучного дихання тощо).
1.15. Якщо під час роботи стався нещасний випадок з іншим працівником, лицювальник зобов'язаний подати допомогу потерпілому, доповісти про те, що трапилося, майстру (виконробу) і вжити необхідних заходів по збереженню обстановки нещасного випадку, якщо це не загрожує небезпекою для життя і здоров'я людей.
1.16. Робочі місця і проходи повинні бути освітлені відповідно до норм, очищені від сміття і сторонніх предметів.
1.17. Лицювальник зобов'язаний постійно носити захисну каску, застебнуту на ремінець, а при роботі на висоті - застосовувати запобіжним пояс.
1.18. Для проведення лицювальних робіт слід застосовувати інвентарні риштування і помости.
1.19. Лицювальнику забороняється вести роботу з випадкових опор (бочки, ящики тощо).
1.20. Під час експлуатації колисок лицювальники зобов'язані виконувати вимоги техніки безпеки й інструкції з безпечної експлуатації електрифікованих колисок.
1.21. Дерев'яні рукоятки ручних будівельних інструментів повинні бути виготовлені з деревини твердих порід, бути гладко обробленими, ретельно підігнаними і надійно закріпленими.
1.22. Особи, винні в порушенні вимог і вказівок дійсної інструкції, несуть особисту відповідальність у встановленому законом порядку: дисциплінарну, матеріальну чи карну, у залежності від наслідків, викликаних порушенням.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед початком робіт лицювальнику необхідно:
- одягти спецодяг, перевірити його справність і відсутність дефектів;
- одержати від майстра (виконроба) завдання і інструктаж про безпечні методи і прийоми праці, послідовність виконання виробничого завдання;
- оглянути робоче місце, перевірити і розмістити інструмент, устаткування, пристосування й оснастку;
- одержати при необхідності засоби індивідуального захисту (респіратор, діелектричні рукавички, запобіжний пояс). Запобіжний пояс повинен бути з амортизатором і не мати руйнувань, розриву вузлів і елементів, встановлених зовнішнім оглядом.
Запобіжний пояс, що не має тавра з датою періодичного випробування, до експлуатації не допускається. Пояс повинен випробуватися через кожні 6 місяців статичним навантаженням 400 кг тривалістю 5 хв. Засоби індивідуального захисту слід застосовувати з урахуванням умов праці відповідно до інструкцій підприємств-виробників.
2.2. Робоче місце необхідно підготувати відповідно до вимог ППР і при цьому врахувати, щоб:
- підлога чи підмости не мали відкритих прорізів;
- електроінструменти і верстати (електродрилі, заточувальні верстати, шліфувальні машини тощо) були справні, мали заземлення і перед роботою були випробувані на холостому ходу.
2.3. Ручний інструмент для обробки кам'яних плит (клини, кувалди, закольники, киянки, скарпелі) і інструмент, застосовуваний для підготовки поверхні основи під лицювання (зубила й ін.), слід ретельно перевірити і переконатися, що на їх робочій поверхні немає вибоїв, відколів, тріщин, задирок, підсікань.
2.4. Ручний інструмент для ведення лицювальних робіт керамічною плиткою (кельні, шпателі, плиткорізи, кирки, лінійки, косинці) також необхідно перевірити на справність і придатність до роботи.
2.5. Усі справні інструменти й електроінструменти розташувати на робочому місці так, щоб при роботі не робити зайвих рухів.
2.6. Переконатися в надійності, міцності кріплення риштувань, помостів і колисок.
2.7. Переконатися в достатній освітленості робочого місця.
2.8. Перевірити правильність розміщення матеріалу на настилах риштувань, помостів, а також у колисках.
2.9. При виконанні робіт на висоті передбачити і вжити захисні засоби, що запобігають падінню інструментів і матеріалів (інструментальні ящики, огородження робочих місць, захисні настили).
2.10. Робочі місця і проходи до них на висоті 1,3 м і більше і відстані менше 2 м від межі перепаду по висоті повинні бути обгороджені тимчасовими огородженнями відповідно до вимог ДСТ 12.4.059-89.
При неможливості влаштування цих огороджень роботи на висоті слід виконувати з використанням запобіжних поясів (з амортизаторами). Місця кріплення запобіжних поясів під час виконання робіт повинні бути визначені виконробом чи майстром.
