1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги щодо охорони праці для лаборанта хімічного аналізу (далі — лаборант).
Роботи, що проводяться лаборантом, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 11, 33, 39, 118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.
Всі роботи, що проводяться лаборантом, повинні вико-нуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притя-гуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністратив-ної та карної відповідальності.
1.1. Лаборант має постійне робоче місце.
1.2. Лаборант повинен виконувати такі види робіт:
- проведення складних аналізів розчинів, реактивів, концентратів, готової продукції, допоміжних матеріалів, кислот, солі за установленою методикою;
- встановлення та перевірка складних титрів;
- складання складних реактивів та перевірка їх гід-ності;
- проведення в лабораторних умовах синтезу за зада-ною методикою;
- проведення аналізу сумішей вибухонебезпечних орга-нічних речовин;
- оформлення та розрахунок результатів аналізу;
- збірка лабораторних установок за схемами, які є;
- проведення арбітражних аналізів простої та серед-ньої складності;
- виконання інших робіт відповідно до Єдиного тариф-но-кваліфікаційного довідника та розряду.
1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:
- досягли 18-років;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони пра-ці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною не-безпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещас-них випадків, про правила поведінки при виникненні ава-рій.
1.4. Лаборант зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та інди-відуального захисту; -дотримуватися зобов'язань з охо-рони праці, передбачених колективним договором (угодою,
трудовим договором) та правилами внутрішнього трудо-вого розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотри-муватися технологічної та обідньої перерв;
- не виконувати роботи, непередбачені змінним за-вданням;
- не находитися на роботі у позаробочий час без від-повідного дозволу і керівника.
1.5. У процесі роботи лаборанта можливий вплив не-безпечних і шкідливих виробничих чинників:
ФІЗИЧНИХ:
- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцю-зі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
- підвищена загазованість та запиленість повітря ро-бочої зони;
- підвищена або знижена температура поверхні облад-нання, матеріалів;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена рухомість повітря;
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні за-готівлі, інструментів та обладнання.
ХІМІЧНИХ:
- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на орга-нізм людини.
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:
- нервово-психічні перевантаження (перенапруга ана-лізаторів, монотонність праці).
1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, лаборанту видається безкоштовно за встановленими но-рмами спеціальний одяг, спеціальне взуття та ін-ші засоби індивідуального захисту в складі:
- халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
- ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.011-89;
- взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.137-84*;
- окуляри захисні ГОСТ ССБТ 12.4.013-85;
- респіратор ШБ «Пелюстка»ГОСТ ССБТ 12.4.004-74;
- рукавички гумові ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;
- фартух спеціальний ГОСТ ССБТ 12.4.029-76.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.7. При проведенні робіт в умовах можливого впливу на людину агресивних хімічних речовин (наприклад, кис-лот, луги та ін.), повинен застосовуватись спецодяг, виготовлений з матеріалів, що забезпечують захист від цих впливів.
1.8. При виконанні своїх обов'язків лаборант зобо-в'язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особис-тої гігієни:
- приступати до роботи тільки у засобах індивідуаль-ного захисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче міс-це у чистоті й порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених міс-цях;
- зберігати харчові продукти, в тому числі й молоч-ні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Перед початком роботи лаборант зобов'язаний пе-ревірити та одягти засоби індивідуального захисту.
2.2. Включити систему припливно-витяжної вентиляції за 10-15 хвилин до початку роботи.
2.3. На робочому місці лаборанта повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади і обладнання.
2.4. Лаборант перед роботою зобов'язаний перевірити справність приладів і обладнання, включити загальнооб-мінну припливно-витяжну вентиляцію і при необхідності вентиляцію у витяжній шафі.
2.5. Перед проведенням робіт із застосуванням вакуу-му необхідно випробувати установку на герметичність.
2.6. При виявлених несправностях обладнання та засо-бів колективного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправ-ностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Всі операції, пов'язані із застосуванням або можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких, вибу-хонебезпечних речовин або речовин, які володіють запа-хом, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції із застосуванням засобів індивідуального захисту.
3.2. Для нагрівання легкозаймистих та горючих рідин не використовувати відкрите полум'я.
3.3. Змішування або розведення хімічних речовин, що супроводжуються виділенням тепла слід виконувати в тер-мостійкому або порцеляновому посуді.
3.4. При нагріванні рідини у пробірці необхідно спрямовувати її у бік від себе і осіб, які находяться поруч.
3.5. При збовтуванні розчину у колбах і пробірках закривати їх тільки пробками.
3.6. Не здійснювати відбір дрібних порцій речовин безпосередньо з великих бутлів, бочок.