2.11. На будівельному об'єкті повинні бути розміщені знаки безпеки відповідно до ДСТ 12.4.026-76 для привертання уваги працюючих до безпосередньої небезпеки і попередження про можливу небезпеку.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Лицювальник повинен виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований і допущений майстром чи виконробом.
3.2. Під час роботи необхідно бути уважним, не відволікатися самому і не відволікати інших.
3.3. Приєднання до електричної мережі і від'єднання електроінструмента і ручних електричних машин за допомогою штепсельних з'єднань, що відповідають вимогам безпеки, дозволяється виконувати персоналу, допущеному до роботи з інструментом і машинами.
Підключення до мережі допоміжного устаткування (понижуючих і розділових трансформаторів, перетворювачів частоти струму, пристроїв захисного відключення і т.п.) і кабелів-подовжувачів, дозволяється виконувати особам електротехнічного персоналу, які мають групу з електробезпеки не нижче III.
3.4. Під час експлуатації електроінструмента і ручних електричних машин забороняється;
- підключати інструмент і машини до мережі без штепсельних з'єднань;
- залишати без нагляду інструмент чи машину, приєднану до живильної мережі;
- передавати інструмент, машину особам, що не мають права користуватися ними;
- працювати інструментом, машинами з приставних драбин, розсувних сходів-драбин, не обладнаних площадками з огородженнями;
- натягати і перекручувати кабель, піддавати його механічним навантаженням;
- перевищувати гранично допустиму тривалість роботи, зазначену в паспорті інструмента чи машини;
- експлуатувати їх на відкритих площадках під час снігопаду чи дощу.
3.5. До роботи на самопідіймальних підвісних колисках можуть бути допущені особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчені правилам експлуатації і техніки безпеки, одержали посвідчення на право роботи на колисках.
3.6. Настили риштувань, помостів і колисок періодично під час роботи необхідно очищати від будівельного сміття, не допускати їх перевантаження.
3.7. Під час роботи вантажопідйомної машини не допускається:
- подача вантажу у віконні прорізи і на балкони без спеціальних приймальних площадок з огородженням чи спеціальних пристосувань;
- відтягування вантажу під час піднімання, переміщення й опускання;
- для розвороту довгомірних і громіздких вантажів під час їх піднімання, переміщення повинні застосовуватися гаки відповідної довжини;
- вирівнювати вантаж, що піднімається чи переміщується, власною масою, а також поправляти стропи у висячому положенні.
3.8. Засоби підмощування, робочий настил яких розташований на висоті 1,3 м і більше від поверхні землі чи перекриття, повинні мати поручневе і бортове огородження, рівні робочі настили з зазором між дошками не більше 5 мм. З'єднання щитів настилів внапуск допускається тільки по їх довжині, причому кінці елементів, що стикуються, повинні бути розташовані на опорі і перекриватися не менше, чим на 0,2 м у кожний бік.
3.9. Під час розбирання риштувань, що примикають до будинку, усі дверні прорізи першого поверху і виходи на балкони всіх поверхів (у межах ділянки, що розбирається), повинні бути закриті.
3.10. Зазор між стіною споруджуваного будинку і робочим настилом риштувань, установлюваних біля нього, не повинен перевищувати 150 мм.
3.11. Лицювальні плити, камені при масі понад 50 кг необхідно встановлювати на місце обробки чи монтажу за допомогою вантажопідйомних механізмів.
3.12. Стропування лицювальних каменів, плит необхідно виконувати в суворій відповідності зі схемами стропування цих елементів, передбаченими ППР.
3.13. Підготовчу обробку каменів і плит на території будівельного майданчика слід здійснювати на окремо обгороджених місцях, доступ до яких особам, які не беруть участь у робочому процесі, забороняється.
3.14. Обробку плит, каменів за допомогою перфораторів, пневмовідбійників необхідно виконувати в окулярах з небиткими стеклами, щоб уникнути потрапляння в очі осколків, що відлітають.
3.15. Працюючі на каменерозпилювальному верстаті повинні знати і дотримуватися правил техніки безпеки, мати посвідчення на право експлуатації верстата.
3.16. Під час виконання всіх операцій з підготовки основ (насічка поверхні, зрубування напливів тощо), частковій обробці плиток (різання, заточення, свердлення отворів тощо), а також при роботі з мастиками необхідно одягати захисні окуляри.
3.17. Цементний розчин на плитку слід наносити рівномірними порціями, приклеювати плитку до основи обережно, тому що бризи розчину можуть потрапити на обличчя.
3.18. Робітники-лицювальники, які працюють з мастиками, повинні бути в гумових рукавичках, а при лицюванні стель - в окулярах.
При попаданні мастики на шкіру необхідно негайно змити її теплою водою з милом.
3.19. При очищенні кузова самоскида від розчину забороняється ставати на борти автомашини. У цьому випадку необхідно застосовувати лопату з довгою ручкою.
3.20. При лицюванні поверхонь забороняється:
- торкатися руками нагрітих частин устаткування, трубопроводів тощо;
- виконувати роботи в безпосередній близькості від проводів і струмоведучих частин устаткування, якщо повністю не відключена напруга;
- залишати розкиданими відходи плитки, розчину, мастику й інші матеріали на робочому місці, їх слід акуратно збирати і складати у відведені місця;
- виконувати роботу при непідготовленій поверхні (поверхня не виправлена, не зроблена насічка, не обрізані і не заглиблені кінці дроту та інших сторонніх предметів),
- працювати без рукавичок, а також без застосування інших індивідуальних засобів захисту, якщо такі вимагаються за умовами роботи.
3.21. Під час роботи на верстатах і інших механізмах забороняється:
- тримати руки поблизу обертових частин;
- подавати оброблюваний елемент ривками;
- залишати верстат у включеному стані без нагляду.
3.22. Рукоятки і проводи верстатів повинні бути ізольовані, ремені, шківи і рубильники - обгороджені кожухами.
3.23. При різанні плит на верстаті можна змінювати відрізні круги тільки після відключення і повної зупинки верстата.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Прибрати робоче місце. Матеріали, що залишилися, мастику здати в комору.
4.2. Інструменти і пристосування (запобіжні пояси тощо) очистити і забрати в місце зберігання.
4.3. Почистити спецодяг і забрати у відведене місце.
4.4. Вимити руки теплою водою з милом.
4.5. Повідомити майстру про всі зауваження і несправності інструментів, пристосувань, риштувань, механізмів.
4.6. Відключити електроенергію, залишити побутове приміщення і закрити його на замок.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Виробничою аварією вважається раптовий вихід з ладу будівельних машин та механізмів, будівельно-монтажного оснащення, порушення стійкості будівельних конструкцій будинків, споруд, енергетичних комунікацій, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу - падінням, обваленням, вибухами, пожежами, затопленнями, хворобами й іншими наслідками, що створюють загрозу працюючим і навколишньому середовищу.
Крім того, аварійні ситуації можуть виникнути під дією небезпечних і стихійних явищ природи - сильному вітрі, шквалах, смерчах, сильному дощі, грозі, тумані, заметілі, сильному снігопаді, ожеледі, морозі, повені.
5.2. При виникненні аварії дії адміністрації підприємства, об'єкта повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки й евакуації людей.
5.3. Робітник чи службовець, який виявив пожежу, загоряння чи іншу аварію, зобов'язаний негайно повідомити про це в пожежну охорону чи іншу службу, приступити до гасіння осередку пожежі наявними засобами пожежегасіння і викликати до місця аварії начальника дільниці чи іншу посадову особу.
5.4. Начальник об'єкта, дільниці чи інша посадова особа у випадку виробничої аварії зобов'язаний:
- вивести з приміщення за межі об'єкта чи небезпечних зон усіх робітників;
- у випадку загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби. При необхідності викликати аварійні служби, а також медичну й інші служби;
- припинити всі роботи, не пов'язані з заходами щодо ліквідації аварії.
5.5. Аварії можуть супроводжуватися різними травмами. Тому кожен працюючий повинен уміти подавати першу медичну допомогу.
5.6. Надання першої медичної допомоги.
5.6.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.6.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.6.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.6.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку неможна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.7. Виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.
| 