3.7. Лаборант повинен:
- не залишати запалені пальники та інші нагрівальні прилади без нагляду;
- не зберігати будь-які речовини невідомого похо-дження без напису і етикеток;
- зливати відпрацьовані ефір, бензол та інші горючі рідини (ГР), відходи кислот і луги тільки у спеціальну тару.
3.8. Вимоги безпеки при роботі зі скляним посудом.
3.8.1. При збиранні скляних приладів і з'єднань окремих частин гумовими трубками необхідно захищати ру-ки рушником.
3.8.2. При роботі зі склом необхідно стежити за від-повідністю марки скла характеру роботи, що проводиться.
3.8.3. Лаборант не повинен застосовувати нетермос-тійкі склянки і колби при нагріванні в них хімічних ре-човин на відкритому вогню або безпосередньо на електро-плитці, а також різко охолоджувати нагріті посудини, бо це може призвести до їх руйнування.
3.8.4. Скляний посуд не застосовується для роботи при підвищеному тиску.
3.8.5. Нагрівання рідин проводити у відкритих колбах або приладах або в тих що мають сполучення з атмосфе-рою.
3.8.6. При перенесенні посудин з гарячою рідиною слід посудину брати рушником двома руками, однієї під-тримуючи дно.
3.8.7. При закриванні тонкостінної посудини пробкою слід тримати її за верхню частину горличка, руки при цьому повинні бути захищені рушником.
3.9. Вимоги безпеки при роботі з ЛЗР і ГР.
3.9.1. Роботи з ЛЗР та ГР повинні виконуватись тільки у витяжній шафі, пристосованій для цієї роботи, у невеликих кількостях, при працюючій загальнообмінній вентиляції, вимкнутих електроприладах і газових пальни-ках. ЕЕгЕ
3.9.2. Нагрівання і розгонку невеликих кількостей горючих рідин виконувати тільки на водяній лазні і за-критих електроплитах.
3.9.3. ЛЗР і ГР переносити у щільно закритому посу-ді, розміщеному у спеціальному металевому ящику з руч-ками.
3.9.4. Зберігати ЛЗР і ГР слід у закритому товсто-стінному скляному посуді, поміщеному у металеві ящики з кришками, стінки і дно яких повинні бути викладені не-горючим матеріалом. Загальний запас ЛЗР, що зберігають-ся водночас не повинен перевищувати добову потребу.
3.9.5. Розлиті ЛЗР необхідно засипати піском. За-бруднений пісок необхідно збирати тільки дерев'яною ло-патою або совком.
3.9.6. Нагрівання ЛЗР і ГР проводити тільки у кіль-кості 0.2-0.5 л, при цьому необхідно під нагрівальний прилад ставити кювету.
3.9.7. Нагрівання ЛЗР можна виконувати тільки у при-ладах, що забезпечують повну конденсацію пари, що утво-риться.
3.9.8. Посудини, в яких виконувались роботи з ЛЗР і ГР, після проведення роботи повинні негайно промиватись гарячою водою.
3.10. Вимоги безпеки при роботі з їдкими та отруйни-ми речовинами.
3.10.1. Луга, кислоти та інші їдкі й отруйні речо-вини необхідно-набирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати їдкі й отруйні рідини у піпетку ротом.
3.10.2. Всі роботи з кислотами, лугою та іншими їд-кими і отруйними речовинами необхідно виконувати у гу-мових рукавичках і фартуху, захисних окулярах.
3.10.3. Бутилі з кислотами слід утримувати в захис-ній металевій тарі, викладеній негорючим матеріалом, переносити і піднімати тільки вдвох.
3.10.4. Переливання кислот і луги з бутлів у більш дрібну тару також необхідно виконувати вдвох за допомо-гою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.
3.10.5. Для приготування розчинів кислот, кислоти необхідно приливати у воду тонкою цівкою при безперерв-ному перемішуванні, а не навпаки.
3.10.6. Великі шматки їдкої луги треба розколювати на дрібні шматочки у спеціально відведеному місці, за-здалегідь накривши шматки, що розбиваються, щільною тканиною (бельтингом) або папером.
Рекомендується замість монолітних шматків луги за-стосовувати лускоподібні. Розчиняти тверду лугу слід шляхом повільного додання її невеликими шматками до во-ди при безперервному перемішуванні. Шматочки луги брати тільки щипцями.
3.11. Вимоги безпеки при роботі з вакуумними систе-мами.
3.11.1. Будь-які роботи з використанням вакууму слід проводити у захисних окулярах або масці.
3.11.2. Уся вакуумна установка або окремі її части-ни, які являють найбільшу небезпеку при вибуху (скляні ємкості великого об'єму), повинні бути екрановані дро-товою сіткою або органічним склом.
3.11.3. При необхідності нагріву або сильного охо-лоджування частин установки слід спочатку створити не-обхідне розрядження і тільки після цього розпочати обе-режне нагрівання або охолоджування.
3.11.4. Забороняється обігрівати скляні деталі пра-цюючої вакуумної установки відкритим полум'ям, а також використовувати для їх охолоджування рідкий кисень, азот та інші низько температурні рідини, тому що це призведе до їх руйнування.
3.11.5. Перегінна колба і приймальна посудина пови-нні бути тільки круглодонними.
3.12. Роботи у лабораторії повинні проводитись тільки на справному електрообладнанні. При відкритті дефектів в ізоляції приводів, несправності рубильників, штепселів, розеток, вилок та іншої апаратури слід не-гайно повідомити черговому електрику.
3.13. Треба використовувати тільки переносні лампи з напругою 36 В у сухих приміщеннях і 12 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електрострумом.
3.14. У випадках припинення подачі електроенергії всі електроприлади повинні бути обезживлені.
3.15. Вимоги безпеки під час роботи у витяжній ша-фі.
3.15.1. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги.
3.15.2. Зачинити всі відділення витяжної шафи ство-рами, крім тієї, де буде вестись робота, опустити ство-ру нижче рівня обличчя, але не нижче 0.4 м.
3.16. В аналітичній лабораторії загальний запас легкозаймистих рідин, що водночас зберігається, не по-винен перевищувати добової потреби.
Сумісне зберігання реактивів здійснювати тільки від-повідно до правил пожежної безпеки.
3.17. Всі роботи, пов'язані з можливістю виділення вибухопожежонебезпечних пари і газів, повинні прово-дитьсь у витяжних шафах і при працюючій припливно-витяжній вентиляції.
3.18. В аналітичній лабораторії не допускається об-робка підлог і столів гасом, бензином та іншими органі-чними розчинниками, для цієї мети повинні використову-ватись пожежобезпечні синтетичні миючі засоби.
3.19. Не допускається залишати на робочому місці промаслені ганчір'я, папір, бо може відбутися їх само-займання. Промаслене ганчір'я і папір потрібно збирати у металеві ящики з щільно закритими кришками і виносити в кінці робочого дня у спеціально відведене місце за межі лабораторії.
3.20. Сушити спецодяг, хімічні реактиви та інші го-рючі матеріали треба тільки у спеціальному обладнанні.
3.21. Перевіряти наявність витоку газу необхідно тільки мильною емульсією.
3.22. Паління дозволяється тільки у спеціально від-ведених місцях.
3.23. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.24. Порядок повідомлення адміністрації про нещас-ний випадок:
3.24.1. Про кожний нещасний випадок свідок, праців-ник, який його виявив, або сам потерпілий повинні тер-міново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхід-ної допомоги.
3.24.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не при-зведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склала-ся.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Вимкнути обладнання, газові пальники, електро-прилади, закрити газ, воду, вимкнути електроенергію.
4.2. Усунути вогненебезпечні речовини у сховище.
4.3. Прибрати робоче місце.
4.5. Ключі здати в установлене місце.
4.6. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обла-днання та тари з викидом продукту, його пари та пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. У разі розливу ЛЗР та ГР необхідно погасити га-зові пальники, вимкнути електроживлення загальним руби-льником, розлитий продукт засипати піском, пісок зібра-ти і усунути у безпечне місце.
5.2. У випадку займання ЛЗР та ГР необхідно:
- негайно приступити до її гасіння, застосовуючи відповідні для даного випадку засоби гасіння (пісок, порошкові та інші вогнегасники);
- негайно вимкнути вентиляцію, пальники і нагріваль-ні прилади;
- винести з приміщення посудини з вогненебезпечними речовинами.
5.3. При виникненні іскріння (спалахування) струмо-ведучих частин електрообладнання, лаборант зобов'язаний його негайно обезживлити, повідомити про це електрику, завідуючому лабораторією.
5.4. У випадку виникнення пожежі лаборант зобов'яза-ний:
- припинити роботу;
- обезживлити електрообладнання;
- закрити вентилі на лініях вакууму, газу, води;
- негайно розпочати гасіння наявними засобами поже-жогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охоро-ну;
- доповісти про те що трапилось завідуючому лабора-торією або особі, яка його заміщає.
5.5. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):
5.5.1. Лаборант повинен вжити заходів до надання не-обхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
5.5.2. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждало-го (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, то-що);
- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність захо-дів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраж-далого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку ме-дичного персоналу та повинна надаватися лише до прибут-тя лікаря.
5.5.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається лаборантом при проходженні первинного та по-слідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів
|
